ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Малиновська (1980) / Проза

 Большие проблемы маленьких людей
Есть много страшных слов. К счастью, иногда они устаревают. Иногда наоборот обретают новую жизнь. К сожалению. А в нашей стране еще и ОБЫЧНО. Банально? Согласна, но иногда и о банальном поговорить надо.

В общем, к чему я вела. А вела я к страшному слову «КРИЗИС». В словарном запасе каждого вменяемого человека это словечко валялось где-то, так, на всякий случай. Доставалось при обсуждении побитой чашки во время семейной ссоры, либо при нервном расстройстве у любимого шефа. В крайнем случае, при появлении непреодолимого желания попасть на необитаемый остров.

Короче, слово «кризис» переосмыслено нами только в совокупности с прилагательным «мировой». Здорово так переосмыслено. И, как-то так получилось, что немалая часть наших милых сограждан, мнящих себя, по крайней мере, богатенькими буратинками, а местами даже и счастливыми обладателями золотого ключа, вместе с полем чудес и, прилагающимися к нему дураками, вдруг оказалась никем. Хочу заметить, что в большинстве, это люди действительно достойные. И, в основном, они сами свято верили в свои таланты, умения, знания, силы, а потом уже, неважно случайно или умышленно, смогли убедить в этом других. Скажу больше, все перечисленное несомненно у них было и есть. Вот только под крылом кризиса все это как-то поблекло. Предложение всех личностных достоинств человечества превысило спрос на них. В общем, силенки правильно не рассчитали.

Жил-был человек. Самодостаточный. Гордый. Справедливый. Падал не раз. Где то случайно, где-то из-за неосторожности. Подымался. Замазывал синяки пудрой безразличия и широких жестов. Смелости хватало начинать сначала. Но каждое начало хотелось сделать ярче. И лучше. Вроде получилось. Решил вспомнить уроки математики начальных классов. Приумножил дебиторов, кредиторов – бизнес заработал.. Свои года разделил – хватило годиков и на законную супругу и на ненавязчивую пассию (остальные были в зачет последующих лет). Приплюсовал к этому апартаментики симпатичные, внедорожничек какой-никакой. И расслабился. Как и большая часть страны.

А кризис, в это время, с улыбкой чеширского кота и с высоты своих мировых амбиций пробовал намекнуть о своем прибытии. Только страна сильно была занята вспоминанием правил умножения, деления и суммирования.

В общем, человек решил очередное начало начать ГДЕ-ТО. В другом городе, может стране. Так проще. И пудра для замазывания синяков там качественнее и не так заметна. И за оценки, заработанные знанием или незнанием математики, никто ругать не будет. Уехал начать с другими людьми, дебиторами и кредиторами, женами и любовницами. Другим человеком. Да и имя свое уже изрядно надоело и поистрепалось.

Мы преодолеваем последствия ввода в свой словарный запас такого забытого, но многообещающего слова… Хотелось бы знать какое следующее…
2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 16:37:05
Переглядів сторінки твору 2465
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.482 / 5  (4.718 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.395 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.15 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 17:20:06 ]
А следующее, Таня, слово -ВЫБОРЫ. Это уже наш диагноз. Хронический.
Неожиданный для поэтической страницы жанр, но мне показалось, что написано толково и интересно. Дружеские пожелания - электронной почтой.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 12:28:47 ]
По-моему, у наших людей уже иммунитет на ВЫБОРЫ) Спасибо, Владимир за отзыв!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 16:27:20 ]
Эх! Жизнь! Какая же ты непредсказуемая!
Эх! мы! какие же мы наивные и доверчивые!

Кризис - это огромный прищ на заднице мирового сообщество, более того, прыщ этот сами и взрастили, но не мы, а те кто над нами.
Боги? - подумаете вы.
Да вы что! какие боги!? Кажется они давно покинули нас, оставив на произвол судьбы, один на один.
Мы -стадо, толпа, народомасса, масса управляемая парой (не будем разводить антисемитизм) влиятельниший семей мира, да, именно так...ка в мафии, все основано на идеологии семьи.
Так вот эта парочка управляет нами, она задает погоду не только нашему кошельку, но и нашему настроению. Она осуществляет логистику, контроль, организацию, управление...менеджмент, кароче, всего мира, а в месте с ним и нас. И кризис - это ее плевок, плевок на всех нас.

Какое следующее будет слово??? Хм!
Не хочу показаться пессимистом...
думаю следуюющее слово БАРДАК.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 20:38:32 ]
Я не могу полностью согласиться с Вами, Палагея. Нельзя перекладывать с нашей больной головы все на покинувших нас богов и на семейную мафию. Кто не хочет, тот ищет причину... Это моя точка зрения. Спасибо за внимание!