Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Чумак /
Публіцистика
Чому я ніколи не голосуватиму за Януковича.
По-перше, не лише тому, що не хочу, аби іноземні громадяни потім тицяли пальцями в мого наступного президента, дорікаючи мені тим, що він двічі побував на зоні, причому не Чорнобильській. І, по-друге, не тому, що всіх незгодних із його єдино правильною думкою він величає оранжевими козлами. Тоді чому ж?
Здавалося б, інтелігентна на перший погляд людина. Навіть українською заговорив для таких, як я. І треба віддати йому належне, «акає» він набагато рідше за леді Ю, і слово «коаліція» вимовляє не як «каоліція». Річ не у вимові. Кучма за вісім років свого правління так і не навчився правильно розмовляти українською, але я за нього проголосував би хоч зараз.
Ні, річ у тім, що «пан Проффесор» хоче змусити нас розмовляти виключно чужою для більшості мовою, а в недалекому майбутньому ще й приєднає пів-України до іншої держави. Звісно, законним рефферендумом (або референдумом). Усе залежить від того, як правильно поставити запитання. Ось, наприклад, відчуйте різницю між цими двома питаннями:
1) Чи бажаєте ви, аби ваша область перейшла під юрисдикцію сусідньої держави, що зобов’яже вас розмовляти виключно чужою для вас мовою, а ваших дітей воювати у Чечні, Грузії та Дагестані?
або:
2) Чи хочете ви підвищення зарплат і пенсій, зменшення ціни на газ і відновлення Радянського Союзу, враховуючи його найвищі досягнення та відкидаючи застарілі антилюдські закони з урахуванням сьогоднішніх реалій і зберігаючи демократичні цінності, серед яких незаперечне дотримання прав людини?
Більшість, не подумавши, проголосують за друге.
Але, якщо не за «Проффесора», тоді за кого голосувати? Знову за «пана Пасічника», який говорив красиво, як свого часу Горбачов М.С., і котрий як і Горбачов жодної своєї реформи не довів до кінця? Чи може за «ТигрЮлю», тобто за Вону, що працює, а «Вона – це Україна», а «Україна – це ти», отже, ти працюєш. Таким чином, ти прем’єр-міністр, і це ти створив своєю працею те становище, у якому ми зараз знаходимося. А Тигрюля ні при чому. Подейкують також, що працюючи Вона не забуває і про власний інтерес. Ще й як не забуває! Але зараз не про це. «Україна – це ти», отже, голосуй за себе…
Про головного комуніста з його «обліко-моралє» та печерними поглядами на демократію й капіталізм і згадувати не хочеться. Про його чесного й непідкупного брата-соціаліста теж.
Головний націоналіст кинувся в іншу крайність, яка межує з фашизмом. А ідеологія ненависті до інших народів до добра не доводить. Націоналізм буває різним. Я – за помірний, неагресивний. Як там у старій пісні:
Землі чужої нам не треба й п’яді,
але й своєї не здамо й вершка…
Можна проголосувати проти всіх. Чи за Противсіха. Але це технічний кандидат, тільки ще не знаю чий. Можливо, із «проффесорської» команди, щоб відтягти на себе частину потенційних «юлиних» голосів у західних областях.
А може проголосуємо за Інну Богословську? Вона у своїй програмі, у своєму відеоролику обіцяє нам, що за її правління у якості Президента Україну оминатимуть міжнародні кризи та епідемії! У неї, мабуть, «свої люди» в небесній канцелярії. І прізвище відповідне.
Можна за Яценюка. Євреї – народ розумний. Буде в Україні перший розумний Президент! Кому від цього буде погано? Хіба що сусіднім державам. Особливо одній із них, північно-східній. Тому вона й підтримує не Яценюка, а іншого, цілком «конкретного» пасажира. І не тільки словами, а й грішми, як у 2004-ому.
Можна за Наталю Вітренко. Але ж вона, пробачте, неадекватна. Кажуть, це – Жириновський або Черновецький у спідниці.
Тігіпко? Має замашки Наполеона. Згадаймо історію імператора: перші кілька років Французька республіка при ньому процвітала, потім непомітно для себе перетворилася на імперію, потім безкінечна вервечка війн і врешті повний розгром, занепад і криза, з яких країна вийшла лише років через сто.
Про інших кандидатів нічого певного сказати не можу, бо напевне це технічні кандидати.
