ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Данчак Надія Мартинова (1948) / Вірші

 СУДЬБА
Судьба - ты полноводная река...
Несешь по Миру, нас обогащая,
О камни бъешь,свой гнев срывая,
На голову, проблемы нам роняя...
Но, мы стремимся их преодолеть,
Святою, чистою водой умыться,
И воздуха целебного напиться...
От тяжести, в пучину, не упасть,
Не утонуть в водовороте жизни,-
Все прелести ее познать, стремимся...
Наперекор течению, - стремнины,
От странных снов,оков освободиться...
И мыслями лететь в небеса, туда,
Где яркая звезда, укажет путь,
Нам жизненной равнины...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-01 13:38:13
Переглядів сторінки твору 2366
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.689 / 5.19)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.015 / 4.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.06.22 12:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 10:03:23 ]
Вітаю! Надіє, наперед перепрошую, адже я не спец у версифікації. Тому скажу лише свою суб'єктивну думку.
Зміст мені сподобався. Щодо решти:
1 - дієслівна рима вважається не теє...
2 - третій знизу рядок - перед "небеса" проситься ще один склад, бо інакше збивається ритм;
3 - зверніть увагу на збіги приголосних у сусідніх словах, це теж не бажано.
4 - оскільки вірш не є повністю римованим, можливо доцільніше його перенести у розділ "Інша поезія".
Надіє, зверніться ще до когось, щоб почитали вірш, адже, чим більше думок, тим краще видно об'єктивну картину.
Успіхів!
З повагою, Зоряна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 13:29:44 ]
Я убрала слово "ввысь",оно меня тоже смущало...
Благодарю за внимание ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 15:58:49 ]
Привіт Надіє,
Ідея звичайно цікава - доля - ріка. Бо таки частіше натрапляю на річку життя.
А доля - це щось дещо інше - хоча нерозривно пов`язане.
Про технічну частину не буду повторятись - Зоряна її вже подала.
Давайте поговоримо про образність, суцільність, плин вірша/думки.
Я вибагливий читач і раз ви попросили - вибагливо і дивлюся.
Ось іде початок:
"Судьба - ты полноводная река...
Несешь по Миру, нас обогащая,
О камни бъешь,свой гнев срывая,
На голову, проблемы нам роняя..." - тут все гаразд - вирує річка долі - вона заносуть
мене у різні місцини/ситуації, мене чекають якісь несподіванки, і т.д - пливемо далі....
"Но, мы стремимся их преодолеть,
Святою, чистою водой умыться,
И воздуха целебного напиться..." - так як ріка - це щось суцільне - то в тім що ми пливемо -
то воно чисте/святе? - коли так - то можна пити просто черпаючи долю - коли ні
то де нам потрібно пришвартуватись, аби знайти ту воду? А повітря - воно яке - коли не таке - то де вонотаке?
До чого це я? Немає плавного переходу між попередніми рядками і цими що ідуть за ними.
Але можливо - це задумка автора.
Я би просто викинув:
"Святою, чистою водой умыться,
И воздуха целебного напиться..."
Далі все іде логічно і зрозуміло...
"Нам жизненной равнины... " - гммм - не дуже цікаве життя - коли це рівнина - неахай воно буде
різне - і гірське і рівнинне - із доле-водопадами і плесами - аби не лише рівнинно-гладеньке...
Звичайно - це лише моя скромна думка.
****
"Судьба -
ты полноводна і мелка...
река
обогащая нас,
несешь по Миру,
О камни бъешь,
свой гнев срывая,
На голову,
проблемы нам роняя,
поєтам лиры..."

ну і т.д. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-12 17:11:40 ]
Дуже дякую шановний Юрію за такий коментар, який для мене, як бальзам, для моєї душі...