ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Вадим Структура
2026.02.07

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Григоренко (1964) / Проза

 Оберіг Воскресіння Душі
Боже святе почуття-Кохання Боже!

Кохання, Любов людей в житті – то Божий дар,

а Доброчесне почуття в Любові є

оберігом душі, без словоблудства

думок, тіней злих примар.

В Любові вся повнота життя і хто

Її пізнав той розуміє – Вінець усіх

чеснот святих на Планеті-матері

Земля – Вона, Любов Божа!

Ми всі діти Єдиного Отця, тому

його Любов у кожному із нас є

оберігом від недоброчесності, розпусти

та блуду помислів, що полонили

багатьох людей серця, викрививши

на нівець їх божі почуття.

Чеснотою кохання є смирення Боже,

це бачити життя як воно є,

а воно багатомірне, Право Славне

у своїй красі, тож сприймаю

його з добротою Любові Добра!

Її Енергії єдності до всіх і усього

кожної миті свого в житті буття.

Закон Любові Божої – терпіння,

милосердя в доброчесному житті,

взаєморозуміння, прощення

помилок і нагородою за добре,

чисте Серце зі мною завжди

блаженство раю земного – Істинне

щастя в гармонії думок.

Свого часу, душа моя, важкою

ношею помилок завалена була.

Вона шукала Бога, спотикалася в

дорозі раз у раз, та не здавалася,

загрузаючи в багні матеріального,

буденного життя, вірила знайде – на

все свій час! Пірнаючи в знання

научні, релігійні, розуміло серце,

що вони взаємозв`язані і душа

вперед ішла. Було спекотно, холодно – сміх

людських думок глузливий немов

багнетами вражав, душа кричала,

та все їм прощала, спрямувавши думки

в сторону Добра! Так вчила мама Ванга.

Віра серця глибока – Іскра Бога в мені,

Вона є в кожному з нас. Вона через

всі перешкоди із пітьми завжди

до Бога вела, і в пошуках Світла його – його

знайшла. Він завжди був зі мною, у М-Е-Н-І!!!

Він є в моєму серці. Його краплинка Я – моя Душа

і Плоть моя, а світ навкруги для

мого життя – це безмежний

Божий Світ перлинок Абсолюту Його Буття.

Цього дня розумію і пам`ятаю

кожної миті, що кожна людина

у Світі народжується для Щасливого

Життя, щоб пройшовши крізь тенета

випробувань та збагнувши свої

помилки виправити їх, і не

повторювати, бо через них і в них

людина загниває та помирає,

а потім знов в життя приходить,

щоб себе саму пізнати, збагнути помилки

та їх виправити, знаннями

наповнюючи свого келиха духовності – це

скарб душі, та Істина Буття в житті.

Вона дивовижно багата в творчому

спілкуванні в коханні. В хвилини

праці, коли занурюєшся з натхненням

у творіння тілом та душею – це миті

Щасливого Життя від А до Я.

Це Життя Святого Духу. Це Істина Добра!

Вона в посмішках дітей, що

сприймають Світ як Єдине. В сяйві

їх очей Небесного тепла, що промінням

Його Любові зігрівають зцілюючи людські

душі та серця. Життя різноманітне,

багатомірне в творчості думок на

всій планеті Земля, Вона для всіх одна – Єдина,

тому не важливо якої релігії

наші думки, якою мовою спілкуємося

та пишемо вірші, важливо що Серце Душі

очима говорить, мовою Єдиною Любові Божої!

Кожен, хто в чистоті думок живе,

їхню чистоту не оскверняє, себе і світ

безмежний Істини – Істинно кохає, той

в цьому житті від Бога щастя своє має,

та з ніжністю долонями душі мов

чашу кришталю, мов Боже немовля – Віру

Єдиного сердечною любов`ю тримає,

береже, кохає.

Бажаю тобі читачу Любові Божої!

Бажаю всім людям на планеті Земля

Істинного щастя!

Від зимового сну прокидається Земля.

Свято весни – Вербне Воскресіння!

Ісус Живий!

Христос Воскрес!

Прокидайтесь люди, умивайтеся

цілющими знаннями, наповнюйте

ними келиха своєї душі.

Ідіть до Бога, з Вірою Єдиною,

кохайте Любов`ю Божою світ та

себе, це шлях до Воскресіння душі,

це Істина нашого Буття в житті.

Знання допоможуть Вам пізнати

самих себе, бо кожна людина

на нашій планеті Хрест Божий,

Дух Святий в собі несе - це Любов Небесного Отця

в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа,

для Вічної Радості та повного Життя.

Цим переможем, це Істина Свята – це

Світле Воскресіння Христа!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-21 19:00:40
Переглядів сторінки твору 830
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.654 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.29 22:28
Автор у цю хвилину відсутній