ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Пухонська (1988) / Вірші

 * * *
Березень...
Поезія котів...
Світ, немов стриножений,
Маліє.
Все не те. І люди, мов не ті,
Час мовчить розп'ятим прамесією.
Все було.
І все було не так:
Хтось любив любити,
Хтось – страждати.
Тільки душ судомина свята
Прозріває благородним матом.
Березень.
Берези.
Береже
Дику лють догромна нетривалість.
Все було,
І все було уже
Криком,
Болем,
Вічним перевалом.
Березень.
А значить, що весна.
І нема на кого нарікати.
Ще торік змайстрована труна
Висихає,
Певно,
Буде
...Свято.

2010




Найвища оцінка Іван Солодкий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Янка Зірка 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-14 18:53:53
Переглядів сторінки твору 5223
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.585 / 5.13  (4.920 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.900 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.11 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Зірка (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 18:58:47 ]
Схоже на м'який варіант Чубая. Відчувається настрій. Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вирвинець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 20:08:57 ]
Так собі, середній рівень,лише останній образ про труну так нічого, а решта не дотягують.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 20:16:39 ]
Спасибі за коментар-комплімент :))Давайте-но, пані Інно Вас почитаємо? га? Цікаво, що ви вважаєте "середнім" і не середнім рівнями? "Не дотягують", вибачте, до чого?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вирвинець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 20:19:12 ]
Про людей, про прамесію, про тих, хто любив любити і страждати - образи ніби й нові, але на сьогодні вже вважаються штампами.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 20:47:30 ]
штампами образи можна вважати тоді, коли штамповий контекст. чи не так? Зрештою, що таке "нове" і "старе"? Для цього зверніться до статті Франка "Старе й нове в українській літературі". актуальна і сьогодні. "Прамесія" - авторський оказіоналізм, якщо вже на те пішло. Не "агресую" щодо Вашого коментаря, (в чомусь навіть погоджуюсь і до думки прислухаюсь обов'язково)але на критичний він не тягне... (Куліш "Характер и задача украинской критики")...
Хочу почитати Ваші тексти, аби повчитися. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 20:54:02 ]
Зрештою, образ труни теж можна вважати лейтмотивним в контексті вітчизняної літератури, а відтак також можемо оворити про його штамповість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вирвинець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 21:05:17 ]
у цьому вірші він свіжіше звучить, а про штампованість - то таки так - ви праві, контекст теж штампами повен. я не претендую на лаври згаданих вам класиків, але гадаю, що мої зауваження справедливі. хоча, все залежить від того, ким ви себе бачите в укрсучліті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 21:17:05 ]
Я теж не претендую на лаври в сучукрліті (поки що), але як писав ще один класик "Пишу, как дышу"... Насправді, дякую, за Вашу думку. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вирвинець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 21:18:21 ]
то наснаги вам і пошуку власне себе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 21:21:20 ]
Цікавий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-03-14 22:20:08 ]
Не знаю, як воно вам писалося, але читається-сприймається-розуміється буквально на одному диханні... Про все тяжке і болюче, таке, що аж зуби зціплюєш - так стисло, з таким зростаючим напруженням... і такий видих у надію в кінці... Дякую вам щиро, мені після вашого вірша аж посвітлішало (чи, може, я просто мало класиків читала? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Анжелюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-16 19:27:17 ]
неординарно, хороше і в найкрашому стилі=)