ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Буруто
2024.07.24 15:51
Ти мрію здійснюєш,
Продовжуй, говори.
Ти - келих моїх спраг,
Наповнений напоєм,
І страшно так і млосно із тобою.
У грі заграв
Кохаються світи.

Володимир Ляшкевич
2024.07.24 14:00
Чорні ворони! Чари зронені,
на біду мені уготовані.
Чорні ворони і гіркі сніги,
аж за обрії круговерть юги.

Не спинитися – на семи вітрах!
Не відкритися - душі на ножах!
Не знайти тепла, усміху судьби,

Микола Дудар
2024.07.24 12:32
…Розбігся раптом і взлетів!
А що лишалося робити,
Коли тебе із твоїх слів,
Будь хто силкується убити?
А так летиш, нові світи
Себе не треба умовляти:
Не тим, не там комусь світив
Кому коли лягати спати…

Іван Потьомкін
2024.07.24 11:04
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Бодай відсотком стать

Татьяна Квашенко
2024.07.24 10:23
Допоки ти шукаєш своє небо,
Дерева встигнуть вирости крізь тебе.
Дивися – вже зсередини ростуть!
а раптом небо не вгорі, а тут?..

24.07.24

Микола Соболь
2024.07.24 08:46
Голову занурив у пісок.
Пролітають небом дельтаплани.
А мені, то що? Ніштяк. Нірвана.
Яблучко затирав їжачок,
білочка гризе горіх на гілці,
під дубком пиячать русофільці
«три сокири» ділячи на двох,
заїдок прекрасний – затхла кілька…

Світлана Пирогова
2024.07.24 08:44
Зірчастою вуаллю небо вкрила ніч,
І скибка місячна висіла смачно.
Лягло розпущене волосся аж до пліч,
А він палав вогнем від нетерплячки.

Дививсь на фотографію і цілував
Думками пристрастно її принади.
Вона далеко сяяла межи заграв,

Юрій Гундарєв
2024.07.24 08:29
Чемпіонові Європи з футболу 2024 року іспанцю Ламіну Ямалю
напередодні фінального матчу виповнилося лише 17 років…


Дехто в сімнадцять - малятко-маль,
як дівчинка, сльози ллє.
Хтось у сімнадцять - Ламін Ямаль,
у двадцять - ймовірний Пеле!

Віктор Кучерук
2024.07.24 04:40
Люблю лежати горілиць
На скошених стеблинах, –
Вгорі лунає щебет птиць
І гурт хмаринок плине.
Пильную кожної політ
І запах трав вдихаю, –
І видається білий світ
Мені наявним раєм.

Артур Курдіновський
2024.07.24 01:07
Знецінені, спаплюжені слова...
Освідчення не коштують нічого.
А вчинки безкорисливі - дива!
Згасає образ лицаря сумного.

Всі почуття - опалена трава.
Світ виглядає сіро та убого.
Безбарвна доля, скривджена вдова,

Гриць Янківська
2024.07.23 22:58
До перемог не доведи!
Розтрать мене на півдорозі!
Як імена, спочилі в Бозі,
Як занапащені роди,
Як розгороджені сади,
Що дряпають достиглу згадку, –
Ослобони мою знемогу!
Верцадла б'ються об пороги,

Ольга Буруто
2024.07.23 17:37
Мені не треба те, що дасть мені земля:
Хоч славу, хоч любов -
Мені всього доволі.
Остання із прикрас:
М'ясистий кетяг глоду,
Бурштинові струмки
І вихід на Голгофу.

Микола Соболь
2024.07.23 15:15
Солодкий світ поезії, ти де?
Письменників лишилось небагато.
Сліпий сліпого у пітьмі веде,
тому і пише більшість кострубато.

Перечитай творіння сотню раз,
якщо спіткнувся, редагуй без жалю,
створи шедеври неповторних фраз,

Іван Потьомкін
2024.07.23 14:32
«Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий.
А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать

Ольга Олеандра
2024.07.23 08:40
Війна безжально розірвала душі.
Роздерла їх безжально на шматки.
Спини цей жах! Спини його, ти мусиш!
Чи ще замало згублених життів?
Величчя вимагає більше крові.
Дурна пиха, огорнута в слова
наскрізно і суцільно гонорові,
повстяники скривавлені вз

