
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:55
На прийомі молода жінка 30 років. Вона працює на трьох роботах, особистого життя не має, весь вільний час займається волонтерством, а також допомагає безпритульним тваринам. На питання, що вона робить суто для себе, відповідає, що це і є її голов
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
2025.08.19
12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ігор Середа (1988) /
Публіцистика
Vkontakte.ru
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Vkontakte.ru
Сьогодні, вчора ... я згадав більшість поганих слів, які знаю; а той й ще видумав. Я не буду ходити "вокруг да около" як це роблю завжди. Я просто поставлю речі по своїм місцям.
От задайтесь собі простим питанням: "А для чого усі ці контакти, конекти і т.д і т.п". Нахера усі ці статуси, коментарі від незнайомих людей, або таких що давно тебе забули, тих хто говорить "привіт" та одразу ж плює у спину. Мабуть ви себе переконуєте в тому,що тут можна знайти людей яких давно не бачив та поговорити з ними, відшукати своїх однокласників, - а для чого їх шукати якщо б їм ви були цікаві їх не треба було б шукати. Відслідковуючи хід моїх думок, ви мабуть прийдете до висновку що я сволоч, яка не вірить у дружбу і багато ще хороших почуттів, скотина якій наплювати на всіх - ні але це не так навіть у черствому інколи буває мякоть. Просто останнім часом моє поняття дружби для мене досить розмите, а що для вас означає та сама дружба?. Підтримка близьких вам людей у важких ситуаціях - можливо, але я впевнений більш ніж на 100%, що дуже багато з нас в такі моменти просто чемно прижавши свій хвостик утіче. І не потрібно тут спорити що це не так говорячи : "В мене дуже багато надійних друзів , яких підтримує мене у будь який момент". Це як аксіома яка не потребує доведення.
У вас так багато друзів вконтакті... половину з яких я взагалі не знаю. у вони тебе докинули в друзі - ти довольний як слон. а навіщо це? Спитайте знову... і ще раз. Бо справді дорогі люди для вас ніколи не будуть губити з вами контакт. не забуватимуть вас ніколи. Будуть просто у сенсі просто завжди будуть біля вас.
О який в тебе класний статус, прикольна ава, що робиш --- а мені усе по барабану... не моє це переглядати картинки по екрану.
Я трішки захопився та мабуть усе те що я хотів донести ви зрозуміли... Хто кожного ранку стає ... і дивиться з надією чи не прийшло йому нове повідомлення , УУУуу мені хтось написав на стіні, що я БОВДУр про мене не забули повні радості штани ....ппц
Щодня дивлячись в ящик ми все глибше і глибше зануряємось у пустоту.. губим дійсно важливе - свій час.
Поверніть мені усе назад.. виправте мої помилки... вирвіть сторінку з мого зошита... видаліть мій акаунт... зробіть мені добре... зробіть погано , щоя міг розрізнити де хороше, аде погане , а то я уже гублюсь в цих поннятях. ПРОСТО НАПРОСТО НЕ ЗАБУВАЙТЕ про мене я ваш друг, бо таке відчуття що іноде не має нікого ти сам один...
Написати на моїй стiнi|Видалити
От задайтесь собі простим питанням: "А для чого усі ці контакти, конекти і т.д і т.п". Нахера усі ці статуси, коментарі від незнайомих людей, або таких що давно тебе забули, тих хто говорить "привіт" та одразу ж плює у спину. Мабуть ви себе переконуєте в тому,що тут можна знайти людей яких давно не бачив та поговорити з ними, відшукати своїх однокласників, - а для чого їх шукати якщо б їм ви були цікаві їх не треба було б шукати. Відслідковуючи хід моїх думок, ви мабуть прийдете до висновку що я сволоч, яка не вірить у дружбу і багато ще хороших почуттів, скотина якій наплювати на всіх - ні але це не так навіть у черствому інколи буває мякоть. Просто останнім часом моє поняття дружби для мене досить розмите, а що для вас означає та сама дружба?. Підтримка близьких вам людей у важких ситуаціях - можливо, але я впевнений більш ніж на 100%, що дуже багато з нас в такі моменти просто чемно прижавши свій хвостик утіче. І не потрібно тут спорити що це не так говорячи : "В мене дуже багато надійних друзів , яких підтримує мене у будь який момент". Це як аксіома яка не потребує доведення.
У вас так багато друзів вконтакті... половину з яких я взагалі не знаю. у вони тебе докинули в друзі - ти довольний як слон. а навіщо це? Спитайте знову... і ще раз. Бо справді дорогі люди для вас ніколи не будуть губити з вами контакт. не забуватимуть вас ніколи. Будуть просто у сенсі просто завжди будуть біля вас.
О який в тебе класний статус, прикольна ава, що робиш --- а мені усе по барабану... не моє це переглядати картинки по екрану.
Я трішки захопився та мабуть усе те що я хотів донести ви зрозуміли... Хто кожного ранку стає ... і дивиться з надією чи не прийшло йому нове повідомлення , УУУуу мені хтось написав на стіні, що я БОВДУр про мене не забули повні радості штани ....ппц
Щодня дивлячись в ящик ми все глибше і глибше зануряємось у пустоту.. губим дійсно важливе - свій час.
Поверніть мені усе назад.. виправте мої помилки... вирвіть сторінку з мого зошита... видаліть мій акаунт... зробіть мені добре... зробіть погано , щоя міг розрізнити де хороше, аде погане , а то я уже гублюсь в цих поннятях. ПРОСТО НАПРОСТО НЕ ЗАБУВАЙТЕ про мене я ваш друг, бо таке відчуття що іноде не має нікого ти сам один...
Написати на моїй стiнi|Видалити
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію