ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.

Тетяна Левицька
2026.11.07 11:13
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.

Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катруся Матвійко (1989) / Вірші

 Побачення




Найвища оцінка Ніна Виноградська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Назар крапля 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-17 20:52:09
Переглядів сторінки твору 15882
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.093 / 5.44  (5.033 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.839 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.03.18 21:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар крапля (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 20:56:58 ]
гарно! Такий щирий і чуттєвий вірш!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 21:04:31 ]
Дякую, Катрусю...Легкий твір... І мЕні доступна - 5,5... З повагою С.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 21:04:57 ]
О! Великолепно! Умничка!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:16:30 ]
То просто сніжок у твоєму волоссі... Катюня, ти така лагідна у цьому вірші! Втім, не згадаю, де не лагідна)))
Натхнення тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:51:07 ]
Пару запитань:
Хто куди їде? З якої оказії квіти? І, відповідно, чому плач?
"Сніжок" асоціюється із кличкою песика....
Ніжністю просякнуті слова до татка, чи варто так само писати і про сніг/сивину? "Сивина" - це слово, яке віє гордістю років, розкотисте звучання.
Далі, у вірші героїня випитує тривалість відсутності татка, це запитання дитини чи дорослої жінки? І, чому, знову ж-таки, сльози?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 22:14:33 ]
О, Оксанко! Чому стільки запитань? Чудовий вірш. Відкиньте автора геть. Він Вам не потрібен. Ви - не знаєте його...Тільки вірш і Ви. В ньому потаємноболючі відчуття любові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:19:29 ]
квіти й сльози навертають думки у інший бік любові - невідворотної і ... нерозділеної


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 22:43:39 ]
Мені здається, так із фабули випливає, що слово "татку" потребує лапок, бо то тільки іронічне назвисько коханого, Катрусю.
Цей вірш треба в рубрику "Іронічна поезія" поставити. Гарний милий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 22:49:37 ]
Побачення у тата. Донька розуміє, що важко бути без людини, яку кохаєш, тому розділяє почуття тата і радіє разом із ним. Та на душі тривога... Чому? Кожен читач сам може домислити причину: чи хвилювання за різну людину, щоб не "опікся" знову, чи ревність...
Можливо, це побачання важливе для їх обох, адже такі приготування! Квіти, біла сорочка, краватка. Уявляю татуся - красеня і юну донечку, яка із ним так ласкаво розмовляє, заспокоює "сніжок на волоссі", хоча самій хочеться плакати, так, як плачуть батьки, проводжаючи своїх дітей. Зміна ролей - таке теж буває в житті.
Чудовий вірш, Катрусю! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 22:54:23 ]
Тамарочко, яка ж Ви молодець!!!
Оце сиджу в інтернеті з телефону і думаю, як би його відповісти на всі запитання Оксани Яблонської... А тут Ви на все відповіли!!! І саме так, як я хотіла! Дякую, Тамарочко, за розуміння!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 22:55:20 ]
Тамарочко! Отож. Саме так! А Вони мммммммммм їдуть танком на тендітну цнотливу поетку ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:02:14 ]
Ну чого Ви відразу про танки. Може, люди по-доброму, не зрозуміли щось, чи допомогти хотіли певним чином.... :)

Катрусю, то ж я й подумала, поки ти на своєму телефоні "нацарапаєш" відповідь, то я тут швиденько...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:00:34 ]
На Катю танком не можна, вона і так може підірвати, настільки вибухова!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:01:22 ]
і танк може підірвати)) помилочка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:04:37 ]
А так танк танкОм? Таки-так!!! Тільки так! Тік-так :-):-):-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:13:58 ]
Катрусю! Підривай, тільки сміхом своїм!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 23:12:38 ]
Так, зараз гланем, хто-хто в тому танку сидить?...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:15:38 ]
ну так. на авторку вірша танком не треба, то бронепоїздом на авторку запитань.
жарт.
Майстерні тому і майстерні, що автора не захвалюють, а радять. Авторка мене зрозуміє, бо запитання були конкретно до неї.
Щоби не флудити відповідями до всіх, я відповім у одному віконечку.
Вітрику, вірш не аксіома, не енциклопедія, але читач не повинен нічого додумувати, можна понапридумувати такого, що потім не відмиєшся, як автор.
Тамаро, тато збирається на побачення, добре, рада за нього. Але треба автору це якось натякнути на початку твору.
До Ярослава, я свого тата усе життя кличу татком, без лапок, а маму при житті кликала мамцею. І ніколи - на ви чи ти. Це така львівська манера у 3-й особі звертатися (прошу дати, прошу сказати і те де). Тож звертання я зрозуміла. У фільмах коханки зазвичай кличуть своїх грошовитих мішечків "татусями", а не "татками".
Тож запитання мої, Катрусю, залишаються. Плюс побажання, трішки уточнення на початку. Не обов'язково на тих мяст, можна згодом.
До речі, я ні словом не обмовилася про якість вірша, не гудила його й не ганила. Він викликає запитання, от і усе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 23:27:22 ]
О, Оксаночко, те, що мені.
Ви прихильниця соцреалізму?
Я вдивляюсь у Ваші очі ( образно), там стільки таємниць..., але мовчіть, решту доуявляю...))) Недарма Ярослав читав пародію на мій вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:27:55 ]
А, це татко пішов на побачення, а любляча доця проводжає? Без іронії. Дійшло. На вечір увага притуплюється.
Бо "побачення у тата", Тамарочко, це ніби дочка зустрічається із своїм хлопцем в дома у татка.
Катю, гарний теплий і делікатний вірш. Без іронії. Але з любов"ю. До татка. Дай Бог йому знайти гарну мамку для доці.