ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі

Тетяна Левицька
2025.12.21 07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.

Ярослав Чорногуз
2025.12.21 01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.

За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,

Сергій СергійКо
2025.12.21 00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Епіграми, Наслідування Пародії, (1970) / Критика | Аналітика

 Антитезові вірші
Відкритий антипоетичний чемпіонат не дали проводити. :(
Але там йдеться про цинічну поезію, патології різних мудрагелів, псевдопатріотів, хворобливий егоцентризм, інші текстові враження.

Але в антитезових віршах цього немає. Бо це вірші, так би мовити, знизу, від основи, від скелястої основи, на якій все і тримається, - можливо трохи наївне, але вельми і вельми живе авторське бачення-існування.

Отже публікую тут без жодного сарказму - з великим інтересом і повагою до авторів.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-07 19:52:33
Переглядів сторінки твору 5246
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.045 / 5.5  (3.864 / 4.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.190 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2013.04.01 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 19:57:15 ]
До таких, антитезових віршів я би віднесла останні надходження від цікавого мені автора, який незвично бачить світ і ставить знаки оклику там, де інші ставлять знаки запитання

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:26 ]
СХОДИТЬ СОНЦЕ У ВІТРИНАХ

сходить сонце у вітринах,
розповзається кисіль,
й ти не ягідка – тварина!
знову сушить піском сіль?
нащо ж пив з третім сузір’ям
космосу п’янку пітьму?
чи язик, оброслий пір’ям,
заволік тебе в тюрму
диких прагнень самозречень,
ще зарюмсаних й дурних?
стоп! мабуть, достатньо речень…
і підозр… невже я псих?

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:34 ]
ЯК АМІАК

довгі гудки в ще теплій трубці
ритмічно бісять розпач мій;
я задихаюсь в душогубці
чужих маразматичних мрій...
все пропливає повз, мов хмари,
лишаючи лиш післясмак
гіркого вчора й мемуари,
та й те леткі, як аміак.

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:03 ]
АТОМАРНО

дратуюсь власні кулаки –
досить слабкі (хоч агресивні),
та попри все усе ж таки
жадають крові й сліз пасивних
маріонеток тупих фраз,
заангажованих брехнею…
зникнути б клітку цю за раз,
тоді б зараз схопити клеєм
було б раз плюнути, і фон
паснув у грі б елементарно…
але на жаль це тільки сон,
а сни вмирають… атомарно.



Щиро дякую Вам, Тарасе. Це і справді цікаво, те, що ви робите. І, без сумніву, самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 20:02:58 ]
А взагалі - я би радила адміністрації відкрити рубрику "Антитезової поезії" і проводити там постійне голосування.

Є багато авторів, які пишуть інакше, АЛЕ ВОНИ ВОІСТИНУ ЦІКАВІ - і вкрай самобутні! І достойні визнання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-09 11:55:19 ]
Шановні колеги, ваші ідеї завжди трохи підозрілі, вам не здається?
Завжди у мене залишається відчуття якогось снобізму з вашого боку?
"Антитезова поезія" - принаймні я ще не дуже зрозумів, як відділяти не дуже майстерну поезію, від навмисної антитезовості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 11:50:18 ]
Із задоволенням відкриваю для себе справжню зірку антитезової поезії Палагею Кукуй (1985) / Вірші

Ці…
Першою сукою була О,
Але не довго вона була нею,
Їй носа утерла М,
Тупа провінціалка з Одеси*.

Потім була О, -
Сука з юридичною освітою,
Хитра і нахабна, як змія,
І така ж небезпечна.

Потім я дізналась про А,
Я ім’я це ненавиджу!
Точніше я ненавиджу С,
Бо дякуючи С я дізналась про А.

Випадково дізналась про О,
Скажу вам нічого в тім О немає!
Ні фігури, ні обличчя, ні розуму!
Археологічний експонат, але сука ще та!

Невідомо звідкіля взялась ця Д,
Ох і сука я вам скажу, але ж добра і мила!
А може то в шерсті овечій вовк!?
Чи тихе болотце з чортами?...

