ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ОСІННЯ УКРАЇНА. Цикл
Малюнок Олі Кваші 1.
Осінньо. Сінно. Синьо і осино.
Усмішка в люстрі скіфського меча.
Во ім’я Духа, Матері і Сина
Шлях в інший світ отеплює свіча.

І непокрите травами коріння,
Як голим серцем зірвана зоря.
Сивіють вина – то вода осіння.
Із клена лист – мов лист з календаря.

Горбаті духом не летять нікуди,
А ті, що не вернуться, – хай летять…
На те вони, на те вони і люде,
Щоб не в собі шукати благодать.

Осінній ліс говорить із собою.
А степ такий – мов дідова рука.
Який наш час – такі його й герої.
Кінець імперій – пусто у віках…

У лісі пусто.
А в душі плакучо.
Осіньо. Сінно…
Голос – як сльоза.
І щось таке смішне і неминуче
Лежить на несусвітніх терезах.


2.

Оце така осіння Україна.
Хоч землю їж – а іншої нема.
Розвіюся по «женщинах» і винах…
Поет не гетьман.
Лаяти дарма.

Шаблина з льоду.
Ствол із очерету.
У сні і в бурі він такий, як все…
Не лізе в світ – як вічність у газету.
Сльозу пасе.

По горло в пісні і по очі в зорях,
Що, вітряні, злітають в океан,
Полинний сік просторий і прозорий.
Сам собі пан.

Сам собі пан.
Ні страху, ні неволі.
Хмільний відстій століть, тривог і гроз.

Оце тако…
Спішить собі поволі
Дніпро – у Лету,
Лета – у Дніпро.


3.

Велика осінь.
І старий туман.
І замість даху зорі наді мною.
Я тут живу, немов мене й нема.
Я ще люблю ту воду під вербою.

Від свічки свічку терпко засвічу
В сільській церковці з коренем глибоким.
І сонну душу кутаю в парчу,
І сонне тіло зваблюю в осоку.

Як пережити осінь цю мою?
По кришталю – солоний мед сльозини.
Столітні вина пригоршнями п’ю,
Немов печаль з обличчям батьківщини.

Сестра лата озонові дірки.
Брат косить трави під водою Лети…
Таке от щастя з Божої руки,
Безумно-тихе – як печаль поета.

Така от карма: битися об лід,
Нести в собі велике свято Роду…
Багаття, річка, зірка і політ…
І злата осінь –
Плата за свободу.


4.

Намацую цей дощ, неначе нерв,
Хоч наді мною небо повітове.

Куди ж мені податися тепер?
Бо не податись я ще не готовий…

Куди ж мені подітися навік?
В любов чи гроші, подорож чи славу?

Яке б вино не випив чоловік,
Усе воно на зорях і на травах.

У скіфських вазах чути голоси.
На вазах тих – сузір’я і суцвіття.
Сльоза відбита в крапельці роси,
Така одна, мов ти і я у світі,
Що слухаєм дитину в животі
Чи зірку в небі, чи ріку підземну…

Я так нестерпно жити захотів,
За все сплативши кров’ю,
Недаремно:

За славу й волю, хату і садок,
Струну, що в’яже прірву та вершину.

Куди ж мені?..

Вертаюсь до казок
Про козака
І дівчину-калину.







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-08 10:31:45
Переглядів сторінки твору 9432
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.562 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 5.335 / 6  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.11 21:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 10:46:47 ]
...вважаю - без коментарів, пане Ігоре. Високочолої поезії так невистачає... Тому - віват Вам - Лицар Духу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 10:52:12 ]
..А щоб ми здорові були!..
Дякую, Людмило, за добре слово.
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 11:03:20 ]
...мені цікава Ваша думка і щодо моїх поезій, будь ласка, якщо буде час - перегляньте мою сторінку... дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 11:41:37 ]
Ігорку, ну, ти й розродився укотре!
Оцінка цього вірша - 12 за 6-тибальною шкалою.
Поет - не гетьман. Лаяти дарма. Але саме поетове слово від отих гетьманів і залишиться.
Писатимемо казки. Хоч там буде правда.
Можна, розміщу цього вірша на твоїй сторінці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 11:54:54 ]
!:)
Останнім часом, Лесю, стаю символістом (інші з того починають... :): слова всі виказані, то знаками-символами-кодами спілкуюся - на письмі, а в житті жестами, мімікою, мовчанням...
Розміщуй мене, де хочеш...:), бо я Тобі вірю. ;)

А якщо на мій емейл адресу свою напишеш зараз - то завтра ж книжку свою нову ("Україна в диму") надішлю.
Будьмо і тримаймося!
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 11:59:36 ]
Браво, Ігоре!
Від мене - теж 6. Шкода, вищого нічого не дають поставити.
Переношу цей цикл у "зошит" улюблених поезій, які люблю перечитувати.
Хай пишеться! І високо літається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-08 12:20:49 ]
Дуже стильно і містерійно. Багато справжнього неба, багато справжньої нашої землі, іншого нашого, і зовсім мало, як на мене, сутнісного у відтвореному автором образі ліричного героя. Така собі одвічна слабкість українського чоловіка?
"по «женщинах»" - виглядає поганим тоном, думаю, що не обов'язкове тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 12:23:15 ]
От і Ви, Юлічко, мене похвалили!.. :)
Дякую.
Наскільки в мене вчора вечір важкий був і ніч безсонно-тривожна, із кров*ю з носа... настільки ранок сьогодні поетично-щасливий, світлий, як Ваша усмішка...
Тримаймося.

