Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
2026.03.22
08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин.
Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу».
А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
2026.03.22
05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
2026.03.22
05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
2026.03.22
01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип
2026.03.21
22:05
І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
2026.03.21
16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам.
Природно, що видалити її зможу
2026.03.21
13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
2026.03.21
09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
2026.03.21
08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Новини (Публіцистика)
Бізнес на історичній профанації. Carlsberg Group проти українства.
Богдан Пацкань, історик, для УП
"Моргає турок, шинкарка носить,
Козацтво п'яне, регоче ніч.
- Не пийте, діти, -
Вкраїна просить. -
Не пийте, рідні, проп'єте Січ"
Народна мудрість, автор Степан Пушик
Такого цинізму та нахабства Могилянка не бачила давно: 18 лютого цього року генеральний директор українського підрозділу транснаціональної корпорації Carlsberg Group, відомий українофоб Петро Чернишов зібрався вчити студентів НаУКМА успішності та філософії успіху в рамках студентського гуртка "Наука при каві".
З розмови з організаторами дійства стало зрозуміло, що проведення зустрічі є ініціативою горе-піарщиків "Славутич", Carlsberg Group.
Небайдужі до національної гідності українського народу, справжні могилянські патріоти, об'єднані в організаціях Братство Козацького Бойового Звичаю "Спас" та Спудейське Братство НаУКМА, в свою чергу, виступили з відкритим листом до президента Києво-Могилянської академії Сергія Квіта.
Вони вимагають вжити всіх заходів, аби не допустити ганебного для традицій їхньої Alma Mater виступу цього бізнес-авантюриста, графомана, та неука, автора статей "Спасите наши ОПы" та "Экономика Тараса Бульбы", гідного учня та послідовника у своїх історичних та політекономічних "цікавих дослідах" не менш горезвісного "писаки", одіозного київського журналіста Леся Бузини.
В своїх вищезазначених опусах пан Чернишов порівнює козаків із сомалійськими піратами, чеченськими бойовиками, називаючи українське козацтво "об‘єднаним злочинним угрупованням".
Наведемо кілька цитат зі згаданої статті: "Сомали без других стран жить точно не сможет. Там пока еще много мелких банд - но скоро они укрупнятся, и появится главный рулящий - как кошевой в Сечи и президент в Чечне.
Как казаки заявляли свое право на все окружающие земли, чеченцы на все увиденные ценности, также сомалийцы говорят - раз океан рядом, то он принадлежит нам", "во всех трех случаях мы имеем дело с Организованным Преступным Сообществом (ОПС).
"Возможно, нам уже хватит изо всех сил драться за причастность к тому прошлому, которое учит нас жить без экономики и государства. Учит нас, что страна - так же, как и Сечь - не может прожить самостоятельно, почти как паразит".
У іншій своїй статті, написаній для "Фокусу", Петро Чернишов висловлює свій погляд на вітчизняного виробника ("отечественного производителя"). Назва цього твору звучить як "Спасите наши ОПы", що красномовно показує ставлення автора до проблеми.
У вказаній публікації присутній такий вислів: "Вот так и получается: защищаешь ОПа - получаешь рифмующееся с ним слово из четырёх букв".
Тому виникає багато питань:
Питання до об'єднань та організацій, які вважають себе націоналістичними та патріотичними: як вони можуть спокійно дивитись на те, що елементом ще не затвердженого Великого Державного Герба України може виявитись ... сомалійський пірат, а національний виробник це, виявляється, "...ОПа" ("...рака" українською мовою)?
Статті ж бо вийшли за підписом саме генерального директора "Славутич", Carlsberg Group, а не просто хорошого рязанского пацана Петьки... Вищезгаданого товариша Олеся Бузину за такі статті не раз били по пиці!
Питання до наших парламентарів: чому на державному рівні не дано ходу цій справі?
Чому до сих пір не відправлено офіційного листа до Данії (Carlsberg Group - датське підприємство) з вимогою або офіційно прокоментувати слова свого найманого менеджера, або ганебно звільнити його к бісовій матері, і хай пише, скільки влізе, якщо йому незручно в кріслі генерального директора, а душа проситься на папір?
