ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.

Віктор Кучерук
2026.10.10 07:22
За межею літа -
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЗУСТРІЧ ЗІ СТАРИМ ДРУГОМ (Із циклу «У скляній корчмі»)

Зустрів учора старого друга
За чорним пивом.
Пустили наше буття по кругу,
Сумні, щасливі.

Пили душевно за тих, що в морі,
За тих, що в морзі...
За те, що час наш, як поїзд скорий,
Пішов по торзі.

За те, що трохи іще зосталось.
Чого? Навіщо?
Гріхи й тривоги, як води талі,
Зійдуть у вічність.

Прийти ніхто вже не обіцяє
До комунізму.
Куди? Навіщо ми поспішаєм?
Хіба на тризну?..

...Сиділи з другом за чорним пивом
Під жовтим кленом.
Було нам ранньо, було красиво,
Було зелено.

Летіли птахи, пір’я скидали.
Лилася пісня.
Дзвеніли сипко в друга медалі
Об хрест залізний.

А я в дарунок дістав із сумки
Книжку поезій...

Було нам вічно, було нам сумно,
Було тверезо.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-03 21:53:56
Переглядів сторінки твору 6149
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:10:58 ]

а я боюся болю
і боюся тверезого погляду на життя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:17:54 ]
І чому ви тоді жодного разу не випили з нами із келиха хмелю?!
Правда Ігоре?

До речі, ви вже тут, у Львові, з нами-козаками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:22:33 ]
...Сьогодні прибув, Володимире, з Києва.
Півдня відсипався.

Тепер ліричний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:24:37 ]
Ну, якось не було нагоди :))
до Львова я поки що тільки в мріях,
ні, була на тому тижні, але о 6-й ранку – проїздом – потяг "Одеса-Ужгород" :0


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:23:33 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:19:36 ] - відповісти

Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:18:50 ] - відповісти
І я боюся, Василинко.
Але сміливий не той, хто не боїться, а той, хто перемагає біль страху і страх болю...
Давайте перемагати їх разом.
Впевнений, що Ви сильна і добра.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:25:53 ]
усе саме так
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 19:22:21 ]
Продовжую "висказувати" Вам свою "невисказану" любов...

Зустрів учора старого друга -
Також поета.
Взяли по пиву, щоб знять напругу
І сигарети.

А я в дарунок дістав із сумки
Іще тараню.
Здавалось, - мало... Було нам сумно.
Було нам ранньо.

Були ми ніжні, були невинні
(Ридай, козаче!..)
І вже від пива були ми сині,
Немов апачі.

Ми обнімали стовпа з розгону
(Єсенін - клена).
Було нам жовто. Було червоно.
Було зелено.

А як співали недружним хором!..
(Ти ж "помниш", Вова?)
... Таке-то сталось під світлофором
У центрі Львова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 20:59:58 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 20:58:54 ] - відповісти
Мила Світланко!
Ціную в поетах ліричність, а ще більше ліричну іронію, УСМІХ.
Якщо я першою якістю з горем навпіл володію, то з гумором на письмі Ви - явний лідер!
У житті ж у мене із анекдотами etc наразі все здорово, тому й дужжжжже радію пародіям на себе+на мої писанія! Особливо таким талановитим, як оце у Вас!
Були би Ви, Світланко, не в Італії, стиснув би Вас (по дружньому!.. :))) за талію...
Дякую.
Цей вірш достойно поповнить колекцію пародій на мене.
Будьмо і тримаймося!
Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 17:56:22 ]
Ігорцю солодкий, про яке лідерство Ви говорите? Чудово знаю, що і в "підМузники" Вам не годжуся ( та і "Бабая" боюся. Ще з дитинства :))) Поповнюватиму Вашу колекцію із величезним задоволенням, бо "дружні жарти" мені жартуються лише з гарними поетами. (Безнадійно вдивляється у далечінь): - О таліє, куди ти подалася?.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 19:48:52 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 19:47:20 ] - відповісти
Можна зі мною, Світлано, на Ти -
І у розмові й писати листи.
А в Україну коли занесе -
Я покажу Вам, що хочете...
Все. :)

Дякую за сонячно-світланковий настрій!
Жду.
Вас і віршів+пародій на мене. :)

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-07 05:39:46 ]
Потужний вірш.

Світлано, ну а пародія - теж классс!

А проблема талій - так вона скрізь... поширена(я в ту далечінь сама не раз очі видивляла)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Міщук (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-09 00:04:07 ]
Ein Treffen mit altem Freund
(Aus dem Zyklus „In der Glaskneipe“)


Mit altem Freunde traf ich mich gestern bei schwarzem Biere.
Mit ihm besprachen ganz unser Wesen,
trübselig, lyrisch.

Für die wir tranken, die schon im Abflug…
Für die, die leben.
Dass unsre Zeit fliegt so, wie ein Eilzug,
rasch uns entgegen.

Dafür, dass trotzdem uns etwas bleibe.
Wovon? Wozu denn?
Wie Tauwasser nimmt ein das Ew’ge
Die Angst, die Sünden.

Zum Kommunismus endlich zu kommen,
verspricht mehr keiner.
Wohin? Wofür denn wir uns beeilen?
zur Leichenfeier?


… Mit Freund wir saßen am Ahorn gelben
mit schwarzem Biere.
Es ging uns herrlich, so morgens frische,
all‘ schien uns grüne.

Es flogen Vögel, die Federn fielen,
Gesänge klangen.
Und leise klirrten des Freunds Medaillen,
das Schwarzkreuz schlagend.

Und aus der Tasche nahm ich als Gabe
Eins meiner Bücher ….

Es ging uns ewig, es ging uns trübe,
Es war uns nüchtern.

01.03.2015

Deutsche Nachdichtung: Oleksandr Mishchuk
переклад на німецьку Олександр Міщук