ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Данте
Всего страшней -
ходить по городу,
Где вас убили.
(Лариса Морозова-Цырлина)

Когда-то древняя Флоренция
убила Данте.
Без травли в прессе и рецензиях,
без секундантов.
Изгнанник вечный - гордость города,
но до могилы
земля, отвергнувшая смолоду,
не стала милой.
И он стоит, взирая сумрачно
в своем бессмертьи
на небожественную суетность
родимой тверди.
Жива обида, нерасколота
в небесной силе.
Как страшно это - жить над городом,
где вас убили.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 20:22:02
Переглядів сторінки твору 8872
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.140 / 6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.121 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:24:46 ]
Тих, хто хоче поспілкуватись, запрошую на мій сайт: http://romanchuk.org.ua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:30:38 ]
Сильно...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:48:54 ]
Дякую, Вітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:48:56 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:52:37 ]
Хоче сайт коментар, щоби файний бал поставити...
Остання строфа сама собі коментар:

"Жива обида, нерасколота
в небесной силе.
Как страшно это - жить над городом,
где вас убили".

Вітаю, Лесю, із сайтом.
Тепер Ти ще знаменитішою будеш!.. :)
Не забудеш мене?..
Бо в мене сайту нема... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:45:08 ]
Ігорчику, милий, ти сам собі пам'ятник, куди там Данте.
Сонечко, не кепкуй... Сайт мені подарував один з індійських студентів, тому там чимало помилок у мові. Я тільки вчуся ним бавитися, то не дуже зважай.
Не загніваєшся, як я відкрию в рубриці "Мої друзі" твою сторінку? То для мене буде велика честь, направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:55:34 ]
Я, мабуть, свої 5,5 забираю...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:03:44 ]
Звонко и монументально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:48:31 ]
Так про пам'ятник, тому й монументально!
До речі, пам'ятник Данте біля Санта Марія Дель Фльоре у Флоренції місцеві називають "Данте, що стрибає через калюжу", так він виглядає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 15:49:17 ]
Жаль, що я пропустила цей пам"ятник під час свого минулорічного візиту... Тепер би зримо уявила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:10:13 ]
Дорога Лесю, ви, як ніхто, поєднуєте братні народи, ваша жива душа поєднує.
Вагома і ваша спроба російською, я би щиро вклонився, якби, наприклад, той же, класний наш знайомий, Віктор Єрофєєв, написав українською.
Які можуть бути зауваження, цілую ручку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:51:32 ]
Намагаюся довести братнім народам, що не згірш за них володіємо їхнім скарбом, ще й повчити можемо. Але все простіше - вірш Лариси Морозової - російською, тому й відповідь хоч і зовсім не стосується вірша, тією ж мовою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 21:41:08 ]
Лесю, дуже сильний вірш.
Кожен Ваш вірш несе в собі глибокі думки та
сильну енергетику. Торкається самих потаємних глибин людської душі. Дякую, що Ви в нас є!
Не перестаю захоплюватися Вашою творчістю.
З повагою та ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:53:03 ]
Рада зустріти Вас іще й тут, Тетяно.
Розумію - перебільшення - від душі, але приємно, що казати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 09:11:14 ]
"Я тільки вчуся ним бавитися, то не дуже зважай"...
Файно сказано. :)
Але я Тобі, Лесю, довіряю повністю.
Отож, відкривай, якщо й братня Індія не проти. :)
Сайт у Тебе, бачу, симпатичний+інтерв*ю мені дуже сподобалось. :)

Правда, не знаю, чи буду активним дуже, бо Інтернет, відчуваю, щось мені загалом набрид:
"Я хочу в степ. Я хочу в непоміченість. По саму душу в спокій і полин"...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 13:24:35 ]
Не трагедія. Коли вбиває місто, люди не знають, що творять. А коли вбиває одна людина...
А без того убивства чи Данте був би?
Данте не самий страждущий образ напевно? Так, ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 11:36:52 ]
Олександре, насправді Данте помер выд малярі\ через багато років після вигнання з рідного міста. Флоренція не вбила - вона просто вигнала Данте із садів Медіцейських. Але біль супроводжував Аліг'єрі все життя. А після смерті поховали в Пантеоні, пам'ятничок поставили - все честь честю. Питання в іншому - а була б Флоренція без своїх великих синів - Мікеланджело, Леонардо, Данте?