ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 БІЛЯ МОРЯ
Образ твору Печаль висока – як морська трава.
І зорі досі – як могили предків...
А я лягав із Сонцем і вставав,
Як правовірний із Законом Ветхим.

Грішив собі в думках і наяву,
Ловивши рибу, пестячи наяду.
Морська трава – солоний теплий вуж –
Текла по нас рожевим шоколадом.

Ми малювали Бога на піску,
Орлині тіні ловлячи на хвилях,
Угадуючи в променях ріку,
А в смерті вітру – ангельські весілля.

Розбещена й відверта ти була...
Журбу любила, ночі і глибини.

Кінець тунелю – мов кінець ствола...
А море – то початок батьківщини.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-10 19:00:54
Переглядів сторінки твору 7663
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.408 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:04:42 ]
Бачу, шановні побратими, що мій осінній вірш зі "смертельним ісходом" нагнав на всіх тоску "невиносіму"... :) Тому замінюю його свіжим віршем про любов і море... Так воно веселіше. :)
Читайте, дорогі Ви мої, хорроші - і уявляйте...

Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:06:10 ]
Ігорю, де та морська трава? Вже хочу туди:)
А якщо серйозно - просто прекрасно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:16:17 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:14:08 ] - відповісти

От яка Ти, Любо, бистра!.. :)

Любі любо біля моря буде...
Люба любить море - і возбудить... )

"Ми - життя,
Ми ж із моря вийшли.
Біля моря нам можна все..." - написав колись у ще одному вірші про море і любов (їх у мене вже цілий цикл :).

А якщо серйозно - дякую... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:20:26 ]
Сподіваюся, що таки буде любо)
Напишу, як приїду)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:32:43 ]
Як захочеш - так воно і збудить...
Нехай святом буде кожен будень.
Нехай доля Долик вділить море
Ласки,
волі,
лірики і...
море...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 21:02:21 ]
Печаль висока – як морська трава.
І зорі досі – як могили предків...

ЦЮ печаль і ЦІ зорі не сплутаєш ні з ким, бо так може сказати лише Ігор Павлюк. Як добре, що це можна читати тут, на ПМ.
Дяка Ігорю і Майстерням. З теплом, Наталя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 21:48:47 ]
Ваші слова, Наталочко, писані літнім морем - такі ж теплі і трішечки солоні... Як саме життя.
Дякую.
А Володі Ляшкевичу (Батькові Майстерень) - Салют!
Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 22:02:12 ]
А вірш про любов однак - у печалі високій (що то поети, журба в їх серцях - приписана, аж до кінця тунелю...)
Добре, що хоч рожевого шоколаду вдосталь!

Дуже гарно, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 22:22:49 ]
А море – то початок батьківщини,
А плечі – під її хрестом,
А ти, мов кава, так розчинна...
How come, how come, how come?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 23:08:13 ]
Граціозно, і так близько. А що головне - дуже просто! Почитаєте його у Ворзелі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-13 21:18:13 ]
Я би "запатентувала" винахід рожевого шоколаду... Із сумом відзначила відсутність старого доброго дельфіна у морі (натомість з'явилися вуж і орлині тіні :) Гарно навіршувалося! Очевидно, наяди теж мають здатність надихати... Чи то від МУЗчини залежить? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 19:31:13 ]
How come, how come, how come?.. -
Побалакав з козаком -
Із Лазірком Юрком -
Запорожцем за Ньюрком.

В горлі ком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 19:33:58 ]

Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 19:33:15 ] - відповісти

І так мені тепло від Вашого тепла...
Чогось хочеться.
Сам не знаю чого...
Мабуть, так і народжується поезія...
:(....:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 19:37:03 ]
Обов*язково, Юлічко!.. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 10:00:38 ]
Ви, Тамарцю, як мало хто, відчуваєте моє вербальне звучання душі...
Дай Вам Всевишній здоров*я і радості життя.
Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 10:02:23 ]
Як приємно(і поету, і МУЗчині), що Ви, Світланко, мою скромну творчість знаєте... а особливо мариністику.

Хочу в ідеалі я
В глибину, в Італію...
Там Світлани талія...
Хочу, хочу далі я... :)

На мою мелодію
Хай дає пародію!.. :))