ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
* * *
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Пiд сонцем iнкубатора
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
* * *
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
Кішка, якої могло не бути
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
Спекотна довга літня ніч (The Jimi Hendrix Experience)
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Минуле
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
Стали Зайвими Слова --- український блюз
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Полонез (тавтограмний рондель)
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища…
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви пам'ятаєте...
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Пушок
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
***
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Вище неба
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Епіграми, Наслідування Пародії, (1970) / Критика | Аналітика

 Антитезові вірші
Відкритий антипоетичний чемпіонат не дали проводити. :(
Але там йдеться про цинічну поезію, патології різних мудрагелів, псевдопатріотів, хворобливий егоцентризм, інші текстові враження.

Але в антитезових віршах цього немає. Бо це вірші, так би мовити, знизу, від основи, від скелястої основи, на якій все і тримається, - можливо трохи наївне, але вельми і вельми живе авторське бачення-існування.

Отже публікую тут без жодного сарказму - з великим інтересом і повагою до авторів.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-07 19:52:33
Переглядів сторінки твору 5223
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.045 / 5.5  (3.864 / 4.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.190 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2013.04.01 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 19:57:15 ]
До таких, антитезових віршів я би віднесла останні надходження від цікавого мені автора, який незвично бачить світ і ставить знаки оклику там, де інші ставлять знаки запитання

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:26 ]
СХОДИТЬ СОНЦЕ У ВІТРИНАХ

сходить сонце у вітринах,
розповзається кисіль,
й ти не ягідка – тварина!
знову сушить піском сіль?
нащо ж пив з третім сузір’ям
космосу п’янку пітьму?
чи язик, оброслий пір’ям,
заволік тебе в тюрму
диких прагнень самозречень,
ще зарюмсаних й дурних?
стоп! мабуть, достатньо речень…
і підозр… невже я псих?

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:34 ]
ЯК АМІАК

довгі гудки в ще теплій трубці
ритмічно бісять розпач мій;
я задихаюсь в душогубці
чужих маразматичних мрій...
все пропливає повз, мов хмари,
лишаючи лиш післясмак
гіркого вчора й мемуари,
та й те леткі, як аміак.

Тарас Гончар - [ 2009.12.07 10:03 ]
АТОМАРНО

дратуюсь власні кулаки –
досить слабкі (хоч агресивні),
та попри все усе ж таки
жадають крові й сліз пасивних
маріонеток тупих фраз,
заангажованих брехнею…
зникнути б клітку цю за раз,
тоді б зараз схопити клеєм
було б раз плюнути, і фон
паснув у грі б елементарно…
але на жаль це тільки сон,
а сни вмирають… атомарно.



Щиро дякую Вам, Тарасе. Це і справді цікаво, те, що ви робите. І, без сумніву, самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-07 20:02:58 ]
А взагалі - я би радила адміністрації відкрити рубрику "Антитезової поезії" і проводити там постійне голосування.

Є багато авторів, які пишуть інакше, АЛЕ ВОНИ ВОІСТИНУ ЦІКАВІ - і вкрай самобутні! І достойні визнання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-09 11:55:19 ]
Шановні колеги, ваші ідеї завжди трохи підозрілі, вам не здається?
Завжди у мене залишається відчуття якогось снобізму з вашого боку?
"Антитезова поезія" - принаймні я ще не дуже зрозумів, як відділяти не дуже майстерну поезію, від навмисної антитезовості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 11:50:18 ]
Із задоволенням відкриваю для себе справжню зірку антитезової поезії Палагею Кукуй (1985) / Вірші

Ці…
Першою сукою була О,
Але не довго вона була нею,
Їй носа утерла М,
Тупа провінціалка з Одеси*.

Потім була О, -
Сука з юридичною освітою,
Хитра і нахабна, як змія,
І така ж небезпечна.

Потім я дізналась про А,
Я ім’я це ненавиджу!
Точніше я ненавиджу С,
Бо дякуючи С я дізналась про А.

Випадково дізналась про О,
Скажу вам нічого в тім О немає!
Ні фігури, ні обличчя, ні розуму!
Археологічний експонат, але сука ще та!

