ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.01
15:03
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну
Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого розом кинув я у рот.
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну
Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого розом кинув я у рот.
2024.06.01
09:22
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.
БЕТ
Знову лунає сирени набат -
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.
БЕТ
Знову лунає сирени набат -
2024.06.01
05:23
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.
2024.06.01
00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.
Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.
Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -
2024.06.01
00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в
2024.05.31
18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті
2024.05.31
10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.
Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.
Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,
2024.05.31
09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.
Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань
З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.
Найкраще не знати яким він насправді був.
Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань
З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.
Найкраще не знати яким він насправді був.
2024.05.31
05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати
2024.05.31
05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.
2024.05.31
00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.
Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.
Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків
2024.05.31
00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.
У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.
У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд
2024.05.30
20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п
2024.05.30
14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у
2024.05.30
09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.
Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.
До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,
Чи хтось із демократичної більшості.
Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.
До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,
Чи хтось із демократичної більшості.
2024.05.30
08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оля Харченко /
Проза
Просто человек
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Просто человек
Твоя жена, конечно, не узнает, какими бывают темными ночи на захолустных улочках нашего города… или как выглядят посадки в разное время дня и в разные времена года… а особенно то, каким разным бывает небо, когда смотришь на него сквозь тонированное окно твоей машины…
Я не могу назвать себя твоей любовницей… «Любовница» - это вообще-то от слова любовь, ведь хотя бы какие-то чувства, пусть даже односторонние, это слово все же предполагает. Я не считаю, что со мной ты изменяешь жене – это не измена… Так кто же я все-таки для тебя? Подруга? Сомнительно… слишком мало времени мы знаем друг друга… Просто девочка для секса? Тоже нет, ведь порой мы говорим на столь глобальные и существенно-интеллектуальные темы… Так кто я тебе, а ты мне…?
Просто человек, особа, персона, каким-то образом появившаяся в моей жизни, с которой просто хорошо… просто так – без мыслей, без планов, без масок, с которой можно быть просто собой, ведь мне не надо тебе нравиться, лишь оголенные провода эмоций… Я понимаю, что это может закончиться в любой момент: ты просто исчезнешь – и все… Что нас связало и толкнуло друг к другу? Знаешь, у меня так и не получилось до конца ответить на этот вопрос… Может родство душ… это не миф, такое бывает… нет, это не влюбленность – ничего общего. У меня нет к тебе ни ревности, ни щемящей тоски, когда я подолгу не вижу тебя, ни «розовых очков» в отношении тебя…
Я не понимаю твою жену, и не знаю, как к ней относиться: толи восхищаться ею за ее терпенье, толи презрительно назвать ее типичной дурой. Я не понимаю, как она может жить с тобой… я бы не смогла – я бы тебя убила… опять же, тебя такого, которого я знаю вот уже год… быть может, там, дома, ты совсем другой: серьезный, обстоятельный, любящий и заботливый муж и отец… Со мной ты - мальчишка, несмотря на свои 36… может именно этого ты и ищешь? А что же ищу я?
Вначале нам было просто классно поболтать, потом нас объединил «просто секс»… теперь в какие-то моменты мне просто не хватает тебя, не только наших разговоров, даже наших молчаний, когда ты просто курил в окно машины и каждый из нас думал о своем…
За последние несколько лет ты – единственное светлое пятно в моей жизни, и это каким-то образом настораживает меня… мы не должны были быть вместе, ведь это неправильно по отношению к другим… Я запуталась в своих ошибках, страхах, переживаниях, я устала быть все время правильной и идеальной, ведь я тоже человек, и как у всех, у меня есть право на ошибку… и вот из этого душевного хаоса возник ты… Если бы не все это – тебя бы не было в моей жизни… Ты знаешь, мне иногда становится страшно от того, что я совсем не чувствую угрызений совести за нашу «связь»…
Я в некой мере поняла, что толкнуло меня на этот шаг, но зачем тебе я? Я до сих пор не могу найти ответа на этот вопрос… если ты просто устал от брака, если искал сексуального разнообразия, если порой просто не с кем было поговорить, то я все равно не пойму почему я… Ты приезжал в любое время дня и ночи и в любом состоянии, из дома, с работы или просто «ниоткуда», иногда даже всего лишь на полчаса … и я всегда была рада тебе… а ты всегда находил, что сказать…
Как-то ты спросил меня: «Ты можешь мне пообещать, что не влюбишься в меня…?» Я сдержала свое «ДА»… Я даже не скажу, что скучаю по тебе, хотя не видела тебя уже 3 месяца, но знаю одно, что только раздастся твой звонок, я буду с тобой, я буду рада видеть тебя, ведь ты «просто человек», который поднимает мне настроение… Спасибо тебе…
2010г.
