Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іра Степановська (1986) /
Проза
Я виходжу заміж?!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Я виходжу заміж?!
Ось уже зовсмі на порозі моє заміжжя... Нове життя... Нова навіть не сторінка, а нова книга... Все заново, спочатку... Ctrl+N.... Створила нове... Позаду лишається багато позитивного та негативного.... Веселого та сумного.... Часи грандіозних тусовок та самотності, друзі та подруги, які в мене були.... Тепер я прокидатимуся не у когось вдома після гучного афтепаті, а поряд із ним. Готувати не просто, бо "блін...треба шось пожерти, бо вмру"....а готувати з любов"ю для нього... Чекати його з роботи, або летіти додому...до нього... По дорозі забігти в супермаркет...Купити щось, щоб нашвидкоруч... Ех... Побут....шоб його )
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
