
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.10
15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.
Я не чекаю дива. Дав би Бог,
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.
Я не чекаю дива. Дав би Бог,
2025.08.10
15:46
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
2025.08.10
15:37
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
2025.08.10
07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
2025.08.09
21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
2025.08.09
21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.
Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.
Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори
2025.08.09
13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
2025.08.09
13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло.
Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими
2025.08.09
11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував
2025.08.09
10:52
Із Бориса Заходера
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
2025.08.08
22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
2025.08.08
16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Оберіг Воскресіння Душі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оберіг Воскресіння Душі
Боже святе почуття-Кохання Боже!
Кохання, Любов людей в житті – то Божий дар,
а Доброчесне почуття в Любові є
оберігом душі, без словоблудства
думок, тіней злих примар.
В Любові вся повнота життя і хто
Її пізнав той розуміє – Вінець усіх
чеснот святих на Планеті-матері
Земля – Вона, Любов Божа!
Ми всі діти Єдиного Отця, тому
його Любов у кожному із нас є
оберігом від недоброчесності, розпусти
та блуду помислів, що полонили
багатьох людей серця, викрививши
на нівець їх божі почуття.
Чеснотою кохання є смирення Боже,
це бачити життя як воно є,
а воно багатомірне, Право Славне
у своїй красі, тож сприймаю
його з добротою Любові Добра!
Її Енергії єдності до всіх і усього
кожної миті свого в житті буття.
Закон Любові Божої – терпіння,
милосердя в доброчесному житті,
взаєморозуміння, прощення
помилок і нагородою за добре,
чисте Серце зі мною завжди
блаженство раю земного – Істинне
щастя в гармонії думок.
Свого часу, душа моя, важкою
ношею помилок завалена була.
Вона шукала Бога, спотикалася в
дорозі раз у раз, та не здавалася,
загрузаючи в багні матеріального,
буденного життя, вірила знайде – на
все свій час! Пірнаючи в знання
научні, релігійні, розуміло серце,
що вони взаємозв`язані і душа
вперед ішла. Було спекотно, холодно – сміх
людських думок глузливий немов
багнетами вражав, душа кричала,
та все їм прощала, спрямувавши думки
в сторону Добра! Так вчила мама Ванга.
Віра серця глибока – Іскра Бога в мені,
Вона є в кожному з нас. Вона через
всі перешкоди із пітьми завжди
до Бога вела, і в пошуках Світла його – його
знайшла. Він завжди був зі мною, у М-Е-Н-І!!!
Він є в моєму серці. Його краплинка Я – моя Душа
і Плоть моя, а світ навкруги для
мого життя – це безмежний
Божий Світ перлинок Абсолюту Його Буття.
Цього дня розумію і пам`ятаю
кожної миті, що кожна людина
у Світі народжується для Щасливого
Життя, щоб пройшовши крізь тенета
випробувань та збагнувши свої
помилки виправити їх, і не
повторювати, бо через них і в них
людина загниває та помирає,
а потім знов в життя приходить,
щоб себе саму пізнати, збагнути помилки
та їх виправити, знаннями
наповнюючи свого келиха духовності – це
скарб душі, та Істина Буття в житті.
Вона дивовижно багата в творчому
спілкуванні в коханні. В хвилини
праці, коли занурюєшся з натхненням
у творіння тілом та душею – це миті
Щасливого Життя від А до Я.
Це Життя Святого Духу. Це Істина Добра!
Вона в посмішках дітей, що
сприймають Світ як Єдине. В сяйві
їх очей Небесного тепла, що промінням
Його Любові зігрівають зцілюючи людські
душі та серця. Життя різноманітне,
багатомірне в творчості думок на
всій планеті Земля, Вона для всіх одна – Єдина,
тому не важливо якої релігії
наші думки, якою мовою спілкуємося
та пишемо вірші, важливо що Серце Душі
очима говорить, мовою Єдиною Любові Божої!
Кожен, хто в чистоті думок живе,
їхню чистоту не оскверняє, себе і світ
безмежний Істини – Істинно кохає, той
в цьому житті від Бога щастя своє має,
та з ніжністю долонями душі мов
чашу кришталю, мов Боже немовля – Віру
Єдиного сердечною любов`ю тримає,
береже, кохає.
Бажаю тобі читачу Любові Божої!
Бажаю всім людям на планеті Земля
Істинного щастя!
Від зимового сну прокидається Земля.
Свято весни – Вербне Воскресіння!
Ісус Живий!
Христос Воскрес!
Прокидайтесь люди, умивайтеся
цілющими знаннями, наповнюйте
ними келиха своєї душі.
Ідіть до Бога, з Вірою Єдиною,
кохайте Любов`ю Божою світ та
себе, це шлях до Воскресіння душі,
це Істина нашого Буття в житті.
