Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.08
15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
2026.02.08
12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
2026.02.08
11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
2026.02.08
09:09
Із Леоніда Сергєєва
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
2026.02.07
23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
2026.02.07
21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
2026.02.07
20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
2026.02.07
20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
2026.02.07
13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
2026.02.07
10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
2026.02.07
09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
2026.02.07
05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
2026.02.06
21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
2026.02.06
21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
2026.02.06
18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
2026.02.06
17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.07
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іра Степановська (1986) /
Проза
Я виходжу заміж?!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Я виходжу заміж?!
Ось уже зовсмі на порозі моє заміжжя... Нове життя... Нова навіть не сторінка, а нова книга... Все заново, спочатку... Ctrl+N.... Створила нове... Позаду лишається багато позитивного та негативного.... Веселого та сумного.... Часи грандіозних тусовок та самотності, друзі та подруги, які в мене були.... Тепер я прокидатимуся не у когось вдома після гучного афтепаті, а поряд із ним. Готувати не просто, бо "блін...треба шось пожерти, бо вмру"....а готувати з любов"ю для нього... Чекати його з роботи, або летіти додому...до нього... По дорозі забігти в супермаркет...Купити щось, щоб нашвидкоруч... Ех... Побут....шоб його )
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
