ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.12.03 17:10
Єднаймося дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*

Єднаймося мерщій, аби спаситися,
а радше – врятувати хоч дітей!
Усе ж допоки будемо трястися,

Юрій Гундарєв
2024.12.03 09:52
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап

Віктор Кучерук
2024.12.03 06:19
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?

Микола Соболь
2024.12.03 05:55
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл

Артур Сіренко
2024.12.03 01:33
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські

Іван Потьомкін
2024.12.02 22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря
2024.12.02 19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,

Володимир Каразуб
2024.12.02 19:34
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих

Редакція Майстерень
2024.12.02 15:17
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції ___________________________________________________________ Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст

Ярослав Чорногуз
2024.12.02 11:21
Ця осінь повела мене з собою,
Бо я ж таки Поезії солдат,
І восени я став лауреат,
Забивши на тривоги та відбої.

Пегаса осідлавши у політ,
Ця осінь повела мене з собою.
Домінувала в небі наді мною,

Микола Дудар
2024.12.02 09:08
На порядку денному тривоги
І якого біса, звідкіля?..
Тільки відштовхнешся від порога
Згадуєш потвору-москаля
І сердешно шлеш йому прокляття
По-іменно ен-но сотні раз…
Хлопці — дорогесінькії браття —
Зупиніть маскви звіринний сказ

Віктор Кучерук
2024.12.02 05:40
Є в пам’яті миттєвості війни,
Що блискавками чиркають до смерті
І освітляють вибухами вперто
Ослаблені бідою й страхом сни.
Є в пам’яті миттєвості війни, –
Вони повз мене не проходять мимо,
А щодоби стоять перед очима,
Пояснюючи з’яву сивини.

Микола Соболь
2024.12.02 04:26
Освічує густу пітьму
це золотаве сяйво жовтня,
де неба зоряна безодня
в якій з тобою потону.
Давай пограєм у мовчанку
і будь-що-буде, аж до ранку,
хай заблукають у диму
ще сонні, мов коти, трамваї,

Сонце Місяць
2024.12.01 22:40
чи суттєво — позбутись ніг
адже люди завжди порядні
і навіщо ж тобі перейматися
як заходять сюди з полювання
закинути в себе пиріг

чи суттєво — втратити зір
славна праця є для осліплих

Іван Потьомкін
2024.12.01 21:28
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
А повернутися

Борис Костиря
2024.12.01 19:51
Я ходжу в ліс
і шукаю там минулий рік.
Я хочу подолати
розрив часів.
Він повинен пролягати
отут, на цьому пеньку,
ніби по краю серця.
Крижана бурулька стікає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 БІЛЯ МОРЯ
Образ твору Печаль висока – як морська трава.
І зорі досі – як могили предків...
А я лягав із Сонцем і вставав,
Як правовірний із Законом Ветхим.

Грішив собі в думках і наяву,
Ловивши рибу, пестячи наяду.
Морська трава – солоний теплий вуж –
Текла по нас рожевим шоколадом.

Ми малювали Бога на піску,
Орлині тіні ловлячи на хвилях,
Угадуючи в променях ріку,
А в смерті вітру – ангельські весілля.

Розбещена й відверта ти була...
Журбу любила, ночі і глибини.

Кінець тунелю – мов кінець ствола...
А море – то початок батьківщини.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-10 19:00:54
Переглядів сторінки твору 6667
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.408 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:04:42 ]
Бачу, шановні побратими, що мій осінній вірш зі "смертельним ісходом" нагнав на всіх тоску "невиносіму"... :) Тому замінюю його свіжим віршем про любов і море... Так воно веселіше. :)
Читайте, дорогі Ви мої, хорроші - і уявляйте...

Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:06:10 ]
Ігорю, де та морська трава? Вже хочу туди:)
А якщо серйозно - просто прекрасно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:16:17 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:14:08 ] - відповісти

От яка Ти, Любо, бистра!.. :)

Любі любо біля моря буде...
Люба любить море - і возбудить... )

"Ми - життя,
Ми ж із моря вийшли.
Біля моря нам можна все..." - написав колись у ще одному вірші про море і любов (їх у мене вже цілий цикл :).

А якщо серйозно - дякую... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:20:26 ]
Сподіваюся, що таки буде любо)
Напишу, як приїду)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:32:43 ]
Як захочеш - так воно і збудить...
Нехай святом буде кожен будень.
Нехай доля Долик вділить море
Ласки,
волі,
лірики і...
море...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 21:02:21 ]
Печаль висока – як морська трава.
І зорі досі – як могили предків...

ЦЮ печаль і ЦІ зорі не сплутаєш ні з ким, бо так може сказати лише Ігор Павлюк. Як добре, що це можна читати тут, на ПМ.
Дяка Ігорю і Майстерням. З теплом, Наталя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 21:48:47 ]
Ваші слова, Наталочко, писані літнім морем - такі ж теплі і трішечки солоні... Як саме життя.
Дякую.
А Володі Ляшкевичу (Батькові Майстерень) - Салют!
Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 22:02:12 ]
А вірш про любов однак - у печалі високій (що то поети, журба в їх серцях - приписана, аж до кінця тунелю...)
Добре, що хоч рожевого шоколаду вдосталь!

Дуже гарно, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 22:22:49 ]
А море – то початок батьківщини,
А плечі – під її хрестом,
А ти, мов кава, так розчинна...
How come, how come, how come?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 23:08:13 ]
Граціозно, і так близько. А що головне - дуже просто! Почитаєте його у Ворзелі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-13 21:18:13 ]
Я би "запатентувала" винахід рожевого шоколаду... Із сумом відзначила відсутність старого доброго дельфіна у морі (натомість з'явилися вуж і орлині тіні :) Гарно навіршувалося! Очевидно, наяди теж мають здатність надихати... Чи то від МУЗчини залежить? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 19:31:13 ]
How come, how come, how come?.. -
Побалакав з козаком -
Із Лазірком Юрком -
Запорожцем за Ньюрком.

В горлі ком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 19:33:58 ]

Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 19:33:15 ] - відповісти

І так мені тепло від Вашого тепла...
Чогось хочеться.
Сам не знаю чого...
Мабуть, так і народжується поезія...
:(....:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 19:37:03 ]
Обов*язково, Юлічко!.. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 10:00:38 ]
Ви, Тамарцю, як мало хто, відчуваєте моє вербальне звучання душі...
Дай Вам Всевишній здоров*я і радості життя.
Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 10:02:23 ]
Як приємно(і поету, і МУЗчині), що Ви, Світланко, мою скромну творчість знаєте... а особливо мариністику.

Хочу в ідеалі я
В глибину, в Італію...
Там Світлани талія...
Хочу, хочу далі я... :)

На мою мелодію
Хай дає пародію!.. :))