ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 МАМІ НА ДЕНЬ МЕДИКА ПРИСВЯЧУЮ
і всім медичним працівникам
в її особі

Моя мати друга врятувала,
Він завжди бліденький був з лиця,
І злий жарт колись із ним зіграла
В час недобрий особливість ця.

Він був захворів на жовтяницю,
Й пожовтіли враз очей білки.
Через блідість щік оцю "дрібницю"
Не розгледів лікар молодий.

І від грипу лікувався хворий,
І душа на той світ вже ішла,
Бо була температура - сорок,
Світло крала із очей імла.

З ним прощався подумки навіки,
Коли ж мати - лікар-терапевт,
Відгорнула хворому повіки
Й визначила Боткіна в момент.

Через місяць друг устав на ноги,
Квітів оберемок їй приніс,
Дяку мамі - лікарю від Бога,
За її діагностичний хист.

Медикам дай Бог не помилятись,
А горнути квіти до грудей,
Й від роботи насолоду мати
За життя врятовані людей!

17. 06. 7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 20:34:58
Переглядів сторінки твору 5583
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.953 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.953 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.17 23:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єва Тоцька (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 20:38:52 ]
Дуже актуально,в наш час, на жаль, медики часто помиляються...А мамі Вашій - многая літ і зі святом звісно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:03:52 ]
Дай Бог здоров"я Вашій мамі - на таких людях ще тримається віра у лікаря, який порятує!
Останню строфу я би на друкувала над входом до лікарні!!! ВЕ-ЛИ-КИ-МИ буквами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:18:37 ]
Твір одразу ж привернув мою дохторську увагу. Справді, інколи банальна уважність рятує хворому життя! Респект мамі-терапевту, Лікарю.
Мацьопкі зауваги:
1. лікавався - лікувався?
2. Третій куплет, як на мене слабкий з декількох причин: три з чотирьох рядків починаються на І, в другому рядку приходиться ковтати наголос в наголошених складах, останній рядок заїжджений. Чи не простіше було б його взагалі прибрати і наступний куплет почати: (щось на кшталт)
З світом він прощався вже навіки...
3. Й квітів - Квітів оборемок (без Й)
4.лікарі від Бога - лікарці від Бога? Лікарю від Бога?
5.білки - молодий, терапевт - момент, помилятись - мати - ше над римами можна попрацювати.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 21:24:54 ]
А моя мати була фармацевтом...
Нехай Бог нам дає лише лікарів від себе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:24:59 ]
Єво і Любо! Дуже дякую за гарні слова і побажання. Прочитаю мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:40:16 ]
Пане Ярославе! Дякую за зауваги. Як я міг не помі-тити аж три опечатки! Сам на себе злий, мов чорт!І тричі все перечитував! Значить мало. Крім того,
виправив усе, із чим згоден. Третю строфу підредагував, але викидати шкода, бо там важлива деталь сюжету - грип. А рими для сюжетного вірша можуть бути і асонансними дещо. Придумайте кращу
риму до слова "терапевт". Хіба що "фармацевт", на
яку наштовхує коментар п. Юрія Лазірка. Але це буде всуціль медична термінологія, якою не хочу зловживати. І це слово сюди не в"яжеться.
А можна зробити зауваги редактору майстерень щодо його коментаря? "Приходиться" - русизм, краще - доводиться, квітів "оборемок" - опечатка, "ше" над римами - ще над римами... Опечатка або одруківка.
Я Вам дякую за Вашу пильність і прискіпливість і беру з Вас приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:37 ]
Пане Юрію! Дякую за слушну думку. Якщо над нами "висітиме" постійно лікар від себе, або може - янгол-охоронець, який рятуватиме від злих думок,
то, може, ми взагалі не хворітимемо? Як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:59:12 ]
Так воно є, пане Ярославе, купа хворіб саме так і починається з негативної енергетики.
З випромінювання антисвітла на довкілля, або притаєння його у собі.
Ми самі собі забиваємо цвяхи у покрівлю труни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:59 ]
Згодна з п. Любою. Чоловікова мати теж лікар, для нашого часу просто неприродно правильна і вірна найкращим принципам. Як добре, що є такі Лікарі. Велике вітання Вашій мамі. Вона має чим в житті гордитися - це основне! (маю на увазі і професію, і Сина :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:54:35 ]
Спасибі, Олесю. Поки є такі люди, доти і цей світ живе, і живе по-людськи, не животіючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:50:57 ]
Так ось, ви, Ярослав Чорнугуз, і ще ціла, якщо не помиляюсь у формулюваннях, капела бандуристів ім. Майбороди (ім'я метра я запам'ятав) поставили Львів на вуха! Такого давненько не було. І приїхали ви до Львова з Івано-Франківська ( не з якого-небуть Києва), і повернулися до Івано-Франківська, що характерно! Персон 60-70.

Якби ви, Ярославе мені не телефонували раз так із десять, то я би і не попав на це Дійство, і не побачив ні вас, не почув би фантастичної феєрії української пісні, Козацької пісні, живого нашого серцебиття. Це було би погано, до того ж не спілкувався б я і з Дмитром Павличком, що теж приїхав із провінційного Києва до столичного Львова саме на цю імпрезу. Та найголовніше, не побачив би вас у центрі композиції, рівно посередині трирядового строю, як найбільш колоритного козака-виконавця. Як втіленого окапельно українського Дон Жуана в колоритному однострої!
Мені прикро, що мало хто з наших побачить і почує те, що бачив і чув нині я, бо це не купити за гроші, бо це і є мистецтвом, якого не побачиш нині у телевізорі, можливо завтра побачимо, але нині тільки ваш дзвінок може таке диво прозвістити, позвоніть кожному з наших авторів, і скажіть, - "Приходьте нині до Філармонії, не пожалкуєте..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-10 17:53:11 ]
Страшенно радий такому відгуку, пане Володимире! Виступати у нашій справжній столиці Львові - то велика честь! І якщо ми здобули прихильність львів"ян, значить тягнемося до них в духовному зрості. Чудово нас приймали на Івано-Франківшині, в Косові, Сколе на Львівщині й особливо гарно на Тернопільщині - в Тернополі, Кременці, Чорткові,
Теребовлі...
Слава всій західноукраїнській публіці і хмельничанам. Це було щастя співати перед Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-01 21:14:13 ]
Цікава історія про маму! Не кожен може похвастатися такою мамою! На жаль, наші мами не вічні!