
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.09
10:52
Із Бориса Заходера
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
2025.08.08
22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
2025.08.08
16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тетяна Малиновська (1980) /
Проза
Пыль в глаза
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пыль в глаза
Все мы хотим быть лучше, чем есть на самом деле. Или хотя бы казаться. Я не претендую на оригинальность, озвучивая эту мысль. Надеюсь, мой невинный плагиат мне простят, ведь обсудить хочется именно это.
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
Нет, я не говорю о визуальном восприятии нас с вами. Тут, как бы все понятно. Особенно с так званой слабой половиной человечества. Там накрасила, там закрасила, туда прилепила, там затянула. Глаз очарование. Все окружающие млеют в приятном обмороке от такой неземной красоты. Второй половине человечества сложнее. Нет, можно, конечно, тоже чего-нибудь покрасить, но лучше, если этим чем-то окажется забор. Нашему обществу это как-то понятнее и приятнее. В обратном случае оно (общество) начинает путаться с идентификацией данного индивида по половой принадлежности. Наверно, по этому сильным мира сего приходится чаще прибегать к созданию ореола всемогущества вокруг своей персоны. Как часто мы встречаем моральных принцев и суперменов или просто великих деятелей и решал? И как сильно они сами верят в свое всемогущество?
В любом месте, куда он попадал волею обстоятельств, начиналась легкая паника. Пока с Принца сыпалась информация, сочно приправленная известными фамилиями и именами, жизненными историями о преодоленных им преградах и решенных вопросах, окружающие с осторожностью, но судорожно начинали соображать, как бы ублажить эту царственную особу так, чтобы умудриться попасть как минимум в его телефонную книгу и как максимум в его жизнь. Весь этот занимательный процесс сопровождался сплошной обоюдной доброжелательностью.
Расстались дико довольные. Программу минимум сделали точно. Но альтруизм ныне не в почете. Да и долг платежом красен. Но, как оказалось, с платежами не сложилось еще больше, чем с альтруизмом. Принц до сих пор пытается держать марку. Только постоянно оказывается либо не в том месте, либо не в то время. А так бы он обязательно посодействовал. Ну что ж поделаешь.
На днях виделись. Помогала ему. Но уже без расчета на отдачу. Принца потянуло на откровения. Финансовые трудности, застой. И, о чудо! Принц признал себя нулем. Без палочки. Прозрение? Или констатация давно осознанного факта, тщательно завуалированного умением жить?
Осуждать? Или пожалеть? Если очень сильно чего-то хотеть, это что-то обязательно сбудется. Наверно, не сильно хотел.
Принцы и супермены, хотите, убеждайте, делайте! Только, пожалуйста, постарайтесь соответствовать выбранной роли.
2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію