ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Тінь
Образ твору  
Чужа мати мене приведе на світ
У ночі трепетні, наче птахи
Гріховні вустами запеклі страхи
Байдужі зірки, розкришений лід

Де виють з неспокою хижаки
Діамантовіють зіниці вбивства
У короткому фарсі блюзнірства
Почуття вивертаються навпаки

Сліпе кохання шукає болю
Брудна самота співає недолю
Злоякісного життя напівчверть

На сиві вулиці міста-примари
Демон натхнення, чи янгол кари
Випускає на волю безвинну смерть



 -&-




 


 
_______________________________
art © benoitg31



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-02 06:20:39
Переглядів сторінки твору 9728
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 10:55:00 ]
Ов, таки не новорічний настрій...

Від перших слів приворожена увага "чужа мати приведе мене на світ", а вони (слова) осколками влучають у серце, у самісіньке дно.

Так захотілося прочитати Рембо...

Сонячного тобі настрою, авторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 20:39:12 ]
о. дякую Юлія
чомусь ніяк не вирішу, позбуватися тих всіх
начебто-театральних ефектів, чи ні
ну от
Рембо на столі. Вудсток в динаміках. Indian Spice м'яко димить..

наче вже новорічніше

:-)

приємних затишних зимових вечорів із всіма
мальовничими тінями & півтінями

хай буде всього до смаку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 11:17:54 ]
все обернено навпаки - демон натхнення, ангел кари... а смерть таки безвинна - вона сама не вирішує...
світлячків Вам у цій темряві

****
:о)
Я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 20:49:04 ]
смерть безвинних людей на безвинних вулицях це сама безвинність.
а демони кажуть, бувші ангели
але світ тіні він не зовсім перевернутий
можливо, інвертований. це пов'язує нас із авангардними пошуками 60-х
а можливо, знову Аполлінер винуватий)

світлячки вдячно поселені в порожній слоїк
від маринованих кабачків. тепер в мене є
екологічний домашній неон

:-)

на взаєм можу подарувати останнього метелика синіх
від попередньої вечірки. він виявився стоїком
і можна сподіватися, що перезимує

і всяких новорічно-різдвяних настроїв..
let it roll...

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:25:10 ]
у Вашому вірші смерть - постать, а у коментарі - процес... є різниця.
про демонів тільки кажуть...
ну... хтось мусить бути винен. цього разу Аполінер :о)
в покришці на слоїку зі світлячками дірочку зробіть, щоб мали чим дихати. вже мовчу про харч...
метелика беру. мене витримають хіба що стоїки.:о)
всіляких Вам рідзвяних "калярових" вражІнь...
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:36:17 ]
ніхто насправді не знає що воно - смерть..

а який світлячковий харч рекомендуєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 11:48:54 ]
Сніг зійшов, і побачив я :
Замість пролісків – мертва трава,
Мертві очі землі. І твої.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:07:19 ]
-)))

by the kind permission of (c):

"Там була аварія небачена
Семеро дорожніх мчали
Шість бакалаврів й молода
Семеро дорожніх, саме так
Розділіть їхні тіла

Я не вмиратиму в автомобілі
Лежатиму на волі, у полі
Щоби змії злизали шкіру
Щоби черви були друзі вірні
Щоби птахи забрали мої очі
Поки я лежу там
І хмари летять, у даль..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-02 16:05:50 ]
медитативно.
для читання повільним напівшепотом у напівтемряві і... під Баха.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:21:54 ]
при цьому має рівно горіти воскова свічка..
в самому кінці читання вона має драматично швидко загаснути
зі звуком "пух"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:15:59 ]
Лірична муза – шлях до раю.
Летить над пеклом тінь душі.
Яке блаженство, знаєш? - Знаю.
Згоріти в зорянім ковші.

І зводить янгол крила в небо
На втіху втомленій юрбі.
Тому хто падає, не треба
Твої приречені жалі.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:21:13 ]
це як сон в Корчмі Великої Ведмедиці..

Клубки розплавленої
пітьми блідішають розтискають обійми
Пливуть часом
з ниток витягують силуети на димну галявину
Смерть – Генрієтта крижаними подихами з-за столів
бражного блудно вчорашнього
Білі квіти сталевих вінців
безголові тіні згрібають тіла
Голоси без початку без пам'яті
У серце печаткою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:43:48 ]
Полум’я іншого Я
поглинає попіл,
що не в змозі вже горіти.
Це ти? Інший?
Тихо. Вечір, ніч.
В чужому домі осіння ржа.
І ... самота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:55:16 ]
...летіли листя
щезали за відстані
світло-прозорі дні
у розкішно барвистому
невідомо-затишному
домі радості

мільйони облич
блискучі вітрини
снігові хмари
на дахівках автів
легіони незбагнених
слів у прозоріші
небеса деінде
не рахуючи жертви
окремі

ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-03 13:05:29 ]
Цей вірш занадто тяжкий для мене...хочу вітати Вас з Новим роком .Сонячної посмішки,зоряної ночі,лагідного подиху!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-03 21:05:23 ]
Марі -
щире навзаєм

кажуть, найтемніше буває перед світанком
так чи інакше, завжди мав би бути Новий день

:-)

Вам бажаю теплих і кольорових тіней,
оскільки без все одно нікуди

і світла, тепла, натхнень, радості.


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 19:15:31 ]
А мені цей вірш більше лягає на серце - знизу - вгору. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 03:27:27 ]
щось таке як падати в небо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-30 14:27:28 ]
Падати в небо...Суперово сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бондар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 22:33:25 ]
спеціально не читаю коментарів, мені здається, що кожен повинен зрозуміти зміст по своєму...