Отже, повернімося до Януковича. Для чого була створена його партія? Для проведення серед народних мас України політики сусідньої держави з метою поступово переконати населення певних областей добровільно перейти під юрисдикцію північно-східного сусіда. Починається з малого: спершу узаконення іноземної мови (як у Косово, Білорусі, Казахстані), потім видача паспортів іншої держави усім бажаючим (як у Молдові, Білорусі, Грузії, Казахстані, Криму), потім вимога автономії (як у Косово, Абхазії, Осетії, Придністров’ї, Карабаху) і врешті референдум про відокремлення від держави (як у Косово, Придністров’ї, Карабаху, Абхазії та Осетії). А невдовзі інший референдум – про приєднання до «старшого брата». Мета – східні й південні області, найбільш економічно розвинені. Без них Україна існувати не перестане, але скотиться до рівня нинішньої Абхазії та Південної Осетії.
Під час минулих виборів, у грудні 2004-ого, спроба з референдумом уже була. Згадаймо «зліт юних піонерів» у Сєвєродонецьку, які хотіли спіонерити частину території в України. На ньому серйозно розглядалася можливість відколу від України так званої самопроголошеної «Донецької республіки» та приєднання її до Росії. Але в останню мить Кушнарьову Ринату Ффедоровичу досвічені люди пояснили, що їхні партійні екзитполи насправді мають мало спільного з реальністю. Якщо за дослідженнями Партії Регіонів за цю партію в деяких областях голосують 102 чи навіть 106 відсотків виборців, то не треба цьому вірити, бо в дійсності «еті аранжевиє казли» мають дві третини усіх голосів. Тож, без громадянської війни ніяк не обійдеться, і перевага буде не на боці синьо-білих. А при такому розкладі сил Росія у конфлікт не вмішається. Тому цей з’їзд тихенько розпустили і зробили вигляд, наче всі ні при чому.
Тож, у підсумку наступне… Я голосуватиму за кого завгодно – хоч за Ющенка, хоч за Тимошенко, хоч за чорта лисого – аби проти Януковича. Бо я не бажаю на землі моїх предків розмовляти так, як вимагають(!) залітні туристи – у мене є своя мова, до того ж державна! І я не бажаю, аби мої діти служили в чужому війську чужому цареві за інтереси чужої держави, яка мене й раніше не любила (коли я ще був інтернаціоналістом та космополітом), а зараз і поготів. Тому головне питання цих виборів не за кого голосувати, а проти кого.
Все.
13.01.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чому я ніколи не голосуватиму за Януковича.
По-перше, не лише тому, що не хочу, аби іноземні громадяни потім тицяли пальцями в мого наступного президента, дорікаючи мені тим, що він двічі побував на зоні, причому не Чорнобильській. І, по-друге, не тому, що всіх незгодних із його єдино правильною думкою він величає оранжевими козлами. Тоді чому ж?Здавалося б, інтелігентна на перший погляд людина. Навіть українською заговорив для таких, як я. І треба віддати йому належне, «акає» він набагато рідше за леді Ю, і слово «коаліція» вимовляє не як «каоліція». Річ не у вимові. Кучма за вісім років свого правління так і не навчився правильно розмовляти українською, але я за нього проголосував би хоч зараз.
Ні, річ у тім, що «пан Проффесор» хоче змусити нас розмовляти виключно чужою для більшості мовою, а в недалекому майбутньому ще й приєднає пів-України до іншої держави. Звісно, законним рефферендумом (або референдумом). Усе залежить від того, як правильно поставити запитання. Ось, наприклад, відчуйте різницю між цими двома питаннями:
1) Чи бажаєте ви, аби ваша область перейшла під юрисдикцію сусідньої держави, що зобов’яже вас розмовляти виключно чужою для вас мовою, а ваших дітей воювати у Чечні, Грузії та Дагестані?
або:
2) Чи хочете ви підвищення зарплат і пенсій, зменшення ціни на газ і відновлення Радянського Союзу, враховуючи його найвищі досягнення та відкидаючи застарілі антилюдські закони з урахуванням сьогоднішніх реалій і зберігаючи демократичні цінності, серед яких незаперечне дотримання прав людини?
Більшість, не подумавши, проголосують за друге.
Але, якщо не за «Проффесора», тоді за кого голосувати? Знову за «пана Пасічника», який говорив красиво, як свого часу Горбачов М.С., і котрий як і Горбачов жодної своєї реформи не довів до кінця? Чи може за «ТигрЮлю», тобто за Вону, що працює, а «Вона – це Україна», а «Україна – це ти», отже, ти працюєш. Таким чином, ти прем’єр-міністр, і це ти створив своєю працею те становище, у якому ми зараз знаходимося. А Тигрюля ні при чому. Подейкують також, що працюючи Вона не забуває і про власний інтерес. Ще й як не забуває! Але зараз не про це. «Україна – це ти», отже, голосуй за себе…
Про головного комуніста з його «обліко-моралє» та печерними поглядами на демократію й капіталізм і згадувати не хочеться. Про його чесного й непідкупного брата-соціаліста теж.