Знання допоможуть Вам пізнати
самих себе, бо кожна людина
на нашій планеті Хрест Божий,
Дух Святий в собі несе - це Любов Небесного Отця
в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа,
для Вічної Радості та повного Життя.
Цим переможем, це Істина Свята – це
Світле Воскресіння Христа!
Кохання, Любов людей в житті – то Божий дар,
а Доброчесне почуття в Любові є
оберігом душі, без словоблудства
думок, тіней злих примар.
В Любові вся повнота життя і хто
Її пізнав той розуміє – Вінець усіх
чеснот святих на Планеті-матері
Земля – Вона, Любов Божа!
Ми всі діти Єдиного Отця, тому
його Любов у кожному із нас є
оберігом від недоброчесності, розпусти
та блуду помислів, що полонили
багатьох людей серця, викрививши
на нівець їх божі почуття.
Чеснотою кохання є смирення Боже,
це бачити життя як воно є,
а воно багатомірне, Право Славне
у своїй красі, тож сприймаю
його з добротою Любові Добра!
Її Енергії єдності до всіх і усього
кожної миті свого в житті буття.
Закон Любові Божої – терпіння,
милосердя в доброчесному житті,
взаєморозуміння, прощення
помилок і нагородою за добре,
чисте Серце зі мною завжди
блаженство раю земного – Істинне
щастя в гармонії думок.
Свого часу, душа моя, важкою
ношею помилок завалена була.
Вона шукала Бога, спотикалася в
дорозі раз у раз, та не здавалася,
загрузаючи в багні матеріального,
буденного життя, вірила знайде – на
все свій час! Пірнаючи в знання
научні, релігійні, розуміло серце,
що вони взаємозв`язані і душа
вперед ішла. Було спекотно, холодно – сміх
людських думок глузливий немов
багнетами вражав, душа кричала,
та все їм прощала, спрямувавши думки
в сторону Добра! Так вчила мама Ванга.
Віра серця глибока – Іскра Бога в мені,
Вона є в кожному з нас. Вона через
всі перешкоди із пітьми завжди
до Бога вела, і в пошуках Світла його – його
знайшла. Він завжди був зі мною, у М-Е-Н-І!!!
Він є в моєму серці. Його краплинка Я – моя Душа
і Плоть моя, а світ навкруги для
мого життя – це безмежний
Божий Світ перлинок Абсолюту Його Буття.
Цього дня розумію і пам`ятаю
кожної миті, що кожна людина
у Світі народжується для Щасливого
Життя, щоб пройшовши крізь тенета
випробувань та збагнувши свої
помилки виправити їх, і не
повторювати, бо через них і в них
людина загниває та помирає,
а потім знов в життя приходить,
щоб себе саму пізнати, збагнути помилки
та їх виправити, знаннями
наповнюючи свого келиха духовності – це
скарб душі, та Істина Буття в житті.
Вона дивовижно багата в творчому
спілкуванні в коханні. В хвилини
праці, коли занурюєшся з натхненням
у творіння тілом та душею – це миті
Щасливого Життя від А до Я.
Це Життя Святого Духу. Це Істина Добра!
Вона в посмішках дітей, що
сприймають Світ як Єдине. В сяйві
їх очей Небесного тепла, що промінням
Його Любові зігрівають зцілюючи людські
душі та серця. Життя різноманітне,
багатомірне в творчості думок на
всій планеті Земля, Вона для всіх одна – Єдина,
тому не важливо якої релігії
наші думки, якою мовою спілкуємося
та пишемо вірші, важливо що Серце Душі
очима говорить, мовою Єдиною Любові Божої!
Кожен, хто в чистоті думок живе,
їхню чистоту не оскверняє, себе і світ
безмежний Істини – Істинно кохає, той
в цьому житті від Бога щастя своє має,
та з ніжністю долонями душі мов
чашу кришталю, мов Боже немовля – Віру
Єдиного сердечною любов`ю тримає,
береже, кохає.
Бажаю тобі читачу Любові Божої!
Бажаю всім людям на планеті Земля
Істинного щастя!
Від зимового сну прокидається Земля.
Свято весни – Вербне Воскресіння!
Ісус Живий!
Христос Воскрес!
Прокидайтесь люди, умивайтеся
цілющими знаннями, наповнюйте
ними келиха своєї душі.
Ідіть до Бога, з Вірою Єдиною,
кохайте Любов`ю Божою світ та
себе, це шлях до Воскресіння душі,
це Істина нашого Буття в житті.
Знання допоможуть Вам пізнати
самих себе, бо кожна людина
на нашій планеті Хрест Божий,
Дух Святий в собі несе - це Любов Небесного Отця
в Ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа,
для Вічної Радості та повного Життя.
Цим переможем, це Істина Свята – це
Світле Воскресіння Христа!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію