ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
2026.01.11
06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..)
Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван
2026.01.10
22:48
Із Леоніда Сергєєва
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
2026.01.10
21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
2026.01.10
19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій.
АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви
2026.01.10
10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
2026.01.10
09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?
І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?
І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —
2026.01.10
01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
2026.01.10
00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста.
У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка
2026.01.09
21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Малиновська (1980) /
Проза
Пыль в глаза
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пыль в глаза
Все мы хотим быть лучше, чем есть на самом деле. Или хотя бы казаться. Я не претендую на оригинальность, озвучивая эту мысль. Надеюсь, мой невинный плагиат мне простят, ведь обсудить хочется именно это.
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0949 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0949 seconds