Віктор Кучерук
2024.07.23 07:24
Відомо, що предки згубили самі
В підступному мороці вогник надії,
А потім віками блукали в пітьмі,
Утвореній ворогом підлим, завії.
На диво чекаючи, йшли і тягли
Услід за собою тягар негараздів,
Допоки не вийшли до краю імли
Сусідам злочинним на жа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Знайду?
Дозволено грішити і не каятись
Красі. Красі?
З усіх доріг ви завжди повертаєтесь.
Усі. Усі.
Ви залишали яблуню квітучою
В саду. В саду.
А що я вам в тім урвищі під кручею
Знайду? Знайду…
За пісню мою сонячну не сплачено
Ціну. Ціну…
Я посміхнулась, але не пробачила
Вину. Вину.
Ковтаю вина вин уже отруєна
Навік. Навік.
Як там у тебе зоряно і буряно.
Бо чо-ло-вік.
Та крізь літа і вини знову кулею
Рука. Рука.
Пробач. Прийми. О, скільки цього чула я! –
Ріка стіка!
Стікає Стіксом, вистеля ожиною
Біду. Біду…
Та де ж я вам поміж чужими спинами
Тепла знайду?!
Тепер не клич заквітчаної зав’язі
У далеч мрій.
Не упізнав? То не роса, а паморозь.
Зігрій… Зігрій?
Навіщо у вінчальні віча бавитись?
Пожовк засів…
Ти знову мій? Ви завжди повертаєтесь.
Усі. Усі.

І знову – крок по тонкому льоду…
Що я тобі на згарищі знайду?
18.11.2009




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-23 21:28:18
Переглядів сторінки твору 8070
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.584 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.806 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 22:03:33 ]
Яка файна пісня буде, коли на музику ляже!..
От молодець, Лесю.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:06:39 ]
Ігорцю, щось не думала писати з цього пісню. Але спробую. Дякую, серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Шмига (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 22:57:43 ]
Хай щастить майбутній пісні! Композитори, де ви? Лесю, а я згадую Борщів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:07:12 ]
Дякую, Віро! І я згадую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 23:50:26 ]
Майстерно, багатюща мова... Шкода тільки, що про таке... Шкода, що категорично ("Усі. Усі".) Шкода, що згарище, і видно ж що не на подвір'ї, а в душі. А з іншого боку - тому й видно, що ТАК написано!
Успіхів, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:10:43 ]
А чому шкода, Володимире? Вони справді усі повертаються - і друзі, і кохані. Часом запізно. Але те, що вигоріло для одних, цвіте свіжим квітом для інших, отакий парадокс, тому мені вірш сумним не здається. Рада, що Ваша воістину чоловіча душа це відчуває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 10:42:41 ]
Глибоко, майстерно. Внутрішні паузи промовисті і на своїх місцях.
Зріла поезія, яка цікава і тим, що вирішує і глибинні питання краси і призначення, далекого майбутнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:15:35 ]
Ой, ПМ, любеньке, нічого воно не вирішує, це так, тимчасово-минуще, Ви завжди бачите авторів прекраснішими, ніж вони насправді є, і в цьому, мабуть, призначення майстерні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 10:55:37 ]
Печальна пісня буде, але красива, стільки в ній пережитого і переболілого. Але знак в питання в кінці дає надію на світле...)
Виник сумнів у відмінках слів "ціну" і "вину", чомусь хочеться сказати "вини" і "ціни", але я не філолог, тому то може просто сумнів))

Натхнення Вам!
З повагою, Віталій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:13:55 ]
Віталію, Ваша думка цінна. Може, краще буде "ціни" та "вини", дякую, подумаю, чомусь одразу прочиталося так - "ціну".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 12:18:54 ]
Боротьба між природою жінки і давнім обманом плюс здоровий глузд? Що візьме гору? Яка відверта мова, пані Лесю! Кожний рядок можна коментувати.
Думки можуть викликати "заквітчана зав'язь". Як для пісні "-улась, але не проба-" може тяжкувато бути. І між винятково нашими словами грецький Стікс (чи римський, біс його знає) як окупант виглядає. Але це роздуми простака. Сам вірш! Скажіть пані Лесю Вашій ліричній героїні, не з усіх доріг і не всі повертаються...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 10:12:04 ]
Не думаю, що тут РМ має рацію, але почекаєм що скаже авторка.
Останні два рядочки так промовляють красномовно... Почекаєм авторку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:19:54 ]
Олександр Комаров у борні з грецько-римськими окупантами - це круто! Ура! Сашо, Стікс виник суто алітеративно із "стікає". А річка є і в нас - "незримою рікою Либіддю кохання витече з душі" - це неокупаційно. Але хай вже собі тече... Не Ганг, Богу дякувати, не Янцзи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 15:17:03 ]
Гарний вірш, переповнений почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 15:57:32 ]
Дійсно, це усе-таки більше пісня, ніж вірш. Бо така велика кількість рефренів для поезії є радше недоліком, а у пісенній ліриці - навпаки. Трохи цвєтаєвських мотивів тут можна назбирати, але загалом вірш у стилі пізньої радянської традиції.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 17:36:30 ]
Заворожує вірш...