Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Яніна Сафан (1986) /
Публіцистика
На сайті - життя
Динаміка сучасності чим далі пришвидшує свої темпи, точніше цифрова сучасність: «Котра година, ідентифікаційний код, скільки днів до зарплати, віршовий розмір строфи» і т. і.
Загалом можна з впевненістю констатувати трансформацію світу на сайт, у якому при народженні Ви маєте насамперед «Зареєструватися», потім, протягом життя, головне не забути свій «login і пароль», ну і насамкінець, маєте «видалити свій профіль» із сайту, по завершенню,хоча, якщо забудете, за Вас це зробить адміністратор – той, про існування якого всі знають, але його ніхто не бачив. Він, власне, і керує сайтом життя.
Часто-густо знаходяться користувачі, які роблять все, щоб зламати пароль і вдертися на вашу особисту сторінку, щоб видалити особисті дані, скомпрометувати появу Ваших фото на інших, асоціальних сайтах. Єдиний, поки що дієвий вихід – це надійний пароль, благо він на сайті має велику силу, і може справді надійно захистити.
Ще одним, надзвичайно класним нововведенням сайту, на відміну від життя є особисте фото, яке можна змінювати безліч разів, і тут (заздріть нам Фаусте) мить спиняється стільки разів, скільки нам того хочеться. Лише тут, одним клацанням мишки, можна «видалити з друзів» і ця особа більше не зможе відвідувати Вашу сторінку. Тільки тут Ви можете познайомитися будь з ким, єдине, що варто вміти – писати грамотно, все інше (банальна відсутність слів, тремтіння рук, почервоніння, хвилювання) просто автоматично анулюються, адже Вас презентує Ваше фото…ну і за бажанням, статус. І лише тут – часу не існує - «on line» можна бути лише за власним бажанням, а не за вимогою.
Отож машина трансформації запущена, і поки що сайт якісно виграє позиції у реального життя, адже не потрібно витрачати час і сили на банальні прогулянки, поїздки, а тим більше листи і телеграми (ще є люди, які знають що це), а варто просто запам’ятати свій «login і пароль».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
На сайті - життя
Динаміка сучасності чим далі пришвидшує свої темпи, точніше цифрова сучасність: «Котра година, ідентифікаційний код, скільки днів до зарплати, віршовий розмір строфи» і т. і.
Загалом можна з впевненістю констатувати трансформацію світу на сайт, у якому при народженні Ви маєте насамперед «Зареєструватися», потім, протягом життя, головне не забути свій «login і пароль», ну і насамкінець, маєте «видалити свій профіль» із сайту, по завершенню,хоча, якщо забудете, за Вас це зробить адміністратор – той, про існування якого всі знають, але його ніхто не бачив. Він, власне, і керує сайтом життя.
Часто-густо знаходяться користувачі, які роблять все, щоб зламати пароль і вдертися на вашу особисту сторінку, щоб видалити особисті дані, скомпрометувати появу Ваших фото на інших, асоціальних сайтах. Єдиний, поки що дієвий вихід – це надійний пароль, благо він на сайті має велику силу, і може справді надійно захистити.
Ще одним, надзвичайно класним нововведенням сайту, на відміну від життя є особисте фото, яке можна змінювати безліч разів, і тут (заздріть нам Фаусте) мить спиняється стільки разів, скільки нам того хочеться. Лише тут, одним клацанням мишки, можна «видалити з друзів» і ця особа більше не зможе відвідувати Вашу сторінку. Тільки тут Ви можете познайомитися будь з ким, єдине, що варто вміти – писати грамотно, все інше (банальна відсутність слів, тремтіння рук, почервоніння, хвилювання) просто автоматично анулюються, адже Вас презентує Ваше фото…ну і за бажанням, статус. І лише тут – часу не існує - «on line» можна бути лише за власним бажанням, а не за вимогою.
Отож машина трансформації запущена, і поки що сайт якісно виграє позиції у реального життя, адже не потрібно витрачати час і сили на банальні прогулянки, поїздки, а тим більше листи і телеграми (ще є люди, які знають що це), а варто просто запам’ятати свій «login і пароль».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
