Хочу їхати з тобою за кордон. Мотивувати поїздку пошуком себе, але в той же час наважитися на втечу від самої себе… змінити оточення, відношення, але не змінити тебе…


хочу їхати з тобою потягом, заспокоюватися біля тебе…. Наводити лад в душі і у власних думках… ти поряд…. Сидиш як я – підтягнувши колінця собі під груди…. Ти поряд… все добре… шумна компанія… Погнати з когось… виходити курити з тобою в тамбур і пирхати від сміху із будь якої дрібнички…. Повернутися в купе….і кайфово шелестіти замотаними з дому бутербродами…. Тоді, коли сусіди вже сплять… шепотітися… і сміятися…. Втикаючись обличчям в тебе, щоб приглушити звук)


Хочу перетнути кордон з тобою… звучить символічно… але ми майже не щодня це робимо… кордон в емоціях… в часі… в стриманості… вчимося дорожити тим, що маємо….і відчувати як буває сумно… кордон в чомусь новому…. Один крок… і щось лишається позаду тебе… перетинаєш якусь межу… і в кожного вона індивідуальна…


Хочу приїхати з тобою на нічний вокзал… порожній дощовий перон… зайти в приміщення вокзалу… обвести поглядом зал очікування…. Ммм… закордонні бомжі, діти вулиці… ти подав мені у лапки каву… гріти ручки об її пластикові боки і дивитися в твої очки із вдячністю.


Хочу задрімати у тебе на плечі…. І щоб ти боявся поворухнутися, аби не потривожити мій сон. Дочекатися гулу транспорту на вулиці… вийти у сіре, світанкове місто….чуже, але таке кайфове… сісти у перший-ліпший транспорт… і напівжестами та ламаною незнайомою мовою запитувати у перехожих місцезнаходження дешевого готелю... Врешті-решт купити путівник… і блукати незнайомими провулками…


Хочу оселитися з тобою в кімнатці, прийняти душ… переодягнути теплі, сухі носочки… та спуститися вниз за чимось їстівним… поки ти ніжишся під струменями водички… Здивувати тебе звичайнісінькими бутербродами… і захопившись емоціями забути про шлунковий голод… Після сексу воно смакуватиме краще…


Хочу гуляти з тобою закордонними вулицями, перескакувати калюжки, пити місцеве пиво, говорити про все на світі не замовкаючи… захлинатися позитивними емоціями… Помічати як перехожі заклопотано біжать по своїх справах… і бути абсолютно незалежними посеред цього натовпу… гріти носик у комірі твоє куртки… дихаючи тобою…
прийти на міст… і під шум води, яка чорніє внизу крикнути «Я вільнааааа!» тут… без телефону, Інтернету, аськи… Вільна від проблем, підозр, метушні… але залежна від тебе… Охрипнути від любові до тебе і не боятися бути почутою.


Хочу повернутися в готель… знесилено впасти на ліжечко і заснути. З тобою… в твоїх обіймах…


Хочу їхати додому і знову перетинати кордон, терпляче доводити митникам, що на паспорті це ти, але колись ти була рудою… знати, що ти їдеш додому… Але десь там… лишилася наша частинка… без фото звіту, без публічної посвяти, інтимний перетин кордону… І тільки наш.