ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 * * *
І скільки ще стояти?.. Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Вже й не ревуть, як сіна їм не дать…
Обманно-незалежна благодать –
мов місяць для вовків-злодюг уповні.

І знов чуму-холеру вибирать
нас кличуть посмішки медово-ядо-ртутні.
Обіцянок святих небесна рать –
бальзам на рани вільних душ розпутних.

Допоки сало й мед, і спів сирен
топтатимуть у серці голос роду,
не зійде сонце нам нових імен.
Воли мовчатимуть. Не буде і народу.

2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-03 16:11:37
Переглядів сторінки твору 6860
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 17:12:01 ]
Злободенні вірші пишете. Розумію і поділяю ваші емоції!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 17:27:22 ]
Та всяке вони пишеться. Деколи жартики, а деколи й дістає. Особливо, як ангелики собі чайок запарюють, а тістечком не поділяться. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 18:08:41 ]
Вітаю. Нагадали мені мого старого вірша
http://maysterni.com/publication.php?id=13147
співзвучно десь, еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 18:47:15 ]
Доброго вечора, пане Романе! Безмірно тішуся, що надіслали мені посилання на такого чудового вірша. Десь справді дуже-дуже близько. А читаючи коментарі до вашого вірша, щоразу вражалася новими поворотами дискусії. І як воно з диском для кісточок? А грань між музикою і словом то взагалі без слів. Дякую, дякую, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 20:48:43 ]
Наздоровлячко! :)
Розмова там дійсно цікава вийшла. За що, серед іншого, й люблю "майстерні". Є з ким поговорити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 20:49:16 ]
диск для кісточок поки все ще в планах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 19:01:00 ]
Це чудово що влацне такі теми підносяться.
Ніби і є вибір - а вибирати нічого.
Але вибирати треба.
Ні зекам-президентам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 23:53:08 ]
Дякую, Юрчику, що знайшов час відірватися від таких чудових утіх на своїй сторінці і долучитися до наших злободенних тем. Сама не знаю, звідки воно таке написалося. Голові страшно, а руки набирають. :) Звісно, вибирати треба, хоч якось. А далі побачимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 22:25:12 ]
Сало і мед зійшли...
Воли співають пісні...
Давно для себе рішив:
"Ні!"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 00:00:23 ]
Дякую, пане Костянтине, за відгук, за небайдужість до нашого з Вами державного українського майбутнього. Прикро, що воли співають пісні навіть на голодний шлунок, замість того, щоб згадати, для чого їм дані роги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 22:38:40 ]
Перший рядок варто взяти в лапки, як зазвичай і робиться з цитатами.
З другого рядка так і не зрозуміло - воли не ревуть, коли їм НЕ дати сіна?
Римування у першій строфі абба, в решті абаб.
У 4 строфі щось не так або з наголосом, або з ритмом (не буде імен.)
Образ "сало, меду, навіть співу сирен", які "топчуть у серці голос роду" - нмд, невдалий. Зазвичай півень "топче" кур.
Взагалі вірш залишає враження написаного поспіхом.
Перепрошую за відвертість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 00:11:03 ]
Пане Лео, не впевнена, що тут пасуватимуть лапки, якщо вже дуже наполягатиме товариство, можу замінити на "не заревуть воли, як ясла повні". У другому рядку так і є, не ревуть, мовчать, наче їм заціпило, сердешним. Страшно... Щодо римування, то абсолютно безболісно легким рухом руки можна змінити на абаб,
Мов місяць для вовків-злодюг уповні-
Обманно-незалежна благодать.
Проте мені це якось не заважало. Про те, що кур (чи все-таки курей) топче півень, я знаю, сама колись годувала чубарочок. Та серед наших народних звичаїв є ще й звичка топтати ряст навесні, як символ того, що з Божою поміччю зиму перезимували і дочекалися красної весни. А за відвертість дякую, і за зауваги, от четверту строфу спробую вдосконалити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 00:23:23 ]
Пане Романе, сказати, що розмова вийшла цікава - нічого не сказати. Вам там було цікаво поговорити, а для мене - прекрасна нагода повчитися такого!.. З нетерпінням чекатиму виходу диску для кісточок, ідея просто фантастична! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 11:22:18 ]
Мені самому цікаво було б його записати. Але одрузу постає меркантильне - "ну продаси ти пару десятків його, а решта масажистів у інтернеті вкрадуть"

Соромно таке писати творчій людині, скажете? І будете праві. Але щоб видати диск потрібні грубі, як для мене на сьогоднішній день, гроші (хоча для бізнесмена середньої руки це сума місячних кишенькових витрат). Де їх взяти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 16:01:08 ]
На жаль, направду в інтернеті можна вкрасти багато чого, авторські права то є ахіллесова п"ята для багатьох. А про "соромно писати" тут я з вами дозволю собі не погодитись. Звісно, людина творча мусить насамперед творити, але ж найнасамперед вона мусить їсти, і діти її, тому здорова меркантильність мусить бути присутня. І якщо для меценатів час ще не настав, то очевидно, чекати доводиться. Хоча як варіант - з миру по нитці - масажистам диск, тобто зібрати гроші з зацікавлених масажистів?