ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.13
09:38
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла
Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С
2026.08.13
06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26
2026.08.12
22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.
Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.
і гаряча, як вогонь.
Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.
2026.08.12
20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю
2026.08.12
13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.
Слушний час забарився, спізнився.
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.
Слушний час забарився, спізнився.
2026.08.12
12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,
2026.08.12
10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона
Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най
2026.08.12
09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
2026.08.12
07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.
2026.08.11
22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
2026.08.11
19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
2026.08.11
16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
2026.08.11
16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
2026.08.11
14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
2026.08.11
12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
2026.08.11
10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Яна Данканич (1993) /
Публіцистика
майбутнє, як фантом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
майбутнє, як фантом
гарячі супчики з пакетиків, динамічні тіні, нерухомі тіла
вуха закладені попсою, очі заклеєні рекламами та газетами
мозок залитий алкоголем
де в цьому життя?
холодний відтінок нічних ліхтарів, які завше несли тепло
прокурені кав`ярні
прокурені дороги
машини
машини..
неспинний рух в нікуди
неспинний рух в якесь вигадане, фантомне майбунє
гарячі супчики з пакетиків, динамічні тіні, нерухомі тіла
вуха закладені попсою, очі заклеєні рекламами та газетами
мозок залитий алкоголем
про яке майбутнє йдеться?
кров з очей
кров з носу
передоз..передоз фальшу та брехні
тілом з вікна
нова дорога..новий неспинний рух
але вже без майбутнього
насправді, майбутнє - то є мізер
то є кожна наступна секунда
можливо - хвилина..не більше
і де ви всі тільки взялись, кляті максималісти?
де ви втратили інстинкт до життя почуттями?
можливо,поміж тими десятками років, які ви плануєте на перед?
які розбиваються..не збуваються..бо НЕ ВМІЮТЬ збуватися..там?
потерті обої на стінах
розбиті фарфорові посмішки
лялькові відображення
вірити в казки, які падають кольоровими намистинами на мраморну підлогу
попередньо лопаючи в повітрі
так легко
так просто
доторкатись губами до неба
так близько
так ніжно
вишити артеріями на шкірі кохані імена
так не боляче
А ЧИ НЕ ЗАНАДТО ВСЕ ПРОСТО?
ні? хіба?
перетворювати той важкий шлях до щасливого, довгого життя
до того"майбутнього", на мрії про нього?
втоптуючи кроки глибоко в дорогу, поки вони остаточно не зникнуть
а разом з кроками втоптувати плани і мрії в багнюку
ось так і ми живемо
несвідомо крутимо вініли свідомості одночасно дрябаючи їх нарощеними нігтями
попередньо не розуміючи, як будуємо перед собою скляну, блискучу стіну ОМАНИ
яку розбити не так легко
яку розбити ніхто і не хоче
©2008-2009
вуха закладені попсою, очі заклеєні рекламами та газетами
мозок залитий алкоголем
де в цьому життя?
холодний відтінок нічних ліхтарів, які завше несли тепло
прокурені кав`ярні
прокурені дороги
машини
машини..
неспинний рух в нікуди
неспинний рух в якесь вигадане, фантомне майбунє
гарячі супчики з пакетиків, динамічні тіні, нерухомі тіла
вуха закладені попсою, очі заклеєні рекламами та газетами
мозок залитий алкоголем
про яке майбутнє йдеться?
кров з очей
кров з носу
передоз..передоз фальшу та брехні
тілом з вікна
нова дорога..новий неспинний рух
але вже без майбутнього
насправді, майбутнє - то є мізер
то є кожна наступна секунда
можливо - хвилина..не більше
і де ви всі тільки взялись, кляті максималісти?
де ви втратили інстинкт до життя почуттями?
можливо,поміж тими десятками років, які ви плануєте на перед?
які розбиваються..не збуваються..бо НЕ ВМІЮТЬ збуватися..там?
потерті обої на стінах
розбиті фарфорові посмішки
лялькові відображення
вірити в казки, які падають кольоровими намистинами на мраморну підлогу
попередньо лопаючи в повітрі
так легко
так просто
доторкатись губами до неба
так близько
так ніжно
вишити артеріями на шкірі кохані імена
так не боляче
А ЧИ НЕ ЗАНАДТО ВСЕ ПРОСТО?
ні? хіба?
перетворювати той важкий шлях до щасливого, довгого життя
до того"майбутнього", на мрії про нього?
втоптуючи кроки глибоко в дорогу, поки вони остаточно не зникнуть
а разом з кроками втоптувати плани і мрії в багнюку
ось так і ми живемо
несвідомо крутимо вініли свідомості одночасно дрябаючи їх нарощеними нігтями
попередньо не розуміючи, як будуємо перед собою скляну, блискучу стіну ОМАНИ
яку розбити не так легко
яку розбити ніхто і не хоче
©2008-2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1267 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1267 seconds