ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.21 05:33
Вага Римського золота «Ті, хто хотів бачити моє приниження, побачили власну жорстокість». З уст царівни Єгипту Арсіної Мої пальці торкаються срібного амулета на шиї жриці. Він легкий, майже невагомий – не те що ланцюги, які римський це

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ПОЕТ
Розхристане серце.
Штани протерті.
Полинно в очах блискучих,
Затаєна радість чекання смерті –
Що може бути «кручє»?

Там – сите і спите життя селянське,
Десь он рабіють базари.
Тут істина п’яна на денці склянки
Чекає Божої кари –
За те, що снилася злим поетам
(Поетів добрих немає...),
За те, що вірила тим газетам,
Які президент читає.

Господь милосердний –
Простить бідаці:
Він все, бідний, бачить наскрізь.
У цвіті рожевім колюча акація –
Образ поета наразі.

Поранений голос,
Сорочка рвана.
Медово-червоний присмак...
І – шлях, наче Лета
З міського крана –
Його поведе у присмерк.

А потім, пізніше,
Роки відверті
Минуть –
А воскреснуть
Віршем.

Полинне світло його безсмертя –
Що може бути крутіше?

22 січ.*10

Шановні побратими!
Не ставте, будь ласка, за цей вірш оцінок.
Він щойно народився... :)

А от коментарів про нашу долю побільше хочу. :)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-22 22:07:40
Переглядів сторінки твору 14629
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-23 13:15:34 ]
З розхристаним серцем зрозуміло Міцно. А чи всі ресурси сили слова вичерпано?
Я з огляду на місяць моєї другої каденції на сайті починаю замислюватись над кожним відомим мені епітетом. Бо він відомий і всім іншим.
При подальшому ознайомленні з твором складається враження, що змальовано образ поета зовсім недалекої епохи. Скільки поетів прикладалось до міцних напоїв, а скільки вело, по тодішнім міркам, асоціальний спосіб життя?
Про протерті штани – непогано. Джинси одного з модних напрямків. І я починаю розуміти, що йдеться про поета сучасної доби.
І ми підходимо з Вами до «кручє». Слово не з нашого словника. І воно, як на мене, непоетичне. Хоча воно може бути в лексиконі поетів у тих штанях.
Слова про склянку з істиною на денці мене і привели до роздумів на горілчану тему, а ще – до одного відомого висловлювання про істину у вині.
А чому немає добрих поетів? Невже?
Навряд чи президент читає газети. Хоча з маленької літери, а посада висока. У них, цих президентів, почет існує і регенти. Референти-радники… То вони дозують і препарують дані і відомості.
Колюча акація – це гарно. Колючими бувають поети. Я на нього тільки вчусь, а все одно мої навіть натяки (про зауваження годі і казати) можуть сприйматись колючими. А це не так. Ви звернулись до нас, читачів, Вас цікавить наша думка. Ось я частково і висвітлив фрагмент однієї з них.
Поки що все. Можна було б написати про Лету як про відомий образ.
Я не маю чіткої позиції стосовно високої художнього-поетичної складової Вашого вірша і його головної думки.
Можливо, вона зосереджена у його заключній коді.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 13:41:42 ]
Дякую, пане Олександре, за таке уважне прочитання мого вірша та обширний, конструктивний коментар до нього.
Чого б я мав бути проти.
Навпаки - природно вдячний.

Корисно.

Отож,
удачі і світла й Вам!

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-23 13:45:44 ]
Аби тільки на користь Поезії - так само як і все, чим ми її ДІЙСНО збагачуємо :))
Дякую і Вам. За вірші і взагалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 15:10:49 ]
Дозвольте з вами категорично не погодитись у трактуванні Добра і Зла. Справжнє Добро породжує добро у відповідь, а зло крім зла нічого народити не може. Перше - від Бога, друге - від лукавого. А нещире добро і "щира" лють - це все видозміни того ж таки Зла. Поет, який навіть мимовільно пропагує зло, повинен знати, що в підсвідомість кожного читача він привносить темну енергію. І ще одне: ви б самі хотіли жити серед добрих і чесних людей, чи серед лютих і ницих мерзотників?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 15:25:04 ]
Все правильно, все Правильно, пане Валерію.
Я й живу серед добрих і чесних людей!
Це ж просто свято якесь.

Тримайтеся.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-21 17:44:22 ]
А мені сподобалося. Так, як воно є. Гарно, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 17:57:53 ]
;)
Хай Вам буде весняно!..
ІП.


1   2   3   Переглянути все