ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Магнитные бури
Как-то мне надоело существовать в мире, где нет рядом Тебя…и вот, когда решилась я что-либо предпринять, чтобы устроить свою жизнь, Ты появился.
Неожиданно, не такой, каким я себе рисовала… просто незаметно стал жить в моем мире, независимо от состояния бодрствования или сна…
Ты был повсюду, даже не зная о том.
Мне весело, от того, что судьба сыграла со мной такую шутку и одновременно преподнесла неоценимый подарок.
Мне грустно, осознаю, что вишу на волоске Твоего решения на свой счет.
Мне невыносимо больно, так как Ты мне признался, что есть в твоем сердце место…но увы, оно уже занято…
Я плачу и смеюсь – это истерика?
Я ухожу мысленно в себя и не слышу и не вижу окружающего мира…
Я становлюсь светлей в душе – чувства, которые я испытываю, превозносят и освящают меня… но грешная спускаюсь в преисподнюю реальности.
Да, я сделала ошибку, которую не перестану совершать.
Я вновь призналась человеку, который мне понравился, в чувствах.
Жалею?
Нет.
Услышала в ответ, что симпатична…
Это радостно и жестоко, поскольку дарует надежду на выигрышный исход игры…
Я уже взрослая, и понимаю, что насильно мил не будешь…не будешь и люб-дорог, если место уже занято.

Сама любила, сама отказывала, видно, пришла моя очередь расплачиваться…
Давече умоляла Его о поцелуе…
Да! Просила, искренне.
Та немая мольба во взгляде выдала обо мне все – все бессилие бороться с душевными волнениями.
Он отклонил просьбу.
Это не унижение, скорее всего Он был честен по отношению к себе, а если бы поцелуй случился, я бы просто не перенесла то, что Он целовал меня из жалости по отношению ко мне, женщине, безумно жаждущей любви.
Настоящие мужчины не врут никому, даже себе, как и настоящие женщины, немного безумные в порыве волнений.

Все оставлю как есть. Не вернусь туда, в тот вечер жутких зимних морозов…
Не желаю быть той, кто надеется и любит, стану женщиной, которая смогла принять испытание чувствами.
Надо идти дальше, больно, но кто сказал, что я должна умереть?
Опять плачу, от того, что себя жалею. «Перестань, ты – шикарная женщина» - повторяю себе фразу, которая не раз звучала в мой адрес.
Закутываюсь в теплый плед. Сердце болит…
От безисходности и нервного напряжения ухожу в сновидения до утра.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-26 09:53:39
Переглядів сторінки твору 2123
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2023.01.19 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 09:54:25 ]
сказка для взрослых (но по-дестки чувственных) людей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 10:17:03 ]
казкою тут не пахне. це життя наше, жіноче... :о)
дуже щемливо, Віто.
"повторяю себе фазу" - здається "р" пропущене.
добре, коли можна після цього всього заснути.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 11:58:15 ]
Яринко...щемить насправді, більше...бо кохання не питає, коли постукати в серце...помилку виправила)) дякую за відгук


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 11:34:38 ]
Да, Вита...
Захлестнула чувствами.
Почти, как у Достоевского.
Держись.
Верю, что ты сможешь "стать женщиной, которая смогла принять испытание чувствами."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 11:59:08 ]
ага, еще немного, и жить не смогу, так много их))) но нет же, єти уроки и есть подтверждением того, что я жива и живу, Саша


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 12:49:48 ]
Старайся не держать их в себе:
выплёскивай, пиши, делись, бей посуду, даже плачь. Пусть, хоть немного, но станет легче.