ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 ВІТЕР
Як воно –
бути вітром?
Ширяти над цілим світом,
не знати ніколи втоми,
всюди бути як вдома?
Як воно –
без кордонів:
сідати на підвіконні
і зазирати в очі
птахам,
дихать пророчо
над лісом,
над полем доти,
поки солодкий дотик
сонечка
на світанні
усміхнеться в тобі й розтане…
Як воно –
бути вітром?
Голубити трави й квіти,
здіймати високі хвилі
і мчати кудись щосили,
спіткатись
об білі хмари
і не чекати кари,
танцювати з дощем
незвично,
не мати поганих звичок…
Як воно –
бути вітром?
розчиняючись в цьому світі,
на вершинах дерев
гойдатись
і не плакати,
не встидатись,
підкрадаючись обіймати,
шепотіти про щось,
кричати,
повертатись коли завгодно,
не зважати
на вік і моду,
рвати листя,
садити квіти,
не давати нікому звіту,
заплітати дими у коси,
цілувати чиєсь волосся...
Як воно –
бути вітром?
В БОЗІ від БОГА
вільним
жити, як серцю вгодно,
он де моя СВОБОДА.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Іван Редчиць 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-19 22:49:08
Переглядів сторінки твору 4095
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.918 / 5.42  (5.087 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 4.751 / 5.25  (5.032 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.05.10 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 22:56:35 ]
Гарний у Вас вітер, Ірино. Це не той, що рве лінії електропередач і перекидає в морі кораблі. Без поганих звичок. Мабуть, п"є з криниці любові. А взагалі - це здорово, бути таким вітром, як у Вас.
Ніколи не перевтілювався у вітер. Треба спробувати.
Дякую за свіжий вітер у поезії і свіжий погляд на вітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 23:01:07 ]
І Вам дякую, Ярославе, за бажання спробувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єва Тоцька (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-19 23:24:12 ]
Гарно;) найбільше сподобалось

...і не плакати,
не встидатись,
підкрадаючись обіймати,
шепотіти про щось,
кричати,
повертатись коли завгодно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 23:28:56 ]
Дякую, Єво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 01:10:50 ]
Гарний вірш - всуціль експресивний і чітко-ритмічний. Головне - щирий!
Іринко, пробачте, дозволю собі кілька заміток (порад?):
В уривку "Як воно –
без кордонів,
сідати на підвіконні
і зазирати в очі
будинків,
нестись охоче
над лісом..." я б поставила двокрапку після "без кордонів", а далі ніби перераховується... бо отак, "без кордонів ...сідати на підвіконня" трохи напружує за змістом.
Я б замінила слово "нестись": в поєднанні з "охоче" викликає непотрібні (не за контекстом) асоціації (з куркою, наприклад).
І слово "спідкатись" виглядає просторічним.
А кінцівка, як на мене, занадто пафосна (декларації нагадує).
Але загалом вірш цілісний, витримано розвиток образу і т.ін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 13:39:57 ]
Слушні поради, дякую Вам, Вікторіє :)
Це той випадок, де я, перш за все, відчуваю брак чогось і тому згодна редагувати твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 00:00:36 ]
Вперше зайшла в гості - і дістала багато задоволення! Правда, прочитала поки що три останні вірші - сподобалися! Хочеться ще читати. Відчувається, що вкладаєте душу у рядки. Натхнення і легкості душі!
p.s. Можна на Ти (на майбутнє)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 00:07:52 ]
Так, можна :)
Дякую за теплі відгуки, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 07:34:45 ]
Свіжий, весняний, надихаючий вітер!
Радію - і вітру, і Вам...

Одне місце трішки дисонує: об білі хмари...

Високих небес Вашому вітру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 21:25:19 ]
Вітрам теж інколи нелегко приходиться, мила панно:)
1.спідкатись - спіТкатись?
2.птахам,
дихать пророчо - тут ритм збився -
птахам,
і кружлять пророчо
3.усміхнеться в тобі й розтане… - теж ритм спіткнувся -
всміхнеться тобі й розтане…
4.танцювати з дощем
незвично, - те ж саме, краще:
з дощем танцювать
незвично,
5. шепотіти про щось,
кричати, - смислове навантаження відірвалось від тексту (чого шепотіти? кому кричати, для чого?)

Загалом добрий твір. Вітряний.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 14:21:21 ]
Дякую, Ярославе!
Виправляюся :)