ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Таїсія Кюлас
2026.01.11 23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.

Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.

Лиш доторки чужих бри

С М
2026.01.11 21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 І знову те саме
... ми не вічні,
Ми з Тобою просто Ти і Я...
В. Симоненко
..............
Як страшно
зрозуміти
неповторність
душі і думки
голосу і тіла
минущість дня
кохання ілюзорність
НА КВІТКУ ВІЧНОСТІ МЕТЕЛИКИ ЗЛЕТІЛИ
як страшно
усвідомити вторинність
банальність вчинку
почуття
і слова
вже все було
і все ще буде знову
МЕТЕЛИКІВ ПОГЛИНЕ ЧАСУ ПЛИННІСТЬ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-15 21:06:49
Переглядів сторінки твору 5168
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.136 / 6  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-15 21:29:13 ]
Чому стільки песимізму, Василино? Чому ж страшно? Як на мене, все не так вже і погано: і неповторність, і метелики, і Час. Нічого не закінчуеється!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 07:09:47 ]
Дякую щиро. Мене тут мучить ду-у-уже давно невідчіпна навіть не думка, а чуття якесь чи що: усе, що я пишу, хтось уже сказав. Можливо, трохи іншими словами, але здебільшого краще, влучніше, образніше. Який би рядок не написався – відчуття дежав’ю. За класиком "усі слова уже були чиїмись"... Або читаю щось і здається: я про це теж колись писала. Ну от, шановна Чорнява Жінко, такі справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 07:49:27 ]
Скажу вам по секрету, Василино, у мене таке ж дежав’ю буває:)) Хоча, з іншого боку, нот всього 7, а музики з них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 08:09:27 ]
І це правда, пані Любо. Врешті, якщо когось уже боліло те, що мені болить, мій біль все одно не зменшується... Лиш те муляє, за Тютчевим, здається, "мысль изреченная есть ложь", думаєш одне, а написане щось не зовсім те. От якби прикапчати до голови якийсь прилад, щоб думки записував :) Чи ще гірше було б?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 08:42:06 ]
Ой, боюсь, не просто гірше :)) Бо ті думки іноді таке думають, що хай воно краще там і залишається :))) Просто, може, в нас слів не вистачає... Іноді відчуваєш себе, як той собака: все розумієш, а сказати не можеш :))
А щодо Тютчєва, він ще казав інше: "И нам сочувствие дается, как нам дается благодать"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 10:00:11 ]
Як добре, що у Вас, Василинко, літають метелики!
Уособлення краси одного дня, але якої краси!
Вже все було, але ще буде знову. Буде знову - прекрасне, яе крильце метелика.
Радості і сили, Василинко.
Щиро - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 12:32:41 ]
Пані Лесю, я вам дуже-дуже рада!!! Зразу не відповіла – у нас електрику вимикають час від часу. Дякую-предякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-16 12:36:56 ]
Пані Василино, Ваші Образи дуже особливі. Неповторні.
З кожним разом виношу з Ваших віршів якщо не березневі котики, то метеликів - обов"язково:)
З любов"ю, Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-16 12:51:31 ]
Сподіваюсь, дорога Ніко, мій білан капустяний не пошкодить ваші грядки... :))! А котиків набирайте оберемки, вербі це не шкодить. Лиш потім посадіть гілочки десь при воді, хай пускають корінці. Це я з сільського досвіду – усе повинно рости.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-19 15:09:54 ]
Як дивно
відчувати
поетичність -
творіння образів,
тремтіння думки,
миттєвий спалах
з поглядом у вічність

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:18:06 ]
Боже, як гарно у Вас вийшло, пане Руслане! Я би вкрала цю строфу собі, але ж красти – гріх :). Дякую сердечно. З повагою василина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 12:51:02 ]
А Ви не можете вкрасти. Ви ж співавтор. З повагою і дякую за ТАКІ ВІРШІ.