А ще я знаю одну К,
Ото вже справжня сука,
Вчепилася вона кліщами так,
І ні за що в світі не відпустить!

А ще є О,
Дивуюсь взагалі як вона стала сукою,
Така сіра мишка,
Горбатий урод,
Ну і життя! Воно непередбачуване!

Таких сук багато на світі,
Придивившись краще, ви помітите їх,
Відчуєте їхню присутність,
Коли знайдете волосину на сорочці (чоловіка),
Чи сліди помади на трусах,
Часті відрядження чи ,
Пізні наради до опівночі;
А може завтра від вас піде Чоловік,
Не дай Боже!
То знайте, це все вони…ці….суки!

* не Одеса це була, а Харків, для рими назву змінила.

© Кукуй Палагея, 27.11.2009

Не знаю, до чого може придратися місцева адміністрація, але ось вам і милозвучність і друга, так би мовити, сторона буття. Правда життєва, антитезова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-09 11:58:56 ]
Ця композиція досить цікава, навіть елегантно написана, попри те, що наша Пелагея в інших своїх творах частенько не звертає увагу на різні там мовні "дрібнички".
Тобто це твір-антитеза до загального бачення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:03:28 ]
В широкому спектрі - стиль, ідеї - контрові. Як і в Тараса Гончара (див.вище).
А ще є мій улюбленець Максим Колиба. Оце зараз гляну, мо'написав що цікавого, нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:10:27 ]
Не дійшла до улюбленого автора. На "К" просто фантастична кількість "антитезових".

Ось представляю Іванка Ковб і зауважу, що редактори її оцінюють зумисно низько.

Автори / Іванка Ковб / Вірші

***
На перший- другий розрахуйсь.
Любов… Ненависть… Є різниця?
Я журавлів люблю чомусь.
Я журавель, а не синиця.

Літаю в хмарах. Руки геть!
Я не пила. Хотіла пити.
Мені подобається смерть,
Та я ще більше хочу жити.

І я іду, я не стою.
І я не падаю, я впала.
Простягнеш руку – подаю.
Я не тебе завжди шукала.

На перший - другий знов і знов.
І я уже не маю сили.
Навчили гратися в любов,
А от любити не навчили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:19:42 ]
І Максим Колиба ніколи не буде таким, як інші, сьогодні уперше побачила - на авторській сторінці тут - Максимів портрет, і остаточно переконалася, він бачить усе інакше!

Автори / Максим Колиба / Вірші
Ми летимо
Ми летимо, ми летимо,
Розмахуючи крилами.
Ще трохи буде – й згоримо.
Проштрикнутими. Вилами.

Ми думаємо, що живі,
Як вічне сонце десь у небі.
Але безодня в голові
Засмоктує. Бо так нам треба.

Ми летимо, неначе світ
Вже догорає під ногами,
І думаємо, що політ –
То боротьба із вітряками.

Вперед – там – ноги з голови
Назад – там – ноги між ногами.
А знизу – злісні кулаки.
Лиш зверху – ангели понад тілами.

Ми летимо між тисяч слів
І злих, і тихих , радісних.
А я сказати не зумів
Розпечених і жалісних.

Лиш Дух веде до Сонця шат,
Хоч ми його не чуємо.
І потім нам поставлять мат,
Коли свічу задуємо.

Ми летимо, ми летимо,
Розмахуючи крилами.
Ще трохи буде – й згоримо.
Проштрикнуті ми. Вилами.

Ніч на 4.11.2007

Автори / Максим Колиба / Вірші
Серце
Образ твору Ти чекаєш надворі стомлено.
Очі дивляться, очі споминів.
Біль ще в мозок проходить списами,
Розгортає душевні стогони.

Очі плачуть, кричать, бо... зломані.
Ти в них серце відняв дароване.
І залишив їм, закатованим
Тільки подих Свій замордований.

Очі дивляться, поневолені,
І вбивають у тебе стогони.
Ти любов віддав загартовану.
Їхнє серце віддав короноване.

3.04.2009