ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ПОЕТ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-22 22:07:40
Переглядів сторінки твору 13604
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:21:19 ]
Ні, Віко, їй не бій. Але щиру від нещирої розрізнити дуже легко. Іноді достатньо одного комента :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:17:52 ]
Кх-кх...

Тож буду я лютим і чесним.
Сміливим я буду в бою -
За вас, милі Музи,
За зими і весни,
В яких ваш талант пізнаю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:22:51 ]
Люточесний, наче глюк,
Маше шаблею Павлюк
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:20:12 ]
За це ми Вас любимо!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:21:39 ]
Також бій, - але добрий і щирий. :)
Адже навіть любов - бій.
І Христос (один із найбільших поетів людства) нам "меч, а не мир", приніс, як відомо... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:27:33 ]
Усі зразу?!
Скільки ж то мені треба здоров*я для Такого лірично-драматичного щастя!.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:36:55 ]

"Полинне світло його безсмертя..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:41:30 ]
...Він махав-махав-махав
Чесно-люто серед трав,
Доки встав - і... описав
Тих усіх, кого він мав
І за відьом, і за мавк.

Тільки Люба-слобожанка
(Добра й ніжна)
В стороні.
- Хочеш кави філіжанку?
Чесно й люто ріже:
- Ні. -
На Пегасі - як в кіні...

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:42:47 ]
...де опис?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:46:15 ]
Усе.
Гуд бай чесной компанії.
Іду спати.
Нехай Вам всім присняться голі янголятка.
:)
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 00:47:41 ]
Пухкенькі голі янголятка... Саме вони... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 06:20:22 ]
Розхристано і талановито. Одним словом, - Павлюк. А жаль, - ні, не вірю, що поетів добрих не буває :) То колись я було ще прочитала " він був занадто добрим, аби бути розумним" - і то мені досі чомусь не забулося... Душа протестує:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 09:44:33 ]
:)Здрастуйте, пані Тамарцю.
Дякую, що не забуваєте Павлюка.

Кажете "душа протестує"...
А протест - уже лють. Уже недоброта!..
Тобто й Ви туди ж... Айайай. :)

Видно, кожен розуміє-відчуває, означує доброту лише в координатах свого розуму.
От ми й довели аксіому.

Для інтересу згадайте ще біографії великих поетів, які - убивали на війні, викликали на дуелі, люто залишали невтішених коханок, напризволяще - своїх діток, писали поеми, в яких зовнішність жінок-цариць висміювали...
Прізвища самі підставляйте.
Ви б хотіли з такими "добрими" дружити?.. :)

І у фольклорі, і в медицині лють асоціюється із чесністю, а доброта - із лицемірством, лукавством, хитрістю, неправдою: добра Лисичка-лютий Вовчик, ніякий Зайчик-лютий Вовчик... :(
Та й Колобок - добрий брат Лисички-канібалки, який зоставив голодними лінивих і добрих Діда з Бабою... :(
Але не переймайтеся.
Головне - Поезія.

З поважною любов*ю
Ваш ІП.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 10:37:33 ]
кручє чекання смерті - тільки сама смерть (таk пафосно)!
...чи чекання всьо_таки кручє (в певних роздумах)

та як би там не було, вся надія тільки на те, що
Господь милосердний –
Простить бідаці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:34:25 ]
Привіт, Сергію.
Вітаю з повагою на моїй теплій сторінці. :)
Надіюсь, глобальне похолодання у природі і гольфстрімні політичні казузи не вибили Тебе з рівноваги.

Щодо філософсько-психологічного ребусу про СМЕРТЬ І ЧЕКАННЯ СМЕРТІ - то в часи самураїв (друзів наших козаків-мазохістів :) ) існувало таке покарання-ув*язнення - "чекання смерті" (бідаку могли стратити будь-якої миті, але коли саме, він не знав, а сидів (може, й роками) і чекав, доки прийде кат)... Це покарання вважалося найнайтяжчим.
Сама ж смерть(за Кодексом честі) - благом.
Я також так вважаю.
От Тобі і вся парафія.

Пиши. Дзвони.

Будьмо і тримаймося!

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:37:59 ]
та я так приблизно й думав:)
то так - ребусу заради.

:))) привіт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:45:16 ]
А!
Сімйон Сімйонич!..
Я так і знав. :)))

Усе наше життя - чекання смерті...
(Розмазує рукою, замазаною чорнилом, яким пише Заповіт, сльози-шмарки і шмарки-сльози) - і йде (з тих нервів, холєра) їсти курку з бульбою)... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:49:52 ]
напевно з бульбою, викопаною восени Дяченком :)
http://maysterni.com/publication.php?id=42090

Заповіт - то круто, то навіть кручє, чим просто чекання смерті!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 12:17:40 ]
Файно.
Спокійно-ностальгійно так для мого селянського серця в Олександра Дяченка.
Понятно.
Бо мудро.
Без надриву.
Легка павутинна іронія...
Пріятно.
пріятно.

"Я й радію за них. Заробляють - то й ситі..."

"Я жахаюсь від впливу земного єства -
Коли-небудь і я остаточно дозрію".

В цьому світі або дозрієш, або здурієш, або ж - одночасно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-23 12:42:55 ]
Цікавий збіг обставин. Я саме цієї секунди хотів, йдучи назустріч Вашому побажанню, розмістити свої роздуми біля Вашого вірша. Коментар був коротеньким, бо я не мав впевненості в тому, що він Вас цікавитиме. А ось бачу, що Ви про мене чули.
То я його зараз зроблю більш розлогим - і розміщу.
Про критику немає мови. Просто роздуми.
Ви ж не проти?


1   2   3   Переглянути все