Питання до акціонерів корпорації: невже настільки їм начхати на національну гідність їхнього споживача, що керувати українським підрозділом поставили людину, яка цей народ, м'яко кажучи, недооцінює?
Питання до городян Львова, традиційно патріотичного "українського П'ємонту": яке після цих наклепницьких статейок моральне право має Carlsberg Group експлуатувати бренд "Львівське"?
Чому львів'яни, які "проковтнули" купівлю українофобами знакового для міста підприємства - міського пивзаводу, що до цього випускав понад десяток сортів живого пива, а зараз перейшов на дешеве стандартизоване транснаціональне пійло, яким споюють нашу молодь, "ковтають" і дебільні статті знахабнілого москалика?
Питання до студентів та викладачів, адміністрації НаУКМА: невже така зустріч відбудеться?.. А завтра що? Олесю Бузині дадуть звання почесного доктора НаУКМА? Петра Чернишова - до наглядової ради Могилянки? Якщо так - в цієї країни немає перспектив! Жодних.
Питання, нарешті, до споживача, до остаточного арбітра в цій справі, питання до нас з вами, любі українці: невже за дешеве пійло проп'ємо душу? Невже і далі продовжуватимемо пити пійло, виготовлене українофобами?..
Як бачимо, шановні українці, життя в суверенній державі не така легка штука, як здавалося в Перестройку: будь-який зайда може образити тебе у твоїй же хаті, інтереси ТНК, як виявилося, захищаються краще за національні, гроші і дешевий алкоголь купують все, навіть національну гідність, а захистити себе маємо тільки самі, більш ніхто.
Тому, такі справи, як "справа Чернишова" це є перевірка. Перевірка на історичність, перевірка на гідність, перевірка на честь. Такі справи є ідеальним індикатором того, наскільки сильна держава, наскільки високий дух нації... Чи ні?
Богдан Пацкань, історик, для УП
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бізнес на історичній профанації. Carlsberg Group проти українства.
Богдан Пацкань, історик, для УП"Моргає турок, шинкарка носить,
Козацтво п'яне, регоче ніч.
- Не пийте, діти, -
Вкраїна просить. -
Не пийте, рідні, проп'єте Січ"
Народна мудрість, автор Степан Пушик
Такого цинізму та нахабства Могилянка не бачила давно: 18 лютого цього року генеральний директор українського підрозділу транснаціональної корпорації Carlsberg Group, відомий українофоб Петро Чернишов зібрався вчити студентів НаУКМА успішності та філософії успіху в рамках студентського гуртка "Наука при каві".
З розмови з організаторами дійства стало зрозуміло, що проведення зустрічі є ініціативою горе-піарщиків "Славутич", Carlsberg Group.
Небайдужі до національної гідності українського народу, справжні могилянські патріоти, об'єднані в організаціях Братство Козацького Бойового Звичаю "Спас" та Спудейське Братство НаУКМА, в свою чергу, виступили з відкритим листом до президента Києво-Могилянської академії Сергія Квіта.
Вони вимагають вжити всіх заходів, аби не допустити ганебного для традицій їхньої Alma Mater виступу цього бізнес-авантюриста, графомана, та неука, автора статей "Спасите наши ОПы" та "Экономика Тараса Бульбы", гідного учня та послідовника у своїх історичних та політекономічних "цікавих дослідах" не менш горезвісного "писаки", одіозного київського журналіста Леся Бузини.
В своїх вищезазначених опусах пан Чернишов порівнює козаків із сомалійськими піратами, чеченськими бойовиками, називаючи українське козацтво "об‘єднаним злочинним угрупованням".
Наведемо кілька цитат зі згаданої статті: "Сомали без других стран жить точно не сможет. Там пока еще много мелких банд - но скоро они укрупнятся, и появится главный рулящий - как кошевой в Сечи и президент в Чечне.
