Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.05
11:31
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.
Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.
Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
2026.03.05
11:30
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.
2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.
2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
2026.03.05
11:24
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.
Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.
Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,
2026.03.05
10:09
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…
І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…
І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,
2026.03.05
07:00
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні
2026.03.04
19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери
2026.03.04
17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.
Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.
Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение
2026.03.04
16:41
І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.
ІІ
Ми сіяли історію одні,
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.
ІІ
Ми сіяли історію одні,
2026.03.04
11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти
Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти
Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас
2026.03.04
10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
2026.03.04
10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.
Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.
Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
2026.03.04
06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.
2026.03.04
01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!
Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!
Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені
2026.03.03
22:23
І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.
2026.03.03
18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!
І тануть всі сніги навколо.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!
І тануть всі сніги навколо.
2026.03.03
12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Середа (1988) /
Публіцистика
Vkontakte.ru
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Vkontakte.ru
Сьогодні, вчора ... я згадав більшість поганих слів, які знаю; а той й ще видумав. Я не буду ходити "вокруг да около" як це роблю завжди. Я просто поставлю речі по своїм місцям.
От задайтесь собі простим питанням: "А для чого усі ці контакти, конекти і т.д і т.п". Нахера усі ці статуси, коментарі від незнайомих людей, або таких що давно тебе забули, тих хто говорить "привіт" та одразу ж плює у спину. Мабуть ви себе переконуєте в тому,що тут можна знайти людей яких давно не бачив та поговорити з ними, відшукати своїх однокласників, - а для чого їх шукати якщо б їм ви були цікаві їх не треба було б шукати. Відслідковуючи хід моїх думок, ви мабуть прийдете до висновку що я сволоч, яка не вірить у дружбу і багато ще хороших почуттів, скотина якій наплювати на всіх - ні але це не так навіть у черствому інколи буває мякоть. Просто останнім часом моє поняття дружби для мене досить розмите, а що для вас означає та сама дружба?. Підтримка близьких вам людей у важких ситуаціях - можливо, але я впевнений більш ніж на 100%, що дуже багато з нас в такі моменти просто чемно прижавши свій хвостик утіче. І не потрібно тут спорити що це не так говорячи : "В мене дуже багато надійних друзів , яких підтримує мене у будь який момент". Це як аксіома яка не потребує доведення.
У вас так багато друзів вконтакті... половину з яких я взагалі не знаю. у вони тебе докинули в друзі - ти довольний як слон. а навіщо це? Спитайте знову... і ще раз. Бо справді дорогі люди для вас ніколи не будуть губити з вами контакт. не забуватимуть вас ніколи. Будуть просто у сенсі просто завжди будуть біля вас.
О який в тебе класний статус, прикольна ава, що робиш --- а мені усе по барабану... не моє це переглядати картинки по екрану.
Я трішки захопився та мабуть усе те що я хотів донести ви зрозуміли... Хто кожного ранку стає ... і дивиться з надією чи не прийшло йому нове повідомлення , УУУуу мені хтось написав на стіні, що я БОВДУр про мене не забули повні радості штани ....ппц
Щодня дивлячись в ящик ми все глибше і глибше зануряємось у пустоту.. губим дійсно важливе - свій час.
Поверніть мені усе назад.. виправте мої помилки... вирвіть сторінку з мого зошита... видаліть мій акаунт... зробіть мені добре... зробіть погано , щоя міг розрізнити де хороше, аде погане , а то я уже гублюсь в цих поннятях. ПРОСТО НАПРОСТО НЕ ЗАБУВАЙТЕ про мене я ваш друг, бо таке відчуття що іноде не має нікого ти сам один...
Написати на моїй стiнi|Видалити
От задайтесь собі простим питанням: "А для чого усі ці контакти, конекти і т.д і т.п". Нахера усі ці статуси, коментарі від незнайомих людей, або таких що давно тебе забули, тих хто говорить "привіт" та одразу ж плює у спину. Мабуть ви себе переконуєте в тому,що тут можна знайти людей яких давно не бачив та поговорити з ними, відшукати своїх однокласників, - а для чого їх шукати якщо б їм ви були цікаві їх не треба було б шукати. Відслідковуючи хід моїх думок, ви мабуть прийдете до висновку що я сволоч, яка не вірить у дружбу і багато ще хороших почуттів, скотина якій наплювати на всіх - ні але це не так навіть у черствому інколи буває мякоть. Просто останнім часом моє поняття дружби для мене досить розмите, а що для вас означає та сама дружба?. Підтримка близьких вам людей у важких ситуаціях - можливо, але я впевнений більш ніж на 100%, що дуже багато з нас в такі моменти просто чемно прижавши свій хвостик утіче. І не потрібно тут спорити що це не так говорячи : "В мене дуже багато надійних друзів , яких підтримує мене у будь який момент". Це як аксіома яка не потребує доведення.
У вас так багато друзів вконтакті... половину з яких я взагалі не знаю. у вони тебе докинули в друзі - ти довольний як слон. а навіщо це? Спитайте знову... і ще раз. Бо справді дорогі люди для вас ніколи не будуть губити з вами контакт. не забуватимуть вас ніколи. Будуть просто у сенсі просто завжди будуть біля вас.
О який в тебе класний статус, прикольна ава, що робиш --- а мені усе по барабану... не моє це переглядати картинки по екрану.
Я трішки захопився та мабуть усе те що я хотів донести ви зрозуміли... Хто кожного ранку стає ... і дивиться з надією чи не прийшло йому нове повідомлення , УУУуу мені хтось написав на стіні, що я БОВДУр про мене не забули повні радості штани ....ппц
Щодня дивлячись в ящик ми все глибше і глибше зануряємось у пустоту.. губим дійсно важливе - свій час.
Поверніть мені усе назад.. виправте мої помилки... вирвіть сторінку з мого зошита... видаліть мій акаунт... зробіть мені добре... зробіть погано , щоя міг розрізнити де хороше, аде погане , а то я уже гублюсь в цих поннятях. ПРОСТО НАПРОСТО НЕ ЗАБУВАЙТЕ про мене я ваш друг, бо таке відчуття що іноде не має нікого ти сам один...
Написати на моїй стiнi|Видалити
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
