Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іра Степановська (1986) /
Проза
Я виходжу заміж?!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Я виходжу заміж?!
Ось уже зовсмі на порозі моє заміжжя... Нове життя... Нова навіть не сторінка, а нова книга... Все заново, спочатку... Ctrl+N.... Створила нове... Позаду лишається багато позитивного та негативного.... Веселого та сумного.... Часи грандіозних тусовок та самотності, друзі та подруги, які в мене були.... Тепер я прокидатимуся не у когось вдома після гучного афтепаті, а поряд із ним. Готувати не просто, бо "блін...треба шось пожерти, бо вмру"....а готувати з любов"ю для нього... Чекати його з роботи, або летіти додому...до нього... По дорозі забігти в супермаркет...Купити щось, щоб нашвидкоруч... Ех... Побут....шоб його )
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
А ще, всупереч сподіванням однієї дівчинки, в мене не буде плаття-копиці з Хмельницького....Упс... розбила чиїсь рожеві мрії... Моє плаття пошите на замовлення, розшите чорними нитками... Ексцентричне, як і сама наречена. А ще....
Маленькою я була смішною та наївною.... Мені цікаво було звідки береться дощик, куди діваються калюжки та чому не можна надрукувати багато-багато грошиків, щоб усім вистачало на цукерки... А зараз проблеми значно глобальніші ))) Ти, тільки ти розумієш про що я.... Ти ж знаєш які запитання іноді приходять в мою голову...
Вечірка...Остання фрідомна вечіркав улюбленому пивному клубі....З дівчатами, хлопцями, а-ля друзями... Посміхаютимуться, бажатимуть щастя, довгіх років життя та кохання... Банальне, заїжджене слово...Бр-р-р... Шампанське... Пошло.... Офіціант! ПИВА!!!! Ніч.... Вночі перед заміжжям я піду на свій дах.... Зоряне небо.... Воно допомагає зосередитися..... Пройдуся подумки по усім організаційним пунктам... Здається нічого не забула... Хмикну...Чому я така скурпульозна? Нікому не довірила це...Сама....Все сама....У батьків вистачає проблем і без того... Нареченому дала час отямитися))) А я кайфую від цього... Літаю.... Від самого процесу.... Так... Треба передзвонити фотографу та оператору... Просто переконатися... Заставити здригатися від свого дзвінка у сотий раз, але.... Хай вже вибачають) Нервую.... Так хочеться затягнутися цигаркою.... Ааааа..... Але ж я колись пообіцяла )))
Я боюся... Моє весілля... Ти... Ех... Радію від того, що завдяки тобі все буде професійно.... Я тобі довіряю... Ти не дозволиш СПАПЛЮЖИТИ таку подію ))) Ти теж помітно нервуєш.... Ловиш кадр за кадром...У тебе це професійна звичка.... Ніхто, навіть янгол охоронець не бачив мене такою...Та що там... Я й сама у захваті... Я чарівна.... Я гарна.... День мого весілля.... У тебе тремтять руки.... Я ледь помітним жестом торкаюся тебе....Тс-с-с....Все буде добре... Посміхаюся тобі... Підморгую... ))) Все буде кульно, чувак, не баїсь!) Самій страшно))) Ну а далі по стандарту - благословіння батьків, вийшла з під"їзду... Сусіди))) Чомусь саме моє весілля викликало такий ажіотаж ))) Можливо своєю стилістикою? Ніхто ж не бачив, щоб наречена бігала і розказувала куди яку стрічку чіпляти на машину ))) А мені пох....Мені подобається... Влетіла додому... Мама свариться, каже, що невстигну... Я посміхнулася - та куди ж я дінуся) Чомусь саме так мені малюється ця картина....)))
Фотограф цікавий, талановитий....Тс-с-с....Не називатиму його імені ))) Надто вже воно відоме ) Відеозйомка...Викликає мандраж.... Я не можу... Особлива асоціація....
Фініш.... В голові крутиться пісня "більше не підеш ти за дружку" =)))) ... От і все.... Хоча чому це ВСЕ? Все тільки починається! Залп! Віват новому життю... Десь загорілася нова зірочка нової сім"ї... Вона не згасне... Я в це вірю...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
