ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ПРОБАЧ, ЩО Я ТОБІ ЛАМАЮ КРИЛА




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-15 12:07:47
Переглядів сторінки твору 15609
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.120 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 12:48:42 ]
А Ваша фурія (лірична героїня) "дама с камелиями". Так вдало викладає:

Ми помилились: я тобі не пара.

Ти ще зустрінеш
Віддане кохання! - тут помилки немає?

Через місяць не вернеться? :-)

Майстерно, пане Олександр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 13:06:49 ]
Дякую, Олександре!
Можливо і повернеться, але навряд, щоб те повернення було тривалим.
То ж раджу літгерою не тішити себе ілюзіями. що до її повернення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:01:50 ]
Олександре, пропускаю діфірамби і зразу до справи: ніколи не було думки створити галерею жіночіх характерів? У мене була, але я не впевнена, що здатна таку думку втілити, а от Христенко з цим би впорався жартуючи.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 13:09:02 ]
Дякую, Таню!
Цікава ідея!
Може спробуємо разом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:17:40 ]
Все в Природі взаємоповязане. Мужчини іноді правильно відчувають жіночі переживання. А чи є у Вас, пане Олександре, жіночий погляд на зовсім інший момент у стосунках "Я-Ти"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 14:09:39 ]
Перепрошую, Олесю!
Не зовсім зрозумів, що Ви маєте на увазі.
Поясніть, будьласка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 01:11:51 ]
Тепер я перепрошую, пане Олександре, що так пізно відповідаю :(. Я мала на увазі опис почуттів жінки у моменти "вірного кохання", коли панує ідилія, а мужчина в свою чергу відчуває не "поламані крила", а силу їх розмаху. Наперед дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 12:07:04 ]
Шановна. Олесю!
Опису почуттів жінки у момент ідилії стосунків, здається немає, але описи самої їдилії - є:)
Наприклад тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=32679;
http://maysterni.com/publication.php?id=34409;
http://maysterni.com/publication.php?id=36485


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:23:38 ]
Було б цікаво. Тільки яким чином... Пишемо на задану тему чи якось інакше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 13:43:07 ]
"Доступ до тіла" - вже спочатку мова йде про "мертву" любов... Цікаво читати чоловічу точку зору. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 14:06:59 ]
Під "доступом до тіла" я мав на увазі інтимні стосунки. Але Ваше бачення також цікаве.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 15:22:54 ]
Кожен у цьому житті має те, на що заслуговує!
Так Вашому ліричному герою і потрібно. Якийсь він мені видався заслабкий для цієї панянки.
Якщо говорити про життя, то і далі він буде зустрічати тільки тих, що будуть його кидати.
Не дано йому відданого кохання з боку чарівної статі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 15:36:57 ]
Категорично!
Звісно: кожен отримує те, на що заслуговує.
Що до сили - можливо, ти права, а можливо він просто не той, хто їй потрібен.
Хто з нас не помилявся?
Кохання робить людей вразливішими (слабкішими) перед коханими.І тут багато залежить від останніх.
Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже.Пам'ятаєш пісеньку про відважного капітана?
Що до прогнозів - я б не був таким песимістом: варто лише знайти свою "половинку" і все буде ОК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 15:49:18 ]
Я про це і кажу, що його половинкою завжди буде схожа на цю! Просто котрусь влаштує його характер і вона робитиме, що захоче, у своє задоволення, не кидаючи його...
Ну ось таке у мене враження!
А щодо "Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже" - не згодна!
Вашій героїні до нього не байдуже, інакше вона б не просила пробачення, не розуміла б, що обломує крила.
Їй його просто шкода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:03:51 ]
Дякую, Ліночко!
Чудова дискусія!
Якщо він дійсно слабкий і шукає собі сильну подругу, яка замінить йому турботливу маму - тоді повністю погоджуюсь з тобою.
Але ж бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д.
А героїні не байдуже і по-людські жаль, тому, що вона порядна і добра людина. Але серцю - не накажеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-15 16:04:24 ]
за звичкою думаючи, що вірш від чоловічого імені була здивована цими рядками

Ти так бажаєш доступу до тіла:
Немов жебрак, з надією стоїш,

*невже чиясь чергова ода благородній повії??*

але потім все стало на свої місця... так практично завжди, проблема глобальна)))
вірш прекрасний, вже й не дивуюсь цьому.
Героїня надто наївна. Так пафосно - не плач, не проси... не думаю, що той чоловік надто кохав її, щоб хоч скривитись, не те, щоб плакати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:19:43 ]
Вітаю, Маринко!
Літгерой насправді кохає і дуже, а героїня, нажаль, розлюбила:
"Твоя душа палає, як раніш,
А я – відверто – вже перехотіла"
"не плач, не проси..." - це не пафос. Їй просто жаль, що вона мимовільно причиняє страждання гарній людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-15 18:04:49 ]
то вона думає, що палає)))
ми надто іноді хочемо бачити, що нас люблять, навіть коли ми відверто перехотіли.
Але якщо літ.герой ви, то тут вам справді краще знати.
то як, ви чи не ви???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 18:15:37 ]
Палає його душа.
А вона - розлюбила.
Літгерой - не я.
Але щось подібне в моєму житті було(давно):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 16:14:48 ]
"Бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д."
Насправді, ЛЮБОВ не зникає від таких дрібничок, якщо вона є.
Від усього перерахованого Вами зникає тільки закоханість. Та я і не думаю, що у вірші йдеться про ту саму ЛЮБОВ...


1   2   3   Переглянути все