ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Малиновська (1980) /
Проза
Пыль в глаза
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пыль в глаза
Все мы хотим быть лучше, чем есть на самом деле. Или хотя бы казаться. Я не претендую на оригинальность, озвучивая эту мысль. Надеюсь, мой невинный плагиат мне простят, ведь обсудить хочется именно это.
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1075 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1075 seconds