ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Чари Вербної неділі
Образ твору Відгуляли, відшуміли заметілі,
дочекалися ми Вербної неділі.
Принесли із церкви гілочки свячені,
осяйні, весняним сонцем золочені.
Забуваються всі клопоти
й страждання,
оживають у душі слова прадавні:
– Верболіз, бий до сліз!
Не я б’ю, верба б’є,
будь здоровий, як вода,
а багатий, як земля...
Увійшла в свої права
весна-газдиня,
моя доня вже готує цибулиння,
будем крашанки невдовзі
фарбувати,
бо ж Великдень – світле свято –
йде до хати.
Це не чари – обереги предковічні.
І відлунює у серці слово віще:
– Топчу-топчу ряст, ряст,
Бог здоров’я дасть, дасть...
Дай, Боже, діждати
й на той рік топтати...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-16 19:11:39
Переглядів сторінки твору 9493
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.856 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 19:13:09 ]
Мені принесли вербові котики. Свячені. Сьогодні у нашому селі католики й уніати справляють Вербну неділю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-16 19:56:27 ]
Ваші уніати, мабуть, більше католики, аніж греко. Більшість із них дотримуються грецького (Юліанського календаря). Віршик нагадав про той давній звичай биття свяченою вербою. У нас використовували для освячення тільки червону вербу. Зустрічас у старих книгах назву гіва (тобто іва). А приказували так:
Не я б*ю -
Верба б*є.
Великдень
За тиждень.
Червоне яєчко
Уже не далечко.
Вже не за горами
Котиться за нами.
Прокажіть це, і почуєте веселі переливи дзвонів...
Гарна й згадка про ряст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 20:07:48 ]
У православних закарпатських селах уніати йдуть за православним календарем. Але тут більшість католиків, є ще й реформати, але ці не святять ні верби, ні води. А ряст топтати – це обов’язково: якщо дожив до зелені, то житимеш іще. О, я про Великдень не дописала, добре,що нагадали, пане Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-16 20:11:40 ]
Може ще щось пригадаєте з Великодня? Ви знаєте, що таке моцак?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-16 21:28:20 ]
:) Просто чудово, пані Василинко! Читала і посміхалась від вуха до вуха (а Ви тільки уявіть цю гротескну картинку - жах;))) То вже весна, так весна! Щиро дякую Вам за такі світлі-світлі вірші.
Тепла Вам і любові:)
З любов"ю, Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:26:44 ]
Пане Валентине, про моцак я не чула. А з дитячих літ найбільше запам’яталося обливання водою у понеділок по Великодню та биття жаливою (кропивою) у жаливляний вівторок. Тут же у понеділок усе чоловіче населення від мацюцьких до дідусів ходить по хатах із парфумами поливати жіночу половину села. Жінки мають безвилазно сидіти вдома, чекаючи поливальників. Хлопчикам за це дають писанки у кошик, юнакам дівчата пришпилюють розквітлий гіацинт, а одружені тільки пригощаються що Бог послав на свято.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 17:38:42 ]
Надзвичайно цікаво! Знав про обливання водою (у нас це вже не практикувалося), але парфумами!..
Моцак - це найміцніша крашанка. Моцака вибирали легеньким постукуванням яйця у передні зуби, амортизуючи губами. Навіть робили спеціальні вощанки: з яйця видували через маленькі дірочки, проколені голками, вміст і заповнювали пустоту розтопленим воском. Таке яйце дуже міцне, ним можна навибивати у хлопців багато биток. Це своєрідний великодній спорт. Але за таку фабулу добряче мяли боки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 20:11:16 ]
Чудовий вірш, Василинко, вдало вплетені народні мотиви :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 23:42:04 ]
Оксанко!
красно дякую – і прошу вибачення
я така нечема, не сердьтеся, будь ласка :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 17:30:54 ]
І Вербної неділі, дорогі мої, дочекалися, значить, і далі нам ряст топтати :)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-16 05:15:49 ]
Ваші вірші- як обереги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-22 22:33:17 ]
кожен із нас прагне уберегти від руйнації найдорожче, правда?
Дякую, Тамаро, Ваша підтримка дуже цінна для мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 18:58:55 ]
Дай, Боже, діждати, щоби того рясту й на той рік топтати :)))
Здоров’ячка Вам передусім!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:08:46 ]
З Вербною Неділею!