ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ПРОБАЧ, ЩО Я ТОБІ ЛАМАЮ КРИЛА




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-15 12:07:47
Переглядів сторінки твору 15519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.120 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 12:48:42 ]
А Ваша фурія (лірична героїня) "дама с камелиями". Так вдало викладає:

Ми помилились: я тобі не пара.

Ти ще зустрінеш
Віддане кохання! - тут помилки немає?

Через місяць не вернеться? :-)

Майстерно, пане Олександр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 13:06:49 ]
Дякую, Олександре!
Можливо і повернеться, але навряд, щоб те повернення було тривалим.
То ж раджу літгерою не тішити себе ілюзіями. що до її повернення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:01:50 ]
Олександре, пропускаю діфірамби і зразу до справи: ніколи не було думки створити галерею жіночіх характерів? У мене була, але я не впевнена, що здатна таку думку втілити, а от Христенко з цим би впорався жартуючи.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 13:09:02 ]
Дякую, Таню!
Цікава ідея!
Може спробуємо разом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:17:40 ]
Все в Природі взаємоповязане. Мужчини іноді правильно відчувають жіночі переживання. А чи є у Вас, пане Олександре, жіночий погляд на зовсім інший момент у стосунках "Я-Ти"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 14:09:39 ]
Перепрошую, Олесю!
Не зовсім зрозумів, що Ви маєте на увазі.
Поясніть, будьласка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 01:11:51 ]
Тепер я перепрошую, пане Олександре, що так пізно відповідаю :(. Я мала на увазі опис почуттів жінки у моменти "вірного кохання", коли панує ідилія, а мужчина в свою чергу відчуває не "поламані крила", а силу їх розмаху. Наперед дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 12:07:04 ]
Шановна. Олесю!
Опису почуттів жінки у момент ідилії стосунків, здається немає, але описи самої їдилії - є:)
Наприклад тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=32679;
http://maysterni.com/publication.php?id=34409;
http://maysterni.com/publication.php?id=36485


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 13:23:38 ]
Було б цікаво. Тільки яким чином... Пишемо на задану тему чи якось інакше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 13:43:07 ]
"Доступ до тіла" - вже спочатку мова йде про "мертву" любов... Цікаво читати чоловічу точку зору. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 14:06:59 ]
Під "доступом до тіла" я мав на увазі інтимні стосунки. Але Ваше бачення також цікаве.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 15:22:54 ]
Кожен у цьому житті має те, на що заслуговує!
Так Вашому ліричному герою і потрібно. Якийсь він мені видався заслабкий для цієї панянки.
Якщо говорити про життя, то і далі він буде зустрічати тільки тих, що будуть його кидати.
Не дано йому відданого кохання з боку чарівної статі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 15:36:57 ]
Категорично!
Звісно: кожен отримує те, на що заслуговує.
Що до сили - можливо, ти права, а можливо він просто не той, хто їй потрібен.
Хто з нас не помилявся?
Кохання робить людей вразливішими (слабкішими) перед коханими.І тут багато залежить від останніх.
Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже.Пам'ятаєш пісеньку про відважного капітана?
Що до прогнозів - я б не був таким песимістом: варто лише знайти свою "половинку" і все буде ОК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 15:49:18 ]
Я про це і кажу, що його половинкою завжди буде схожа на цю! Просто котрусь влаштує його характер і вона робитиме, що захоче, у своє задоволення, не кидаючи його...
Ну ось таке у мене враження!
А щодо "Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже" - не згодна!
Вашій героїні до нього не байдуже, інакше вона б не просила пробачення, не розуміла б, що обломує крила.
Їй його просто шкода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:03:51 ]
Дякую, Ліночко!
Чудова дискусія!
Якщо він дійсно слабкий і шукає собі сильну подругу, яка замінить йому турботливу маму - тоді повністю погоджуюсь з тобою.
Але ж бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д.
А героїні не байдуже і по-людські жаль, тому, що вона порядна і добра людина. Але серцю - не накажеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-15 16:04:24 ]
за звичкою думаючи, що вірш від чоловічого імені була здивована цими рядками

Ти так бажаєш доступу до тіла:
Немов жебрак, з надією стоїш,

*невже чиясь чергова ода благородній повії??*

але потім все стало на свої місця... так практично завжди, проблема глобальна)))
вірш прекрасний, вже й не дивуюсь цьому.
Героїня надто наївна. Так пафосно - не плач, не проси... не думаю, що той чоловік надто кохав її, щоб хоч скривитись, не те, щоб плакати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:19:43 ]
Вітаю, Маринко!
Літгерой насправді кохає і дуже, а героїня, нажаль, розлюбила:
"Твоя душа палає, як раніш,
А я – відверто – вже перехотіла"
"не плач, не проси..." - це не пафос. Їй просто жаль, що вона мимовільно причиняє страждання гарній людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-15 18:04:49 ]
то вона думає, що палає)))
ми надто іноді хочемо бачити, що нас люблять, навіть коли ми відверто перехотіли.
Але якщо літ.герой ви, то тут вам справді краще знати.
то як, ви чи не ви???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 18:15:37 ]
Палає його душа.
А вона - розлюбила.
Літгерой - не я.
Але щось подібне в моєму житті було(давно):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 16:14:48 ]
"Бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д."
Насправді, ЛЮБОВ не зникає від таких дрібничок, якщо вона є.
Від усього перерахованого Вами зникає тільки закоханість. Та я і не думаю, що у вірші йдеться про ту саму ЛЮБОВ...


1   2   3   Переглянути все