ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
My love you know -- jazz English Version
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Чому не можна із цвинтаря нічого брати
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
Ліліт
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
***
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
1947. Балакучий мінер
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 2)
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Сонячна доба
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Кілька слів від Євгена Барана
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Кілька слів від Євгена Барана
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
* 159 *
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
* * *
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
Лімерики F1
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Я тут
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Серпневий зорепад
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Рідна мова
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Епіграми, Наслідування Пародії, (1970) / Критика | Аналітика

 Антитезові вірші
Відкритий антипоетичний чемпіонат не дали проводити. :(
Але там йдеться про цинічну поезію, патології різних мудрагелів, псевдопатріотів, хворобливий егоцентризм, інші текстові враження.

Але в антитезових віршах цього немає. Бо це вірші, так би мовити, знизу, від основи, від скелястої основи, на якій все і тримається, - можливо трохи наївне, але вельми і вельми живе авторське бачення-існування.

Отже публікую тут без жодного сарказму - з великим інтересом і повагою до авторів.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-07 19:52:33
Переглядів сторінки твору 5613
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.045 / 5.5  (3.864 / 4.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.190 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2013.04.01 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 19:57:15 ]
До таких, антитезових віршів я би віднесла останні надходження від цікавого мені автора, який незвично бачить світ і ставить знаки оклику там, де інші ставлять знаки запитання

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:26 ]
СХОДИТЬ СОНЦЕ У ВІТРИНАХ

сходить сонце у вітринах,
розповзається кисіль,
й ти не ягідка – тварина!
знову сушить піском сіль?
нащо ж пив з третім сузір’ям
космосу п’янку пітьму?
чи язик, оброслий пір’ям,
заволік тебе в тюрму
диких прагнень самозречень,
ще зарюмсаних й дурних?
стоп! мабуть, достатньо речень…
і підозр… невже я псих?

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:34 ]
ЯК АМІАК

довгі гудки в ще теплій трубці
ритмічно бісять розпач мій;
я задихаюсь в душогубці
чужих маразматичних мрій...
все пропливає повз, мов хмари,
лишаючи лиш післясмак
гіркого вчора й мемуари,
та й те леткі, як аміак.

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:03 ]
АТОМАРНО

дратуюсь власні кулаки –
досить слабкі (хоч агресивні),
та попри все усе ж таки
жадають крові й сліз пасивних
маріонеток тупих фраз,
заангажованих брехнею…
зникнути б клітку цю за раз,
тоді б зараз схопити клеєм
було б раз плюнути, і фон
паснув у грі б елементарно…
але на жаль це тільки сон,
а сни вмирають… атомарно.



Щиро дякую Вам, Тарасе. Це і справді цікаво, те, що ви робите. І, без сумніву, самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 20:02:58 ]
А взагалі - я би радила адміністрації відкрити рубрику "Антитезової поезії" і проводити там постійне голосування.

Є багато авторів, які пишуть інакше, АЛЕ ВОНИ ВОІСТИНУ ЦІКАВІ - і вкрай самобутні! І достойні визнання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-09 11:55:19 ]
Шановні колеги, ваші ідеї завжди трохи підозрілі, вам не здається?
Завжди у мене залишається відчуття якогось снобізму з вашого боку?
"Антитезова поезія" - принаймні я ще не дуже зрозумів, як відділяти не дуже майстерну поезію, від навмисної антитезовості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 11:50:18 ]
Із задоволенням відкриваю для себе справжню зірку антитезової поезії Палагею Кукуй (1985) / Вірші

Ці…
Першою сукою була О,
Але не довго вона була нею,
Їй носа утерла М,
Тупа провінціалка з Одеси*.

Потім була О, -
Сука з юридичною освітою,
Хитра і нахабна, як змія,
І така ж небезпечна.

Потім я дізналась про А,
Я ім’я це ненавиджу!
Точніше я ненавиджу С,
Бо дякуючи С я дізналась про А.

Випадково дізналась про О,
Скажу вам нічого в тім О немає!
Ні фігури, ні обличчя, ні розуму!
Археологічний експонат, але сука ще та!