Я не могу назвать себя твоей любовницей… «Любовница» - это вообще-то от слова любовь, ведь хотя бы какие-то чувства, пусть даже односторонние, это слово все же предполагает. Я не считаю, что со мной ты изменяешь жене – это не измена… Так кто же я все-таки для тебя? Подруга? Сомнительно… слишком мало времени мы знаем друг друга… Просто девочка для секса? Тоже нет, ведь порой мы говорим на столь глобальные и существенно-интеллектуальные темы… Так кто я тебе, а ты мне…?
Просто человек, особа, персона, каким-то образом появившаяся в моей жизни, с которой просто хорошо… просто так – без мыслей, без планов, без масок, с которой можно быть просто собой, ведь мне не надо тебе нравиться, лишь оголенные провода эмоций… Я понимаю, что это может закончиться в любой момент: ты просто исчезнешь – и все… Что нас связало и толкнуло друг к другу? Знаешь, у меня так и не получилось до конца ответить на этот вопрос… Может родство душ… это не миф, такое бывает… нет, это не влюбленность – ничего общего. У меня нет к тебе ни ревности, ни щемящей тоски, когда я подолгу не вижу тебя, ни «розовых очков» в отношении тебя…
Я не понимаю твою жену, и не знаю, как к ней относиться: толи восхищаться ею за ее терпенье, толи презрительно назвать ее типичной дурой. Я не понимаю, как она может жить с тобой… я бы не смогла – я бы тебя убила… опять же, тебя такого, которого я знаю вот уже год… быть может, там, дома, ты совсем другой: серьезный, обстоятельный, любящий и заботливый муж и отец… Со мной ты - мальчишка, несмотря на свои 36… может именно этого ты и ищешь? А что же ищу я?
Вначале нам было просто классно поболтать, потом нас объединил «просто секс»… теперь в какие-то моменты мне просто не хватает тебя, не только наших разговоров, даже наших молчаний, когда ты просто курил в окно машины и каждый из нас думал о своем…
За последние несколько лет ты – единственное светлое пятно в моей жизни, и это каким-то образом настораживает меня… мы не должны были быть вместе, ведь это неправильно по отношению к другим… Я запуталась в своих ошибках, страхах, переживаниях, я устала быть все время правильной и идеальной, ведь я тоже человек, и как у всех, у меня есть право на ошибку… и вот из этого душевного хаоса возник ты… Если бы не все это – тебя бы не было в моей жизни… Ты знаешь, мне иногда становится страшно от того, что я совсем не чувствую угрызений совести за нашу «связь»…
Я в некой мере поняла, что толкнуло меня на этот шаг, но зачем тебе я? Я до сих пор не могу найти ответа на этот вопрос… если ты просто устал от брака, если искал сексуального разнообразия, если порой просто не с кем было поговорить, то я все равно не пойму почему я… Ты приезжал в любое время дня и ночи и в любом состоянии, из дома, с работы или просто «ниоткуда», иногда даже всего лишь на полчаса … и я всегда была рада тебе… а ты всегда находил, что сказать…
Как-то ты спросил меня: «Ты можешь мне пообещать, что не влюбишься в меня…?» Я сдержала свое «ДА»… Я даже не скажу, что скучаю по тебе, хотя не видела тебя уже 3 месяца, но знаю одно, что только раздастся твой звонок, я буду с тобой, я буду рада видеть тебя, ведь ты «просто человек», который поднимает мне настроение… Спасибо тебе…
2010г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію