ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 * * *
І скільки ще стояти?.. Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Вже й не ревуть, як сіна їм не дать…
Обманно-незалежна благодать –
мов місяць для вовків-злодюг уповні.

І знов чуму-холеру вибирать
нас кличуть посмішки медово-ядо-ртутні.
Обіцянок святих небесна рать –
бальзам на рани вільних душ розпутних.

Допоки сало й мед, і спів сирен
топтатимуть у серці голос роду,
не зійде сонце нам нових імен.
Воли мовчатимуть. Не буде і народу.

2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-03 16:11:37
Переглядів сторінки твору 6366
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 17:12:01 ]
Злободенні вірші пишете. Розумію і поділяю ваші емоції!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 17:27:22 ]
Та всяке вони пишеться. Деколи жартики, а деколи й дістає. Особливо, як ангелики собі чайок запарюють, а тістечком не поділяться. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 18:08:41 ]
Вітаю. Нагадали мені мого старого вірша
http://maysterni.com/publication.php?id=13147
співзвучно десь, еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 18:47:15 ]
Доброго вечора, пане Романе! Безмірно тішуся, що надіслали мені посилання на такого чудового вірша. Десь справді дуже-дуже близько. А читаючи коментарі до вашого вірша, щоразу вражалася новими поворотами дискусії. І як воно з диском для кісточок? А грань між музикою і словом то взагалі без слів. Дякую, дякую, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 20:48:43 ]
Наздоровлячко! :)
Розмова там дійсно цікава вийшла. За що, серед іншого, й люблю "майстерні". Є з ким поговорити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 20:49:16 ]
диск для кісточок поки все ще в планах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 19:01:00 ]
Це чудово що влацне такі теми підносяться.
Ніби і є вибір - а вибирати нічого.
Але вибирати треба.
Ні зекам-президентам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 23:53:08 ]
Дякую, Юрчику, що знайшов час відірватися від таких чудових утіх на своїй сторінці і долучитися до наших злободенних тем. Сама не знаю, звідки воно таке написалося. Голові страшно, а руки набирають. :) Звісно, вибирати треба, хоч якось. А далі побачимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 22:25:12 ]
Сало і мед зійшли...
Воли співають пісні...
Давно для себе рішив:
"Ні!"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 00:00:23 ]
Дякую, пане Костянтине, за відгук, за небайдужість до нашого з Вами державного українського майбутнього. Прикро, що воли співають пісні навіть на голодний шлунок, замість того, щоб згадати, для чого їм дані роги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 22:38:40 ]
Перший рядок варто взяти в лапки, як зазвичай і робиться з цитатами.
З другого рядка так і не зрозуміло - воли не ревуть, коли їм НЕ дати сіна?
Римування у першій строфі абба, в решті абаб.
У 4 строфі щось не так або з наголосом, або з ритмом (не буде імен.)
Образ "сало, меду, навіть співу сирен", які "топчуть у серці голос роду" - нмд, невдалий. Зазвичай півень "топче" кур.
Взагалі вірш залишає враження написаного поспіхом.
Перепрошую за відвертість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 00:11:03 ]
Пане Лео, не впевнена, що тут пасуватимуть лапки, якщо вже дуже наполягатиме товариство, можу замінити на "не заревуть воли, як ясла повні". У другому рядку так і є, не ревуть, мовчать, наче їм заціпило, сердешним. Страшно... Щодо римування, то абсолютно безболісно легким рухом руки можна змінити на абаб,
Мов місяць для вовків-злодюг уповні-
Обманно-незалежна благодать.
Проте мені це якось не заважало. Про те, що кур (чи все-таки курей) топче півень, я знаю, сама колись годувала чубарочок. Та серед наших народних звичаїв є ще й звичка топтати ряст навесні, як символ того, що з Божою поміччю зиму перезимували і дочекалися красної весни. А за відвертість дякую, і за зауваги, от четверту строфу спробую вдосконалити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 00:23:23 ]
Пане Романе, сказати, що розмова вийшла цікава - нічого не сказати. Вам там було цікаво поговорити, а для мене - прекрасна нагода повчитися такого!.. З нетерпінням чекатиму виходу диску для кісточок, ідея просто фантастична! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 11:22:18 ]
Мені самому цікаво було б його записати. Але одрузу постає меркантильне - "ну продаси ти пару десятків його, а решта масажистів у інтернеті вкрадуть"

Соромно таке писати творчій людині, скажете? І будете праві. Але щоб видати диск потрібні грубі, як для мене на сьогоднішній день, гроші (хоча для бізнесмена середньої руки це сума місячних кишенькових витрат). Де їх взяти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 16:01:08 ]
На жаль, направду в інтернеті можна вкрасти багато чого, авторські права то є ахіллесова п"ята для багатьох. А про "соромно писати" тут я з вами дозволю собі не погодитись. Звісно, людина творча мусить насамперед творити, але ж найнасамперед вона мусить їсти, і діти її, тому здорова меркантильність мусить бути присутня. І якщо для меценатів час ще не настав, то очевидно, чекати доводиться. Хоча як варіант - з миру по нитці - масажистам диск, тобто зібрати гроші з зацікавлених масажистів?