Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.29
21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
2026.07.29
21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
2026.07.29
17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
2026.07.29
14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
2026.07.29
14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
2026.07.29
13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
2026.07.29
12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
2026.07.29
08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
2026.07.29
05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
2026.07.29
03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини
Музичний супровід:
продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo)
Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Малиновська (1980) /
Проза
Пыль в глаза
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пыль в глаза
Все мы хотим быть лучше, чем есть на самом деле. Или хотя бы казаться. Я не претендую на оригинальность, озвучивая эту мысль. Надеюсь, мой невинный плагиат мне простят, ведь обсудить хочется именно это.
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
