ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 Спогад

...і я тебе прощу...

Оксана Лозова


...Була любов на світі.
Світ був добрий.
Зима покірно відпливла за обрій.
Вербову шутку
я приніс до хати
і жартома
почав тебе шмагати,
а на руці, оголеній по плічко,
червоний рубчик виринув, –
і швидко,
і пристрасно гоїв його губами...
Не вгамувати біль отой з роками.
З тих пір
весни ми разом не стрічали...
А я люблю тебе.
Такі ось чари.
2010

Контекст : http://maysterni.com/publication.php?id=20309


Найвища оцінка видалено видалено 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-03-28 16:49:04
Переглядів сторінки твору 6993
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.571 / 5.4  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.402 / 5.25  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-28 17:21:02 ]
Чудово.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-28 17:38:00 ]
Дякую. шановна Зоряно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-28 21:32:05 ]
І так хочеться саме у вербну неділю чарами любов повернути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:34:02 ]
Егеж, шановний Богдане, інколи хочеться і чарів, але ж...
Вдячний за добрі слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-28 22:21:17 ]
А що таке "шутка" - пане Іване? Це, певно, закарпатська різка? То, може б, зноску слід зробити пояснюючу, особливо для читачів-східняків.
Думаю, після слова "здається" проситься крапка. І потім би речення почати з великої літери.
"Пристрасно гоЇв" - тут щось із наголосом не те. Усе ж таки "гОїв" треба. Чи це теж закарпатський діалектизм?
Цікавий, болючий за змістом вірш, а от кінцівка - мені здається, трішки не вистачило духу завершити розвиток образу. Я б зробив замість "а я люблю тебе, такі ось чари", так: "Я вирізав собі вербову шутку і з розпачу себе шмагаю "не на шутку". Було б логічне завершення образу, розпочатого в попередніх рядках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:15:45 ]
Шановний пане Ярославе, дякую за увагу до моїх скромних творінь, за поради. Ви не пошкодували часу на такий розгорнутий коментар – це приємно, як і будь-якому автору.
Справді, слід би пояснити слово "шутка", не подумав, бо поспішав опублікувати – я дуже рідко маю нагоду бути на сайті. Отже, "шутка" – зовсім не закарпатська різка; це просто вербова гілка із котиками, яку несуть святити, а потім, згідно з прадавнім звичаєм, "б’ють" нею рідних, гадаю, Ви цей звичай знаєте, отож не варто було так уїдливо з нього насміхатися – не все на цьому світі надається до цинізму, правда? У всякому разі, хотілося б вірити...
Де Ви побачили слово "здається", після якого мала би бути крапка – може, десь у коментарі якомусь, бо в цьому вірші його нема наче.
Ідемо далі: наголос – очевидно, маєте правду, на мій сором, я ніколи не чув, аби говорили "гОїв" у недоконаному часі, але ж Ви як столична людина, більше обізнані з літературною мовою; таки доведеться це вважати діалектизмом, але не закарпатським, бо я мешканець карпатського сільця на вододілі, на перевалі, між Закарпаттям і Прикарпаттям, офіційно воно належить до Львівщини :)) Якщо чесно, у нас це слово вимовляють "гойИв" , ось такі справи.
А тепер, у це світле свято,
хотів би Вам з Вашого дозволу нагадати всім відоме: не забувайте, що гідність людини не допускає підлості, навіть дрібної – бо це може перед іншими застувати Ваші кращі якості.
Що стосується Вашої поради про кінцівку мого твору, то... Прикро таке читати. Я можу лиш одне сказати: не я Вам суддя...
Гарних Вам свят.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-05 18:27:41 ]
Шановний пане Іване! Справді, вибачте, слова "здається" у вірші немає. Я мав на увазі слово "шмагати".
Дякую, що роз"яснили значення слова "шутка". зовсім не мав наміру з цього чудового звичаю насміхатися, тим більше, що він походить іще з дохристиянських часів, які мені близькі. Просто мене тут, можливо, сприймають, як сатирика-пародиста, тому тлумачать мої слова сатирично.
Те ж саме стосується кінцівки. Вона є невдалою, на мою думку, таке враження, що не вистачило духу чи пороху для завершального акорду. Тому я запропонував свій варіант - його можна і без вербової гілки (шутки) розшифрувати так - мучуся від розлуки з тобою, і сам себе караю за це. слово "шутка" вжив для розвитку і завершення образу, оскільки вірш з цього образу починався.
От і все. А Ви говорите за якусь уїдливість і навіть підлість? Для мене це - дивно звучить, щонайменше. Я вперше дозволив собі прокоментувати Ваш твір, а от Ви, висловлюючись Вашою термінологією "уїдалися" в мої вірші добрий десяток разів, але там, де були слушні зауваги, я їх враховував. А на думку про те, що ХІХ столітті я міг би бути кріпаком, міг би я і образитися, бо Ви ж не знаєте, хто були мої предки. Серед них були знатні люди. Але я не образився, і не згадував про підлість. Я виправляв Ваші зауваження, а Ви мої - ні, хоч маєте статус "любителя", а я - "майстра". То хто ж "уїдливий", пане Іване? А може - самозакоханий і трохи заздрісний? Я голосовував за Вас у минулому півріччі, назвав Вас серед 40 кращих поетів "Майстерень". Хоч і не друг Ваш і не співпляшник, як кажуть. А просто симпатизую Вашій творчості.
Перш, ніж судити когось, треба починати із себе. Гарних і Вам свят, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 16:08:02 ]
Шановний пане Ярославе, на жаль, так пізно доводиться відповідати Вам. Очевидно, ми обидва погарячкували, не зрозуміли один одного. Прошу вибачення, якщо мої слова були образливі. Але якщо робив зауваження до Ваших віршів – теж із симпатії, вірте, просто хочеться, щоб усе звучало бездоганно. Що ж до предків,і не думав, що кріпаки – це образливо, навпаки. Не буду наводити хрестоматійних прикладів :)
Щиро дякую Вам за увагу до моїх творів і за симпатію теж. Звісно, я тільки любитель, і сюди потрапив у пошуках однієї дуже дорогої для мене людини, а не з якоюсь марнославною метою
Тож прийміть запевнення у пошані і т. д.
З пошаною
Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Соломійка Бехт (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-29 11:56:35 ]
пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:36:18 ]
Соломійко, як багато іноді важить одне словечко в житті людини – Ваше "пречудово" грітиме моє серце вічно :)
Щиро дякую і бажаю пречудових радощів у всьому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-03-31 22:51:06 ]
Дякую за вірш і за епіграф. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:38:07 ]
Шановна Оксано, цей вірш народився завдяки Вашій сторінці – Ви наче добра фея надихнули...
Спасибі Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:23:27 ]
Добродушний Ви наш! Щастя, здоров'я(здоровля!): отакі ось чари! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 23:39:40 ]
Пане Михайле, щиро дякую за побажання.
Але я не такий вже і добродушний, як дехто уявляє :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 23:25:39 ]
Як шкода, що рубчик болю на серці від необачно мовленого слова так довго потім не гоїться... Мене полонили чари Вашої поезії. Сердечне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 12:04:42 ]
Шановна Лесю, кланяюся Вам за серце, відкрите поетичним чарам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 19:03:01 ]
"Була любов на світі. Світ був добрий" – таки це найпростіший і найскладніший рецепт, шановний пане Іване.
Із Вербною неділею Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 15:31:32 ]
Саме так: любов і добро. Чи навпаки – добро і любов.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 15:59:05 ]
Верболіз, бий до сліз!
Не я б’ю, верба б’є,
будь здоровий, як вода,
а багатий, як земля...