Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
2025.11.23
14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
2025.11.23
14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
2025.11.23
13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
2025.11.23
12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
2025.11.22
22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
2025.11.22
20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
2025.11.22
20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
2025.11.22
19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Середа (1988) /
Публіцистика
Vkontakte.ru
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Vkontakte.ru
Сьогодні, вчора ... я згадав більшість поганих слів, які знаю; а той й ще видумав. Я не буду ходити "вокруг да около" як це роблю завжди. Я просто поставлю речі по своїм місцям.
От задайтесь собі простим питанням: "А для чого усі ці контакти, конекти і т.д і т.п". Нахера усі ці статуси, коментарі від незнайомих людей, або таких що давно тебе забули, тих хто говорить "привіт" та одразу ж плює у спину. Мабуть ви себе переконуєте в тому,що тут можна знайти людей яких давно не бачив та поговорити з ними, відшукати своїх однокласників, - а для чого їх шукати якщо б їм ви були цікаві їх не треба було б шукати. Відслідковуючи хід моїх думок, ви мабуть прийдете до висновку що я сволоч, яка не вірить у дружбу і багато ще хороших почуттів, скотина якій наплювати на всіх - ні але це не так навіть у черствому інколи буває мякоть. Просто останнім часом моє поняття дружби для мене досить розмите, а що для вас означає та сама дружба?. Підтримка близьких вам людей у важких ситуаціях - можливо, але я впевнений більш ніж на 100%, що дуже багато з нас в такі моменти просто чемно прижавши свій хвостик утіче. І не потрібно тут спорити що це не так говорячи : "В мене дуже багато надійних друзів , яких підтримує мене у будь який момент". Це як аксіома яка не потребує доведення.
У вас так багато друзів вконтакті... половину з яких я взагалі не знаю. у вони тебе докинули в друзі - ти довольний як слон. а навіщо це? Спитайте знову... і ще раз. Бо справді дорогі люди для вас ніколи не будуть губити з вами контакт. не забуватимуть вас ніколи. Будуть просто у сенсі просто завжди будуть біля вас.
О який в тебе класний статус, прикольна ава, що робиш --- а мені усе по барабану... не моє це переглядати картинки по екрану.
Я трішки захопився та мабуть усе те що я хотів донести ви зрозуміли... Хто кожного ранку стає ... і дивиться з надією чи не прийшло йому нове повідомлення , УУУуу мені хтось написав на стіні, що я БОВДУр про мене не забули повні радості штани ....ппц
Щодня дивлячись в ящик ми все глибше і глибше зануряємось у пустоту.. губим дійсно важливе - свій час.
Поверніть мені усе назад.. виправте мої помилки... вирвіть сторінку з мого зошита... видаліть мій акаунт... зробіть мені добре... зробіть погано , щоя міг розрізнити де хороше, аде погане , а то я уже гублюсь в цих поннятях. ПРОСТО НАПРОСТО НЕ ЗАБУВАЙТЕ про мене я ваш друг, бо таке відчуття що іноде не має нікого ти сам один...
Написати на моїй стiнi|Видалити
От задайтесь собі простим питанням: "А для чого усі ці контакти, конекти і т.д і т.п". Нахера усі ці статуси, коментарі від незнайомих людей, або таких що давно тебе забули, тих хто говорить "привіт" та одразу ж плює у спину. Мабуть ви себе переконуєте в тому,що тут можна знайти людей яких давно не бачив та поговорити з ними, відшукати своїх однокласників, - а для чого їх шукати якщо б їм ви були цікаві їх не треба було б шукати. Відслідковуючи хід моїх думок, ви мабуть прийдете до висновку що я сволоч, яка не вірить у дружбу і багато ще хороших почуттів, скотина якій наплювати на всіх - ні але це не так навіть у черствому інколи буває мякоть. Просто останнім часом моє поняття дружби для мене досить розмите, а що для вас означає та сама дружба?. Підтримка близьких вам людей у важких ситуаціях - можливо, але я впевнений більш ніж на 100%, що дуже багато з нас в такі моменти просто чемно прижавши свій хвостик утіче. І не потрібно тут спорити що це не так говорячи : "В мене дуже багато надійних друзів , яких підтримує мене у будь який момент". Це як аксіома яка не потребує доведення.
У вас так багато друзів вконтакті... половину з яких я взагалі не знаю. у вони тебе докинули в друзі - ти довольний як слон. а навіщо це? Спитайте знову... і ще раз. Бо справді дорогі люди для вас ніколи не будуть губити з вами контакт. не забуватимуть вас ніколи. Будуть просто у сенсі просто завжди будуть біля вас.
О який в тебе класний статус, прикольна ава, що робиш --- а мені усе по барабану... не моє це переглядати картинки по екрану.
Я трішки захопився та мабуть усе те що я хотів донести ви зрозуміли... Хто кожного ранку стає ... і дивиться з надією чи не прийшло йому нове повідомлення , УУУуу мені хтось написав на стіні, що я БОВДУр про мене не забули повні радості штани ....ппц
Щодня дивлячись в ящик ми все глибше і глибше зануряємось у пустоту.. губим дійсно важливе - свій час.
Поверніть мені усе назад.. виправте мої помилки... вирвіть сторінку з мого зошита... видаліть мій акаунт... зробіть мені добре... зробіть погано , щоя міг розрізнити де хороше, аде погане , а то я уже гублюсь в цих поннятях. ПРОСТО НАПРОСТО НЕ ЗАБУВАЙТЕ про мене я ваш друг, бо таке відчуття що іноде не має нікого ти сам один...
Написати на моїй стiнi|Видалити
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
