
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.11
14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
2025.10.11
14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
2025.10.11
12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.
2025.10.11
12:19
Руйнуючи себе,
я руйную світ,
бо я - його частина.
Відновлюючи себе,
я відновлюю квіт,
бо я - його клітина.
я руйную світ,
бо я - його частина.
Відновлюючи себе,
я відновлюю квіт,
бо я - його клітина.
2025.10.11
00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іра Степановська (1986) /
Проза
Я виходжу заміж?!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Я виходжу заміж?!
Ось уже зовсмі на порозі моє заміжжя... Нове життя... Нова навіть не сторінка, а нова книга... Все заново, спочатку... Ctrl+N.... Створила нове... Позаду лишається багато позитивного та негативного.... Веселого та сумного.... Часи грандіозних тусовок та самотності, друзі та подруги, які в мене були.... Тепер я прокидатимуся не у когось вдома після гучного афтепаті, а поряд із ним. Готувати не просто, бо "блін...треба шось пожерти, бо вмру"....а готувати з любов"ю для нього... Чекати його з роботи, або летіти додому...до нього... По дорозі забігти в супермаркет...Купити щось, щоб нашвидкоруч... Ех... Побут....шоб його )
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію