ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Про туринського коня
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Це була тема новин. Висновки за результатами за

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
* * *
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 І знову те саме
... ми не вічні,
Ми з Тобою просто Ти і Я...
В. Симоненко
..............
Як страшно
зрозуміти
неповторність
душі і думки
голосу і тіла
минущість дня
кохання ілюзорність
НА КВІТКУ ВІЧНОСТІ МЕТЕЛИКИ ЗЛЕТІЛИ
як страшно
усвідомити вторинність
банальність вчинку
почуття
і слова
вже все було
і все ще буде знову
МЕТЕЛИКІВ ПОГЛИНЕ ЧАСУ ПЛИННІСТЬ




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-15 21:06:49
Переглядів сторінки твору 5155
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.136 / 6  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-15 21:29:13 ]
Чому стільки песимізму, Василино? Чому ж страшно? Як на мене, все не так вже і погано: і неповторність, і метелики, і Час. Нічого не закінчуеється!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 07:09:47 ]
Дякую щиро. Мене тут мучить ду-у-уже давно невідчіпна навіть не думка, а чуття якесь чи що: усе, що я пишу, хтось уже сказав. Можливо, трохи іншими словами, але здебільшого краще, влучніше, образніше. Який би рядок не написався – відчуття дежав’ю. За класиком "усі слова уже були чиїмись"... Або читаю щось і здається: я про це теж колись писала. Ну от, шановна Чорнява Жінко, такі справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 07:49:27 ]
Скажу вам по секрету, Василино, у мене таке ж дежав’ю буває:)) Хоча, з іншого боку, нот всього 7, а музики з них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 08:09:27 ]
І це правда, пані Любо. Врешті, якщо когось уже боліло те, що мені болить, мій біль все одно не зменшується... Лиш те муляє, за Тютчевим, здається, "мысль изреченная есть ложь", думаєш одне, а написане щось не зовсім те. От якби прикапчати до голови якийсь прилад, щоб думки записував :) Чи ще гірше було б?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 08:42:06 ]
Ой, боюсь, не просто гірше :)) Бо ті думки іноді таке думають, що хай воно краще там і залишається :))) Просто, може, в нас слів не вистачає... Іноді відчуваєш себе, як той собака: все розумієш, а сказати не можеш :))
А щодо Тютчєва, він ще казав інше: "И нам сочувствие дается, как нам дается благодать"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 10:00:11 ]
Як добре, що у Вас, Василинко, літають метелики!
Уособлення краси одного дня, але якої краси!
Вже все було, але ще буде знову. Буде знову - прекрасне, яе крильце метелика.
Радості і сили, Василинко.
Щиро - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 12:32:41 ]
Пані Лесю, я вам дуже-дуже рада!!! Зразу не відповіла – у нас електрику вимикають час від часу. Дякую-предякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-16 12:36:56 ]
Пані Василино, Ваші Образи дуже особливі. Неповторні.
З кожним разом виношу з Ваших віршів якщо не березневі котики, то метеликів - обов"язково:)
З любов"ю, Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 12:51:31 ]
Сподіваюсь, дорога Ніко, мій білан капустяний не пошкодить ваші грядки... :))! А котиків набирайте оберемки, вербі це не шкодить. Лиш потім посадіть гілочки десь при воді, хай пускають корінці. Це я з сільського досвіду – усе повинно рости.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-19 15:09:54 ]
Як дивно
відчувати
поетичність -
творіння образів,
тремтіння думки,
миттєвий спалах
з поглядом у вічність

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:18:06 ]
Боже, як гарно у Вас вийшло, пане Руслане! Я би вкрала цю строфу собі, але ж красти – гріх :). Дякую сердечно. З повагою василина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 12:51:02 ]
А Ви не можете вкрасти. Ви ж співавтор. З повагою і дякую за ТАКІ ВІРШІ.