ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 По зливі

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1528443577216808&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація



- Мені - найбільший персик! - прохрипів
Спітнілий чолов`яга в окулярах. -
Вода в кіоску є? Дай - літру... пів...
На персик "Миргородську" вилив яро.

Стою, помовкую... Мені б - кавун,
Імбирний корінь. Від кіоску стінки
Жантильно рушив голений товстун,
По ліву руку - миловидна жінка.

Обом - за сорок... Хто вони? Куди
Веде інстинкт розмноження - не знаю.
Той чолов`яга з персиком - рудий -
Так пріапічно даму обіймає...

Помитий персик - перша з процедур.
Сміється жінка, морщить брівки й носик.
Лив зранку дощ. Калюжами іду -
Збирати в чорнобривцях абрикоси.

2015








Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-26 18:14:43
Переглядів сторінки твору 6831
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.589 / 5.5  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 4.573 / 5.5  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.13 10:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 18:44:08 ]
Про серйозне з посмішкою, якщо не тонко іронічно. Мені подобаються вірші в такому стилі.
Оцінок не ставлю, бо перебуваю в скрутних умовах в питанні наявності власних.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 18:47:08 ]
Ви мене щоразу по-новому вражаєте. Абрикоси у чорнобривцях - картинка сама собою малюється...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 18:59:22 ]
Шановний Гаррі Сідоров, і мені подобаються вірші у такому стилі. Чорнобривці я люблю з дитинства.
Пріапічні погляди , певно, більшість жінок любить (окрім черниць...).
Дякую за короткостроковий (феєричний) візит. Хай скрутні умови обернуться на вільготні. Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 19:14:36 ]
Я закомплексована з дитинства і закута в стереотипи людина виняткової особистої скромності. Ледве примусив себе розкутись на коментар.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 19:40:48 ]
Віталію, абрикоси, якщо вони упали в чорнобривці, майже... метеорити. А один персик - не завжди заласся. :)
Втішно, що вразила. Дякую за споглядання постдощового малева.
З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 19:51:12 ]
Шановний Гаррі, зворушує те, що Ви примусили себе "розкутися". Сподіваюся, наше спілкування буде цікавим та корисним, а Ваші моціони на "поетичній природі" наснажать тіло, дух... Гарного Вам настрою! З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 20:53:43 ]
Шановна Світлано, і справді яскрава життєва картинка з нашого життя.

А ще ось про що я хотів сказати - можливо "попереду" і найкраще рішення, бо багато сенсів у "попереду", але рядок таки виглядає задовгим? можливо є сенс переглянути і щось на кшталт "іде й товстун", "і ось товстун"?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 21:34:50 ]
Даруйте, не знаю, як звертатися до Вас, шановний Редакторе...(можливо, таїну імені розкриєте...) Щиро дякую за відгук.
"Пішов жантильно, повагом товстун...". Нині так виглядає той рядок. Жиголо і справді був таким... Я пишу-малюю з натури.
:) Ви б на оцінки трішки щедрішими були...Я так оперативно зреагувала. Я полюбляю всі гарні слова, а "кшталт" - особливо. З повагою - Світлана. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 21:41:44 ]
Ось, ось, пошук - це завжди цікаво. Та літредактор завше найде ще щось цікаве. Та я не літредактор, я швидше практикуючий ідеолог, із адміністрації. :)

Моя адреса тут ще така http://maysterni.com/user.php?id=8 і http://maysterni.com/user.php?id=1209


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 21:51:37 ]
Тепер знаю ім"я Ваше. Читатиму... Торік гостювала у Львові, рідня є там (із Миргородського району у Львів поїхали вчитися і там лишилися брат і сестра моєї мами). Люблю Львів. Щиро. Давно. З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 13:49:42 ]
Так у Вас вірш - просто споглядання? А я гадав Ви написали... особливо абрикоси в чорнобривцях. Від ЛГ ще майстерніше виходить. Так краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 13:54:56 ]
Від якого ЛГ? Хто це?
Я сама замінила той рядок...Згадала, як ішов товстун. Я завжди САМА все пишу! І лише ТАК! Це мій модус. Чужих рядків та думок не позичаю, так жити цікавіше, хоча й...на відлюдді я, саме ТОМУ. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 14:22:42 ]
ЛГ тут так буває називають літературну гореїню. Є ще вірші - пряма мова. Останні два рядки наводять думку, що це не просто споглядання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 14:30:20 ]
Це споглядання. Я описала те, що бачила, я ішла алеєю...Я не люблю жантильних чоловіків... А жінка якась ще й морщила носик...сміючись...Для неї той персик жиголо купив.
Калюжі...все так і було. Малево іронічне.
Абрикоси я збирала в чорнобривцях. Крупні. Кожному - своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 15:57:34 ]
Та я не про саме споглядання. Чому Ви склали вірш саме про про це споглядання? Тому що не любите жантильних чоловіків? До речі поясніть, що воно таке "жантильний"? Ато вже сумніваюсь у власній трактовці. Але вірш славний однозначно.