ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
* 166 *
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
Четвер – есей
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
* * *
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
Стерво (The Rolling Stones)
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 По зливі

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1528443577216808&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація



- Мені - найбільший персик! - прохрипів
Спітнілий чолов`яга в окулярах. -
Вода в кіоску є? Дай - літру... пів...
На персик "Миргородську" вилив яро.

Стою, помовкую... Мені б - кавун,
Імбирний корінь. Від кіоску стінки
Жантильно рушив голений товстун,
По ліву руку - миловидна жінка.

Обом - за сорок... Хто вони? Куди
Веде інстинкт розмноження - не знаю.
Той чолов`яга з персиком - рудий -
Так пріапічно даму обіймає...

Помитий персик - перша з процедур.
Сміється жінка, морщить брівки й носик.
Лив зранку дощ. Калюжами іду -
Збирати в чорнобривцях абрикоси.

2015








• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-26 18:14:43
Переглядів сторінки твору 7632
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.589 / 5.5  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 4.573 / 5.5  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 18:44:08 ]
Про серйозне з посмішкою, якщо не тонко іронічно. Мені подобаються вірші в такому стилі.
Оцінок не ставлю, бо перебуваю в скрутних умовах в питанні наявності власних.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 18:47:08 ]
Ви мене щоразу по-новому вражаєте. Абрикоси у чорнобривцях - картинка сама собою малюється...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 18:59:22 ]
Шановний Гаррі Сідоров, і мені подобаються вірші у такому стилі. Чорнобривці я люблю з дитинства.
Пріапічні погляди , певно, більшість жінок любить (окрім черниць...).
Дякую за короткостроковий (феєричний) візит. Хай скрутні умови обернуться на вільготні. Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 19:14:36 ]
Я закомплексована з дитинства і закута в стереотипи людина виняткової особистої скромності. Ледве примусив себе розкутись на коментар.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 19:40:48 ]
Віталію, абрикоси, якщо вони упали в чорнобривці, майже... метеорити. А один персик - не завжди заласся. :)
Втішно, що вразила. Дякую за споглядання постдощового малева.
З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 19:51:12 ]
Шановний Гаррі, зворушує те, що Ви примусили себе "розкутися". Сподіваюся, наше спілкування буде цікавим та корисним, а Ваші моціони на "поетичній природі" наснажать тіло, дух... Гарного Вам настрою! З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 20:53:43 ]
Шановна Світлано, і справді яскрава життєва картинка з нашого життя.

А ще ось про що я хотів сказати - можливо "попереду" і найкраще рішення, бо багато сенсів у "попереду", але рядок таки виглядає задовгим? можливо є сенс переглянути і щось на кшталт "іде й товстун", "і ось товстун"?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 21:34:50 ]
Даруйте, не знаю, як звертатися до Вас, шановний Редакторе...(можливо, таїну імені розкриєте...) Щиро дякую за відгук.
"Пішов жантильно, повагом товстун...". Нині так виглядає той рядок. Жиголо і справді був таким... Я пишу-малюю з натури.
:) Ви б на оцінки трішки щедрішими були...Я так оперативно зреагувала. Я полюбляю всі гарні слова, а "кшталт" - особливо. З повагою - Світлана. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 21:41:44 ]
Ось, ось, пошук - це завжди цікаво. Та літредактор завше найде ще щось цікаве. Та я не літредактор, я швидше практикуючий ідеолог, із адміністрації. :)

Моя адреса тут ще така http://maysterni.com/user.php?id=8 і http://maysterni.com/user.php?id=1209


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 21:51:37 ]
Тепер знаю ім"я Ваше. Читатиму... Торік гостювала у Львові, рідня є там (із Миргородського району у Львів поїхали вчитися і там лишилися брат і сестра моєї мами). Люблю Львів. Щиро. Давно. З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 13:49:42 ]
Так у Вас вірш - просто споглядання? А я гадав Ви написали... особливо абрикоси в чорнобривцях. Від ЛГ ще майстерніше виходить. Так краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 13:54:56 ]
Від якого ЛГ? Хто це?
Я сама замінила той рядок...Згадала, як ішов товстун. Я завжди САМА все пишу! І лише ТАК! Це мій модус. Чужих рядків та думок не позичаю, так жити цікавіше, хоча й...на відлюдді я, саме ТОМУ. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 14:22:42 ]
ЛГ тут так буває називають літературну гореїню. Є ще вірші - пряма мова. Останні два рядки наводять думку, що це не просто споглядання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 14:30:20 ]
Це споглядання. Я описала те, що бачила, я ішла алеєю...Я не люблю жантильних чоловіків... А жінка якась ще й морщила носик...сміючись...Для неї той персик жиголо купив.
Калюжі...все так і було. Малево іронічне.
Абрикоси я збирала в чорнобривцях. Крупні. Кожному - своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 15:57:34 ]
Та я не про саме споглядання. Чому Ви склали вірш саме про про це споглядання? Тому що не любите жантильних чоловіків? До речі поясніть, що воно таке "жантильний"? Ато вже сумніваюсь у власній трактовці. Але вірш славний однозначно.