ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 По зливі

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1528443577216808&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація



- Мені - найбільший персик! - прохрипів
Спітнілий чолов`яга в окулярах. -
Вода в кіоску є? Дай - літру... пів...
На персик "Миргородську" вилив яро.

Стою, помовкую... Мені б - кавун,
Імбирний корінь. Від кіоску стінки
Жантильно рушив голений товстун,
По ліву руку - миловидна жінка.

Обом - за сорок... Хто вони? Куди
Веде інстинкт розмноження - не знаю.
Той чолов`яга з персиком - рудий -
Так пріапічно даму обіймає...

Помитий персик - перша з процедур.
Сміється жінка, морщить брівки й носик.
Лив зранку дощ. Калюжами іду -
Збирати в чорнобривцях абрикоси.

2015








• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-26 18:14:43
Переглядів сторінки твору 6645
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.589 / 5.5  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 4.573 / 5.5  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.03.30 07:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 18:44:08 ]
Про серйозне з посмішкою, якщо не тонко іронічно. Мені подобаються вірші в такому стилі.
Оцінок не ставлю, бо перебуваю в скрутних умовах в питанні наявності власних.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 18:47:08 ]
Ви мене щоразу по-новому вражаєте. Абрикоси у чорнобривцях - картинка сама собою малюється...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 18:59:22 ]
Шановний Гаррі Сідоров, і мені подобаються вірші у такому стилі. Чорнобривці я люблю з дитинства.
Пріапічні погляди , певно, більшість жінок любить (окрім черниць...).
Дякую за короткостроковий (феєричний) візит. Хай скрутні умови обернуться на вільготні. Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 19:14:36 ]
Я закомплексована з дитинства і закута в стереотипи людина виняткової особистої скромності. Ледве примусив себе розкутись на коментар.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 19:40:48 ]
Віталію, абрикоси, якщо вони упали в чорнобривці, майже... метеорити. А один персик - не завжди заласся. :)
Втішно, що вразила. Дякую за споглядання постдощового малева.
З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 19:51:12 ]
Шановний Гаррі, зворушує те, що Ви примусили себе "розкутися". Сподіваюся, наше спілкування буде цікавим та корисним, а Ваші моціони на "поетичній природі" наснажать тіло, дух... Гарного Вам настрою! З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 20:53:43 ]
Шановна Світлано, і справді яскрава життєва картинка з нашого життя.

А ще ось про що я хотів сказати - можливо "попереду" і найкраще рішення, бо багато сенсів у "попереду", але рядок таки виглядає задовгим? можливо є сенс переглянути і щось на кшталт "іде й товстун", "і ось товстун"?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 21:34:50 ]
Даруйте, не знаю, як звертатися до Вас, шановний Редакторе...(можливо, таїну імені розкриєте...) Щиро дякую за відгук.
"Пішов жантильно, повагом товстун...". Нині так виглядає той рядок. Жиголо і справді був таким... Я пишу-малюю з натури.
:) Ви б на оцінки трішки щедрішими були...Я так оперативно зреагувала. Я полюбляю всі гарні слова, а "кшталт" - особливо. З повагою - Світлана. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 21:41:44 ]
Ось, ось, пошук - це завжди цікаво. Та літредактор завше найде ще щось цікаве. Та я не літредактор, я швидше практикуючий ідеолог, із адміністрації. :)

Моя адреса тут ще така http://maysterni.com/user.php?id=8 і http://maysterni.com/user.php?id=1209


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 21:51:37 ]
Тепер знаю ім"я Ваше. Читатиму... Торік гостювала у Львові, рідня є там (із Миргородського району у Львів поїхали вчитися і там лишилися брат і сестра моєї мами). Люблю Львів. Щиро. Давно. З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 13:49:42 ]
Так у Вас вірш - просто споглядання? А я гадав Ви написали... особливо абрикоси в чорнобривцях. Від ЛГ ще майстерніше виходить. Так краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 13:54:56 ]
Від якого ЛГ? Хто це?
Я сама замінила той рядок...Згадала, як ішов товстун. Я завжди САМА все пишу! І лише ТАК! Це мій модус. Чужих рядків та думок не позичаю, так жити цікавіше, хоча й...на відлюдді я, саме ТОМУ. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 14:22:42 ]
ЛГ тут так буває називають літературну гореїню. Є ще вірші - пряма мова. Останні два рядки наводять думку, що це не просто споглядання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 14:30:20 ]
Це споглядання. Я описала те, що бачила, я ішла алеєю...Я не люблю жантильних чоловіків... А жінка якась ще й морщила носик...сміючись...Для неї той персик жиголо купив.
Калюжі...все так і було. Малево іронічне.
Абрикоси я збирала в чорнобривцях. Крупні. Кожному - своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 15:57:34 ]
Та я не про саме споглядання. Чому Ви склали вірш саме про про це споглядання? Тому що не любите жантильних чоловіків? До речі поясніть, що воно таке "жантильний"? Ато вже сумніваюсь у власній трактовці. Але вірш славний однозначно.