ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Брилинська (1968) / Інша поезія

 ДОВГІ КВІТИ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-08 16:19:39
Переглядів сторінки твору 8011
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.865 / 5.5  (5.110 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-08 16:24:56 ]
Лепсько, Ярино ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 20:05:41 ]
Слово таке... лепське... :о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-08 20:45:11 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:56:32 ]
Особливі асоціації...)
Про бузька особливо сподобало-сі.
Підріж їх - стоятимуть довше)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 20:03:26 ]
А видиш... Євгенії бузьок ся не сподобав. Як то Вакарчук співає: "Скільки людей - стільки машин". Перефразуємо - скільки людей, стільки думок, стільки уяв, стільки фільмів: комедійних, жахів і т.д.
А до квітів ще цукру дам і аспірин...
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Найчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 18:15:35 ]
було б добре, якби не було другої строфи. от хоч ріжте мене, а не можу собі уявити "ноги бузька самотні одна без одної". а коли уявляється - виходить фільм жаху. а лепський же вірш без тої картини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 20:01:28 ]
вмикайте уяву, Євгеніє.
фільм жаху тут ні до чого. ви бачили бузька, який стоїть у гнізді на двох ногах? у моїй уяві він стоїть на одній.
ви дуже натуралістично мислите...
:о)))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Найчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-09 18:58:32 ]
про мене, Семене, я й сам Панас )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 19:11:28 ]
довгі квіти
не довго жити
не пити
літа
та
сухо так
їм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 21:34:40 ]
стеблу
довгому
сохнути
довго
у муках
довгих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 20:26:19 ]
як на мене - вірш дуже і дуже чудовий.

мені дещо не сподобалась фраза
пахнуть
незнаним
краєм
солодко
бо, здається, вона трохи затерта, вона часто вживається у худ.творах, чи як би ще сказати...
але то ж авторка так написала чомусь, цілком усвідомлюючи це. тому не можу нічого негативного про це казати, бо надто вже часто у наш час справжню емоцію підрізають, щоб втулити її у якісь формалістичні рамки.

вірш живий.
вірш органічний.
майстерний.
клас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 21:37:06 ]
Мирославе, твій коментар дуже емоційний. :о))Емоція щира і не підрізана. Я так люблю.
Та може й затерта та фраза, а що поробиш? Вона мені потрібна і ти це зрозумів.
Дякую,
натхнення тобі.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 20:55:23 ]
"пахнуть незнаним краєм со-о-о-олодко",
потім наступний кінець строфи:
"старої хати потрі-і-і-ісканої",
"де померло їхнє коріння відрізане".
А тут вже проспівується. І це правильно.
Гарно написано.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 21:38:17 ]
Дякую, Гаррі... Ви все правильно зрозуміли.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 21:00:44 ]
Я мав на увазі "не проспівується".
Як на мене, то це так, як мало бути.
Майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 21:39:03 ]
Гаррі, у мене хороші вчителі.
Дякую,
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 21:25:08 ]
Якась така туга і безповоротність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 21:40:22 ]
Правильно, Зірчику. Від учора такий настрій. Колись попустить.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-09 21:59:20 ]
О, привіт! Прогуляв у Чорногуза на вечірці такий вірш! Квіти сохнуть... коріння перезимує і пустить нові пагони..З точки зору ботаніки...))) І життя...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-09 22:53:47 ]
Вітрику, і все буде добре у жодного з нас ???
:о)))
Я.