Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Оберіг Воскресіння Душі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оберіг Воскресіння Душі
Боже святе почуття-Кохання Боже!
Кохання, Любов людей в житті – то Божий дар,
а Доброчесне почуття в Любові є
оберігом душі, без словоблудства
думок, тіней злих примар.
В Любові вся повнота життя і хто
Її пізнав той розуміє – Вінець усіх
чеснот святих на Планеті-матері
Земля – Вона, Любов Божа!
Ми всі діти Єдиного Отця, тому
його Любов у кожному із нас є
оберігом від недоброчесності, розпусти
та блуду помислів, що полонили
багатьох людей серця, викрививши
на нівець їх божі почуття.
Чеснотою кохання є смирення Боже,
це бачити життя як воно є,
а воно багатомірне, Право Славне
у своїй красі, тож сприймаю
його з добротою Любові Добра!
Її Енергії єдності до всіх і усього
кожної миті свого в житті буття.
Закон Любові Божої – терпіння,
милосердя в доброчесному житті,
взаєморозуміння, прощення
помилок і нагородою за добре,
чисте Серце зі мною завжди
блаженство раю земного – Істинне
щастя в гармонії думок.
Свого часу, душа моя, важкою
ношею помилок завалена була.
Вона шукала Бога, спотикалася в
дорозі раз у раз, та не здавалася,
загрузаючи в багні матеріального,
буденного життя, вірила знайде – на
все свій час! Пірнаючи в знання
научні, релігійні, розуміло серце,
що вони взаємозв`язані і душа
вперед ішла. Було спекотно, холодно – сміх
людських думок глузливий немов
багнетами вражав, душа кричала,
та все їм прощала, спрямувавши думки
в сторону Добра! Так вчила мама Ванга.
Віра серця глибока – Іскра Бога в мені,
Вона є в кожному з нас. Вона через
всі перешкоди із пітьми завжди
до Бога вела, і в пошуках Світла його – його
знайшла. Він завжди був зі мною, у М-Е-Н-І!!!
Він є в моєму серці. Його краплинка Я – моя Душа
і Плоть моя, а світ навкруги для
мого життя – це безмежний
Божий Світ перлинок Абсолюту Його Буття.
Цього дня розумію і пам`ятаю
кожної миті, що кожна людина
у Світі народжується для Щасливого
Життя, щоб пройшовши крізь тенета
випробувань та збагнувши свої
помилки виправити їх, і не
повторювати, бо через них і в них
людина загниває та помирає,
а потім знов в життя приходить,
щоб себе саму пізнати, збагнути помилки
та їх виправити, знаннями
наповнюючи свого келиха духовності – це
скарб душі, та Істина Буття в житті.
Вона дивовижно багата в творчому
спілкуванні в коханні. В хвилини
праці, коли занурюєшся з натхненням
у творіння тілом та душею – це миті
Щасливого Життя від А до Я.
Це Життя Святого Духу. Це Істина Добра!
Вона в посмішках дітей, що
сприймають Світ як Єдине. В сяйві
їх очей Небесного тепла, що промінням
Його Любові зігрівають зцілюючи людські
душі та серця. Життя різноманітне,
багатомірне в творчості думок на
всій планеті Земля, Вона для всіх одна – Єдина,
тому не важливо якої релігії
наші думки, якою мовою спілкуємося
та пишемо вірші, важливо що Серце Душі
очима говорить, мовою Єдиною Любові Божої!
Кожен, хто в чистоті думок живе,
їхню чистоту не оскверняє, себе і світ
безмежний Істини – Істинно кохає, той
в цьому житті від Бога щастя своє має,
та з ніжністю долонями душі мов
чашу кришталю, мов Боже немовля – Віру
Єдиного сердечною любов`ю тримає,
береже, кохає.
Бажаю тобі читачу Любові Божої!
Бажаю всім людям на планеті Земля
Істинного щастя!
Від зимового сну прокидається Земля.
Свято весни – Вербне Воскресіння!
Ісус Живий!
Христос Воскрес!
Прокидайтесь люди, умивайтеся
цілющими знаннями, наповнюйте
ними келиха своєї душі.
Ідіть до Бога, з Вірою Єдиною,
кохайте Любов`ю Божою світ та
себе, це шлях до Воскресіння душі,
це Істина нашого Буття в житті.
Знання допоможуть Вам пізнати
самих себе, бо кожна людина
на нашій планеті Хрест Божий,
Дух Святий в собі несе - це Любов Небесного Отця
в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа,
для Вічної Радості та повного Життя.
