ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості — це джерела,
що не так напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
що не так напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Малиновська (1980) /
Проза
Пыль в глаза
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пыль в глаза
Все мы хотим быть лучше, чем есть на самом деле. Или хотя бы казаться. Я не претендую на оригинальность, озвучивая эту мысль. Надеюсь, мой невинный плагиат мне простят, ведь обсудить хочется именно это.
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1443 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1443 seconds