ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості — це джерела,
що не так напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Малиновська (1980) / Проза

 Большие проблемы маленьких людей
Есть много страшных слов. К счастью, иногда они устаревают. Иногда наоборот обретают новую жизнь. К сожалению. А в нашей стране еще и ОБЫЧНО. Банально? Согласна, но иногда и о банальном поговорить надо.

В общем, к чему я вела. А вела я к страшному слову «КРИЗИС». В словарном запасе каждого вменяемого человека это словечко валялось где-то, так, на всякий случай. Доставалось при обсуждении побитой чашки во время семейной ссоры, либо при нервном расстройстве у любимого шефа. В крайнем случае, при появлении непреодолимого желания попасть на необитаемый остров.

Короче, слово «кризис» переосмыслено нами только в совокупности с прилагательным «мировой». Здорово так переосмыслено. И, как-то так получилось, что немалая часть наших милых сограждан, мнящих себя, по крайней мере, богатенькими буратинками, а местами даже и счастливыми обладателями золотого ключа, вместе с полем чудес и, прилагающимися к нему дураками, вдруг оказалась никем. Хочу заметить, что в большинстве, это люди действительно достойные. И, в основном, они сами свято верили в свои таланты, умения, знания, силы, а потом уже, неважно случайно или умышленно, смогли убедить в этом других. Скажу больше, все перечисленное несомненно у них было и есть. Вот только под крылом кризиса все это как-то поблекло. Предложение всех личностных достоинств человечества превысило спрос на них. В общем, силенки правильно не рассчитали.

Жил-был человек. Самодостаточный. Гордый. Справедливый. Падал не раз. Где то случайно, где-то из-за неосторожности. Подымался. Замазывал синяки пудрой безразличия и широких жестов. Смелости хватало начинать сначала. Но каждое начало хотелось сделать ярче. И лучше. Вроде получилось. Решил вспомнить уроки математики начальных классов. Приумножил дебиторов, кредиторов – бизнес заработал.. Свои года разделил – хватило годиков и на законную супругу и на ненавязчивую пассию (остальные были в зачет последующих лет). Приплюсовал к этому апартаментики симпатичные, внедорожничек какой-никакой. И расслабился. Как и большая часть страны.

А кризис, в это время, с улыбкой чеширского кота и с высоты своих мировых амбиций пробовал намекнуть о своем прибытии. Только страна сильно была занята вспоминанием правил умножения, деления и суммирования.

В общем, человек решил очередное начало начать ГДЕ-ТО. В другом городе, может стране. Так проще. И пудра для замазывания синяков там качественнее и не так заметна. И за оценки, заработанные знанием или незнанием математики, никто ругать не будет. Уехал начать с другими людьми, дебиторами и кредиторами, женами и любовницами. Другим человеком. Да и имя свое уже изрядно надоело и поистрепалось.

Мы преодолеваем последствия ввода в свой словарный запас такого забытого, но многообещающего слова… Хотелось бы знать какое следующее…
2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 16:37:05
Переглядів сторінки твору 2362
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.482 / 5  (4.718 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.395 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.15 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 17:20:06 ]
А следующее, Таня, слово -ВЫБОРЫ. Это уже наш диагноз. Хронический.
Неожиданный для поэтической страницы жанр, но мне показалось, что написано толково и интересно. Дружеские пожелания - электронной почтой.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 12:28:47 ]
По-моему, у наших людей уже иммунитет на ВЫБОРЫ) Спасибо, Владимир за отзыв!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 16:27:20 ]
Эх! Жизнь! Какая же ты непредсказуемая!
Эх! мы! какие же мы наивные и доверчивые!

Кризис - это огромный прищ на заднице мирового сообщество, более того, прыщ этот сами и взрастили, но не мы, а те кто над нами.
Боги? - подумаете вы.
Да вы что! какие боги!? Кажется они давно покинули нас, оставив на произвол судьбы, один на один.
Мы -стадо, толпа, народомасса, масса управляемая парой (не будем разводить антисемитизм) влиятельниший семей мира, да, именно так...ка в мафии, все основано на идеологии семьи.
Так вот эта парочка управляет нами, она задает погоду не только нашему кошельку, но и нашему настроению. Она осуществляет логистику, контроль, организацию, управление...менеджмент, кароче, всего мира, а в месте с ним и нас. И кризис - это ее плевок, плевок на всех нас.

Какое следующее будет слово??? Хм!
Не хочу показаться пессимистом...
думаю следуюющее слово БАРДАК.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 20:38:32 ]
Я не могу полностью согласиться с Вами, Палагея. Нельзя перекладывать с нашей больной головы все на покинувших нас богов и на семейную мафию. Кто не хочет, тот ищет причину... Это моя точка зрения. Спасибо за внимание!