ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Чорним лицарям Донбасу
"И дышит нам в лицо
дракон-забой жарою"
Іван Нечипорук

Хто в небо лине,
Кому – в глибини,
І від нуля
Розлуку лічить
Не на хвилини
Вона, земля.

Щоденно вої
Ідуть в забої
Тепла задля,
Але ні крихти
Не дасть без бою
Вона, земля.

То жар, то вибух,
Вода і крига
Тіла схиля,
Ні вниз, ні вгору,
Трима в покорі
Вона, земля.

Поглянь-но, брате,
Йдемо збирати
Удень зірки,
Пліч-о-пліч стати,
Бо ми – солдати,
Чоловіки.

Така робота,
Крокуй, піхото,
І від нуля
Така вже доля,
Ми орем поле
Твоє, земля.

Підземне поле
У чорнім лоні
Твоїх скарбів.
Аристократи…
Сто раз продати
Твій біль і гнів.

Каріатидо…
За що купити
Твою сльозу?
Чим оцінити
Ті білі квіти,
Довічний сум?

Він не із криці,
Твій білий лицар,
Тремтлива плоть,
Йому нелегко
У пеклі штреку
Себе бороть,

І все ж, уперто,
Незламно-твердо
Щодень – з нуля
Ідуть в забої
Мої герої.
Твої, земля.




Найвища оцінка Наталя Терещенко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Костянтин Мордатенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-23 18:59:19
Переглядів сторінки твору 7533
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.241 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.449 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-23 19:28:43 ]
Навіщо марнувати час?
Я наперед усе читаю.
О так, я мучитиму Вас,
О ні, я Вас не покохаю.

Сто років Вас не бачив... Радий Вашій появі!
Вірш - класний!
З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-08-23 19:39:40 ]
Лесю, вірш, нмд, вартий називатися новим Гімном шахтарів Донбасу.
Усі знають, що цей шахтарський хліб - один з найважчих, а професія- найнебезпечніша, бо якщо гинуть, то майже усі, хто пішов "У пекло штреку". А що робити, коли треба годувати сімї і іншого вибору немає, і вдступати нікуди. Коли цей героїзм навчиться шанувати влада, коли створять для шахтарів людські умови - питання риторичне.
Я в захваті, що Тернопільська поетеса Леся Романчук написала таку річ! В ній відчувається
біль, щире співчуття і висока оцінка людської праці.
А крім того, бездоганний і вишуканий стиль віршування.
Просто браво!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-08-23 20:30:52 ]
Наталю, так Схід і Захід разом - не слова. Зайди на Стіхі, почитай вірші Івана Нечипорука, особливо шахтарський цикл. Писала людина, яка знає пекло штреку. Поважаю таких. І намагаюся зрозуміти.
У вірші багато "нулів" - "нуль" - це вихід з шахти, рівень землі, так шахтарі називають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-08-23 22:48:28 ]
...про сам вірш не буду... лаконічний, настроєвий , сильний... Я б його назвав наглядним посібником для нас - пишучої братії ПМ...
Прочитавши , згадав про раритетне видання І. Багряного " Антон Біда - Герой Труда" (Мюнхен, 1956 р.). Ти у мене його бачила в книжковому хаосі Діаспорної бібліотеки. О, тобі варто було б перечитати шахтарську епопню Антона..!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:13:54 ]
Анатолію, дякую. "Антона Біду" маю в електронному варіанті.
О, які божисті лілії на Хоролі! На всю зиму вистачить. І хто казав, що вони недовговічні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-24 19:00:32 ]
Маю непомірну повагу до лицарів - шукачів чорного золота.
Нехай їх оберігає Божа Ласка.
Дякую, Лесю, за справжню поезію - поезію розуміння пласту, котрий під нулем.
З теплoм Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:17:05 ]
Іван Нечипорук
ПОСЛЕДНИЙ ГОРИЗОНТ

Предзимний свод неба невзрачен и тускл,
речей замолкает поток пусто-пресный.
десятки сосновых клетей ономестных
идут на последний безвыходный спуск.

Рыданий поток апогея достиг,
уходят ребята в донбасские недра.
Закончится спуск на отметке два метра...
А нам остается молиться о них.

Я помолилася віршем. Молімося.