Цим переможем, це Істина Свята – це
Світле Воскресіння Христа!
Кохання, Любов людей в житті – то Божий дар,
а Доброчесне почуття в Любові є
оберігом душі, без словоблудства
думок, тіней злих примар.
В Любові вся повнота життя і хто
Її пізнав той розуміє – Вінець усіх
чеснот святих на Планеті-матері
Земля – Вона, Любов Божа!
Ми всі діти Єдиного Отця, тому
його Любов у кожному із нас є
оберігом від недоброчесності, розпусти
та блуду помислів, що полонили
багатьох людей серця, викрививши
на нівець їх божі почуття.
Чеснотою кохання є смирення Боже,
це бачити життя як воно є,
а воно багатомірне, Право Славне
у своїй красі, тож сприймаю
його з добротою Любові Добра!
Її Енергії єдності до всіх і усього
кожної миті свого в житті буття.
Закон Любові Божої – терпіння,
милосердя в доброчесному житті,
взаєморозуміння, прощення
помилок і нагородою за добре,
чисте Серце зі мною завжди
блаженство раю земного – Істинне
щастя в гармонії думок.
Свого часу, душа моя, важкою
ношею помилок завалена була.
Вона шукала Бога, спотикалася в
дорозі раз у раз, та не здавалася,
загрузаючи в багні матеріального,
буденного життя, вірила знайде – на
все свій час! Пірнаючи в знання
научні, релігійні, розуміло серце,
що вони взаємозв`язані і душа
вперед ішла. Було спекотно, холодно – сміх
людських думок глузливий немов
багнетами вражав, душа кричала,
та все їм прощала, спрямувавши думки
в сторону Добра! Так вчила мама Ванга.
Віра серця глибока – Іскра Бога в мені,
Вона є в кожному з нас. Вона через
всі перешкоди із пітьми завжди
до Бога вела, і в пошуках Світла його – його
знайшла. Він завжди був зі мною, у М-Е-Н-І!!!
Він є в моєму серці. Його краплинка Я – моя Душа
і Плоть моя, а світ навкруги для
мого життя – це безмежний
Божий Світ перлинок Абсолюту Його Буття.
Цього дня розумію і пам`ятаю
кожної миті, що кожна людина
у Світі народжується для Щасливого
Життя, щоб пройшовши крізь тенета
випробувань та збагнувши свої
помилки виправити їх, і не
повторювати, бо через них і в них
людина загниває та помирає,
а потім знов в життя приходить,
щоб себе саму пізнати, збагнути помилки
та їх виправити, знаннями
наповнюючи свого келиха духовності – це
скарб душі, та Істина Буття в житті.
Вона дивовижно багата в творчому
спілкуванні в коханні. В хвилини
праці, коли занурюєшся з натхненням
у творіння тілом та душею – це миті
Щасливого Життя від А до Я.
Це Життя Святого Духу. Це Істина Добра!
Вона в посмішках дітей, що
сприймають Світ як Єдине. В сяйві
їх очей Небесного тепла, що промінням
Його Любові зігрівають зцілюючи людські
душі та серця. Життя різноманітне,
багатомірне в творчості думок на
всій планеті Земля, Вона для всіх одна – Єдина,
тому не важливо якої релігії
наші думки, якою мовою спілкуємося
та пишемо вірші, важливо що Серце Душі
очима говорить, мовою Єдиною Любові Божої!
Кожен, хто в чистоті думок живе,
їхню чистоту не оскверняє, себе і світ
безмежний Істини – Істинно кохає, той
в цьому житті від Бога щастя своє має,
та з ніжністю долонями душі мов
чашу кришталю, мов Боже немовля – Віру
Єдиного сердечною любов`ю тримає,
береже, кохає.
Бажаю тобі читачу Любові Божої!
Бажаю всім людям на планеті Земля
Істинного щастя!
Від зимового сну прокидається Земля.
Свято весни – Вербне Воскресіння!
Ісус Живий!
Христос Воскрес!
Прокидайтесь люди, умивайтеся
цілющими знаннями, наповнюйте
ними келиха своєї душі.
Ідіть до Бога, з Вірою Єдиною,
кохайте Любов`ю Божою світ та
себе, це шлях до Воскресіння душі,
це Істина нашого Буття в житті.
Знання допоможуть Вам пізнати
самих себе, бо кожна людина
на нашій планеті Хрест Божий,
Дух Святий в собі несе - це Любов Небесного Отця
в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа,
для Вічної Радості та повного Життя.
Цим переможем, це Істина Свята – це
Світле Воскресіння Христа!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
