ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-07 22:29:53
Переглядів сторінки твору 11879
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.45  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 12:05:36 ]
То просто чудово, пане Ярославе. Так легко. Ковток свіжого повітря на березі мого рідного Черемоша. А осіннє, та ще й кленове, листя справді не вміє фальшувати. Моє щире 5.5. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 12:25:08 ]
Так, кленове листя завжди поетичне. Твір нагадав мені роки моєї молодості, коли Софія Ротару співала: не згаси вогонь холодом долонь, спалах листя у волосся я вплету, щоб все збулося...
і далі про листя клена вогненне.
Гарно.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 12:42:45 ]
На кленовій долоні написано вітрову долю
(Між кленових зітхань зачаїлися ніжні вітри).
Ненаписаний лист коло хати кружляє поволі:
Раз-два-три, раз-два-три, раз-два-три,
раз-два-три, раз-два-три...

Пане Ярославе, цілісна, класична річ, не роздроблена на поетичні молекули й атоми. Із найтеплішими побажаннями!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 19:36:22 ]
Дякую, Міфе! Мало того, що ми однолітки, та ще й земляки - це ж тра! :) Видно, тому й співзвуччя таке - з задоволеннм читаю всі Ваші твори.
Так, Іване, була така пісня, я її пам`ятаю! Маю всі альбоми Софії Ротару (можк поділитись) :)
Це ж тра, Світланко, як Ви вальса тут втнули! Назвемо його КЛЕНОВИМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 20:22:13 ]
А-а, як у вас гарно (стає навшпиньки та заглядає у вікна без сподівань потрапити до милого гурту)
Вітаю із вдалим віршем :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 12:04:29 ]
Дякую дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 21:37:37 ]
А чого ж це, Юльцю, не сподіваєтесь? Заходьте, ми Вам раді! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 11:31:10 ]
Ой як гарно!!!! Гарно-гарно-гарно!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:47:33 ]
Пане Ярославе, прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Сопрано (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-10 22:23:11 ]
дуже тепло-осінньо... мені ця пора навіває особливі асоціації... і Ваш вірш теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 15:32:27 ]
Рідкісний листок... І чомусь мій укр.нет не
доносить його до Вашої мети... Помилка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 15:46:22 ]
Як гора не йде до Магомета, то Мета до Укрнету!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:59:23 ]
І про що ж повідати він має -
той листок кленовий, що засох?
Де його знайде, де відшукає
та, яку ви згадували вдвох?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 13:16:21 ]
Там, де клен на площі вранці-рано
Жовті вибудовує мости...
...Дослухайся серця, мила панно -
Хай підкаже, як його знайти... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 13:27:14 ]
Що ж, хай буде, пане, воля Ваша.
Обійдемось зараз без імен...
Ви мені пробачне неуважність,
але так цікаво, де той клен...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 14:45:00 ]
Гарна. тепла, мудра композиція!
Трохи важкувата ритміка.
"Ні, то не " - в цьому місці я добряче спіткнувся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 17:22:58 ]
Радий Вам, Олександре!
Справді, ритміка місцями непроста :)
У вказаному Вами місці слід після коми паузу робити - і тоді все гладко піде.
А ще є місце важке:
Як про тебе думали удвох...
Тра ще працювати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 12:04:35 ]
Вітаю, Ярославе!
Зазвичай давати свої варіанти авторам марна справа, однак спробую:
"хай розкаже, як
удвох чекали
і про тебе думали - удвох."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 21:29:41 ]
Клен, немов ліхтар. Яскравим світлом
він вечірнє місто осява.
і під ноги ронить ніжно листя,
начебто уривками слова.
Він шепоче щось зіркам яскравим,
розмовляє з вітром тет-а-тет.
А осіння музика лунає -
ніжна і солодка, наче мед...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 21:49:07 ]
І хоча ту музику збагнути
Сонячну не кожному дано,
Нам, Катрусю, певно, не забути
Як під кленом пилося вино... :)