ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іра Степановська (1986) /
Проза
Я виходжу заміж?!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Я виходжу заміж?!
Ось уже зовсмі на порозі моє заміжжя... Нове життя... Нова навіть не сторінка, а нова книга... Все заново, спочатку... Ctrl+N.... Створила нове... Позаду лишається багато позитивного та негативного.... Веселого та сумного.... Часи грандіозних тусовок та самотності, друзі та подруги, які в мене були.... Тепер я прокидатимуся не у когось вдома після гучного афтепаті, а поряд із ним. Готувати не просто, бо "блін...треба шось пожерти, бо вмру"....а готувати з любов"ю для нього... Чекати його з роботи, або летіти додому...до нього... По дорозі забігти в супермаркет...Купити щось, щоб нашвидкоруч... Ех... Побут....шоб його )
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію