ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Григоренко (1964) / Проза

 Оберіг Воскресіння Душі
Боже святе почуття-Кохання Боже!

Кохання, Любов людей в житті – то Божий дар,

а Доброчесне почуття в Любові є

оберігом душі, без словоблудства

думок, тіней злих примар.

В Любові вся повнота життя і хто

Її пізнав той розуміє – Вінець усіх

чеснот святих на Планеті-матері

Земля – Вона, Любов Божа!

Ми всі діти Єдиного Отця, тому

його Любов у кожному із нас є

оберігом від недоброчесності, розпусти

та блуду помислів, що полонили

багатьох людей серця, викрививши

на нівець їх божі почуття.

Чеснотою кохання є смирення Боже,

це бачити життя як воно є,

а воно багатомірне, Право Славне

у своїй красі, тож сприймаю

його з добротою Любові Добра!

Її Енергії єдності до всіх і усього

кожної миті свого в житті буття.

Закон Любові Божої – терпіння,

милосердя в доброчесному житті,

взаєморозуміння, прощення

помилок і нагородою за добре,

чисте Серце зі мною завжди

блаженство раю земного – Істинне

щастя в гармонії думок.

Свого часу, душа моя, важкою

ношею помилок завалена була.

Вона шукала Бога, спотикалася в

дорозі раз у раз, та не здавалася,

загрузаючи в багні матеріального,

буденного життя, вірила знайде – на

все свій час! Пірнаючи в знання

научні, релігійні, розуміло серце,

що вони взаємозв`язані і душа

вперед ішла. Було спекотно, холодно – сміх

людських думок глузливий немов

багнетами вражав, душа кричала,

та все їм прощала, спрямувавши думки

в сторону Добра! Так вчила мама Ванга.

Віра серця глибока – Іскра Бога в мені,

Вона є в кожному з нас. Вона через

всі перешкоди із пітьми завжди

до Бога вела, і в пошуках Світла його – його

знайшла. Він завжди був зі мною, у М-Е-Н-І!!!

Він є в моєму серці. Його краплинка Я – моя Душа

і Плоть моя, а світ навкруги для

мого життя – це безмежний

Божий Світ перлинок Абсолюту Його Буття.

Цього дня розумію і пам`ятаю

кожної миті, що кожна людина

у Світі народжується для Щасливого

Життя, щоб пройшовши крізь тенета

випробувань та збагнувши свої

помилки виправити їх, і не

повторювати, бо через них і в них

людина загниває та помирає,

а потім знов в життя приходить,

щоб себе саму пізнати, збагнути помилки

та їх виправити, знаннями

наповнюючи свого келиха духовності – це

скарб душі, та Істина Буття в житті.

Вона дивовижно багата в творчому

спілкуванні в коханні. В хвилини

праці, коли занурюєшся з натхненням

у творіння тілом та душею – це миті

Щасливого Життя від А до Я.

Це Життя Святого Духу. Це Істина Добра!

Вона в посмішках дітей, що

сприймають Світ як Єдине. В сяйві

їх очей Небесного тепла, що промінням

Його Любові зігрівають зцілюючи людські

душі та серця. Життя різноманітне,

багатомірне в творчості думок на

всій планеті Земля, Вона для всіх одна – Єдина,

тому не важливо якої релігії

наші думки, якою мовою спілкуємося

та пишемо вірші, важливо що Серце Душі

очима говорить, мовою Єдиною Любові Божої!

Кожен, хто в чистоті думок живе,

їхню чистоту не оскверняє, себе і світ

безмежний Істини – Істинно кохає, той

в цьому житті від Бога щастя своє має,

та з ніжністю долонями душі мов

чашу кришталю, мов Боже немовля – Віру

Єдиного сердечною любов`ю тримає,

береже, кохає.

Бажаю тобі читачу Любові Божої!

Бажаю всім людям на планеті Земля

Істинного щастя!

Від зимового сну прокидається Земля.

Свято весни – Вербне Воскресіння!

Ісус Живий!

Христос Воскрес!

Прокидайтесь люди, умивайтеся

цілющими знаннями, наповнюйте

ними келиха своєї душі.

Ідіть до Бога, з Вірою Єдиною,

кохайте Любов`ю Божою світ та

себе, це шлях до Воскресіння душі,

це Істина нашого Буття в житті.

Знання допоможуть Вам пізнати

самих себе, бо кожна людина

на нашій планеті Хрест Божий,

Дух Святий в собі несе - це Любов Небесного Отця

в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа,

для Вічної Радості та повного Життя.

Цим переможем, це Істина Свята – це

Світле Воскресіння Христа!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-21 19:00:40
Переглядів сторінки твору 895
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.654 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.29 22:28
Автор у цю хвилину відсутній