Невідомо звідкіля взялась ця Д,
Ох і сука я вам скажу, але ж добра і мила!
А може то в шерсті овечій вовк!?
Чи тихе болотце з чортами?...

А ще я знаю одну К,
Ото вже справжня сука,
Вчепилася вона кліщами так,
І ні за що в світі не відпустить!

А ще є О,
Дивуюсь взагалі як вона стала сукою,
Така сіра мишка,
Горбатий урод,
Ну і життя! Воно непередбачуване!

Таких сук багато на світі,
Придивившись краще, ви помітите їх,
Відчуєте їхню присутність,
Коли знайдете волосину на сорочці (чоловіка),
Чи сліди помади на трусах,
Часті відрядження чи ,
Пізні наради до опівночі;
А може завтра від вас піде Чоловік,
Не дай Боже!
То знайте, це все вони…ці….суки!

* не Одеса це була, а Харків, для рими назву змінила.

© Кукуй Палагея, 27.11.2009

Не знаю, до чого може придратися місцева адміністрація, але ось вам і милозвучність і друга, так би мовити, сторона буття. Правда життєва, антитезова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-09 11:58:56 ]
Ця композиція досить цікава, навіть елегантно написана, попри те, що наша Пелагея в інших своїх творах частенько не звертає увагу на різні там мовні "дрібнички".
Тобто це твір-антитеза до загального бачення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:03:28 ]
В широкому спектрі - стиль, ідеї - контрові. Як і в Тараса Гончара (див.вище).
А ще є мій улюбленець Максим Колиба. Оце зараз гляну, мо'написав що цікавого, нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:10:27 ]
Не дійшла до улюбленого автора. На "К" просто фантастична кількість "антитезових".

Ось представляю Іванка Ковб і зауважу, що редактори її оцінюють зумисно низько.

Автори / Іванка Ковб / Вірші

***
На перший- другий розрахуйсь.
Любов… Ненависть… Є різниця?
Я журавлів люблю чомусь.
Я журавель, а не синиця.

Літаю в хмарах. Руки геть!
Я не пила. Хотіла пити.
Мені подобається смерть,
Та я ще більше хочу жити.

І я іду, я не стою.
І я не падаю, я впала.
Простягнеш руку – подаю.
Я не тебе завжди шукала.

На перший - другий знов і знов.
І я уже не маю сили.
Навчили гратися в любов,
А от любити не навчили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 12:19:42 ]
І Максим Колиба ніколи не буде таким, як інші, сьогодні уперше побачила - на авторській сторінці тут - Максимів портрет, і остаточно переконалася, він бачить усе інакше!

Автори / Максим Колиба / Вірші
Ми летимо
Ми летимо, ми летимо,
Розмахуючи крилами.
Ще трохи буде – й згоримо.
Проштрикнутими. Вилами.

Ми думаємо, що живі,
Як вічне сонце десь у небі.
Але безодня в голові
Засмоктує. Бо так нам треба.

Ми летимо, неначе світ
Вже догорає під ногами,
І думаємо, що політ –
То боротьба із вітряками.

Вперед – там – ноги з голови
Назад – там – ноги між ногами.
А знизу – злісні кулаки.
Лиш зверху – ангели понад тілами.

Ми летимо між тисяч слів
І злих, і тихих , радісних.
А я сказати не зумів
Розпечених і жалісних.

Лиш Дух веде до Сонця шат,
Хоч ми його не чуємо.
І потім нам поставлять мат,
Коли свічу задуємо.

Ми летимо, ми летимо,
Розмахуючи крилами.
Ще трохи буде – й згоримо.
Проштрикнуті ми. Вилами.

Ніч на 4.11.2007

Автори / Максим Колиба / Вірші
Серце
Образ твору Ти чекаєш надворі стомлено.
Очі дивляться, очі споминів.
Біль ще в мозок проходить списами,
Розгортає душевні стогони.

Очі плачуть, кричать, бо... зломані.
Ти в них серце відняв дароване.
І залишив їм, закатованим
Тільки подих Свій замордований.

Очі дивляться, поневолені,
І вбивають у тебе стогони.
Ти любов віддав загартовану.
Їхнє серце віддав короноване.

3.04.2009