ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися невпору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Горденко (1978) / Вірші

 В СЕРЦІ
Сиджу і думаю про тебе
Мої думки, як вітражі
І серце б'ється, б'ється в мене
Кохаю!, - чуєш? Ти - в душі!

Ніхто не зможе зруйнувати
Мою любов, як біль, міцну
Ніхто не зможе так кохати,
Як я тебе у ту весну.

Нехай говорять хай сокочуть,
Сприймають все, без доброти…
Я знов до тебе, знову хочу
В моїх думках і в серці – ти!

Прости мені, що я зробила…
Прощу тобі, що ти зробив…
Ти пам’ятай, що я любила,
Так, як і я, що ти любив.




Найвища оцінка Наталія Клименко 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Володимир Ляшкевич 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-07-19 15:12:00
Переглядів сторінки твору 3199
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.000 / 5.3  (4.550 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.709 / 5  (4.500 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 23:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 15:13:45 ]
Спробувала дещо змінити. Мене цікавить думка, як краще: те, що було чи тепер?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-07-19 20:10:10 ]
"5" Я думаю, що як на Любителя Поезії ви вклали багато почуття і старань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 16:37:26 ]
Дійсно, стало краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-21 00:34:59 ]
Дякую. Переконуюся в тому, що вірші треба писати, відкладати на деякий час і перечитувати заново. А ще, для мене має значення Ваша думка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-22 14:25:34 ]
І все таки, мені не подобається ваше ставлення до риии. Занадто багато дієслів заримованих в одному часі і відмінку. Можливо, з точки зору методології вам варто ознайомитися зі статтею "Как делать стихи" Маяковського. Там почитаєте про те, які рими вважаються несмаком.
Не ображайтесь, будь ласка, просто хочу, щоб ви мене почули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-29 11:22:20 ]
На даний момент нічого конкретного не можу відповісти, бо знаходжуся далеко від Одеси і не маю можливості з кимось порадитися. Скажу тільки, що у спілці письменників мені ніяких зауважень не зробили, а навпаки порадили звернутися до композитора, щоб написав музику до цього вірша. Але я все ж таки переглянула деякі вірші Л. Українки і ось що знайшла:
...Цілу ніч до зорі я не спала,
Прислухалась, як море шуміло,
Як таємна хвиля зітхала –
І як серце моє стукотіло....

...Той у північ на море поплине,
Хто не думає ранку діждати...
Хай же думка моя вільно лине, -
Я не буду на ранок чекати...
(«Безсонна ніч»)
...Я щастя не маю і в мріях не бачу,
Бо іншії мрії у серці ношу;
Коли я часами журюся і плачу, -
Я щастя у долі тоді не прошу...
(«Сон літньої ночі»)
...Мовчиш, мій друже ясний, і зітхаєш...
Твоя душа за мною не жалкує,
А тільки серце вражено сумує.
І жаль тобі, що ти мене кохаєш...
(«Питання»)
...Хай же і темнеє серце твоє оживе
І на спів мій веселий озветься,
Бо на нього озвалося все, що живе,
В тебе серце живе. Бо ще б’ється...
(«Перемога»)
...Моя душа ніколи не забуде,
Того дарунку, що весна дала:
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла...
(«Давня весна»)
....Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Ой, раді б зірвати,
Та годі дістати...
(«Вишеньки»)
І ще багато віршів, де я зустріла дієслова в закінченнях рядків у строфах. Я хотіла б почути якомога більше думок з приводу нашої дискусії. Допоможіть нам, хто знає, як повинно бути? Якщо так, як я написала не допустимо, то я перепишу вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:01:50 ]
Просто Леся жила в інший час (трохи). Знаєш ці слова: "Поэты! Немедленно покайтесь во всех отглаголенных рифмах!" Трохи неточно, здається...
НА МІЙ ПОГЛЯД ці рифми прості, як двері і прикро, коли ними описуються такі файні ідеї...
Однак, безперечно, однієї моєї думки мало для четвірки - коли ставив оцінку ще не мав того досвіду що зараз. Змінюю.
Якщо ваша ласка, розмістіть цей діалог у розділі статті - дійсно цікаво почути думки інших дописувачів сайту.