ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ПРОБАЧ, ЩО Я ТОБІ ЛАМАЮ КРИЛА




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-15 12:07:47
Переглядів сторінки твору 14794
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.120 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 12:48:42 ]
А Ваша фурія (лірична героїня) "дама с камелиями". Так вдало викладає:

Ми помилились: я тобі не пара.

Ти ще зустрінеш
Віддане кохання! - тут помилки немає?

Через місяць не вернеться? :-)

Майстерно, пане Олександр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 13:06:49 ]
Дякую, Олександре!
Можливо і повернеться, але навряд, щоб те повернення було тривалим.
То ж раджу літгерою не тішити себе ілюзіями. що до її повернення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:01:50 ]
Олександре, пропускаю діфірамби і зразу до справи: ніколи не було думки створити галерею жіночіх характерів? У мене була, але я не впевнена, що здатна таку думку втілити, а от Христенко з цим би впорався жартуючи.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 13:09:02 ]
Дякую, Таню!
Цікава ідея!
Може спробуємо разом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:17:40 ]
Все в Природі взаємоповязане. Мужчини іноді правильно відчувають жіночі переживання. А чи є у Вас, пане Олександре, жіночий погляд на зовсім інший момент у стосунках "Я-Ти"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 14:09:39 ]
Перепрошую, Олесю!
Не зовсім зрозумів, що Ви маєте на увазі.
Поясніть, будьласка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 01:11:51 ]
Тепер я перепрошую, пане Олександре, що так пізно відповідаю :(. Я мала на увазі опис почуттів жінки у моменти "вірного кохання", коли панує ідилія, а мужчина в свою чергу відчуває не "поламані крила", а силу їх розмаху. Наперед дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 12:07:04 ]
Шановна. Олесю!
Опису почуттів жінки у момент ідилії стосунків, здається немає, але описи самої їдилії - є:)
Наприклад тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=32679;
http://maysterni.com/publication.php?id=34409;
http://maysterni.com/publication.php?id=36485


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:23:38 ]
Було б цікаво. Тільки яким чином... Пишемо на задану тему чи якось інакше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 13:43:07 ]
"Доступ до тіла" - вже спочатку мова йде про "мертву" любов... Цікаво читати чоловічу точку зору. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 14:06:59 ]
Під "доступом до тіла" я мав на увазі інтимні стосунки. Але Ваше бачення також цікаве.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 15:22:54 ]
Кожен у цьому житті має те, на що заслуговує!
Так Вашому ліричному герою і потрібно. Якийсь він мені видався заслабкий для цієї панянки.
Якщо говорити про життя, то і далі він буде зустрічати тільки тих, що будуть його кидати.
Не дано йому відданого кохання з боку чарівної статі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 15:36:57 ]
Категорично!
Звісно: кожен отримує те, на що заслуговує.
Що до сили - можливо, ти права, а можливо він просто не той, хто їй потрібен.
Хто з нас не помилявся?
Кохання робить людей вразливішими (слабкішими) перед коханими.І тут багато залежить від останніх.
Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже.Пам'ятаєш пісеньку про відважного капітана?
Що до прогнозів - я б не був таким песимістом: варто лише знайти свою "половинку" і все буде ОК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 15:49:18 ]
Я про це і кажу, що його половинкою завжди буде схожа на цю! Просто котрусь влаштує його характер і вона робитиме, що захоче, у своє задоволення, не кидаючи його...
Ну ось таке у мене враження!
А щодо "Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже" - не згодна!
Вашій героїні до нього не байдуже, інакше вона б не просила пробачення, не розуміла б, що обломує крила.
Їй його просто шкода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:03:51 ]
Дякую, Ліночко!
Чудова дискусія!
Якщо він дійсно слабкий і шукає собі сильну подругу, яка замінить йому турботливу маму - тоді повністю погоджуюсь з тобою.
Але ж бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д.
А героїні не байдуже і по-людські жаль, тому, що вона порядна і добра людина. Але серцю - не накажеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-15 16:04:24 ]
за звичкою думаючи, що вірш від чоловічого імені була здивована цими рядками

Ти так бажаєш доступу до тіла:
Немов жебрак, з надією стоїш,

*невже чиясь чергова ода благородній повії??*

але потім все стало на свої місця... так практично завжди, проблема глобальна)))
вірш прекрасний, вже й не дивуюсь цьому.
Героїня надто наївна. Так пафосно - не плач, не проси... не думаю, що той чоловік надто кохав її, щоб хоч скривитись, не те, щоб плакати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:19:43 ]
Вітаю, Маринко!
Літгерой насправді кохає і дуже, а героїня, нажаль, розлюбила:
"Твоя душа палає, як раніш,
А я – відверто – вже перехотіла"
"не плач, не проси..." - це не пафос. Їй просто жаль, що вона мимовільно причиняє страждання гарній людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-15 18:04:49 ]
то вона думає, що палає)))
ми надто іноді хочемо бачити, що нас люблять, навіть коли ми відверто перехотіли.
Але якщо літ.герой ви, то тут вам справді краще знати.
то як, ви чи не ви???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 18:15:37 ]
Палає його душа.
А вона - розлюбила.
Літгерой - не я.
Але щось подібне в моєму житті було(давно):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 16:14:48 ]
"Бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д."
Насправді, ЛЮБОВ не зникає від таких дрібничок, якщо вона є.
Від усього перерахованого Вами зникає тільки закоханість. Та я і не думаю, що у вірші йдеться про ту саму ЛЮБОВ...


1   2   3   Переглянути все