Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.21
07:11
Почуваюся нівроку
Біля темної води, -
Прохолода пестить щоки
Й освіжає, як завжди.
Закидаю вудки знову
Ще у темряві густій,
Наче справжні риболови,
Позабув про супокій.
Біля темної води, -
Прохолода пестить щоки
Й освіжає, як завжди.
Закидаю вудки знову
Ще у темряві густій,
Наче справжні риболови,
Позабув про супокій.
2026.08.21
05:33
Вага Римського золота
«Ті, хто хотів бачити моє приниження,
побачили власну жорстокість».
З уст царівни Єгипту Арсіної
Мої пальці торкаються срібного амулета на шиї жриці. Він легкий, майже невагомий – не те що ланцюги, які римський це
2026.08.20
21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
2026.08.20
21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
2026.08.20
20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
2026.08.20
19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
2026.08.20
18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
2026.08.20
17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
2026.08.20
17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
2026.08.20
13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
2026.08.20
12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
2026.08.20
08:07
Залізна «черепаха»
«Коли фортуна зраджує царів,
золото їхніх обладунків стає їхньою труною».
Давньоримський афоризм часів Александрійської війни
Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу
2026.08.20
07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
2026.08.19
21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
2026.08.19
21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
2026.08.19
21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Оберіг Воскресіння Душі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оберіг Воскресіння Душі
Боже святе почуття-Кохання Боже!
Кохання, Любов людей в житті – то Божий дар,
а Доброчесне почуття в Любові є
оберігом душі, без словоблудства
думок, тіней злих примар.
В Любові вся повнота життя і хто
Її пізнав той розуміє – Вінець усіх
чеснот святих на Планеті-матері
Земля – Вона, Любов Божа!
Ми всі діти Єдиного Отця, тому
його Любов у кожному із нас є
оберігом від недоброчесності, розпусти
та блуду помислів, що полонили
багатьох людей серця, викрививши
на нівець їх божі почуття.
Чеснотою кохання є смирення Боже,
це бачити життя як воно є,
а воно багатомірне, Право Славне
у своїй красі, тож сприймаю
його з добротою Любові Добра!
Її Енергії єдності до всіх і усього
кожної миті свого в житті буття.
Закон Любові Божої – терпіння,
милосердя в доброчесному житті,
взаєморозуміння, прощення
помилок і нагородою за добре,
чисте Серце зі мною завжди
блаженство раю земного – Істинне
щастя в гармонії думок.
Свого часу, душа моя, важкою
ношею помилок завалена була.
Вона шукала Бога, спотикалася в
дорозі раз у раз, та не здавалася,
загрузаючи в багні матеріального,
буденного життя, вірила знайде – на
все свій час! Пірнаючи в знання
научні, релігійні, розуміло серце,
що вони взаємозв`язані і душа
вперед ішла. Було спекотно, холодно – сміх
людських думок глузливий немов
багнетами вражав, душа кричала,
та все їм прощала, спрямувавши думки
в сторону Добра! Так вчила мама Ванга.
Віра серця глибока – Іскра Бога в мені,
Вона є в кожному з нас. Вона через
всі перешкоди із пітьми завжди
до Бога вела, і в пошуках Світла його – його
знайшла. Він завжди був зі мною, у М-Е-Н-І!!!
Він є в моєму серці. Його краплинка Я – моя Душа
і Плоть моя, а світ навкруги для
мого життя – це безмежний
Божий Світ перлинок Абсолюту Його Буття.
Цього дня розумію і пам`ятаю
кожної миті, що кожна людина
у Світі народжується для Щасливого
Життя, щоб пройшовши крізь тенета
випробувань та збагнувши свої
помилки виправити їх, і не
повторювати, бо через них і в них
людина загниває та помирає,
а потім знов в життя приходить,
щоб себе саму пізнати, збагнути помилки
та їх виправити, знаннями
наповнюючи свого келиха духовності – це
скарб душі, та Істина Буття в житті.
Вона дивовижно багата в творчому
спілкуванні в коханні. В хвилини
праці, коли занурюєшся з натхненням
у творіння тілом та душею – це миті
Щасливого Життя від А до Я.
Це Життя Святого Духу. Це Істина Добра!
Вона в посмішках дітей, що
сприймають Світ як Єдине. В сяйві
їх очей Небесного тепла, що промінням
Його Любові зігрівають зцілюючи людські
душі та серця. Життя різноманітне,
багатомірне в творчості думок на
всій планеті Земля, Вона для всіх одна – Єдина,
тому не важливо якої релігії
наші думки, якою мовою спілкуємося
та пишемо вірші, важливо що Серце Душі
очима говорить, мовою Єдиною Любові Божої!
Кожен, хто в чистоті думок живе,
їхню чистоту не оскверняє, себе і світ
безмежний Істини – Істинно кохає, той
в цьому житті від Бога щастя своє має,
та з ніжністю долонями душі мов
чашу кришталю, мов Боже немовля – Віру
Єдиного сердечною любов`ю тримає,
береже, кохає.
Бажаю тобі читачу Любові Божої!
Бажаю всім людям на планеті Земля
Істинного щастя!
Від зимового сну прокидається Земля.
