Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.14
06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
2026.10.13
20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
2026.10.13
19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
2026.10.13
15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
2026.10.13
14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Руслан Навроцький /
Вірші
Осіння антиода місту
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Осіння антиода місту
В цьому Місті-все на місці.
Тихий скверик.Білий дім.
Ряд кіосків,є вже церква,є вже костьол.
Мер у кріслі,діти в яслях,
І у дошки вчителі.
В цьому Місті-все на місці,
І у Місті-Осінь.
А Місто б*ється за життя,
Творячи чиюсь волю.
І в цьому проклятті буття
Воно ще вірить в Бога.
І є ще я…
Я йду по Місту,
Курю «Політ» чи «Вінстон».
І що мені до Міста,
І що до мене Місту.
І у Місті-Осінь.
В цьому Місті-все на місці.
Пролетарій у станка,
П*ять днів в тиждень з Планом
Б*ється досі.
І Барижне свято,-непочатий край роботи.
А в ввечері-телесеанс.
Хочеш Сігал,хочеш Шварц.
(а Шварц, так заходить
під вареники і квас).
І в цьому Місті-все на місці.
І у місті-осінь.
В цьому Місті-все на місці.
Ресторани і кафе.
І на пиво можна літом чи зимою.
Банки є,РАПО,Соцбез.
Налогова інспекція-ого яка.
Театр скудніє,скудніють школи.
Але в цьому Місті-все на місці,
І у місті-осінь.
А Місто б*ється за життя,
Творячи чиюсь волю.
І в цьому проклятті буття
Воно ще має Бога.
І є ще я…
Я йду по Місту,
Курю «Політ» чи «Вінстон».
І що мені до Міста,
І що до мене Місту.
І у Місті-Осінь.
В цьому Місті-все на місці.
Вождь у кепочці,в умах,
З постаменту соглядає досі.
Подає нам явний знак:
В кармані-дуля,а так-кулак.
(І такі верной дорогой
Ідьоте,товаріщі).
Та в цьому Місті-все на місці.
І у місті-осінь.
А Місто має депутатів,
У самій Верховній Раді.
Але,що там хочуть нам сказати,
Дуже важко розібрати.
І,якщо добре вслухатись,то,здається,
Що там хочуть всіх послати.
Але нам не привикати.
Ми їм цього не казали,
Але,ми давно вже їх послали.
І тому повиживали.
Отже,
В цьому Місті-все на місці.
І у місті-осінь.
А Місто б*ється за життя,
Творячи чиюсь волю.
Є в Міста воля до життя,
Бо є ще воля в Бога.
І є ще я…
Я йду по Місту,
Курю «Політ» чи «Вінстон».
І що мені до Міста,
І що до мене Місту.
А у Місті-Осінь.
Тихий скверик.Білий дім.
Ряд кіосків,є вже церква,є вже костьол.
Мер у кріслі,діти в яслях,
І у дошки вчителі.
В цьому Місті-все на місці,
І у Місті-Осінь.
А Місто б*ється за життя,
Творячи чиюсь волю.
І в цьому проклятті буття
Воно ще вірить в Бога.
І є ще я…
Я йду по Місту,
Курю «Політ» чи «Вінстон».
І що мені до Міста,
І що до мене Місту.
І у Місті-Осінь.
В цьому Місті-все на місці.
Пролетарій у станка,
П*ять днів в тиждень з Планом
Б*ється досі.
І Барижне свято,-непочатий край роботи.
А в ввечері-телесеанс.
Хочеш Сігал,хочеш Шварц.
(а Шварц, так заходить
під вареники і квас).
І в цьому Місті-все на місці.
І у місті-осінь.
В цьому Місті-все на місці.
Ресторани і кафе.
І на пиво можна літом чи зимою.
Банки є,РАПО,Соцбез.
Налогова інспекція-ого яка.
Театр скудніє,скудніють школи.
Але в цьому Місті-все на місці,
І у місті-осінь.
А Місто б*ється за життя,
Творячи чиюсь волю.
І в цьому проклятті буття
Воно ще має Бога.
І є ще я…
Я йду по Місту,
Курю «Політ» чи «Вінстон».
І що мені до Міста,
І що до мене Місту.
І у Місті-Осінь.
В цьому Місті-все на місці.
Вождь у кепочці,в умах,
З постаменту соглядає досі.
Подає нам явний знак:
В кармані-дуля,а так-кулак.
(І такі верной дорогой
Ідьоте,товаріщі).
Та в цьому Місті-все на місці.
І у місті-осінь.
А Місто має депутатів,
У самій Верховній Раді.
Але,що там хочуть нам сказати,
Дуже важко розібрати.
І,якщо добре вслухатись,то,здається,
Що там хочуть всіх послати.
Але нам не привикати.
Ми їм цього не казали,
Але,ми давно вже їх послали.
І тому повиживали.
Отже,
В цьому Місті-все на місці.
І у місті-осінь.
А Місто б*ється за життя,
Творячи чиюсь волю.
Є в Міста воля до життя,
Бо є ще воля в Бога.
І є ще я…
Я йду по Місту,
Курю «Політ» чи «Вінстон».
І що мені до Міста,
І що до мене Місту.
А у Місті-Осінь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