Как казаки заявляли свое право на все окружающие земли, чеченцы на все увиденные ценности, также сомалийцы говорят - раз океан рядом, то он принадлежит нам", "во всех трех случаях мы имеем дело с Организованным Преступным Сообществом (ОПС).
"Возможно, нам уже хватит изо всех сил драться за причастность к тому прошлому, которое учит нас жить без экономики и государства. Учит нас, что страна - так же, как и Сечь - не может прожить самостоятельно, почти как паразит".
У іншій своїй статті, написаній для "Фокусу", Петро Чернишов висловлює свій погляд на вітчизняного виробника ("отечественного производителя"). Назва цього твору звучить як "Спасите наши ОПы", що красномовно показує ставлення автора до проблеми.
У вказаній публікації присутній такий вислів: "Вот так и получается: защищаешь ОПа - получаешь рифмующееся с ним слово из четырёх букв".
Тому виникає багато питань:
Питання до об'єднань та організацій, які вважають себе націоналістичними та патріотичними: як вони можуть спокійно дивитись на те, що елементом ще не затвердженого Великого Державного Герба України може виявитись ... сомалійський пірат, а національний виробник це, виявляється, "...ОПа" ("...рака" українською мовою)?
Статті ж бо вийшли за підписом саме генерального директора "Славутич", Carlsberg Group, а не просто хорошого рязанского пацана Петьки... Вищезгаданого товариша Олеся Бузину за такі статті не раз били по пиці!
Питання до наших парламентарів: чому на державному рівні не дано ходу цій справі?
Чому до сих пір не відправлено офіційного листа до Данії (Carlsberg Group - датське підприємство) з вимогою або офіційно прокоментувати слова свого найманого менеджера, або ганебно звільнити його к бісовій матері, і хай пише, скільки влізе, якщо йому незручно в кріслі генерального директора, а душа проситься на папір?
Питання до акціонерів корпорації: невже настільки їм начхати на національну гідність їхнього споживача, що керувати українським підрозділом поставили людину, яка цей народ, м'яко кажучи, недооцінює?
Питання до городян Львова, традиційно патріотичного "українського П'ємонту": яке після цих наклепницьких статейок моральне право має Carlsberg Group експлуатувати бренд "Львівське"?
Чому львів'яни, які "проковтнули" купівлю українофобами знакового для міста підприємства - міського пивзаводу, що до цього випускав понад десяток сортів живого пива, а зараз перейшов на дешеве стандартизоване транснаціональне пійло, яким споюють нашу молодь, "ковтають" і дебільні статті знахабнілого москалика?
Питання до студентів та викладачів, адміністрації НаУКМА: невже така зустріч відбудеться?.. А завтра що? Олесю Бузині дадуть звання почесного доктора НаУКМА? Петра Чернишова - до наглядової ради Могилянки? Якщо так - в цієї країни немає перспектив! Жодних.
Питання, нарешті, до споживача, до остаточного арбітра в цій справі, питання до нас з вами, любі українці: невже за дешеве пійло проп'ємо душу? Невже і далі продовжуватимемо пити пійло, виготовлене українофобами?..
Як бачимо, шановні українці, життя в суверенній державі не така легка штука, як здавалося в Перестройку: будь-який зайда може образити тебе у твоїй же хаті, інтереси ТНК, як виявилося, захищаються краще за національні, гроші і дешевий алкоголь купують все, навіть національну гідність, а захистити себе маємо тільки самі, більш ніхто.
Тому, такі справи, як "справа Чернишова" це є перевірка. Перевірка на історичність, перевірка на гідність, перевірка на честь. Такі справи є ідеальним індикатором того, наскільки сильна держава, наскільки високий дух нації... Чи ні?
Богдан Пацкань, історик, для УП
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Тендітний пагінець українського народовладдя"
• Перейти на сторінку •
"Б. Березовский. Обращение к Окраинному Народу"
• Перейти на сторінку •
"Б. Березовский. Обращение к Окраинному Народу"
Про публікацію
