ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Так, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буду собі сидіти,

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катруся Матвійко (1989) / Вірші

 Побачення




Найвища оцінка Ніна Виноградська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Назар крапля 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-17 20:52:09
Переглядів сторінки твору 14700
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.093 / 5.44  (5.033 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.839 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.03.18 21:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар крапля (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 20:56:58 ]
гарно! Такий щирий і чуттєвий вірш!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 21:04:31 ]
Дякую, Катрусю...Легкий твір... І мЕні доступна - 5,5... З повагою С.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 21:04:57 ]
О! Великолепно! Умничка!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:16:30 ]
То просто сніжок у твоєму волоссі... Катюня, ти така лагідна у цьому вірші! Втім, не згадаю, де не лагідна)))
Натхнення тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:51:07 ]
Пару запитань:
Хто куди їде? З якої оказії квіти? І, відповідно, чому плач?
"Сніжок" асоціюється із кличкою песика....
Ніжністю просякнуті слова до татка, чи варто так само писати і про сніг/сивину? "Сивина" - це слово, яке віє гордістю років, розкотисте звучання.
Далі, у вірші героїня випитує тривалість відсутності татка, це запитання дитини чи дорослої жінки? І, чому, знову ж-таки, сльози?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 22:14:33 ]
О, Оксанко! Чому стільки запитань? Чудовий вірш. Відкиньте автора геть. Він Вам не потрібен. Ви - не знаєте його...Тільки вірш і Ви. В ньому потаємноболючі відчуття любові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:19:29 ]
квіти й сльози навертають думки у інший бік любові - невідворотної і ... нерозділеної


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 22:43:39 ]
Мені здається, так із фабули випливає, що слово "татку" потребує лапок, бо то тільки іронічне назвисько коханого, Катрусю.
Цей вірш треба в рубрику "Іронічна поезія" поставити. Гарний милий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 22:49:37 ]
Побачення у тата. Донька розуміє, що важко бути без людини, яку кохаєш, тому розділяє почуття тата і радіє разом із ним. Та на душі тривога... Чому? Кожен читач сам може домислити причину: чи хвилювання за різну людину, щоб не "опікся" знову, чи ревність...
Можливо, це побачання важливе для їх обох, адже такі приготування! Квіти, біла сорочка, краватка. Уявляю татуся - красеня і юну донечку, яка із ним так ласкаво розмовляє, заспокоює "сніжок на волоссі", хоча самій хочеться плакати, так, як плачуть батьки, проводжаючи своїх дітей. Зміна ролей - таке теж буває в житті.
Чудовий вірш, Катрусю! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 22:54:23 ]
Тамарочко, яка ж Ви молодець!!!
Оце сиджу в інтернеті з телефону і думаю, як би його відповісти на всі запитання Оксани Яблонської... А тут Ви на все відповіли!!! І саме так, як я хотіла! Дякую, Тамарочко, за розуміння!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 22:55:20 ]
Тамарочко! Отож. Саме так! А Вони мммммммммм їдуть танком на тендітну цнотливу поетку ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:02:14 ]
Ну чого Ви відразу про танки. Може, люди по-доброму, не зрозуміли щось, чи допомогти хотіли певним чином.... :)

Катрусю, то ж я й подумала, поки ти на своєму телефоні "нацарапаєш" відповідь, то я тут швиденько...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:00:34 ]
На Катю танком не можна, вона і так може підірвати, настільки вибухова!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:01:22 ]
і танк може підірвати)) помилочка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:04:37 ]
А так танк танкОм? Таки-так!!! Тільки так! Тік-так :-):-):-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 23:13:58 ]
Катрусю! Підривай, тільки сміхом своїм!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 23:12:38 ]
Так, зараз гланем, хто-хто в тому танку сидить?...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:15:38 ]
ну так. на авторку вірша танком не треба, то бронепоїздом на авторку запитань.
жарт.
Майстерні тому і майстерні, що автора не захвалюють, а радять. Авторка мене зрозуміє, бо запитання були конкретно до неї.
Щоби не флудити відповідями до всіх, я відповім у одному віконечку.
Вітрику, вірш не аксіома, не енциклопедія, але читач не повинен нічого додумувати, можна понапридумувати такого, що потім не відмиєшся, як автор.
Тамаро, тато збирається на побачення, добре, рада за нього. Але треба автору це якось натякнути на початку твору.
До Ярослава, я свого тата усе життя кличу татком, без лапок, а маму при житті кликала мамцею. І ніколи - на ви чи ти. Це така львівська манера у 3-й особі звертатися (прошу дати, прошу сказати і те де). Тож звертання я зрозуміла. У фільмах коханки зазвичай кличуть своїх грошовитих мішечків "татусями", а не "татками".
Тож запитання мої, Катрусю, залишаються. Плюс побажання, трішки уточнення на початку. Не обов'язково на тих мяст, можна згодом.
До речі, я ні словом не обмовилася про якість вірша, не гудила його й не ганила. Він викликає запитання, от і усе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 23:27:22 ]
О, Оксаночко, те, що мені.
Ви прихильниця соцреалізму?
Я вдивляюсь у Ваші очі ( образно), там стільки таємниць..., але мовчіть, решту доуявляю...))) Недарма Ярослав читав пародію на мій вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:27:55 ]
А, це татко пішов на побачення, а любляча доця проводжає? Без іронії. Дійшло. На вечір увага притуплюється.
Бо "побачення у тата", Тамарочко, це ніби дочка зустрічається із своїм хлопцем в дома у татка.
Катю, гарний теплий і делікатний вірш. Без іронії. Але з любов"ю. До татка. Дай Бог йому знайти гарну мамку для доці.