ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Скиньте по пір’їнці – полечу я з вами
Образ твору Над сонним лісом холодним ранком
Пташина зграя.
В осінній ірій їх дощ світанком
Випроводжає.
Кружляють низько, перо над плесом,
Як світло з раю.
Журлива пісня болючим лезом
По серцю крає.

«Куди ж ви сестри, куди ж ви милі?
Гірка розлука!
А я лишаюсь! На небосхилі
Німіють звуки.
Каблучка тисне – цупка неволя,
Нестримна мука.
І не злетіти. Така вже доля –
Не крила. Руки.

А я ж, сестриці, рожеві весни
Із вами снила!
Та розірвати це перевесло
Уже несила…»
Пливе поволі солона квітка,
Щоку зросила.
Всі по пір’їнці – зліта лебідка!
Не руки. Крила!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олеся Малинська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Віталій Білець 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-25 16:55:25
Переглядів сторінки твору 4695
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.900 / 5.44  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 17:09:11 ]
Привіт, Оленко! У тебе в руках перо - а значить і крила)) "Лебежа" - "лебедина"? І ось тут ще читається з неправильним наголосом - "а мЕні грати". Вибачай за прискіпливість, але вірш дійсно вартий уваги.
З повагою, Віталій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 14:38:30 ]
Привіт, Віталію! Ціную увагу і дружні поради. Щиро вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 17:11:19 ]
Красиво, душевно, Оленько!
Від твоїх віршів і на душі тепліше:)
"А мЕні грати. На небосхилі" - наголос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 14:47:33 ]
Дякую, Олександре, а мені тепло, бо ви завжди поряд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 17:14:08 ]
"Лебежа" - щось мені не засмакувало too...
Але це ІМХОво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 14:53:08 ]
Так, Юрію, зараз допрацюю, але враження вашого вже не змінити. То ж наступного разу постараюся приготувати щось смачніше. Ви гурман?

Дякую за щирість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 22:31:32 ]
Гарно! Лірично! Трохи, правда, незрозуміло, чому ви проти каблучки? У мене є схожий вірш "Осінній день".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 15:58:23 ]
Вірш у вас чудовий!
Щодо каблучки, то саме це побачила на малюнку - затиснута у кільце птаха, замкнута у клітку жінка... А особисто мені каблучка дарує сімейне щастя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 14:34:55 ]
Дуже гарний вірш. Дуже!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 16:32:16 ]
Радію, що вам сподобалось. Дякую навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-31 11:06:16 ]
інколи і справді каблучка - як неволя, грати! смутку мій смутку, який ти гарний в Оленки Осінь! Щиро, ваша Маріанна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-02-15 13:56:16 ]
І це взаємно - щиро, ваша Олена! З тобою тепло...