Ваш ІП. :)
Вітання діткам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-11-08 12:27:10 ]
Щось Вас, Ігоре, все в степи та в степи несе... А у нас осінь тепла, золота і добра. Болючий вірш, як нерв. І чомусь мені трагічний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 12:37:51 ]
Силу "українського чоловіка" раджу у інших моїх віршах шукати.
Кажуть "женщини", що є... :)
А цей цикл такий вже як є...
Лиричний відпочинок Мамая...

До зустрічі, шановна Редакціє!
Дякую за побратимство.

Ваш ІП. :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 12:43:51 ]
Ех, Елінко, еллінко волинська,
Шкода, що у Львові я... не близько.

Може б, і писалось веселіше,
Якби був я до... початку ближче.

А що в степ несе мене?..
Не знаю.
Може, я... безмежно так
Кохаю... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-08 13:25:24 ]
Вітаю Вас, пане Ігоре!
Не наважуюсь оцінювати Вашу поезію, бо ВСЕ ДОСКОНАЛЕ - оцінок не потребує.
Тішуся з того, що Ви
"так нестерпно жити захотів".
(настрій Вашого ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ трохи веселіший, як в "Осінній елегії").
Пишіть казки!
Хай ВСІ БОГИ оберігають Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 00:05:06 ]
Хотілось би мені цієї України - в диму, у Павлюкових віршах-вербах-зірках - ще нестерпніше, ніж жити.
Податись чи не податись? Ось у чім питання... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 11:07:35 ]
Податись - не віддатись,
А - бути чи не бути...
Пора б уже, Світланко,
Додому повернутись.

А то "кру-кру" лиш чути
З-за моря-окіяну.
А хто ж ізблизька влюбить
Вітчизну окаянну?!.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 11:21:45 ]
Рада, Ігорю, що розмістили цей цикл. Дякую. Я так і думала, що багатьом сподобається :)
Не сердіться, що надокучаю, може, ще дещо із "Літопису вітрів"? тільки не все – хай і про "Україну в диму" думають :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 11:23:30 ]
О, забула додати, що поки що мені із цієї книги найбільше ці дві речі сподобались. Хоча вся книга – вражає надзвичайно. уже по 3-му колу перечитую. тільки врозхрист :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 12:04:21 ]
Дякую.
А де Ви, Василинко, книжку "Україна в диму" взяли, якщо не секрет?..

Із "Літопису вітрів" пізніше (а Ваше прохання!:) розміщу.

Будьмо і тримаймося!
Ваш Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 12:09:45 ]
не секрет. Визичила в О. К. :)
може, й на вічне віддання :))
нє, нє, я чемна читачка :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 12:36:30 ]
От молодець, Верховинко!
Колись кілька моїх книг у мого друга вкрали...
А мені це було приємно - як і зараз... :)

Напишіть мені свою адресу на мій емейл: вишлю Вам щось... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 13:20:46 ]
:))
аж незручно – наче напросилася
але...
ми, жінки, слабкі натури: не встою-таки, напишу
:((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:43:57 ]
Ото вже мила кокетка Ви наша... :)
Та шліть уже, шліть же... :))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 12:38:30 ]
А знаєш, гарних женщин і у Львові вдосталь. Вертайся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 12:50:32 ]
Все простите?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 12:54:56 ]
Аякже, із широко розкритими обіймами. Не хочу сказати як блудного сина, проте, ягня заколемо в Вашу честь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 21:51:36 ]
Бачу, пане брате, що погано Ви не вмієте писати. Геть розучилися, бісів характернику. Міцно тисну правицю! Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-15 09:46:37 ]
Наш Ви Чоловік, Ярославе: зі здоровим гумором козацьким, із піснею!
Та й шаблю, чую хребтом, умієте не лише тримати...

Світло на душі після спілкування із такими.
Дзвоніть.

Будьмо і тримаймося!
Ігор.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-15 10:42:16 ]
:))
Ягня не винне.
Будемо їсти райські яблука, пити калганівку, читати вірші тощо.

Жду запрошення. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-03-26 22:27:43 ]
Не подумайте, що підлещуюся і заодно не задирайте носа - я сприймаю вас на рівні Дмитра Павличка та Ліни Костенко. Чи вам від того холодно чи жарко - це мене не хвилює. Шануймося!