Свято весни – Вербне Воскресіння!
Ісус Живий!
Христос Воскрес!
Прокидайтесь люди, умивайтеся
цілющими знаннями, наповнюйте
ними келиха своєї душі.
Ідіть до Бога, з Вірою Єдиною,
кохайте Любов`ю Божою світ та
себе, це шлях до Воскресіння душі,
це Істина нашого Буття в житті.
Знання допоможуть Вам пізнати
самих себе, бо кожна людина
на нашій планеті Хрест Божий,
Дух Святий в собі несе - це Любов Небесного Отця
в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа,
для Вічної Радості та повного Життя.
Цим переможем, це Істина Свята – це
Світле Воскресіння Христа!
Кохання, Любов людей в житті – то Божий дар,
а Доброчесне почуття в Любові є
оберігом душі, без словоблудства
думок, тіней злих примар.
В Любові вся повнота життя і хто
Її пізнав той розуміє – Вінець усіх
чеснот святих на Планеті-матері
Земля – Вона, Любов Божа!
Ми всі діти Єдиного Отця, тому
його Любов у кожному із нас є
оберігом від недоброчесності, розпусти
та блуду помислів, що полонили
багатьох людей серця, викрививши
на нівець їх божі почуття.
Чеснотою кохання є смирення Боже,
це бачити життя як воно є,
а воно багатомірне, Право Славне
у своїй красі, тож сприймаю
його з добротою Любові Добра!
Її Енергії єдності до всіх і усього
кожної миті свого в житті буття.
Закон Любові Божої – терпіння,
милосердя в доброчесному житті,
взаєморозуміння, прощення
помилок і нагородою за добре,
чисте Серце зі мною завжди
блаженство раю земного – Істинне
щастя в гармонії думок.
Свого часу, душа моя, важкою
ношею помилок завалена була.
Вона шукала Бога, спотикалася в
дорозі раз у раз, та не здавалася,
загрузаючи в багні матеріального,
буденного життя, вірила знайде – на
все свій час! Пірнаючи в знання
научні, релігійні, розуміло серце,
що вони взаємозв`язані і душа
вперед ішла. Було спекотно, холодно – сміх
людських думок глузливий немов
багнетами вражав, душа кричала,
та все їм прощала, спрямувавши думки
в сторону Добра! Так вчила мама Ванга.
Віра серця глибока – Іскра Бога в мені,
Вона є в кожному з нас. Вона через
всі перешкоди із пітьми завжди
до Бога вела, і в пошуках Світла його – його
знайшла. Він завжди був зі мною, у М-Е-Н-І!!!
Він є в моєму серці. Його краплинка Я – моя Душа
і Плоть моя, а світ навкруги для
мого життя – це безмежний
Божий Світ перлинок Абсолюту Його Буття.
Цього дня розумію і пам`ятаю
кожної миті, що кожна людина
у Світі народжується для Щасливого
Життя, щоб пройшовши крізь тенета
випробувань та збагнувши свої
помилки виправити їх, і не
повторювати, бо через них і в них
людина загниває та помирає,
а потім знов в життя приходить,
щоб себе саму пізнати, збагнути помилки
та їх виправити, знаннями
наповнюючи свого келиха духовності – це
скарб душі, та Істина Буття в житті.
Вона дивовижно багата в творчому
спілкуванні в коханні. В хвилини
праці, коли занурюєшся з натхненням
у творіння тілом та душею – це миті
Щасливого Життя від А до Я.
Це Життя Святого Духу. Це Істина Добра!
Вона в посмішках дітей, що
сприймають Світ як Єдине. В сяйві
їх очей Небесного тепла, що промінням
Його Любові зігрівають зцілюючи людські
душі та серця. Життя різноманітне,
багатомірне в творчості думок на
всій планеті Земля, Вона для всіх одна – Єдина,
тому не важливо якої релігії
наші думки, якою мовою спілкуємося
та пишемо вірші, важливо що Серце Душі
очима говорить, мовою Єдиною Любові Божої!
Кожен, хто в чистоті думок живе,
їхню чистоту не оскверняє, себе і світ
безмежний Істини – Істинно кохає, той
в цьому житті від Бога щастя своє має,
та з ніжністю долонями душі мов
чашу кришталю, мов Боже немовля – Віру
Єдиного сердечною любов`ю тримає,
береже, кохає.
Бажаю тобі читачу Любові Божої!
Бажаю всім людям на планеті Земля
Істинного щастя!
Від зимового сну прокидається Земля.
Свято весни – Вербне Воскресіння!
Ісус Живий!
Христос Воскрес!
Прокидайтесь люди, умивайтеся
цілющими знаннями, наповнюйте
ними келиха своєї душі.
Ідіть до Бога, з Вірою Єдиною,
кохайте Любов`ю Божою світ та
себе, це шлях до Воскресіння душі,
це Істина нашого Буття в житті.
Знання допоможуть Вам пізнати
самих себе, бо кожна людина
на нашій планеті Хрест Божий,
Дух Святий в собі несе - це Любов Небесного Отця
в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа,
для Вічної Радості та повного Життя.
Цим переможем, це Істина Свята – це
Світле Воскресіння Христа!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
