ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 МАМІ НА ДЕНЬ МЕДИКА ПРИСВЯЧУЮ
і всім медичним працівникам
в її особі

Моя мати друга врятувала,
Він завжди бліденький був з лиця,
І злий жарт колись із ним зіграла
В час недобрий особливість ця.

Він був захворів на жовтяницю,
Й пожовтіли враз очей білки.
Через блідість щік оцю "дрібницю"
Не розгледів лікар молодий.

І від грипу лікувався хворий,
І душа на той світ вже ішла,
Бо була температура - сорок,
Світло крала із очей імла.

З ним прощався подумки навіки,
Коли ж мати - лікар-терапевт,
Відгорнула хворому повіки
Й визначила Боткіна в момент.

Через місяць друг устав на ноги,
Квітів оберемок їй приніс,
Дяку мамі - лікарю від Бога,
За її діагностичний хист.

Медикам дай Бог не помилятись,
А горнути квіти до грудей,
Й від роботи насолоду мати
За життя врятовані людей!

17. 06. 7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 20:34:58
Переглядів сторінки твору 5372
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.953 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.953 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 05:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єва Тоцька (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 20:38:52 ]
Дуже актуально,в наш час, на жаль, медики часто помиляються...А мамі Вашій - многая літ і зі святом звісно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:03:52 ]
Дай Бог здоров"я Вашій мамі - на таких людях ще тримається віра у лікаря, який порятує!
Останню строфу я би на друкувала над входом до лікарні!!! ВЕ-ЛИ-КИ-МИ буквами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:18:37 ]
Твір одразу ж привернув мою дохторську увагу. Справді, інколи банальна уважність рятує хворому життя! Респект мамі-терапевту, Лікарю.
Мацьопкі зауваги:
1. лікавався - лікувався?
2. Третій куплет, як на мене слабкий з декількох причин: три з чотирьох рядків починаються на І, в другому рядку приходиться ковтати наголос в наголошених складах, останній рядок заїжджений. Чи не простіше було б його взагалі прибрати і наступний куплет почати: (щось на кшталт)
З світом він прощався вже навіки...
3. Й квітів - Квітів оборемок (без Й)
4.лікарі від Бога - лікарці від Бога? Лікарю від Бога?
5.білки - молодий, терапевт - момент, помилятись - мати - ше над римами можна попрацювати.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 21:24:54 ]
А моя мати була фармацевтом...
Нехай Бог нам дає лише лікарів від себе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:24:59 ]
Єво і Любо! Дуже дякую за гарні слова і побажання. Прочитаю мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:40:16 ]
Пане Ярославе! Дякую за зауваги. Як я міг не помі-тити аж три опечатки! Сам на себе злий, мов чорт!І тричі все перечитував! Значить мало. Крім того,
виправив усе, із чим згоден. Третю строфу підредагував, але викидати шкода, бо там важлива деталь сюжету - грип. А рими для сюжетного вірша можуть бути і асонансними дещо. Придумайте кращу
риму до слова "терапевт". Хіба що "фармацевт", на
яку наштовхує коментар п. Юрія Лазірка. Але це буде всуціль медична термінологія, якою не хочу зловживати. І це слово сюди не в"яжеться.
А можна зробити зауваги редактору майстерень щодо його коментаря? "Приходиться" - русизм, краще - доводиться, квітів "оборемок" - опечатка, "ше" над римами - ще над римами... Опечатка або одруківка.
Я Вам дякую за Вашу пильність і прискіпливість і беру з Вас приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:37 ]
Пане Юрію! Дякую за слушну думку. Якщо над нами "висітиме" постійно лікар від себе, або може - янгол-охоронець, який рятуватиме від злих думок,
то, може, ми взагалі не хворітимемо? Як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:59:12 ]
Так воно є, пане Ярославе, купа хворіб саме так і починається з негативної енергетики.
З випромінювання антисвітла на довкілля, або притаєння його у собі.
Ми самі собі забиваємо цвяхи у покрівлю труни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:59 ]
Згодна з п. Любою. Чоловікова мати теж лікар, для нашого часу просто неприродно правильна і вірна найкращим принципам. Як добре, що є такі Лікарі. Велике вітання Вашій мамі. Вона має чим в житті гордитися - це основне! (маю на увазі і професію, і Сина :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:54:35 ]
Спасибі, Олесю. Поки є такі люди, доти і цей світ живе, і живе по-людськи, не животіючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:50:57 ]
Так ось, ви, Ярослав Чорнугуз, і ще ціла, якщо не помиляюсь у формулюваннях, капела бандуристів ім. Майбороди (ім'я метра я запам'ятав) поставили Львів на вуха! Такого давненько не було. І приїхали ви до Львова з Івано-Франківська ( не з якого-небуть Києва), і повернулися до Івано-Франківська, що характерно! Персон 60-70.

Якби ви, Ярославе мені не телефонували раз так із десять, то я би і не попав на це Дійство, і не побачив ні вас, не почув би фантастичної феєрії української пісні, Козацької пісні, живого нашого серцебиття. Це було би погано, до того ж не спілкувався б я і з Дмитром Павличком, що теж приїхав із провінційного Києва до столичного Львова саме на цю імпрезу. Та найголовніше, не побачив би вас у центрі композиції, рівно посередині трирядового строю, як найбільш колоритного козака-виконавця. Як втіленого окапельно українського Дон Жуана в колоритному однострої!
Мені прикро, що мало хто з наших побачить і почує те, що бачив і чув нині я, бо це не купити за гроші, бо це і є мистецтвом, якого не побачиш нині у телевізорі, можливо завтра побачимо, але нині тільки ваш дзвінок може таке диво прозвістити, позвоніть кожному з наших авторів, і скажіть, - "Приходьте нині до Філармонії, не пожалкуєте..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-10 17:53:11 ]
Страшенно радий такому відгуку, пане Володимире! Виступати у нашій справжній столиці Львові - то велика честь! І якщо ми здобули прихильність львів"ян, значить тягнемося до них в духовному зрості. Чудово нас приймали на Івано-Франківшині, в Косові, Сколе на Львівщині й особливо гарно на Тернопільщині - в Тернополі, Кременці, Чорткові,
Теребовлі...
Слава всій західноукраїнській публіці і хмельничанам. Це було щастя співати перед Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-01 21:14:13 ]
Цікава історія про маму! Не кожен може похвастатися такою мамою! На жаль, наші мами не вічні!