ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Приснився Бог...
Образ твору * * *

Приснився Бог.
Здалось, що хрестияни –
І ті, і ті, і ті, що розп’яли...
А так поганськи, так якось погано,
Здається, ще слов’яни не жили.

Йде дощ – як час:
Всі миті скрізь і зразу.
Біблійний вечір.
І шумлять млини.
До смерті – нехіть, до життя – відраза.
І ностальгійне почуття вини.

Коней не вистача на всіх гарячих,
А на холодних – босих поїздів.
Приснився Бог.
Хтось грав у м’ячик наче,
А хтось на тому М’ячику летів.

Сердечне Сонце.
Листя – як сльозини.
Христос сміється:
Цвях не лізе в дуб...

І – голий Всесвіт в ролі батьківщини.

І зуб за око
І за тризуб – зуб.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-21 12:05:58
Переглядів сторінки твору 5894
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.679 / 5.5  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 13:30:19 ]
Ігоре! Радий, що ти так крєпко пішов останнім часом вгору, із задоволенням поглядаю на твою творчість. Пам"ятаєш Обухів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 13:41:23 ]
Дякую, Михайле, що стежите!.. :)
Звичайно пам*ятаю Обухів!

Приємно, що до душі Вам моя лірика.

Будьмо і тримаймося!

До зустрічі.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-01-21 13:50:31 ]
ІП-дуже актуальне і влучне закінчення!
Та не бери до серця так близько, скільки там нашої ери ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 13:56:33 ]
Якщо за кожне око давати зуб, то скоро всі будуть беззубі і сліпі, от краса :))
А про коней точно сказали - ех, не вистача їх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 14:08:42 ]
А до чого ж, Юлічко, брати, як не до серця, усе те сердечне?..
Крила і все інше заняте вже в мене. :))

Приємно, що не забуваєш!

ПІ. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 14:13:16 ]
Не переживайте, Любо, кодекс честі у нас такий туманний, що беззубі і сліпі ми явно ж не через честь і язичеську справедливість постанемо. :))

А от коней... да... особливо крилатих... особливо лошиць гарячих - так не кожному до снаги. Та й мало їх нині. Харчі не ті. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 14:18:10 ]
крилаті лошиці??? оОо! це щось нове в родині Пегасів :)) Хоча про корми все вірно - не вживають гарячі лошиці будь що :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Матевощук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 14:24:23 ]
"...До смерті – нехіть, до життя – відраза.
І ностальгійне почуття вини..." - як же це доволі знайомо і тепло для душі!
дуже хороший вірш, і тема - завжди цікавить щось постбіблійне:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 14:29:32 ]
Якщо наїзник муз-ній попадеться,
Пегас-лошиця добре напасеться. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 14:34:42 ]
Оце пишу: що на душі, те й на... папірці.

Спасибі, Юрію, за таку камертонну резонність. О.
Оце й він є - повний катарсис.

Тримаймося.
Холодно кругом - як у безсмерті...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-21 15:04:48 ]
А Ви, Ігоре, що вибираєте - летіти на м"ячику, чи грати у м"ячик? Цікаво просто...:о)
Гарний вірш, дуже гарний.

P.S. Питання технічне - слово "хрестияни" навмисне через "е"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 15:20:34 ]
Вдячний за увагу та уважність, Ярино.

Почну не ab ovo, а з кінця: слово "хрестияни" через "е" - спеціально.
Щодо м*ячика...
Так я за одночасність акту: летіти і грати.
Чим би, як кажуть, дитя не гралося - аби не завагітніло... :)

А якщо серйозно - то я радий, що такі мудрі і талановиті Жінки, як Ви, заходять на мою скромну чоловічу сторінку-лужок.
Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-21 17:12:47 ]

Ооооо... я вже тану від компліментів. А ми колись з Вами пиво пили серед зими... :о)))
Хай лужок Ваш зеленіє новими квітками. :о)))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 17:31:10 ]
Еге ж...
А що ж іще ми мали з тим пивом робити, Ярино?..
Аж уста примерзали, помню... :)

Чекатимемо зелених лужків і гарячих ковтків!

А наразі - гріємося красивим і високим музикальним словом лірики.
От. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-21 17:58:33 ]
пам"ять хАрошА у Вас, поете... :о)))
зимно було - це точно.
а єжелі слово лІрІчЄскЄ зігріває чоловічу душу - це ж значить не все так погано у нашому домі.:о))
От так от...
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 21:34:02 ]
Доброго вечора! Це моя перша зустріч з вами - приємно зустріти сьогодні небайдужу людину, яка бере до серця все сердечне, а не лише вчиться позитивно мислити.
Вірш тривожить, бо є через що. Дякую.З повагою, Ореста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 21:59:30 ]
:))
Оце, Оресто, наразі Вам моя сором*язливо-вдячна усмішка за сердечну усмішку Вашу.
Хай живе Поезія, що єднає серця.

До нових зустрічей. :)

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 09:29:37 ]
Так сказав би Висоцький ожив. І українською мовою. Дуже добре, дуже гарно, дуже приємно Ігоре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 20:26:06 ]
Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Соломійка Бехт (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-10 10:33:55 ]
пречудовий вірш... дуже сподобалось... побільше б таких віршів, особливо в піст.