ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Словоломки – 3
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Данте
Всего страшней -
ходить по городу,
Где вас убили.
(Лариса Морозова-Цырлина)

Когда-то древняя Флоренция
убила Данте.
Без травли в прессе и рецензиях,
без секундантов.
Изгнанник вечный - гордость города,
но до могилы
земля, отвергнувшая смолоду,
не стала милой.
И он стоит, взирая сумрачно
в своем бессмертьи
на небожественную суетность
родимой тверди.
Жива обида, нерасколота
в небесной силе.
Как страшно это - жить над городом,
где вас убили.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 20:22:02
Переглядів сторінки твору 8329
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.140 / 6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.121 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:24:46 ]
Тих, хто хоче поспілкуватись, запрошую на мій сайт: http://romanchuk.org.ua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:30:38 ]
Сильно...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:48:54 ]
Дякую, Вітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:48:56 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:52:37 ]
Хоче сайт коментар, щоби файний бал поставити...
Остання строфа сама собі коментар:

"Жива обида, нерасколота
в небесной силе.
Как страшно это - жить над городом,
где вас убили".

Вітаю, Лесю, із сайтом.
Тепер Ти ще знаменитішою будеш!.. :)
Не забудеш мене?..
Бо в мене сайту нема... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:45:08 ]
Ігорчику, милий, ти сам собі пам'ятник, куди там Данте.
Сонечко, не кепкуй... Сайт мені подарував один з індійських студентів, тому там чимало помилок у мові. Я тільки вчуся ним бавитися, то не дуже зважай.
Не загніваєшся, як я відкрию в рубриці "Мої друзі" твою сторінку? То для мене буде велика честь, направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:55:34 ]
Я, мабуть, свої 5,5 забираю...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:03:44 ]
Звонко и монументально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:48:31 ]
Так про пам'ятник, тому й монументально!
До речі, пам'ятник Данте біля Санта Марія Дель Фльоре у Флоренції місцеві називають "Данте, що стрибає через калюжу", так він виглядає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 15:49:17 ]
Жаль, що я пропустила цей пам"ятник під час свого минулорічного візиту... Тепер би зримо уявила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:10:13 ]
Дорога Лесю, ви, як ніхто, поєднуєте братні народи, ваша жива душа поєднує.
Вагома і ваша спроба російською, я би щиро вклонився, якби, наприклад, той же, класний наш знайомий, Віктор Єрофєєв, написав українською.
Які можуть бути зауваження, цілую ручку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:51:32 ]
Намагаюся довести братнім народам, що не згірш за них володіємо їхнім скарбом, ще й повчити можемо. Але все простіше - вірш Лариси Морозової - російською, тому й відповідь хоч і зовсім не стосується вірша, тією ж мовою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 21:41:08 ]
Лесю, дуже сильний вірш.
Кожен Ваш вірш несе в собі глибокі думки та
сильну енергетику. Торкається самих потаємних глибин людської душі. Дякую, що Ви в нас є!
Не перестаю захоплюватися Вашою творчістю.
З повагою та ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:53:03 ]
Рада зустріти Вас іще й тут, Тетяно.
Розумію - перебільшення - від душі, але приємно, що казати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 09:11:14 ]
"Я тільки вчуся ним бавитися, то не дуже зважай"...
Файно сказано. :)
Але я Тобі, Лесю, довіряю повністю.
Отож, відкривай, якщо й братня Індія не проти. :)
Сайт у Тебе, бачу, симпатичний+інтерв*ю мені дуже сподобалось. :)

Правда, не знаю, чи буду активним дуже, бо Інтернет, відчуваю, щось мені загалом набрид:
"Я хочу в степ. Я хочу в непоміченість. По саму душу в спокій і полин"...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 13:24:35 ]
Не трагедія. Коли вбиває місто, люди не знають, що творять. А коли вбиває одна людина...
А без того убивства чи Данте був би?
Данте не самий страждущий образ напевно? Так, ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 11:36:52 ]
Олександре, насправді Данте помер выд малярі\ через багато років після вигнання з рідного міста. Флоренція не вбила - вона просто вигнала Данте із садів Медіцейських. Але біль супроводжував Аліг'єрі все життя. А після смерті поховали в Пантеоні, пам'ятничок поставили - все честь честю. Питання в іншому - а була б Флоренція без своїх великих синів - Мікеланджело, Леонардо, Данте?