ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 МАМІ НА ДЕНЬ МЕДИКА ПРИСВЯЧУЮ
і всім медичним працівникам
в її особі

Моя мати друга врятувала,
Він завжди бліденький був з лиця,
І злий жарт колись із ним зіграла
В час недобрий особливість ця.

Він був захворів на жовтяницю,
Й пожовтіли враз очей білки.
Через блідість щік оцю "дрібницю"
Не розгледів лікар молодий.

І від грипу лікувався хворий,
І душа на той світ вже ішла,
Бо була температура - сорок,
Світло крала із очей імла.

З ним прощався подумки навіки,
Коли ж мати - лікар-терапевт,
Відгорнула хворому повіки
Й визначила Боткіна в момент.

Через місяць друг устав на ноги,
Квітів оберемок їй приніс,
Дяку мамі - лікарю від Бога,
За її діагностичний хист.

Медикам дай Бог не помилятись,
А горнути квіти до грудей,
Й від роботи насолоду мати
За життя врятовані людей!

17. 06. 7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 20:34:58
Переглядів сторінки твору 5722
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.953 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.953 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єва Тоцька (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 20:38:52 ]
Дуже актуально,в наш час, на жаль, медики часто помиляються...А мамі Вашій - многая літ і зі святом звісно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:03:52 ]
Дай Бог здоров"я Вашій мамі - на таких людях ще тримається віра у лікаря, який порятує!
Останню строфу я би на друкувала над входом до лікарні!!! ВЕ-ЛИ-КИ-МИ буквами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:18:37 ]
Твір одразу ж привернув мою дохторську увагу. Справді, інколи банальна уважність рятує хворому життя! Респект мамі-терапевту, Лікарю.
Мацьопкі зауваги:
1. лікавався - лікувався?
2. Третій куплет, як на мене слабкий з декількох причин: три з чотирьох рядків починаються на І, в другому рядку приходиться ковтати наголос в наголошених складах, останній рядок заїжджений. Чи не простіше було б його взагалі прибрати і наступний куплет почати: (щось на кшталт)
З світом він прощався вже навіки...
3. Й квітів - Квітів оборемок (без Й)
4.лікарі від Бога - лікарці від Бога? Лікарю від Бога?
5.білки - молодий, терапевт - момент, помилятись - мати - ше над римами можна попрацювати.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 21:24:54 ]
А моя мати була фармацевтом...
Нехай Бог нам дає лише лікарів від себе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:24:59 ]
Єво і Любо! Дуже дякую за гарні слова і побажання. Прочитаю мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:40:16 ]
Пане Ярославе! Дякую за зауваги. Як я міг не помі-тити аж три опечатки! Сам на себе злий, мов чорт!І тричі все перечитував! Значить мало. Крім того,
виправив усе, із чим згоден. Третю строфу підредагував, але викидати шкода, бо там важлива деталь сюжету - грип. А рими для сюжетного вірша можуть бути і асонансними дещо. Придумайте кращу
риму до слова "терапевт". Хіба що "фармацевт", на
яку наштовхує коментар п. Юрія Лазірка. Але це буде всуціль медична термінологія, якою не хочу зловживати. І це слово сюди не в"яжеться.
А можна зробити зауваги редактору майстерень щодо його коментаря? "Приходиться" - русизм, краще - доводиться, квітів "оборемок" - опечатка, "ше" над римами - ще над римами... Опечатка або одруківка.
Я Вам дякую за Вашу пильність і прискіпливість і беру з Вас приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:37 ]
Пане Юрію! Дякую за слушну думку. Якщо над нами "висітиме" постійно лікар від себе, або може - янгол-охоронець, який рятуватиме від злих думок,
то, може, ми взагалі не хворітимемо? Як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:59:12 ]
Так воно є, пане Ярославе, купа хворіб саме так і починається з негативної енергетики.
З випромінювання антисвітла на довкілля, або притаєння його у собі.
Ми самі собі забиваємо цвяхи у покрівлю труни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:59 ]
Згодна з п. Любою. Чоловікова мати теж лікар, для нашого часу просто неприродно правильна і вірна найкращим принципам. Як добре, що є такі Лікарі. Велике вітання Вашій мамі. Вона має чим в житті гордитися - це основне! (маю на увазі і професію, і Сина :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:54:35 ]
Спасибі, Олесю. Поки є такі люди, доти і цей світ живе, і живе по-людськи, не животіючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:50:57 ]
Так ось, ви, Ярослав Чорнугуз, і ще ціла, якщо не помиляюсь у формулюваннях, капела бандуристів ім. Майбороди (ім'я метра я запам'ятав) поставили Львів на вуха! Такого давненько не було. І приїхали ви до Львова з Івано-Франківська ( не з якого-небуть Києва), і повернулися до Івано-Франківська, що характерно! Персон 60-70.

Якби ви, Ярославе мені не телефонували раз так із десять, то я би і не попав на це Дійство, і не побачив ні вас, не почув би фантастичної феєрії української пісні, Козацької пісні, живого нашого серцебиття. Це було би погано, до того ж не спілкувався б я і з Дмитром Павличком, що теж приїхав із провінційного Києва до столичного Львова саме на цю імпрезу. Та найголовніше, не побачив би вас у центрі композиції, рівно посередині трирядового строю, як найбільш колоритного козака-виконавця. Як втіленого окапельно українського Дон Жуана в колоритному однострої!
Мені прикро, що мало хто з наших побачить і почує те, що бачив і чув нині я, бо це не купити за гроші, бо це і є мистецтвом, якого не побачиш нині у телевізорі, можливо завтра побачимо, але нині тільки ваш дзвінок може таке диво прозвістити, позвоніть кожному з наших авторів, і скажіть, - "Приходьте нині до Філармонії, не пожалкуєте..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-10 17:53:11 ]
Страшенно радий такому відгуку, пане Володимире! Виступати у нашій справжній столиці Львові - то велика честь! І якщо ми здобули прихильність львів"ян, значить тягнемося до них в духовному зрості. Чудово нас приймали на Івано-Франківшині, в Косові, Сколе на Львівщині й особливо гарно на Тернопільщині - в Тернополі, Кременці, Чорткові,
Теребовлі...
Слава всій західноукраїнській публіці і хмельничанам. Це було щастя співати перед Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-01 21:14:13 ]
Цікава історія про маму! Не кожен може похвастатися такою мамою! На жаль, наші мами не вічні!