ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 По зливі

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1528443577216808&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація



- Мені - найбільший персик! - прохрипів
Спітнілий чолов`яга в окулярах. -
Вода в кіоску є? Дай - літру... пів...
На персик "Миргородську" вилив яро.

Стою, помовкую... Мені б - кавун,
Імбирний корінь. Від кіоску стінки
Жантильно рушив голений товстун,
По ліву руку - миловидна жінка.

Обом - за сорок... Хто вони? Куди
Веде інстинкт розмноження - не знаю.
Той чолов`яга з персиком - рудий -
Так пріапічно даму обіймає...

Помитий персик - перша з процедур.
Сміється жінка, морщить брівки й носик.
Лив зранку дощ. Калюжами іду -
Збирати в чорнобривцях абрикоси.

2015








Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-26 18:14:43
Переглядів сторінки твору 7321
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.589 / 5.5  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 4.573 / 5.5  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 18:44:08 ]
Про серйозне з посмішкою, якщо не тонко іронічно. Мені подобаються вірші в такому стилі.
Оцінок не ставлю, бо перебуваю в скрутних умовах в питанні наявності власних.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 18:47:08 ]
Ви мене щоразу по-новому вражаєте. Абрикоси у чорнобривцях - картинка сама собою малюється...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 18:59:22 ]
Шановний Гаррі Сідоров, і мені подобаються вірші у такому стилі. Чорнобривці я люблю з дитинства.
Пріапічні погляди , певно, більшість жінок любить (окрім черниць...).
Дякую за короткостроковий (феєричний) візит. Хай скрутні умови обернуться на вільготні. Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 19:14:36 ]
Я закомплексована з дитинства і закута в стереотипи людина виняткової особистої скромності. Ледве примусив себе розкутись на коментар.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 19:40:48 ]
Віталію, абрикоси, якщо вони упали в чорнобривці, майже... метеорити. А один персик - не завжди заласся. :)
Втішно, що вразила. Дякую за споглядання постдощового малева.
З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 19:51:12 ]
Шановний Гаррі, зворушує те, що Ви примусили себе "розкутися". Сподіваюся, наше спілкування буде цікавим та корисним, а Ваші моціони на "поетичній природі" наснажать тіло, дух... Гарного Вам настрою! З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 20:53:43 ]
Шановна Світлано, і справді яскрава життєва картинка з нашого життя.

А ще ось про що я хотів сказати - можливо "попереду" і найкраще рішення, бо багато сенсів у "попереду", але рядок таки виглядає задовгим? можливо є сенс переглянути і щось на кшталт "іде й товстун", "і ось товстун"?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 21:34:50 ]
Даруйте, не знаю, як звертатися до Вас, шановний Редакторе...(можливо, таїну імені розкриєте...) Щиро дякую за відгук.
"Пішов жантильно, повагом товстун...". Нині так виглядає той рядок. Жиголо і справді був таким... Я пишу-малюю з натури.
:) Ви б на оцінки трішки щедрішими були...Я так оперативно зреагувала. Я полюбляю всі гарні слова, а "кшталт" - особливо. З повагою - Світлана. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 21:41:44 ]
Ось, ось, пошук - це завжди цікаво. Та літредактор завше найде ще щось цікаве. Та я не літредактор, я швидше практикуючий ідеолог, із адміністрації. :)

Моя адреса тут ще така http://maysterni.com/user.php?id=8 і http://maysterni.com/user.php?id=1209


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 21:51:37 ]
Тепер знаю ім"я Ваше. Читатиму... Торік гостювала у Львові, рідня є там (із Миргородського району у Львів поїхали вчитися і там лишилися брат і сестра моєї мами). Люблю Львів. Щиро. Давно. З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 13:49:42 ]
Так у Вас вірш - просто споглядання? А я гадав Ви написали... особливо абрикоси в чорнобривцях. Від ЛГ ще майстерніше виходить. Так краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 13:54:56 ]
Від якого ЛГ? Хто це?
Я сама замінила той рядок...Згадала, як ішов товстун. Я завжди САМА все пишу! І лише ТАК! Це мій модус. Чужих рядків та думок не позичаю, так жити цікавіше, хоча й...на відлюдді я, саме ТОМУ. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 14:22:42 ]
ЛГ тут так буває називають літературну гореїню. Є ще вірші - пряма мова. Останні два рядки наводять думку, що це не просто споглядання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 14:30:20 ]
Це споглядання. Я описала те, що бачила, я ішла алеєю...Я не люблю жантильних чоловіків... А жінка якась ще й морщила носик...сміючись...Для неї той персик жиголо купив.
Калюжі...все так і було. Малево іронічне.
Абрикоси я збирала в чорнобривцях. Крупні. Кожному - своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 15:57:34 ]
Та я не про саме споглядання. Чому Ви склали вірш саме про про це споглядання? Тому що не любите жантильних чоловіків? До речі поясніть, що воно таке "жантильний"? Ато вже сумніваюсь у власній трактовці. Але вірш славний однозначно.