ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Живіть поезією!
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
З чистим серцем
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
* * *
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,

Віктор Кучерук
2026.03.25 05:33
* * *
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.

Артур Курдіновський
2026.03.25 03:43
Тьмяне світло (сонет)
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.

Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -

Юхим Семеняко
2026.03.24 20:26
Патетичне освідчення
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!

Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,

Іван Потьомкін
2026.03.24 18:05
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл

С М
2026.03.24 15:07
До сховища (The Rolling Stones)
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я

герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
Картина трансформації культу
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Відкритість
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 МАМІ НА ДЕНЬ МЕДИКА ПРИСВЯЧУЮ
і всім медичним працівникам
в її особі

Моя мати друга врятувала,
Він завжди бліденький був з лиця,
І злий жарт колись із ним зіграла
В час недобрий особливість ця.

Він був захворів на жовтяницю,
Й пожовтіли враз очей білки.
Через блідість щік оцю "дрібницю"
Не розгледів лікар молодий.

І від грипу лікувався хворий,
І душа на той світ вже ішла,
Бо була температура - сорок,
Світло крала із очей імла.

З ним прощався подумки навіки,
Коли ж мати - лікар-терапевт,
Відгорнула хворому повіки
Й визначила Боткіна в момент.

Через місяць друг устав на ноги,
Квітів оберемок їй приніс,
Дяку мамі - лікарю від Бога,
За її діагностичний хист.

Медикам дай Бог не помилятись,
А горнути квіти до грудей,
Й від роботи насолоду мати
За життя врятовані людей!

17. 06. 7517 р. (від Трипілля) (2009)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 20:34:58
Переглядів сторінки твору 5717
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.953 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.953 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єва Тоцька (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 20:38:52 ]
Дуже актуально,в наш час, на жаль, медики часто помиляються...А мамі Вашій - многая літ і зі святом звісно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:03:52 ]
Дай Бог здоров"я Вашій мамі - на таких людях ще тримається віра у лікаря, який порятує!
Останню строфу я би на друкувала над входом до лікарні!!! ВЕ-ЛИ-КИ-МИ буквами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:18:37 ]
Твір одразу ж привернув мою дохторську увагу. Справді, інколи банальна уважність рятує хворому життя! Респект мамі-терапевту, Лікарю.
Мацьопкі зауваги:
1. лікавався - лікувався?
2. Третій куплет, як на мене слабкий з декількох причин: три з чотирьох рядків починаються на І, в другому рядку приходиться ковтати наголос в наголошених складах, останній рядок заїжджений. Чи не простіше було б його взагалі прибрати і наступний куплет почати: (щось на кшталт)
З світом він прощався вже навіки...
3. Й квітів - Квітів оборемок (без Й)
4.лікарі від Бога - лікарці від Бога? Лікарю від Бога?
5.білки - молодий, терапевт - момент, помилятись - мати - ше над римами можна попрацювати.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 21:24:54 ]
А моя мати була фармацевтом...
Нехай Бог нам дає лише лікарів від себе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:24:59 ]
Єво і Любо! Дуже дякую за гарні слова і побажання. Прочитаю мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:40:16 ]
Пане Ярославе! Дякую за зауваги. Як я міг не помі-тити аж три опечатки! Сам на себе злий, мов чорт!І тричі все перечитував! Значить мало. Крім того,
виправив усе, із чим згоден. Третю строфу підредагував, але викидати шкода, бо там важлива деталь сюжету - грип. А рими для сюжетного вірша можуть бути і асонансними дещо. Придумайте кращу
риму до слова "терапевт". Хіба що "фармацевт", на
яку наштовхує коментар п. Юрія Лазірка. Але це буде всуціль медична термінологія, якою не хочу зловживати. І це слово сюди не в"яжеться.
А можна зробити зауваги редактору майстерень щодо його коментаря? "Приходиться" - русизм, краще - доводиться, квітів "оборемок" - опечатка, "ше" над римами - ще над римами... Опечатка або одруківка.
Я Вам дякую за Вашу пильність і прискіпливість і беру з Вас приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:37 ]
Пане Юрію! Дякую за слушну думку. Якщо над нами "висітиме" постійно лікар від себе, або може - янгол-охоронець, який рятуватиме від злих думок,
то, може, ми взагалі не хворітимемо? Як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:59:12 ]
Так воно є, пане Ярославе, купа хворіб саме так і починається з негативної енергетики.
З випромінювання антисвітла на довкілля, або притаєння його у собі.
Ми самі собі забиваємо цвяхи у покрівлю труни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:59 ]
Згодна з п. Любою. Чоловікова мати теж лікар, для нашого часу просто неприродно правильна і вірна найкращим принципам. Як добре, що є такі Лікарі. Велике вітання Вашій мамі. Вона має чим в житті гордитися - це основне! (маю на увазі і професію, і Сина :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:54:35 ]
Спасибі, Олесю. Поки є такі люди, доти і цей світ живе, і живе по-людськи, не животіючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:50:57 ]
Так ось, ви, Ярослав Чорнугуз, і ще ціла, якщо не помиляюсь у формулюваннях, капела бандуристів ім. Майбороди (ім'я метра я запам'ятав) поставили Львів на вуха! Такого давненько не було. І приїхали ви до Львова з Івано-Франківська ( не з якого-небуть Києва), і повернулися до Івано-Франківська, що характерно! Персон 60-70.

Якби ви, Ярославе мені не телефонували раз так із десять, то я би і не попав на це Дійство, і не побачив ні вас, не почув би фантастичної феєрії української пісні, Козацької пісні, живого нашого серцебиття. Це було би погано, до того ж не спілкувався б я і з Дмитром Павличком, що теж приїхав із провінційного Києва до столичного Львова саме на цю імпрезу. Та найголовніше, не побачив би вас у центрі композиції, рівно посередині трирядового строю, як найбільш колоритного козака-виконавця. Як втіленого окапельно українського Дон Жуана в колоритному однострої!
Мені прикро, що мало хто з наших побачить і почує те, що бачив і чув нині я, бо це не купити за гроші, бо це і є мистецтвом, якого не побачиш нині у телевізорі, можливо завтра побачимо, але нині тільки ваш дзвінок може таке диво прозвістити, позвоніть кожному з наших авторів, і скажіть, - "Приходьте нині до Філармонії, не пожалкуєте..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-10 17:53:11 ]
Страшенно радий такому відгуку, пане Володимире! Виступати у нашій справжній столиці Львові - то велика честь! І якщо ми здобули прихильність львів"ян, значить тягнемося до них в духовному зрості. Чудово нас приймали на Івано-Франківшині, в Косові, Сколе на Львівщині й особливо гарно на Тернопільщині - в Тернополі, Кременці, Чорткові,
Теребовлі...
Слава всій західноукраїнській публіці і хмельничанам. Це було щастя співати перед Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-01 21:14:13 ]
Цікава історія про маму! Не кожен може похвастатися такою мамою! На жаль, наші мами не вічні!