ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний

Юрій Лазірко
2026.05.02 16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Артур Курдіновський
2026.05.02 15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та

Вячеслав Руденко
2026.05.02 15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,

Тетяна Левицька
2026.05.02 14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.

Юрій Гундарів
2026.05.02 11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 НОВОГОДНЯЯ НОЧЬ
Одиночества зима
Безразлично стужей веет
И грустит душа – нема –
На морозе индевея.
Люди-пчёлы носят «мёд».
Их глаза, по-детски, свежи:
Всем, кто верит, Новый Год
Дарит новые надежды!

Закрутить бы мне роман,
Ну, хоть маленькую повесть,
От любви сойти с ума,
Ни о чём не беспокоясь:
В доме только ты и я,
Ёлка, свечи в полумраке,
Страсти острые края,
Сочетаясь в Зодиаке,
Вырываясь из оков,
Рвут стыдливости одежды.
Трепет губ, ресниц, сосков,
Валит с ног лавиной снежной
Увлекая вьюгой тел,
Унося в сугроб постели...

Эту Ночь,
В своей мечте,
Как бы встретить
Ты
Хотела?
24.12.09г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-24 12:49:51
Переглядів сторінки твору 1983
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-25 11:19:02 ]
Конечно, закрутить роман!
Долой депрессию со скукой!
Но из разнообразья дам,
Желаю не столкнуться с ..... ;-)))
Чреватым может оказаться
Столь ожидаемый роман...
И долго будет Вам икаться
В пылу зализыванья ран.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-25 12:35:06 ]
Дякую, Патарочко за пречудовий віршик!!!
І за добру пораду - також!
Прийму до уваги:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-25 11:50:28 ]
Сашулінька, я рада, нарешті, тебе БАЧИТИ!!! А я все думала-гадала, що це мене так лоскоче біля серця, коли читаю твої вірші?.. А такими вусами й залоскотати можна!!! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-25 12:39:07 ]
Дякую, Патарочко!
Сподіваюсь побачитись з тобою:)
Можливо, наступним літом.
Хочу приїхати у ваші краї у відпустку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 04:33:21 ]
Ни о чём не беспокоясь?
Ты прости, дружок, но всё же
Быстролётная та повесть
Будет с лужею похожа:
Оступился, поскользнулся,
В мутны воды окунулся,
А потом – пусты надежды
Отряхнуть свои одежды!
Страсти острые края
Часто разума лишают,
И находят горе там,
Где надежды сладки чают.
Неизведанные тропки
Манят сладко новизною,
Да ведут в болотца топки –
И капец тогда герою.
Ну к чему лавины снежны
И сугробами постель?
Есть же та, что согревала
Прежде в бурю и метель.
Порастратилась, бедняжка,
И замёрзла уж, поди.
Наливай-ка чая в чашку,
Согревать её иди.
И тогда под елью жарко
Запылает снова страсть,
Её щёчки вспыхнут ярко,
От смущения зардясь.
Будут губы и ресницы
Сладкой негою полны,
Будет в воздухе кружиться
Аромат твоей весны.
И горячих рук касанье,
И упругие соски,
будут нежные стенанья…
И волнение реки,
Что уносит прочь, в забвенье,
Все ненужные мечты
Когда просто на мгновенье
Холодам поддался ты. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-26 12:42:05 ]
Спасибо, Таня!!!
Сразила наповал!
Вот она какая - жизнь...
Ни на минуту нельзя терять рассудок:)
Как говорил Жванецкий:"Одно неловкое движение, и ты - отец".
Никому нельзя доверять, даже себе:)
Пожалуй, только в обьятиях собственной жены можно чувствовать себя спокойно:)