ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Олена Побийголод
2026.05.03 13:43
Яків Хелемський (1914-2003; народився й провів юність в Україні)

Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.

    Юність минає умить зазвичай,

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ДРІБНИЙ НЕДОЛІК
Струнка лоза, помірний зріст,
Одна печаль – короткі ноги...
Дарма молилася до Бога,
Дівочих не жалівши сліз.

Натомість образ – свіжий бриз:
Ясне обличчя, груди, плечі...
Хай швидше сутеніє вечір –
Не буду поглядати вниз.

Хай затуманиться мій зір,
Коли дивитимусь у очі,
В яких мені про щось шепочуть
Мільйони загадкових зір.
19.05.2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-26 11:27:45
Переглядів сторінки твору 3083
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 17:58:14 ]
Хіба ж то печаль - короткі ноги? Аби рівні та гарні були.:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 11:01:22 ]
Коли дівчина бачить непропорційність власної тіла - для неє ця, майже трагедія, інколи обертається комплексом неповноцінності, що сильно заважає бути щасливою.
Літгерой якраз і намагається заспокоїти літгероїню, бо для нього важливіші її душевні якості, дзеркалом яких є її очі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-05-27 00:30:00 ]
Сашо, про ноги говорити не буду, мені здалось, що це не про жіночі. У лози, мабуть, короткі, чи не так? Тим твій вірш і цікавий, що його можна трактувати, як заманеться.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 11:07:03 ]
Привіт, Таню!
Лоза тут означає - гнучке тіло. А ноги - що тут поробиш?.. На щастя, у літгероїні є більш цінні якості. Тому і дрібний недолік:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-27 08:09:29 ]
Довгі ноги, пишні груди,
Силіконом повні губи...
Переваги ці облудні
Заведуть тебе до згуби !

Куди краще і миліше -
Ніжки повні й коротенькі...
Українцеві миліше
Щось приблизно, як у неньки. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 11:15:07 ]
Дякую, Патарочко!
Згоден майже в усьому з тобою:)
Ніколи не полюбляв надто довгоногих, бо ціную пропорційність, тобто - гармонію:)
Дякую за чудовий віршик!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 13:02:52 ]
Погоджуюсь з Патарою, що краще власні короткі ноги, ніж довгі, стрункі протези:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-27 20:24:18 ]
але ж погодьтеся - цей її дрібний недолік Вас так надихнув, що аж у вірші його увіковічили!
а довгі ноги ще не запорука щастя:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 11:58:55 ]
Я якраз і написав цього вірша, аби жінки (і чоловіки теж), які не можуть похвастатись ідеальною зовнішністю чи тілом, не комплексували з цього приводу.