ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЗУСТРІЧ ЗІ СТАРИМ ДРУГОМ (Із циклу «У скляній корчмі»)

Зустрів учора старого друга
За чорним пивом.
Пустили наше буття по кругу,
Сумні, щасливі.

Пили душевно за тих, що в морі,
За тих, що в морзі...
За те, що час наш, як поїзд скорий,
Пішов по торзі.

За те, що трохи іще зосталось.
Чого? Навіщо?
Гріхи й тривоги, як води талі,
Зійдуть у вічність.

Прийти ніхто вже не обіцяє
До комунізму.
Куди? Навіщо ми поспішаєм?
Хіба на тризну?..

...Сиділи з другом за чорним пивом
Під жовтим кленом.
Було нам ранньо, було красиво,
Було зелено.

Летіли птахи, пір’я скидали.
Лилася пісня.
Дзвеніли сипко в друга медалі
Об хрест залізний.

А я в дарунок дістав із сумки
Книжку поезій...

Було нам вічно, було нам сумно,
Було тверезо.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-03 21:53:56
Переглядів сторінки твору 5641
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:10:58 ]

а я боюся болю
і боюся тверезого погляду на життя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:17:54 ]
І чому ви тоді жодного разу не випили з нами із келиха хмелю?!
Правда Ігоре?

До речі, ви вже тут, у Львові, з нами-козаками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:22:33 ]
...Сьогодні прибув, Володимире, з Києва.
Півдня відсипався.

Тепер ліричний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:24:37 ]
Ну, якось не було нагоди :))
до Львова я поки що тільки в мріях,
ні, була на тому тижні, але о 6-й ранку – проїздом – потяг "Одеса-Ужгород" :0


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:23:33 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:19:36 ] - відповісти

Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:18:50 ] - відповісти
І я боюся, Василинко.
Але сміливий не той, хто не боїться, а той, хто перемагає біль страху і страх болю...
Давайте перемагати їх разом.
Впевнений, що Ви сильна і добра.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:25:53 ]
усе саме так
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 19:22:21 ]
Продовжую "висказувати" Вам свою "невисказану" любов...

Зустрів учора старого друга -
Також поета.
Взяли по пиву, щоб знять напругу
І сигарети.

А я в дарунок дістав із сумки
Іще тараню.
Здавалось, - мало... Було нам сумно.
Було нам ранньо.

Були ми ніжні, були невинні
(Ридай, козаче!..)
І вже від пива були ми сині,
Немов апачі.

Ми обнімали стовпа з розгону
(Єсенін - клена).
Було нам жовто. Було червоно.
Було зелено.

А як співали недружним хором!..
(Ти ж "помниш", Вова?)
... Таке-то сталось під світлофором
У центрі Львова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 20:59:58 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 20:58:54 ] - відповісти
Мила Світланко!
Ціную в поетах ліричність, а ще більше ліричну іронію, УСМІХ.
Якщо я першою якістю з горем навпіл володію, то з гумором на письмі Ви - явний лідер!
У житті ж у мене із анекдотами etc наразі все здорово, тому й дужжжжже радію пародіям на себе+на мої писанія! Особливо таким талановитим, як оце у Вас!
Були би Ви, Світланко, не в Італії, стиснув би Вас (по дружньому!.. :))) за талію...
Дякую.
Цей вірш достойно поповнить колекцію пародій на мене.
Будьмо і тримаймося!
Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 17:56:22 ]
Ігорцю солодкий, про яке лідерство Ви говорите? Чудово знаю, що і в "підМузники" Вам не годжуся ( та і "Бабая" боюся. Ще з дитинства :))) Поповнюватиму Вашу колекцію із величезним задоволенням, бо "дружні жарти" мені жартуються лише з гарними поетами. (Безнадійно вдивляється у далечінь): - О таліє, куди ти подалася?.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 19:48:52 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 19:47:20 ] - відповісти
Можна зі мною, Світлано, на Ти -
І у розмові й писати листи.
А в Україну коли занесе -
Я покажу Вам, що хочете...
Все. :)

Дякую за сонячно-світланковий настрій!
Жду.
Вас і віршів+пародій на мене. :)

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-07 05:39:46 ]
Потужний вірш.

Світлано, ну а пародія - теж классс!

А проблема талій - так вона скрізь... поширена(я в ту далечінь сама не раз очі видивляла)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Міщук (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-09 00:04:07 ]
Ein Treffen mit altem Freund
(Aus dem Zyklus „In der Glaskneipe“)


Mit altem Freunde traf ich mich gestern bei schwarzem Biere.
Mit ihm besprachen ganz unser Wesen,
trübselig, lyrisch.

Für die wir tranken, die schon im Abflug…
Für die, die leben.
Dass unsre Zeit fliegt so, wie ein Eilzug,
rasch uns entgegen.

Dafür, dass trotzdem uns etwas bleibe.
Wovon? Wozu denn?
Wie Tauwasser nimmt ein das Ew’ge
Die Angst, die Sünden.

Zum Kommunismus endlich zu kommen,
verspricht mehr keiner.
Wohin? Wofür denn wir uns beeilen?
zur Leichenfeier?


… Mit Freund wir saßen am Ahorn gelben
mit schwarzem Biere.
Es ging uns herrlich, so morgens frische,
all‘ schien uns grüne.

Es flogen Vögel, die Federn fielen,
Gesänge klangen.
Und leise klirrten des Freunds Medaillen,
das Schwarzkreuz schlagend.

Und aus der Tasche nahm ich als Gabe
Eins meiner Bücher ….

Es ging uns ewig, es ging uns trübe,
Es war uns nüchtern.

01.03.2015

Deutsche Nachdichtung: Oleksandr Mishchuk
переклад на німецьку Олександр Міщук