
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.18
15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття,
й тих у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття,
й тих у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
2025.10.18
04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст
2025.10.17
23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.17
21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
2025.10.17
16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
2025.10.17
15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
2025.10.17
13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
2025.10.17
12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
2025.10.17
11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
2025.10.17
10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
2025.10.16
22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
2025.10.16
20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
2025.10.16
20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і
2025.10.16
16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
2025.10.16
10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Оля Харченко /
Проза
Прошлое
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прошлое
Прошлое…. Настоящее… Будущее…. Теперь, когда мы стали взрослыми, это не просто времена глаголов, теперь – это наша ЖИЗНЬ….. Да, у каждого из нас есть прошлое, есть настоящее и очень хочется верить, что будет будущее…. По логике вещей, всякий нормальный человек должен жить настоящим, жить тем, что у него есть сегодня, и, естественно, стремиться в будущее… Но как порой трудно быть этим самым «нормальным» человеком….. Прошлое иногда так прочно входит в нашу жизнь, что попросту перечеркивает наше настоящее и уж тем более не дает пробиться к будущему… Мы имеем тенденцию жить прошлым, не замечая настоящего, жить тем, что уже по сути «умерло», тем, что просто когда-то было, тем, что уже никогда не вернешь в нашу жизнь, просто потому, что пришло время и все приобрело логическое завершение….
У каждого из нас свое «прошлое», и каждый из нас в это понятие вкладывает свой смысл….. Прошлое… сколько же у тебя лиц, личин, обличий, образов и ипостасей…. Но пожалуй единственное, что может объединить все виды прошлого – это чувство грусти, определенного сожаления, порой даже боли и ненависти…. Прошлое…. Как редко ты что-то созидаешь…!!! Ведь в большинстве случаев ты приносишь в наше настоящее невиданную силу разрушений, эквивалентных цунами или тропическому урагану…. А самое обидное то, что мы, в отличие от настоящего или будущего, не в силах тебя изменить…. Хотя многие люди и не готовы тебя менять, даже если бы у них был второй шанс прожить свою жизнь заново….
Главный парадокс прошлого в том, что только оно способно нас чему-то научить, показать наши ошибки и промахи…. Да, можно отвертеться фразой: «Что мы все просто учимся жить, а в любом учении ошибки неизбежны…» Но тогда тут же можно опровергнуть следующим: «Всего одна ошибка в твоей жизни, может сделать всю твою жизнь ошибкой…» Так где же найти ту золотую середину, чтобы ошибки не превращались в фатум, а становились опытом, а опыт - нашей жизненной мудростью….?
Каждый сам отвечает на этот вопрос….. и хорошо, если ответ все же найдется, а ведь многие так и продолжают жить под гнетом прошлого, забыв о настоящем и совсем не думая о будущем….. 4 февраля 2010г.
У каждого из нас свое «прошлое», и каждый из нас в это понятие вкладывает свой смысл….. Прошлое… сколько же у тебя лиц, личин, обличий, образов и ипостасей…. Но пожалуй единственное, что может объединить все виды прошлого – это чувство грусти, определенного сожаления, порой даже боли и ненависти…. Прошлое…. Как редко ты что-то созидаешь…!!! Ведь в большинстве случаев ты приносишь в наше настоящее невиданную силу разрушений, эквивалентных цунами или тропическому урагану…. А самое обидное то, что мы, в отличие от настоящего или будущего, не в силах тебя изменить…. Хотя многие люди и не готовы тебя менять, даже если бы у них был второй шанс прожить свою жизнь заново….
Главный парадокс прошлого в том, что только оно способно нас чему-то научить, показать наши ошибки и промахи…. Да, можно отвертеться фразой: «Что мы все просто учимся жить, а в любом учении ошибки неизбежны…» Но тогда тут же можно опровергнуть следующим: «Всего одна ошибка в твоей жизни, может сделать всю твою жизнь ошибкой…» Так где же найти ту золотую середину, чтобы ошибки не превращались в фатум, а становились опытом, а опыт - нашей жизненной мудростью….?
Каждый сам отвечает на этот вопрос….. и хорошо, если ответ все же найдется, а ведь многие так и продолжают жить под гнетом прошлого, забыв о настоящем и совсем не думая о будущем….. 4 февраля 2010г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію