Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.13
18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
2026.02.13
16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
2026.02.13
14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок
2026.02.13
10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року.
Місце проведення — Головний офіс.
Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна суб
2026.02.13
10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.
Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.
Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
2026.02.13
07:49
Із Леоніда Сергєєва
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
2026.02.13
06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
2026.02.13
03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом
Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом
Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
2026.02.12
19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на
2026.02.12
18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.
На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.
На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –
2026.02.12
17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем
2026.02.12
11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.
Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.
Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,
2026.02.12
10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.
Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.
Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос
2026.02.12
09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
2026.02.12
09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?
Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?
Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -
2026.02.11
22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.
З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.
З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Яна Данканич (1993) /
Публіцистика
до тебе, українцю. для тебе, україно
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
до тебе, українцю. для тебе, україно
***
втомлена
змарніла
ранена
бита без сентиментів
висушена, як випрані простирадла
виснажена
п`яна брехнею. п`яна брудом. п`яна нами
але така рідна
така безвимірно своя..
ліхтарем в очі
гострими нігтями по склу свідомості
концентрація фальшу
концентрація правди
і тільки єдине питання
ВПІЗНАЄШ?
опущені руки
випавша з рук гілочка калини
важкий вдох
важкий видох
ВПІЗНАВ
так, українцю, то твоя країна
так, ти один з тих брудноруких, які встромлюють Їй ножа в нирки
так, ти один з тих хто додає в Її чисту кров ртуті. сам несвідомо ковтаючи Її
так, то ти затоплюєш береги Її сподівань
так, то ти плюєш в Її калинові очі, українцю
а чи для цього ти був народжений?
чи це було твоїм призванням?
чи на це заслуговує Вона? скажи!
мовчиш
тобі нема чого сказати
ти ніби потонув в просторі
тобі на голову падають зірки
і птахи
вони шепочуть тобі істину..
вони шепочуть тобі про Неї..
а ти прислухайся!
спробуй!
адже ще не все втрачено
тобі тільки варто захотіти прокинутись з куматозу невірних кроків
Вона сама подасть тобі руку..
Вона поцілує тебе в скроню..
і ніжним голосом скаже «дякую»
а ти відкинеш свої брудні окуляри
і побачиш, і відчуєш
що таке УКРАЇНА..
україна
безвимірні широти золотих ланів
україна
вершкове небо
україна
найчистіша крапелька в сезоні дощів
україна
квітами по струмках пісень
україна
така рідна
така безвимірно своя
тож перед тобою вибір
вірно піти по стопам прадідів, які мужньо підкладали голову під мечі за свободу
чи і надалі відрікатись..
©2009
втомлена
змарніла
ранена
бита без сентиментів
висушена, як випрані простирадла
виснажена
п`яна брехнею. п`яна брудом. п`яна нами
але така рідна
така безвимірно своя..
ліхтарем в очі
гострими нігтями по склу свідомості
концентрація фальшу
концентрація правди
і тільки єдине питання
ВПІЗНАЄШ?
опущені руки
випавша з рук гілочка калини
важкий вдох
важкий видох
ВПІЗНАВ
так, українцю, то твоя країна
так, ти один з тих брудноруких, які встромлюють Їй ножа в нирки
так, ти один з тих хто додає в Її чисту кров ртуті. сам несвідомо ковтаючи Її
так, то ти затоплюєш береги Її сподівань
так, то ти плюєш в Її калинові очі, українцю
а чи для цього ти був народжений?
чи це було твоїм призванням?
чи на це заслуговує Вона? скажи!
мовчиш
тобі нема чого сказати
ти ніби потонув в просторі
тобі на голову падають зірки
і птахи
вони шепочуть тобі істину..
вони шепочуть тобі про Неї..
а ти прислухайся!
спробуй!
адже ще не все втрачено
тобі тільки варто захотіти прокинутись з куматозу невірних кроків
Вона сама подасть тобі руку..
Вона поцілує тебе в скроню..
і ніжним голосом скаже «дякую»
а ти відкинеш свої брудні окуляри
і побачиш, і відчуєш
що таке УКРАЇНА..
україна
безвимірні широти золотих ланів
україна
вершкове небо
україна
найчистіша крапелька в сезоні дощів
україна
квітами по струмках пісень
україна
така рідна
така безвимірно своя
тож перед тобою вибір
вірно піти по стопам прадідів, які мужньо підкладали голову під мечі за свободу
чи і надалі відрікатись..
©2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
