ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
* * *
Легко дихаю і вільно йду
По украй розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння,
З ароматами поперемінно, -
Слабне тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
* 66 *
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.05.03 16:49
Весла вицвілих брів
Ми пливемо у світ
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,

Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Середа
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Павло Тетеря
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Холоди (рондель)
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
Бааль Шем Тов і Швець
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Без назви
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Якби сповідь
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Діло мовлю (The Doors)
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
Напівсплячі цивілізації
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Привіт від дяді Жори
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,

Тетяна Левицька
2026.05.03 08:49
Ти там...
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
* * *
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
В піст
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Знайду?
Дозволено грішити і не каятись
Красі. Красі?
З усіх доріг ви завжди повертаєтесь.
Усі. Усі.
Ви залишали яблуню квітучою
В саду. В саду.
А що я вам в тім урвищі під кручею
Знайду? Знайду…
За пісню мою сонячну не сплачено
Ціну. Ціну…
Я посміхнулась, але не пробачила
Вину. Вину.
Ковтаю вина вин уже отруєна
Навік. Навік.
Як там у тебе зоряно і буряно.
Бо чо-ло-вік.
Та крізь літа і вини знову кулею
Рука. Рука.
Пробач. Прийми. О, скільки цього чула я! –
Ріка стіка!
Стікає Стіксом, вистеля ожиною
Біду. Біду…
Та де ж я вам поміж чужими спинами
Тепла знайду?!
Тепер не клич заквітчаної зав’язі
У далеч мрій.
Не упізнав? То не роса, а паморозь.
Зігрій… Зігрій?
Навіщо у вінчальні віча бавитись?
Пожовк засів…
Ти знову мій? Ви завжди повертаєтесь.
Усі. Усі.

І знову – крок по тонкому льоду…
Що я тобі на згарищі знайду?
18.11.2009




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-23 21:28:18
Переглядів сторінки твору 9006
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.584 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.806 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 22:03:33 ]
Яка файна пісня буде, коли на музику ляже!..
От молодець, Лесю.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:06:39 ]
Ігорцю, щось не думала писати з цього пісню. Але спробую. Дякую, серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Шмига (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 22:57:43 ]
Хай щастить майбутній пісні! Композитори, де ви? Лесю, а я згадую Борщів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:07:12 ]
Дякую, Віро! І я згадую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 23:50:26 ]
Майстерно, багатюща мова... Шкода тільки, що про таке... Шкода, що категорично ("Усі. Усі".) Шкода, що згарище, і видно ж що не на подвір'ї, а в душі. А з іншого боку - тому й видно, що ТАК написано!
Успіхів, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:10:43 ]
А чому шкода, Володимире? Вони справді усі повертаються - і друзі, і кохані. Часом запізно. Але те, що вигоріло для одних, цвіте свіжим квітом для інших, отакий парадокс, тому мені вірш сумним не здається. Рада, що Ваша воістину чоловіча душа це відчуває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 10:42:41 ]
Глибоко, майстерно. Внутрішні паузи промовисті і на своїх місцях.
Зріла поезія, яка цікава і тим, що вирішує і глибинні питання краси і призначення, далекого майбутнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:15:35 ]
Ой, ПМ, любеньке, нічого воно не вирішує, це так, тимчасово-минуще, Ви завжди бачите авторів прекраснішими, ніж вони насправді є, і в цьому, мабуть, призначення майстерні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 10:55:37 ]
Печальна пісня буде, але красива, стільки в ній пережитого і переболілого. Але знак в питання в кінці дає надію на світле...)
Виник сумнів у відмінках слів "ціну" і "вину", чомусь хочеться сказати "вини" і "ціни", але я не філолог, тому то може просто сумнів))

Натхнення Вам!
З повагою, Віталій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:13:55 ]
Віталію, Ваша думка цінна. Може, краще буде "ціни" та "вини", дякую, подумаю, чомусь одразу прочиталося так - "ціну".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 12:18:54 ]
Боротьба між природою жінки і давнім обманом плюс здоровий глузд? Що візьме гору? Яка відверта мова, пані Лесю! Кожний рядок можна коментувати.
Думки можуть викликати "заквітчана зав'язь". Як для пісні "-улась, але не проба-" може тяжкувато бути. І між винятково нашими словами грецький Стікс (чи римський, біс його знає) як окупант виглядає. Але це роздуми простака. Сам вірш! Скажіть пані Лесю Вашій ліричній героїні, не з усіх доріг і не всі повертаються...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 10:12:04 ]
Не думаю, що тут РМ має рацію, але почекаєм що скаже авторка.
Останні два рядочки так промовляють красномовно... Почекаєм авторку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:19:54 ]
Олександр Комаров у борні з грецько-римськими окупантами - це круто! Ура! Сашо, Стікс виник суто алітеративно із "стікає". А річка є і в нас - "незримою рікою Либіддю кохання витече з душі" - це неокупаційно. Але хай вже собі тече... Не Ганг, Богу дякувати, не Янцзи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 15:17:03 ]
Гарний вірш, переповнений почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 15:57:32 ]
Дійсно, це усе-таки більше пісня, ніж вірш. Бо така велика кількість рефренів для поезії є радше недоліком, а у пісенній ліриці - навпаки. Трохи цвєтаєвських мотивів тут можна назбирати, але загалом вірш у стилі пізньої радянської традиції.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 17:36:30 ]
Заворожує вірш...