ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Сережки
У лісі пахло ялівцем,
Гірким дощем, корою вільгою.
Там юний березень тихцем
Тужив за зрубаною вільхою.

Він обіймав ще теплий зруб,
Ще теплий стовбур, сумом зораний,
Та їжачка трави, - свій чуб, -
Куйовдив пальцями прозорими.

...Не стала, березню, тобі
І я - ні другом, ні дружиною...
Зірок трикрапки голубі, -
Сережки, згублені, вільшиною.

... ... ... ... ... ... ...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-25 09:52:42
Переглядів сторінки твору 8145
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-25 10:02:43 ]
...Не стала, березню, тобі
І я - ні другом, ні дружиною... Сумно....
Світланочко, весни Тобі такої, щоб тільки сонечко! Не сумуй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:07:43 ]
І ти не стала?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-27 05:32:36 ]
Нєа.... Піду до квітня проситись:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-25 10:31:53 ]
Так гарно і сумно одночасно...
Радості Вам і тепла весняного повні пригорщі, Світланочко!:)
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:09:08 ]
Тримаю пригорщі напоготові :) Спасибі, Аделько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-25 10:34:56 ]
Перечитала знову.... Страх такий охопив - це вже не бігуді на голові гніздяться... це її зрубали...
Світланочко, хочу плівку у зворотньому прокруті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:11:38 ]
Софі, це було не те "кіно" - бігуді гніздилися на голові у смереки :)) Не заважай кіномеханікові добросовісно виконувати свою роботу, а то клюб зачинють :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-27 05:33:55 ]
Та я ж у кіні засинаю часто... от і не вмовила, коли плівку міняли:)))

Світланочко, але й справді страшно....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-25 11:39:28 ]
так тонко і щемно...
Ви дуже чутлива. І непросто гарно написати про сумне, драматичне, уникаючи пафосності й істеричності. А Ви зробили це так природньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:16:59 ]
Приємно, що зазирнули, пані Іро. Дякую за гарний відгук. Джанкоєм запахло: і Ви - Кримська, і Софійка - Кримовська :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-25 14:48:45 ]
Він обіймав ще теплий зруб,
Ще теплий стовбур, сумом зораний...

слухай, Світлано, так сказано, що аж зуби заболіли від якогось відчаю, чи що?
є вірші вчасні і невчасні. цей для мене вчасний.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:04:50 ]
Ти маєш на увазі, вчасний - як засіб запобігання виникнення карієсу?.. (впадає у глибооку задуму: зруб, зораний, бор, брр-рр)... ЯриЛко, я не хотіла, справді. Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-25 14:58:43 ]
Давно не зустрічалися...Хороший вірш, все так красиво.Дерева - люди, долі, я так цей вірш прочитав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:22:25 ]
Правильно прочитав, Льошик :)) Добре, давай зустрінемося. Біля другого клена справа чи біля сьомої липи зліва?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-25 15:09:53 ]
Світланочко! Ти, як завжди, красива і мудра.
Читаю про дерева, а думаю про людей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:54:24 ]
Якщо, Васильку, я тобі "наравлюся" навіть без сережок... Може, ти мене із котроюсь босорканею поплутав? :)) А остання фраза твоя - майже класика: живу серед людей, пишу про дерева, а люблю собак :)) Думай, Вася, думай :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-25 17:02:46 ]
Дуже щемно.Вмієш сльозу розворушити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:07:20 ]
Прочитала твого останнього вірша про життя... Ти, ЗоренЯ, іще наполягаєш на тому, що то сльоза ворушилася?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:36:52 ]
Ну... хіба ще спогади)))
А як Тобі контекст? Класний, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-27 00:19:54 ]
Правда класний! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-25 18:02:57 ]

Світланці Луцковій
Я вас кохав - де ялівці,
де стрихи з комином в руці...
І ви щоранку повертались
зі сну - сльозою на лиці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 21:55:59 ]
Це Ви, Галантний?..
Невже той спогад іще пече,
Коли схиляла голівку з бантом
Вам на плече,
Коли згубила сережки-стрази,
Як атавізм?...
Я подалася, мій куртуазний,
У реалізм.

А Ваші думи, - співучі птахи, -
Про ялівці.
Вони ж колючі!.. Там є комахи,
Вкінці-кінців.
Та звабно грає на мандоліні
Вітрець-пустун.
Він теж, напевно, в якімсь коліні -
Маньєристун...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-29 18:59:04 ]


Але минали миті-дні...
Ви нині радісно-земні,
все бачили, пізнали, - я
для вас, як мушка в бурштині.

Вдивляєтеся, мов у світ,
де не бували стільки літ,
мов, що за вітерець-пустун
спинив комашки тої літ. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-25 21:24:22 ]
...це доля така – бо ж склювали всі брості синиці;
це доля така – губити сережки (чи душу); це доля така – відростати щоразу із кореня, спинатись навшпинечки, тягнучи гілочки вгору, і прагнути ніжності, вірності, ніжності, вірності – сонечка; це доля така – стинає нещадно й безжалісно всі сподівання; а березень – чуєш? – невдовзі у квітень одміниться, а паростки знову тягнутимуть брості до сонця, і травень надійде, і зорі спадатимуть в серце – загадуй бажання, я знаю. я вірю: здійсниться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:36:39 ]
Василинко, провіснице-проліснице моя дорога!.. Не знаю, який дар у тобі закладено, але ти своїми словами наче замовляння на добро вичаровуєш. Здійсниться, здійсніться, - повторюю за тобою. І чую вже, як вовтузяться малі листочки у сповитку бруньок, і як синиці б'ють у срібно-зелені дзвоники підсніжників: скоро квітень, скоро - квітень, кві-тень, тень-тень... теплий дощ - із верховин...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-26 13:16:59 ]
А березень?.. він того може не варт?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-26 22:38:39 ]
Хіба, Саню, березень винуватий, що він - березень?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-29 20:34:02 ]
Маньєристун...
))))))))))))
Маньеристець, просто
О-ло-ло
Митець, маньєристець :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-03-29 21:02:05 ]

Капець :(
Кінець
свистить
свинець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-30 17:20:04 ]
"Не вынесла душа поэта"
Сього жахливого дуету...
І Маньєрист ( а шоб їм грець!)
Летить главою в ялівець......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2010-03-31 02:06:17 ]
Ой щемливо, славно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-04-22 22:11:59 ]
Світланоко, торкає, гарно, зворушливо.
Є душа у цього вірша.
Щастя Вам та радощі!!!
З теплом,