Невідомо звідкіля взялась ця Д,
Ох і сука я вам скажу, але ж добра і мила!
А може то в шерсті овечій вовк!?
Чи тихе болотце з чортами?...

А ще я знаю одну К,
Ото вже справжня сука,
Вчепилася вона кліщами так,
І ні за що в світі не відпустить!

А ще є О,
Дивуюсь взагалі як вона стала сукою,
Така сіра мишка,
Горбатий урод,
Ну і життя! Воно непередбачуване!

Таких сук багато на світі,
Придивившись краще, ви помітите їх,
Відчуєте їхню присутність,
Коли знайдете волосину на сорочці (чоловіка),
Чи сліди помади на трусах,
Часті відрядження чи ,
Пізні наради до опівночі;
А може завтра від вас піде Чоловік,
Не дай Боже!
То знайте, це все вони…ці….суки!

* не Одеса це була, а Харків, для рими назву змінила.

© Кукуй Палагея, 27.11.2009

Не знаю, до чого може придратися місцева адміністрація, але ось вам і милозвучність і друга, так би мовити, сторона буття. Правда життєва, антитезова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-09 11:58:56 ]
Ця композиція досить цікава, навіть елегантно написана, попри те, що наша Пелагея в інших своїх творах частенько не звертає увагу на різні там мовні "дрібнички".
Тобто це твір-антитеза до загального бачення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:03:28 ]
В широкому спектрі - стиль, ідеї - контрові. Як і в Тараса Гончара (див.вище).
А ще є мій улюбленець Максим Колиба. Оце зараз гляну, мо'написав що цікавого, нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:10:27 ]
Не дійшла до улюбленого автора. На "К" просто фантастична кількість "антитезових".

Ось представляю Іванка Ковб і зауважу, що редактори її оцінюють зумисно низько.

Автори / Іванка Ковб / Вірші

***
На перший- другий розрахуйсь.
Любов… Ненависть… Є різниця?
Я журавлів люблю чомусь.
Я журавель, а не синиця.

Літаю в хмарах. Руки геть!
Я не пила. Хотіла пити.
Мені подобається смерть,
Та я ще більше хочу жити.

І я іду, я не стою.
І я не падаю, я впала.
Простягнеш руку – подаю.
Я не тебе завжди шукала.

На перший - другий знов і знов.
І я уже не маю сили.
Навчили гратися в любов,
А от любити не навчили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:19:42 ]
І Максим Колиба ніколи не буде таким, як інші, сьогодні уперше побачила - на авторській сторінці тут - Максимів портрет, і остаточно переконалася, він бачить усе інакше!

Автори / Максим Колиба / Вірші
Ми летимо
Ми летимо, ми летимо,
Розмахуючи крилами.
Ще трохи буде – й згоримо.
Проштрикнутими. Вилами.

Ми думаємо, що живі,
Як вічне сонце десь у небі.
Але безодня в голові
Засмоктує. Бо так нам треба.

Ми летимо, неначе світ
Вже догорає під ногами,
І думаємо, що політ –
То боротьба із вітряками.

Вперед – там – ноги з голови
Назад – там – ноги між ногами.
А знизу – злісні кулаки.
Лиш зверху – ангели понад тілами.

Ми летимо між тисяч слів
І злих, і тихих , радісних.
А я сказати не зумів
Розпечених і жалісних.

Лиш Дух веде до Сонця шат,
Хоч ми його не чуємо.
І потім нам поставлять мат,
Коли свічу задуємо.

Ми летимо, ми летимо,
Розмахуючи крилами.
Ще трохи буде – й згоримо.
Проштрикнуті ми. Вилами.

Ніч на 4.11.2007

Автори / Максим Колиба / Вірші
Серце
Образ твору Ти чекаєш надворі стомлено.
Очі дивляться, очі споминів.
Біль ще в мозок проходить списами,
Розгортає душевні стогони.

Очі плачуть, кричать, бо... зломані.
Ти в них серце відняв дароване.
І залишив їм, закатованим
Тільки подих Свій замордований.

Очі дивляться, поневолені,
І вбивають у тебе стогони.
Ти любов віддав загартовану.
Їхнє серце віддав короноване.

3.04.2009