Головний націоналіст кинувся в іншу крайність, яка межує з фашизмом. А ідеологія ненависті до інших народів до добра не доводить. Націоналізм буває різним. Я – за помірний, неагресивний. Як там у старій пісні:
Землі чужої нам не треба й п’яді,
але й своєї не здамо й вершка…
Можна проголосувати проти всіх. Чи за Противсіха. Але це технічний кандидат, тільки ще не знаю чий. Можливо, із «проффесорської» команди, щоб відтягти на себе частину потенційних «юлиних» голосів у західних областях.
А може проголосуємо за Інну Богословську? Вона у своїй програмі, у своєму відеоролику обіцяє нам, що за її правління у якості Президента Україну оминатимуть міжнародні кризи та епідемії! У неї, мабуть, «свої люди» в небесній канцелярії. І прізвище відповідне.
Можна за Яценюка. Євреї – народ розумний. Буде в Україні перший розумний Президент! Кому від цього буде погано? Хіба що сусіднім державам. Особливо одній із них, північно-східній. Тому вона й підтримує не Яценюка, а іншого, цілком «конкретного» пасажира. І не тільки словами, а й грішми, як у 2004-ому.
Можна за Наталю Вітренко. Але ж вона, пробачте, неадекватна. Кажуть, це – Жириновський або Черновецький у спідниці.
Тігіпко? Має замашки Наполеона. Згадаймо історію імператора: перші кілька років Французька республіка при ньому процвітала, потім непомітно для себе перетворилася на імперію, потім безкінечна вервечка війн і врешті повний розгром, занепад і криза, з яких країна вийшла лише років через сто.
Про інших кандидатів нічого певного сказати не можу, бо напевне це технічні кандидати.
Отже, повернімося до Януковича. Для чого була створена його партія? Для проведення серед народних мас України політики сусідньої держави з метою поступово переконати населення певних областей добровільно перейти під юрисдикцію північно-східного сусіда. Починається з малого: спершу узаконення іноземної мови (як у Косово, Білорусі, Казахстані), потім видача паспортів іншої держави усім бажаючим (як у Молдові, Білорусі, Грузії, Казахстані, Криму), потім вимога автономії (як у Косово, Абхазії, Осетії, Придністров’ї, Карабаху) і врешті референдум про відокремлення від держави (як у Косово, Придністров’ї, Карабаху, Абхазії та Осетії). А невдовзі інший референдум – про приєднання до «старшого брата». Мета – східні й південні області, найбільш економічно розвинені. Без них Україна існувати не перестане, але скотиться до рівня нинішньої Абхазії та Південної Осетії.
Під час минулих виборів, у грудні 2004-ого, спроба з референдумом уже була. Згадаймо «зліт юних піонерів» у Сєвєродонецьку, які хотіли спіонерити частину території в України. На ньому серйозно розглядалася можливість відколу від України так званої самопроголошеної «Донецької республіки» та приєднання її до Росії. Але в останню мить Кушнарьову Ринату Ффедоровичу досвічені люди пояснили, що їхні партійні екзитполи насправді мають мало спільного з реальністю. Якщо за дослідженнями Партії Регіонів за цю партію в деяких областях голосують 102 чи навіть 106 відсотків виборців, то не треба цьому вірити, бо в дійсності «еті аранжевиє казли» мають дві третини усіх голосів. Тож, без громадянської війни ніяк не обійдеться, і перевага буде не на боці синьо-білих. А при такому розкладі сил Росія у конфлікт не вмішається. Тому цей з’їзд тихенько розпустили і зробили вигляд, наче всі ні при чому.
Тож, у підсумку наступне… Я голосуватиму за кого завгодно – хоч за Ющенка, хоч за Тимошенко, хоч за чорта лисого – аби проти Януковича. Бо я не бажаю на землі моїх предків розмовляти так, як вимагають(!) залітні туристи – у мене є своя мова, до того ж державна! І я не бажаю, аби мої діти служили в чужому війську чужому цареві за інтереси чужої держави, яка мене й раніше не любила (коли я ще був інтернаціоналістом та космополітом), а зараз і поготів. Тому головне питання цих виборів не за кого голосувати, а проти кого.
Все.
13.01.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
