***
втомлена
змарніла
ранена
бита без сентиментів
висушена, як випрані простирадла
виснажена
п`яна брехнею. п`яна брудом. п`яна нами
але така рідна
така безвимірно своя..

ліхтарем в очі
гострими нігтями по склу свідомості
концентрація фальшу
концентрація правди
і тільки єдине питання
ВПІЗНАЄШ?

опущені руки
випавша з рук гілочка калини
важкий вдох
важкий видох
ВПІЗНАВ

так, українцю, то твоя країна
так, ти один з тих брудноруких, які встромлюють Їй ножа в нирки
так, ти один з тих хто додає в Її чисту кров ртуті. сам несвідомо ковтаючи Її
так, то ти затоплюєш береги Її сподівань
так, то ти плюєш в Її калинові очі, українцю

а чи для цього ти був народжений?
чи це було твоїм призванням?
чи на це заслуговує Вона? скажи!

мовчиш
тобі нема чого сказати

ти ніби потонув в просторі
тобі на голову падають зірки
і птахи
вони шепочуть тобі істину..
вони шепочуть тобі про Неї..

а ти прислухайся!
спробуй!
адже ще не все втрачено

тобі тільки варто захотіти прокинутись з куматозу невірних кроків
Вона сама подасть тобі руку..
Вона поцілує тебе в скроню..
і ніжним голосом скаже «дякую»

а ти відкинеш свої брудні окуляри
і побачиш, і відчуєш
що таке УКРАЇНА..


україна
безвимірні широти золотих ланів
україна
вершкове небо
україна
найчистіша крапелька в сезоні дощів
україна
квітами по струмках пісень
україна
така рідна
така безвимірно своя

тож перед тобою вибір
вірно піти по стопам прадідів, які мужньо підкладали голову під мечі за свободу
чи і надалі відрікатись..

©2009