ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 авітаміноз

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Наталія Клименко 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-09 22:49:45
Переглядів сторінки твору 29508
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.031 / 5.63  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.345 / 6  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-12 21:24:34 ]
Ну, Брате, так воно і повинно бути - кожен раз інакшим.
Це як відпелюсткування серця - відчуття на дотик вірша.
Але я знаю - прийде той час коли не стане більше чого приховувати,
бо єси не є соромно за нагу правду - а вона таки є жінкою ся правда. правда?
Багато жінок мешкає в нас - починаючи з крові - і закінчуючи кульбабою мозгу.
І всі вони - рідні, і всі вони тримаються серця.
А душа... блін... вся крейда пішла на лоби Вія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-12 21:29:40 ]
правда, Брате, правда! (кладе руку на те місце, де було серце)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-12 21:41:14 ]
Що вже?... відпелюскувалось?
То ти щасливий (маст бі)... Бо я ще все ще гублю.... з_губ_л(л)ю :)
Мені вовтово нашіптує янгол - відростає пелюстя воте, коли віпустиш всі парашутики
кульбабині - тоді зацвіте воно відголоссям гмммммммм....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-12 21:53:27 ]
розібрали (всерйоз думає - чи не написати розікрали... але передумує). тепер там відлунюють іті всі шматочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 16:57:25 ]
!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 17:09:36 ]
смайл снікерс - поряд смайл пиво - на вибір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 18:30:12 ]
Там нас на "Люблю" мукою обсипали як хотіли...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 23:31:42 ]
Не "нас", а "вас", майже як операція "ы". Якби ви знали, як вам це пасує... Майже як пудра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 23:26:42 ]
Добрий вечір!:-)
Гарний вірш.
Я відповів Вам на коментар до мого віршу, але щось сайт не дає написати відповідь як відповідь, то зробив окремим коментом.
З повагою... :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 23:46:18 ]
ох, Сергію, шо ж ти робиш з моїм поетично-дівочим серцем? от, розтанула би туто, так на твій вечір-зуб напорююсь, хіх)
рими дивовижні, опійний квітень, мммм...
далі мовчу, бо ще вчитуюся. про римування бога_душі_мами. адже вірш не про маму, єз? тому... вчитуюся далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:05:05 ]
сенкс, Оксанко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:12:53 ]
вчиталася. у мене була асоціація із фразою "мамою клянуся", на фото ще хтось голений під нуль, от і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:21:38 ]
ну, теж непогана фраза... не зовсім наша, правда :)
(ніжно гладить голену під нуль маківку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 23:54:40 ]
хєх, Сергію, ти мене лякаєш - ше інакшіший ніж ми думаємо? може ти тож дівчинка ? (шаріється і не відсовується)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:05:51 ]
самому страшно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:15:11 ]
присовується ближче (удвох боятися легше). ти, направду, инакшіший, я відчуваю це. твори твої притягують якимось магнітом... і не тіки твори, хтось тягнеться на абсент.
абс-олютно точно, шо не тільки на абс-ент ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:25:32 ]
сидять, тремтять... клацають зубами...
в радіусі кільканадцяти метрів все неабияк намагнічуєцця й притягуєцця.
від цього тремтять ще більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 02:00:45 ]
і від отого намагнічення повітря тремтливо наароматизовується алтейкою.... заходить зелений іспанець, пор фавор-рр... ;)
- не бійся, Сергію, - каже він, - у мене мало набоїв.
- кхм, - каже Сергій, грізно погладжуючи голену маківку.
- градусів, - виправляється іспанець. - зеленіє і поволі нахиляється під градусом годинникової стрілки.
зуби вицокують, мов кастаньєти, - пасадобль. буль-буль. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 10:12:48 ]
після вжитого Hennessy і гаванської сигари рядок "бога_душу_маму" подобається ще більше. Є в ньому якась... (відходить, мружиться, робить ще ковток) ... триєдиність. Але не не пафосна, а внутрішня, яка буває, коли хочеться роздерти груди.

афтар, тобі вже налито :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 10:34:28 ]
приблизно щось таке й малось на увазі, мій тонкий (утончений?) дописувачу...
щоб рванути на грудях любиму футболочку від вів"єн іствуд за 300 євро - і - е-е-еехх!!...


1   2   3   4   5   6   Переглянути все