ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Линдюк (1947) / Вірші

 Мирнії прапори

Скільки у нас потреб -
Стільки у нас турбот.
Чуємо ми вкотрЕ:
Прапор - то є народ!
З ним ми - до перемог,
З ним - у борні, в трудах.
Він для Вітчизни - Бог,
Сила і міць тверда!
Щирі послухай ти
вже не нові слова:
хліб на нім золотий,
неба синь-синява.
Серця у нім вогонь,
воля, земля сама.
То ж піднімай його
і не кидай - тримай!
Аби нас світ пізнав, -
свідчать любій порі
про незалежний час
мирнії прапори!
2010 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-31 18:03:23
Переглядів сторінки твору 4117
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.643 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.09.14 09:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 21:51:31 ]
Мені здається, що впіймав червону нить вірша, а потім вона поблякла - і я її загубив.
Залишився тільки вірш.
Голокою туєї ниті міг бути прислівник "ВкотрЕ".
Скільки до нього існує гарних рим....
І смішних, і помезних. Помре, пропре, не вмре, старе...А пішло щось друге, якщо не третє.
Зараз 2010 рік.
Завтра - перше червня. Якщо не згадувати шкільні роки (а на флоті нас долучали до політики - як у частині захисту нашої, так і по частині конспектування основних векторів і положень), то ніколи вона мені так не осточортівала (а я навряд чи в самоті саме у цього перетині доль), як зараз.
У нас були часи, коли було чому патріотично радіти. Нині - ні. Принаймні, мені не хотілось би.
Цінність вашого вірша незбагненно висока.
Він наштовхує на роздуми.
І гарно, що на свої, а не тільки на авторські.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 21:53:00 ]
"Голкою", "помпезних". Ось так.

Забув подякувати за корисний вірш.
Знову був я,
ГС.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 22:06:12 ]
Відчуваю хорошу злість. Колючі натяки на "незбагненну високість" цінності цього вірша теж.
Але вже те добре, що він викликав роздуми... І не тільки мої. Але ...голкою...помпезних - для мене велика незбагненність... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 22:24:31 ]
Та ні... Ніякої злючості :)))
Перше травня вже місяць як минуло.
Наступне - не гаряче нами очікуване. Я мав на увазі не так, як раніше очікували. Я не відчуваю душевного підйому. Я відчуваю, що нас дурили і дурять.

Перелік "Вже не нових словів" у Вашому вірші є напрочуд корисним. Він піднімає сердечний дух любові до своєї Вітчизни. Заклики - поетично підсилюють вплив художнього слова.

Ніякої злості. І ніякого бажання йти святкувати будь-що найближчі 5 років.

Якщо Вам здалось щось не те, то хотів просити забути про погане, а думати тільки про гарне. Попри найближчі 5 років цієї влади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 22:41:06 ]
Уточню - панування влади.
Мені погано віриться, що вона себе вважає на службі у народа, який її практично утримує. Я на дітей (пропорційно) плачу менше, ніж податків на цей апарат. Хоча мене приємно вразило інтерв'ю головного інспектора ДАІ. Відчувається хоч якась крихта турботи.
Навіщо мені у бідній державі, яка вимолює копійчини у МВФ, такі стадіони? Побуцати один тиждень у 2012-тому році?
І це притання з розряду не дуже болючих, але існують справді болючі.
...
То корисний Ваш вірш чи ні?
А про художньо-поетичне я не казатиму.
Іноді мені здається, що я в ньому кумекаю, а іноді - що ні. Ось як сьогодні.

Всього Вам гарного.
З повагою,
Г.С.