ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Сузір’я Вітрил

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-05 06:30:51
Переглядів сторінки твору 12649
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.670
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 16:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 09:56:00 ]
Довго-довго сонцю я молився,
Й авангард із класикою злився,
У свідомості з"явились зсуви -
В слові - пластика - як у склодуві!

Вітаю. Гарно. Образи стають все прозорішими - це теж ознака наближення до класики. Особливо сподобались "капітани вічних рядків - каравели відлуння безсоння" - Ви стаєте ще й романтиком. Дійсно, наші вірші це - відлуння безсоння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 22:56:09 ]
..на кулях повітряних призм
в пластичних думках випливати
за хмари з дитячих петард
за стінами чорних квадратів
веселий, як ніч, романтизм
зелений, як світ, авангард..


дякую Вам, пане Ярославе, небайдужому і уважному
читачеві, який за декількома рядками здатен почути
навіть не один світ

нехай цей талант приносить багато більше радощів ніж болю

світлої музики Вам

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 23:29:11 ]
Над завісою згарища мрій
Тільки скиглити, друже, не смій!
На узбіччях астральних доріг
Перший промінь надії проліг.
В дубру путь, до сузір'я Вітрил
Під симфонію вічних світил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 00:26:33 ]
між солоних загострених брил
де блукають у пошуках снів
міркувати таємність світил
під сузір'ями самоцвітів
де шукають загублений міт
про походження риб'ячих крил
вимальовуючи з пам'яті
свіжу низку рядкових вітрил..


дякую, Зоряно
теми знайомі, слова приємні
такого конкурсу, як з літачками, мабуть, не вийде
але не біда, добре, що все сходиться, так жеж

:-)


чудових Вам казковостей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-09-06 02:04:37 ]
Капітане, а Ви дівчат на корабель берете? Маша б могла юнгою бути (ніяковіє і смикає себе за косичку).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 02:51:11 ]
о, Машо.. як жеж не брати!
із усім щасливим задоволенням, тільки -

де ж то Ви усе літо проніяковіли?? - і не знаєте

*тихо, замріяно*
корабля от вже нема.. він полетів, тай --

взагалі, усе описано в анналах -)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 21:05:52 ]
Чогось занадто прикрашено цей монолог, чисто як заспокійлива ін’єкція перед операцією робить навколишнє придатним до сприймання не виходячи за межі сякого-такого глузду :)
чи навпаки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 21:26:59 ]
щось в цьому є таке, Василинко

мені це нагадує соло гітари з "Богемської Рапсодії"
в переході від сумної розміреної балади до драматичної
хорової вакханалії..
своєрідний електричний драйв, спокійно-стиснутий до високо-дзвінкого бароко)

нема нічого нового під сонцем

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 21:34:15 ]
Геологический музей; - на каждой полочке-строчке - подсвеченный камень, и ряды... ряды их... вдаль.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 22:01:29 ]
премного благодарю, О, Линдэ! правда..
хотя на музей вряд ли потянет, может на экспозицию и то
одной россыпи одного камня
и еще не знаю, какого, ну может, это лунный камень

спасибо!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-09-08 16:21:48 ]
А я вже звикла пізнавати вас за кольором чарівних самоцвітів, що проростають..., за присмаком ягід, що як усі мільйони літ..., за пряними ароматами, що зібрані з квітів неземних... Невже тепер і не впізнаю? Та все ж упевнена, що буде тепло, як завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 14:31:57 ]
знову вдома і просто з корабля - на вечірку
радий всіх - всіх вас бачити- обіймати

:-)



Осінь буде теплою, Оленко
правда- правда




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 20:57:51 ]
згарище мрій...сумнішого не буває.Або сузір"я,або згарище...Краще перше...для вітрил...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 14:35:57 ]
сузір'я вітрил - це картографічна дійсність
а згарище мрій - це щось таке з пам'яті випало
і до вітрил, здається не стосувалося
не сумуйте, Маріє
хіба трохи так - світло світло

дякую, що пам'ятаєте і радий, що Ви з нами

легкої безхмарної музики..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-16 17:33:16 ]
Чудово,що не стосувалося.З усмішкою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 12:48:27 ]
безкрає зіркове небо
у невечірніх морях
за екваторним потойбіччям..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 14:53:46 ]
Привіт. А можна, щоб половина теплої, а інша половина холодної? Бо так написано в прогнозах на кленовім листі. Бо саме так люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 15:05:55 ]
:-)

і сам хотів би глянути на кленовий листок, Оленко
(увечері, напевно), але -

на яких кленових листках прогнози виразніші - на тих, що на гілках-деревах між небом і землею, чи тих, що
на крилах вітру летітимуть ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 14:06:21 ]
Та то мені попав саме такий листок у руки. А прогнози можуть бути де завгодно: у срібних крапельках роси, що бринить на павутинці, на маминих долонях, на сторінці записника Брамса, і на пилюці, що вкрила власний юнацький записник. Уміти б прочитати.
Ми навчимось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 12:39:25 ]
як осяяння
із майбутніх снів

як музика вуличних кроків
інших років
мостів і тіней

прислухаєшся
і дивно