ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ПРОБАЧ, ЩО Я ТОБІ ЛАМАЮ КРИЛА




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-15 12:07:47
Переглядів сторінки твору 15305
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.120 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 12:48:42 ]
А Ваша фурія (лірична героїня) "дама с камелиями". Так вдало викладає:

Ми помилились: я тобі не пара.

Ти ще зустрінеш
Віддане кохання! - тут помилки немає?

Через місяць не вернеться? :-)

Майстерно, пане Олександр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 13:06:49 ]
Дякую, Олександре!
Можливо і повернеться, але навряд, щоб те повернення було тривалим.
То ж раджу літгерою не тішити себе ілюзіями. що до її повернення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:01:50 ]
Олександре, пропускаю діфірамби і зразу до справи: ніколи не було думки створити галерею жіночіх характерів? У мене була, але я не впевнена, що здатна таку думку втілити, а от Христенко з цим би впорався жартуючи.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 13:09:02 ]
Дякую, Таню!
Цікава ідея!
Може спробуємо разом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:17:40 ]
Все в Природі взаємоповязане. Мужчини іноді правильно відчувають жіночі переживання. А чи є у Вас, пане Олександре, жіночий погляд на зовсім інший момент у стосунках "Я-Ти"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 14:09:39 ]
Перепрошую, Олесю!
Не зовсім зрозумів, що Ви маєте на увазі.
Поясніть, будьласка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 01:11:51 ]
Тепер я перепрошую, пане Олександре, що так пізно відповідаю :(. Я мала на увазі опис почуттів жінки у моменти "вірного кохання", коли панує ідилія, а мужчина в свою чергу відчуває не "поламані крила", а силу їх розмаху. Наперед дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 12:07:04 ]
Шановна. Олесю!
Опису почуттів жінки у момент ідилії стосунків, здається немає, але описи самої їдилії - є:)
Наприклад тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=32679;
http://maysterni.com/publication.php?id=34409;
http://maysterni.com/publication.php?id=36485


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:23:38 ]
Було б цікаво. Тільки яким чином... Пишемо на задану тему чи якось інакше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 13:43:07 ]
"Доступ до тіла" - вже спочатку мова йде про "мертву" любов... Цікаво читати чоловічу точку зору. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 14:06:59 ]
Під "доступом до тіла" я мав на увазі інтимні стосунки. Але Ваше бачення також цікаве.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 15:22:54 ]
Кожен у цьому житті має те, на що заслуговує!
Так Вашому ліричному герою і потрібно. Якийсь він мені видався заслабкий для цієї панянки.
Якщо говорити про життя, то і далі він буде зустрічати тільки тих, що будуть його кидати.
Не дано йому відданого кохання з боку чарівної статі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 15:36:57 ]
Категорично!
Звісно: кожен отримує те, на що заслуговує.
Що до сили - можливо, ти права, а можливо він просто не той, хто їй потрібен.
Хто з нас не помилявся?
Кохання робить людей вразливішими (слабкішими) перед коханими.І тут багато залежить від останніх.
Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже.Пам'ятаєш пісеньку про відважного капітана?
Що до прогнозів - я б не був таким песимістом: варто лише знайти свою "половинку" і все буде ОК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 15:49:18 ]
Я про це і кажу, що його половинкою завжди буде схожа на цю! Просто котрусь влаштує його характер і вона робитиме, що захоче, у своє задоволення, не кидаючи його...
Ну ось таке у мене враження!
А щодо "Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже" - не згодна!
Вашій героїні до нього не байдуже, інакше вона б не просила пробачення, не розуміла б, що обломує крила.
Їй його просто шкода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:03:51 ]
Дякую, Ліночко!
Чудова дискусія!
Якщо він дійсно слабкий і шукає собі сильну подругу, яка замінить йому турботливу маму - тоді повністю погоджуюсь з тобою.
Але ж бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д.
А героїні не байдуже і по-людські жаль, тому, що вона порядна і добра людина. Але серцю - не накажеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-15 16:04:24 ]
за звичкою думаючи, що вірш від чоловічого імені була здивована цими рядками

Ти так бажаєш доступу до тіла:
Немов жебрак, з надією стоїш,

*невже чиясь чергова ода благородній повії??*

але потім все стало на свої місця... так практично завжди, проблема глобальна)))
вірш прекрасний, вже й не дивуюсь цьому.
Героїня надто наївна. Так пафосно - не плач, не проси... не думаю, що той чоловік надто кохав її, щоб хоч скривитись, не те, щоб плакати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:19:43 ]
Вітаю, Маринко!
Літгерой насправді кохає і дуже, а героїня, нажаль, розлюбила:
"Твоя душа палає, як раніш,
А я – відверто – вже перехотіла"
"не плач, не проси..." - це не пафос. Їй просто жаль, що вона мимовільно причиняє страждання гарній людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-15 18:04:49 ]
то вона думає, що палає)))
ми надто іноді хочемо бачити, що нас люблять, навіть коли ми відверто перехотіли.
Але якщо літ.герой ви, то тут вам справді краще знати.
то як, ви чи не ви???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 18:15:37 ]
Палає його душа.
А вона - розлюбила.
Літгерой - не я.
Але щось подібне в моєму житті було(давно):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 16:14:48 ]
"Бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д."
Насправді, ЛЮБОВ не зникає від таких дрібничок, якщо вона є.
Від усього перерахованого Вами зникає тільки закоханість. Та я і не думаю, що у вірші йдеться про ту саму ЛЮБОВ...


1   2   3   Переглянути все