ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Про Куликовську битву 1380 року
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Ми з тобою (пісня)
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Збірка "Сонячна карусель"

 Найкращий друг
Є у мене гарний друг.
Любить він ганяти мух.
Полюбляє ще й м’яча
Поганяти у квача.
До смаку йому м’ясце,
Ковбаси – хай і кільце!
Як цукерку скуштував,
Дайте ще – не відставав.
“Гав-гав-гав! Гав-гав-гав!”
Що не дали – сам узяв.
А якОсь мені сюрприз –
Зайцю пів хвоста надгриз.
Буде це урок мені –
Іграшки складать свої.
Ще було й таке – пропав
Мій улюблений журнал.
Не знайшла. А друг приніс –
Тиць у ногу мокрий ніс.
Як сідаю вчити вірш –
Він до мене чимскоріш,
На коліна зразу – плиг:
“Чи на казочку я встиг?
Віршик прочитай мені,
Буду чемним аж три дні!”
Це, звичайно, не сказав,
А тихенько проскавчав.
Я приходжу з дитсадка –
Друг мене уже чека
І з усіх радіє сил,
Раз на радощах вкусив.
Ми виходимо у двір,
Песик мій – сердитий звір.
Захищає він мене –
Всіх подалі геть жене:
Кицьки, авта, голуби –
Розбігайтесь хто куди!
Недарма таке ім’я
Дала песикові я,
Щоби знали всі навкруг:
Мій Дружок – найкращий друг!

2009

*Для тих, хто любить песиків :-)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-16 11:37:00
Переглядів сторінки твору 6520
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.665 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 11:59:07 ]
Признаюсь чесно, давно я вже не чула, щоб називали песиків Дружками... Серед людей Джульєти, Віолети, Єсенії і т.п., а собак Діками, Джеками... Гарний вірш, Олесенько, добрий, щирий і ніжний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 14:18:16 ]
Дякую, Патарочко! Мудре зауваження :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 12:14:46 ]
ОООлллееесссю!!! Ви ще не в дитсадочку? З Вами цей світ таки, справді, тепліший і добріший. Моє щире 5.5!!! (Може підправите "пропав - журнал"). Дуже тішуся Вашому творчому зростанню. Ох і заздрю діткам, така їх чекає гарна збірочка. Вітаю!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 14:20:07 ]
Пане Ігорю, без Ваших теплих слів я б, напевне, була десь далеко-далеко позаду. А якщо світ від моїх слів стає хоч на крапелиночку добріший, то і я подобрішаю і т.д. :-) ДУЖЕ Вам дякую :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 14:26:05 ]
ОЙ, про той журнал, що пропав - подумаю і виправлюся :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 12:28:30 ]
Неперевершено і гарно.
Дуже гарно. Мій песик-пікінесик теж полюбляє читати мої журнали, тілько от після нього їх я вже не прочитаю, бо він їх рве :)
Любить він дивитись Файну Юкрайну, а ще дуже люить сосиски и цукерки шоколадні.
Шкодить вміє він - дай бог!
То згризе журнал мій, то шпалери у столовій обірве, а був раз сховав мої капці...ледь я в стигла в туалет (жартик).
Він мій друг, хоч і зовуть його не Дружок, а Субарі (в честь авто)
І воно йому абсолютно підходить!
Хочте вірте, а хочте ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 14:21:37 ]
Вірю, звичайно. А є така книжечка "Пригоди песика пекінесика" для малят. Авторку я забула. Гарні доброзичливі пригоди. Почитайте своєму другові :-) Хай візьме до уваги :-) Дякую за такий цікавий відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 14:15:38 ]
Олесенько!=) Та ти просто сиплеш дитячими віршикамию1=))) Приєднуюсь до усіх хороших слів сказаних вище. Мусить бути дитяча збірочка, обов"язково, чуєш?!=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 14:23:23 ]
Раз чула такий вислів "Чую! Чую! Але -га?" Ой, Лесенько, ви всі кажете про збірочку. А я про це не смію і думати. Я ж не професіонал. Та у мене вже є читачі - і це добре. Дякую Тобі, Лесю, за підтримку! Посміхаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 12:55:58 ]
Гарний віршик! Той що, що не професіонал? Питання про збірочку вирішувати тільки тобі :)) - а я (і не тільки я) думаю, що вона достойна того, щоб з"явитися - і не тільки з"явитися - але й порадувати діток :)) Так що успіхів тобі, Лесю в цьому! Вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 19:03:33 ]
Знаєш Олесю ти мені симпатична, але...
всі але тут:

http://maysterni.com/publication.php?id=38587


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 19:29:12 ]
Навзаєм, Юлю, про симпатію. На сторінці була. Читала. Пахне доброзичливістю. Щодо рейтингу - надто Ти амбітна. ПМ мають право оцінювати. Я нікого не прошу мене оцінювати і нікому не забороняю. Олександра Федорів, можливо, після Твоїх добрих слів зняла свої дані. Мені особисто шкода. Якщо друкуватися на ПМ дозволено має бути (на ТВою думку) "обраним" - теж можна. Я з усіх коментарів роблю висновки. Але, щоб зараз емоційно піти геть -НІ. Я навчилася багато чому. А зараз тому - щоб залишитись. Кожен має право голосу і слова. Так що - будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-10-17 10:44:11 ]
Шановна Олесю, прочитав Вашу репліку на сторінці Ванди. Ви потребуєте рецензії? Я можу написати її і для Вас. На який вірш? Давайте на той, який Ви вважаєте найкращим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-21 15:11:53 ]
Олесю, нарешті добралась до Вас. Не пожалкувала, бо отримала велике задоволення від Вашого вірша. Так мило, гарно, тепло, сердечно. Ви молодець. На перший погляд писати дитячі вірші дуже просто, але це не так, бо такі вірші повинні бути емоційними, радісними, зрозумілими. Онучечці, сподобалось і не тільки їй. Дякую за насолоду.
З душевним теплом,
Таня