
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.02.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Яна Данканич (1993) /
Публіцистика
майбутнє, як фантом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
майбутнє, як фантом
гарячі супчики з пакетиків, динамічні тіні, нерухомі тіла
вуха закладені попсою, очі заклеєні рекламами та газетами
мозок залитий алкоголем
де в цьому життя?
холодний відтінок нічних ліхтарів, які завше несли тепло
прокурені кав`ярні
прокурені дороги
машини
машини..
неспинний рух в нікуди
неспинний рух в якесь вигадане, фантомне майбунє
гарячі супчики з пакетиків, динамічні тіні, нерухомі тіла
вуха закладені попсою, очі заклеєні рекламами та газетами
мозок залитий алкоголем
про яке майбутнє йдеться?
кров з очей
кров з носу
передоз..передоз фальшу та брехні
тілом з вікна
нова дорога..новий неспинний рух
але вже без майбутнього
насправді, майбутнє - то є мізер
то є кожна наступна секунда
можливо - хвилина..не більше
і де ви всі тільки взялись, кляті максималісти?
де ви втратили інстинкт до життя почуттями?
можливо,поміж тими десятками років, які ви плануєте на перед?
які розбиваються..не збуваються..бо НЕ ВМІЮТЬ збуватися..там?
потерті обої на стінах
розбиті фарфорові посмішки
лялькові відображення
вірити в казки, які падають кольоровими намистинами на мраморну підлогу
попередньо лопаючи в повітрі
так легко
так просто
доторкатись губами до неба
так близько
так ніжно
вишити артеріями на шкірі кохані імена
так не боляче
А ЧИ НЕ ЗАНАДТО ВСЕ ПРОСТО?
ні? хіба?
перетворювати той важкий шлях до щасливого, довгого життя
до того"майбутнього", на мрії про нього?
втоптуючи кроки глибоко в дорогу, поки вони остаточно не зникнуть
а разом з кроками втоптувати плани і мрії в багнюку
ось так і ми живемо
несвідомо крутимо вініли свідомості одночасно дрябаючи їх нарощеними нігтями
попередньо не розуміючи, як будуємо перед собою скляну, блискучу стіну ОМАНИ
яку розбити не так легко
яку розбити ніхто і не хоче
©2008-2009
вуха закладені попсою, очі заклеєні рекламами та газетами
мозок залитий алкоголем
де в цьому життя?
холодний відтінок нічних ліхтарів, які завше несли тепло
прокурені кав`ярні
прокурені дороги
машини
машини..
неспинний рух в нікуди
неспинний рух в якесь вигадане, фантомне майбунє
гарячі супчики з пакетиків, динамічні тіні, нерухомі тіла
вуха закладені попсою, очі заклеєні рекламами та газетами
мозок залитий алкоголем
про яке майбутнє йдеться?
кров з очей
кров з носу
передоз..передоз фальшу та брехні
тілом з вікна
нова дорога..новий неспинний рух
але вже без майбутнього
насправді, майбутнє - то є мізер
то є кожна наступна секунда
можливо - хвилина..не більше
і де ви всі тільки взялись, кляті максималісти?
де ви втратили інстинкт до життя почуттями?
можливо,поміж тими десятками років, які ви плануєте на перед?
які розбиваються..не збуваються..бо НЕ ВМІЮТЬ збуватися..там?
потерті обої на стінах
розбиті фарфорові посмішки
лялькові відображення
вірити в казки, які падають кольоровими намистинами на мраморну підлогу
попередньо лопаючи в повітрі
так легко
так просто
доторкатись губами до неба
так близько
так ніжно
вишити артеріями на шкірі кохані імена
так не боляче
А ЧИ НЕ ЗАНАДТО ВСЕ ПРОСТО?
ні? хіба?
перетворювати той важкий шлях до щасливого, довгого життя
до того"майбутнього", на мрії про нього?
втоптуючи кроки глибоко в дорогу, поки вони остаточно не зникнуть
а разом з кроками втоптувати плани і мрії в багнюку
ось так і ми живемо
несвідомо крутимо вініли свідомості одночасно дрябаючи їх нарощеними нігтями
попередньо не розуміючи, як будуємо перед собою скляну, блискучу стіну ОМАНИ
яку розбити не так легко
яку розбити ніхто і не хоче
©2008-2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію