ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
"Чорний сніг Александрії" (продовження 2)
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
* * *
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 ВІТЕР
Як воно –
бути вітром?
Ширяти над цілим світом,
не знати ніколи втоми,
всюди бути як вдома?
Як воно –
без кордонів:
сідати на підвіконні
і зазирати в очі
птахам,
дихать пророчо
над лісом,
над полем доти,
поки солодкий дотик
сонечка
на світанні
усміхнеться в тобі й розтане…
Як воно –
бути вітром?
Голубити трави й квіти,
здіймати високі хвилі
і мчати кудись щосили,
спіткатись
об білі хмари
і не чекати кари,
танцювати з дощем
незвично,
не мати поганих звичок…
Як воно –
бути вітром?
розчиняючись в цьому світі,
на вершинах дерев
гойдатись
і не плакати,
не встидатись,
підкрадаючись обіймати,
шепотіти про щось,
кричати,
повертатись коли завгодно,
не зважати
на вік і моду,
рвати листя,
садити квіти,
не давати нікому звіту,
заплітати дими у коси,
цілувати чиєсь волосся...
Як воно –
бути вітром?
В БОЗІ від БОГА
вільним
жити, як серцю вгодно,
он де моя СВОБОДА.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Іван Редчиць 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-19 22:49:08
Переглядів сторінки твору 4361
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.918 / 5.42  (5.104 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.751 / 5.25  (5.054 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 14:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 22:56:35 ]
Гарний у Вас вітер, Ірино. Це не той, що рве лінії електропередач і перекидає в морі кораблі. Без поганих звичок. Мабуть, п"є з криниці любові. А взагалі - це здорово, бути таким вітром, як у Вас.
Ніколи не перевтілювався у вітер. Треба спробувати.
Дякую за свіжий вітер у поезії і свіжий погляд на вітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 23:01:07 ]
І Вам дякую, Ярославе, за бажання спробувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єва Тоцька (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-19 23:24:12 ]
Гарно;) найбільше сподобалось

...і не плакати,
не встидатись,
підкрадаючись обіймати,
шепотіти про щось,
кричати,
повертатись коли завгодно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 23:28:56 ]
Дякую, Єво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 01:10:50 ]
Гарний вірш - всуціль експресивний і чітко-ритмічний. Головне - щирий!
Іринко, пробачте, дозволю собі кілька заміток (порад?):
В уривку "Як воно –
без кордонів,
сідати на підвіконні
і зазирати в очі
будинків,
нестись охоче
над лісом..." я б поставила двокрапку після "без кордонів", а далі ніби перераховується... бо отак, "без кордонів ...сідати на підвіконня" трохи напружує за змістом.
Я б замінила слово "нестись": в поєднанні з "охоче" викликає непотрібні (не за контекстом) асоціації (з куркою, наприклад).
І слово "спідкатись" виглядає просторічним.
А кінцівка, як на мене, занадто пафосна (декларації нагадує).
Але загалом вірш цілісний, витримано розвиток образу і т.ін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 13:39:57 ]
Слушні поради, дякую Вам, Вікторіє :)
Це той випадок, де я, перш за все, відчуваю брак чогось і тому згодна редагувати твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 00:00:36 ]
Вперше зайшла в гості - і дістала багато задоволення! Правда, прочитала поки що три останні вірші - сподобалися! Хочеться ще читати. Відчувається, що вкладаєте душу у рядки. Натхнення і легкості душі!
p.s. Можна на Ти (на майбутнє)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 00:07:52 ]
Так, можна :)
Дякую за теплі відгуки, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 07:34:45 ]
Свіжий, весняний, надихаючий вітер!
Радію - і вітру, і Вам...

Одне місце трішки дисонує: об білі хмари...

Високих небес Вашому вітру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 21:25:19 ]
Вітрам теж інколи нелегко приходиться, мила панно:)
1.спідкатись - спіТкатись?
2.птахам,
дихать пророчо - тут ритм збився -
птахам,
і кружлять пророчо
3.усміхнеться в тобі й розтане… - теж ритм спіткнувся -
всміхнеться тобі й розтане…
4.танцювати з дощем
незвично, - те ж саме, краще:
з дощем танцювать
незвично,
5. шепотіти про щось,
кричати, - смислове навантаження відірвалось від тексту (чого шепотіти? кому кричати, для чого?)

Загалом добрий твір. Вітряний.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 14:21:21 ]
Дякую, Ярославе!
Виправляюся :)