ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Повернення
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі (Janis Joplin)
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
ОСТАННЯ ДЕКАДА ЛЮТОГО
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
***
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
***
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Краплі бруслинового меду
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Як помирає дитинство
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Екскурс винуватцям нашим
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Чекаючи на сонячні хвилини (сонет)
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Чарівні Карпати
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Майдан
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
Несподівані пасажі
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Вибачення
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
* * *
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Танець під дощем
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Дощ
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Надія Горденко (1978) / Вірші

 В СЕРЦІ
Сиджу і думаю про тебе
Мої думки, як вітражі
І серце б'ється, б'ється в мене
Кохаю!, - чуєш? Ти - в душі!

Ніхто не зможе зруйнувати
Мою любов, як біль, міцну
Ніхто не зможе так кохати,
Як я тебе у ту весну.

Нехай говорять хай сокочуть,
Сприймають все, без доброти…
Я знов до тебе, знову хочу
В моїх думках і в серці – ти!

Прости мені, що я зробила…
Прощу тобі, що ти зробив…
Ти пам’ятай, що я любила,
Так, як і я, що ти любив.




Найвища оцінка Наталія Клименко 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Володимир Ляшкевич 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-07-19 15:12:00
Переглядів сторінки твору 3536
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.000 / 5.3  (4.550 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.709 / 5  (4.500 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 23:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 15:13:45 ]
Спробувала дещо змінити. Мене цікавить думка, як краще: те, що було чи тепер?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-07-19 20:10:10 ]
"5" Я думаю, що як на Любителя Поезії ви вклали багато почуття і старань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 16:37:26 ]
Дійсно, стало краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-21 00:34:59 ]
Дякую. Переконуюся в тому, що вірші треба писати, відкладати на деякий час і перечитувати заново. А ще, для мене має значення Ваша думка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-22 14:25:34 ]
І все таки, мені не подобається ваше ставлення до риии. Занадто багато дієслів заримованих в одному часі і відмінку. Можливо, з точки зору методології вам варто ознайомитися зі статтею "Как делать стихи" Маяковського. Там почитаєте про те, які рими вважаються несмаком.
Не ображайтесь, будь ласка, просто хочу, щоб ви мене почули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-29 11:22:20 ]
На даний момент нічого конкретного не можу відповісти, бо знаходжуся далеко від Одеси і не маю можливості з кимось порадитися. Скажу тільки, що у спілці письменників мені ніяких зауважень не зробили, а навпаки порадили звернутися до композитора, щоб написав музику до цього вірша. Але я все ж таки переглянула деякі вірші Л. Українки і ось що знайшла:
...Цілу ніч до зорі я не спала,
Прислухалась, як море шуміло,
Як таємна хвиля зітхала –
І як серце моє стукотіло....

...Той у північ на море поплине,
Хто не думає ранку діждати...
Хай же думка моя вільно лине, -
Я не буду на ранок чекати...
(«Безсонна ніч»)
...Я щастя не маю і в мріях не бачу,
Бо іншії мрії у серці ношу;
Коли я часами журюся і плачу, -
Я щастя у долі тоді не прошу...
(«Сон літньої ночі»)
...Мовчиш, мій друже ясний, і зітхаєш...
Твоя душа за мною не жалкує,
А тільки серце вражено сумує.
І жаль тобі, що ти мене кохаєш...
(«Питання»)
...Хай же і темнеє серце твоє оживе
І на спів мій веселий озветься,
Бо на нього озвалося все, що живе,
В тебе серце живе. Бо ще б’ється...
(«Перемога»)
...Моя душа ніколи не забуде,
Того дарунку, що весна дала:
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла...
(«Давня весна»)
....Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Ой, раді б зірвати,
Та годі дістати...
(«Вишеньки»)
І ще багато віршів, де я зустріла дієслова в закінченнях рядків у строфах. Я хотіла б почути якомога більше думок з приводу нашої дискусії. Допоможіть нам, хто знає, як повинно бути? Якщо так, як я написала не допустимо, то я перепишу вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:01:50 ]
Просто Леся жила в інший час (трохи). Знаєш ці слова: "Поэты! Немедленно покайтесь во всех отглаголенных рифмах!" Трохи неточно, здається...
НА МІЙ ПОГЛЯД ці рифми прості, як двері і прикро, коли ними описуються такі файні ідеї...
Однак, безперечно, однієї моєї думки мало для четвірки - коли ставив оцінку ще не мав того досвіду що зараз. Змінюю.
Якщо ваша ласка, розмістіть цей діалог у розділі статті - дійсно цікаво почути думки інших дописувачів сайту.