ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Поети вмирають часто
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-07 09:43:32
Переглядів сторінки твору 11649
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.264 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-07 09:46:16 ]
Пане Василю, такі прекрасні слова. Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 09:59:40 ]
Один з моїх улюблених віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 09:59:46 ]
Може, не зовсім доречно тут, але не втримаюся і дозволю собі жарт:
О, ні, Поет не умирає,
Він тільки пить переставає
І к новой жизні воскресає...
Та віршів більше не писає! :)

А насправді, то сподобався і по змісту, і по формі цей вірш. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 12:59:18 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 10:05:17 ]
Перечитав, отримав задоволення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:05:24 ]
Вітаю, пане Василю! Рада читати ваші твори на стрінках ПМ. Почувайтеся комфортно. Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 10:11:50 ]
Надворі холодна осінь,
Остання, немов самотність, -
Єдина сестра поета. - ці рядки буквально зачарували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 10:16:02 ]
з одного боку сумно якось, а з іншого... Поети вмирають часто, швидко іт.д., але ж чого сповнене їхнє життя... Краще дожити до 45, але зі смаком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:55:35 ]
Хвалімо одне одного й тоді, коли нема за що...
Бо хто ж нас іще похвалить?
Наші нинішні класики теж хочуть, щоб тільки іх і
хвалили... Тож ставаймо класиками!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 11:21:21 ]
Василю Васильовичу... Схиляю голову перед Вашою Поезією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 11:21:24 ]
Василю Васильовичу... Схиляю голову перед Вашою Поезією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 12:59:05 ]
Чудово! Дуже сподобалося.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 13:36:29 ]
"Поети не вміють жити..." - істинно, пане Василю. Дуже багато вражень. У мене в думках певний контекст: вчора була поминальна субота. Є кого згадати (вже давно почали відлік у вічність титани - О.Гончар, П.Загребельний, українські дисиденти...). Доля поета - феномен, починаючи з того, що він сам про це думає. Аби продовжити, підтримати тяглість цієї теми, я й на своїй сторінці дещо вмістила.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 20:36:57 ]
Скільки б ми не жили - насолоджуватися треба кожним днем, кожною хвилиною життя, бо воно справді прекрасне і неповторне. І єдине...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 21:45:27 ]
Ой, та тут уже і без мене стільки автографів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-08 11:51:58 ]
Але і твій почитати хочеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 22:57:15 ]
Відчувається експресія у творі.
Але перші два рядки – так мені здається – прочитуються дивно: адже кожна людина вмирає тільки раз... Тож і поет не може вмирати частіше, ніж один раз...
:(((
Вибачайте, якщо не "в унісон" вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-09 21:51:27 ]
Поет народжується і вмирає в кожному своєму творі...
Я так думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Скорода (Л.П./М.К.) [ 2010-02-15 20:46:29 ]
Підтримую Вас, пане Василю!
Не можу погодитися з думкою Михайла Бобикова.
Поет не просто може вмирати багато раз, у кожному своєму творі, він може й інших вбивати-катувати... і все йому сходить з рук. Переживати смерть, злитися з нею важче психологічно, аніж фізично. Тож поети "вічно шукають смерті" - фізичної. А про те, що "не вміють жити" - факт!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар крапля (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 10:58:11 ]
прочитав всі Ваші вірші, цей сподобався найбільше! Чимось він мені близький, хоч я і не поет)Є така думка, що щоб навчитись цінити життя треба померти, не в фізичному плані звісно, але мета цього знищення - переродитись і дивитись на світ іншими очима, творити може щось нове, духовно зростати і тренувати свою волю. Саме так робить і поет...
До того ж все циклічно, життя народжується після смерті, Смерть наступає після життя) На пітвердження Ваших слів, колись Че Гевара казав так: "чтобы победить..нужно каждый день представлять что ты уже мертв"