ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Зимово-весняне кохання

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-14 23:10:52
Переглядів сторінки твору 6801
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.984 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 23:20:47 ]
Вітаю, люба Олесю!
Яку чарівну казку Ви змалювали!
І, як завжди, ніжно і зворушливо!
(нагадало казку про Снігуроньку...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-14 23:23:25 ]
Так і хотілося назвати "Зимово-березнева казка". Але подумала, що треба додавати пояснення "для дорослих". Тому так і викрутилася :) От про Снігуроньку чомусь зовсім не думала. Після написання нагадалася Мавка...
Дуже дякую Вам і за увагу, і за відгук. Хай би вже наша Весна стала реальністю, а не казкою :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 23:26:25 ]
Справді, вже хочеться весни!
(А Тернопіль снігом засипає вже другу добу поспіль...)
Але, у Ваших віршах - завжди весна, Олесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-14 23:27:57 ]
І в нас сніги... Ще й обіцяють "таке" до 25 березня. Скоро в зимову сплячку почну впадати :)))
Дякую, люба Оксано, що знаходите у моїх словах весну. Це дуже мені приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:44:08 ]
Гарна мрія, Олесю. В них ми оживаємо і оновлюємося, як фенікси. Приємно, що і український Бог Лель творить Ваше мрійне життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 08:29:45 ]
Дякую, пане Ярославе. Це - частково мрія, а частково - протест проти вічної війни Зими і Весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 08:32:00 ]
Чарівне кохання! І справді казкове.
Дуже і дуже сподобалось, Олесю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 08:30:11 ]
Дуж дякую, Адель. Та казка живе поруч з нами :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 08:43:34 ]
Казково, ніжно, Олесю. (у третій ствофі Ще - Що?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 08:33:40 ]
Дякую, пане Мироне, і за відгук, і за зауваження. Виправляюся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:07:05 ]
Олесю, треба перевірити перший рядок. Милувалася лелем, захопилася лелем, але, мабуть, закохалася - у леля.
Розумію, чому хочеш впасти у сплячку, - щоб прокинутись Весною :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 08:33:12 ]
Дякую, Світлано, за завуваження. Мені настільки "врісся" в уяву той рядок, що я не помітила цього. Подумаю... коли прокинусь ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-20 00:19:19 ]
Дякую, Світлано, за зауваження. Оце ми з паном Ярославом спільно його врахували. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-17 08:48:11 ]
Олесю, можна так виправити:
Березнево-ніжним Лелем
Захопилася зима...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 09:12:13 ]
Так, з точку зору мовних правил - погоджуюсь! Та тільки не захоплення, а справжнє почуття здатне перетворити Зиму на Весну.
Можливо, потрібно змінити всю першу строфу. Однак, мусить мені "влягтися". Хоча (не вважайте, будь ласка, мене самовпевненою) чомусь фраза "закохався нею, закохалась ним", мені здається, має трошечки інший смисловий відтінок. Можливо, тому що в нас кажуть "ой і залюблений вже нею" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-17 22:35:07 ]
Так, Ви праві, захопилася - трохи не те слово. З ним строфа ніби правильніша граматично, але смислово - неточна. Треба подумати, справді над усією строфою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 11:14:45 ]
Дуже дякую, пане Ярославе, що Ви погодилися зі мною щодо почуттів. Наразі перша строфа так зазвучала

Закохалася у леля
Березневого Зима
І відчула присмак хмелю
Її стриманість німа.

Та ще не впевнена.
Ще раз дякую Вам за все, дорогий мій вчителю. (можна так назвати?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-19 22:53:39 ]
О, так просто чудово, Олесю! Просто і пасує до стриманості німої. Сміливо друкуйте перші два рядки, хоч далі у третьому "розтеклася дивним хмелем її стриманість німа" звучить ніби краще. Я б написав навіть "вчарувалась дивним хмелем її стриманість німа". Якщо подобається, дарую. Так ще точніше буде.
Дуже радий бути Вашим дорогим учителем, але в даному випадку треба ще і подякувати пані Світлані Луцковій, вона перша запропонувала перевірити перші рядки, я вже "танцював" від її зауваження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-20 00:18:37 ]
Дуже дякую, пане Ярославе! Звичайно, я вдячна Світлані за зауваження.
Та я завжди згадую усі Ваші дуже доречні поради, з яких можна багато почерпнути. І з творів Ваших теж.
Приймаю подарунок і переписую першу строфу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-20 07:47:28 ]
Моє серце в ці хвилини ..."випромінює тепло" до ваших віршів! Успіхів!