ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Малиновська (1980) / Проза

 Большие проблемы маленьких людей
Есть много страшных слов. К счастью, иногда они устаревают. Иногда наоборот обретают новую жизнь. К сожалению. А в нашей стране еще и ОБЫЧНО. Банально? Согласна, но иногда и о банальном поговорить надо.

В общем, к чему я вела. А вела я к страшному слову «КРИЗИС». В словарном запасе каждого вменяемого человека это словечко валялось где-то, так, на всякий случай. Доставалось при обсуждении побитой чашки во время семейной ссоры, либо при нервном расстройстве у любимого шефа. В крайнем случае, при появлении непреодолимого желания попасть на необитаемый остров.

Короче, слово «кризис» переосмыслено нами только в совокупности с прилагательным «мировой». Здорово так переосмыслено. И, как-то так получилось, что немалая часть наших милых сограждан, мнящих себя, по крайней мере, богатенькими буратинками, а местами даже и счастливыми обладателями золотого ключа, вместе с полем чудес и, прилагающимися к нему дураками, вдруг оказалась никем. Хочу заметить, что в большинстве, это люди действительно достойные. И, в основном, они сами свято верили в свои таланты, умения, знания, силы, а потом уже, неважно случайно или умышленно, смогли убедить в этом других. Скажу больше, все перечисленное несомненно у них было и есть. Вот только под крылом кризиса все это как-то поблекло. Предложение всех личностных достоинств человечества превысило спрос на них. В общем, силенки правильно не рассчитали.

Жил-был человек. Самодостаточный. Гордый. Справедливый. Падал не раз. Где то случайно, где-то из-за неосторожности. Подымался. Замазывал синяки пудрой безразличия и широких жестов. Смелости хватало начинать сначала. Но каждое начало хотелось сделать ярче. И лучше. Вроде получилось. Решил вспомнить уроки математики начальных классов. Приумножил дебиторов, кредиторов – бизнес заработал.. Свои года разделил – хватило годиков и на законную супругу и на ненавязчивую пассию (остальные были в зачет последующих лет). Приплюсовал к этому апартаментики симпатичные, внедорожничек какой-никакой. И расслабился. Как и большая часть страны.

А кризис, в это время, с улыбкой чеширского кота и с высоты своих мировых амбиций пробовал намекнуть о своем прибытии. Только страна сильно была занята вспоминанием правил умножения, деления и суммирования.

В общем, человек решил очередное начало начать ГДЕ-ТО. В другом городе, может стране. Так проще. И пудра для замазывания синяков там качественнее и не так заметна. И за оценки, заработанные знанием или незнанием математики, никто ругать не будет. Уехал начать с другими людьми, дебиторами и кредиторами, женами и любовницами. Другим человеком. Да и имя свое уже изрядно надоело и поистрепалось.

Мы преодолеваем последствия ввода в свой словарный запас такого забытого, но многообещающего слова… Хотелось бы знать какое следующее…
2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 16:37:05
Переглядів сторінки твору 2168
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.482 / 5  (4.718 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.395 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.15 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 17:20:06 ]
А следующее, Таня, слово -ВЫБОРЫ. Это уже наш диагноз. Хронический.
Неожиданный для поэтической страницы жанр, но мне показалось, что написано толково и интересно. Дружеские пожелания - электронной почтой.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 12:28:47 ]
По-моему, у наших людей уже иммунитет на ВЫБОРЫ) Спасибо, Владимир за отзыв!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 16:27:20 ]
Эх! Жизнь! Какая же ты непредсказуемая!
Эх! мы! какие же мы наивные и доверчивые!

Кризис - это огромный прищ на заднице мирового сообщество, более того, прыщ этот сами и взрастили, но не мы, а те кто над нами.
Боги? - подумаете вы.
Да вы что! какие боги!? Кажется они давно покинули нас, оставив на произвол судьбы, один на один.
Мы -стадо, толпа, народомасса, масса управляемая парой (не будем разводить антисемитизм) влиятельниший семей мира, да, именно так...ка в мафии, все основано на идеологии семьи.
Так вот эта парочка управляет нами, она задает погоду не только нашему кошельку, но и нашему настроению. Она осуществляет логистику, контроль, организацию, управление...менеджмент, кароче, всего мира, а в месте с ним и нас. И кризис - это ее плевок, плевок на всех нас.

Какое следующее будет слово??? Хм!
Не хочу показаться пессимистом...
думаю следуюющее слово БАРДАК.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 20:38:32 ]
Я не могу полностью согласиться с Вами, Палагея. Нельзя перекладывать с нашей больной головы все на покинувших нас богов и на семейную мафию. Кто не хочет, тот ищет причину... Это моя точка зрения. Спасибо за внимание!