ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Линдюк (1947) / Вірші

 Мирнії прапори

Скільки у нас потреб -
Стільки у нас турбот.
Чуємо ми вкотрЕ:
Прапор - то є народ!
З ним ми - до перемог,
З ним - у борні, в трудах.
Він для Вітчизни - Бог,
Сила і міць тверда!
Щирі послухай ти
вже не нові слова:
хліб на нім золотий,
неба синь-синява.
Серця у нім вогонь,
воля, земля сама.
То ж піднімай його
і не кидай - тримай!
Аби нас світ пізнав, -
свідчать любій порі
про незалежний час
мирнії прапори!
2010 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-31 18:03:23
Переглядів сторінки твору 4563
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.643 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.09.14 09:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 21:51:31 ]
Мені здається, що впіймав червону нить вірша, а потім вона поблякла - і я її загубив.
Залишився тільки вірш.
Голокою туєї ниті міг бути прислівник "ВкотрЕ".
Скільки до нього існує гарних рим....
І смішних, і помезних. Помре, пропре, не вмре, старе...А пішло щось друге, якщо не третє.
Зараз 2010 рік.
Завтра - перше червня. Якщо не згадувати шкільні роки (а на флоті нас долучали до політики - як у частині захисту нашої, так і по частині конспектування основних векторів і положень), то ніколи вона мені так не осточортівала (а я навряд чи в самоті саме у цього перетині доль), як зараз.
У нас були часи, коли було чому патріотично радіти. Нині - ні. Принаймні, мені не хотілось би.
Цінність вашого вірша незбагненно висока.
Він наштовхує на роздуми.
І гарно, що на свої, а не тільки на авторські.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 21:53:00 ]
"Голкою", "помпезних". Ось так.

Забув подякувати за корисний вірш.
Знову був я,
ГС.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 22:06:12 ]
Відчуваю хорошу злість. Колючі натяки на "незбагненну високість" цінності цього вірша теж.
Але вже те добре, що він викликав роздуми... І не тільки мої. Але ...голкою...помпезних - для мене велика незбагненність... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 22:24:31 ]
Та ні... Ніякої злючості :)))
Перше травня вже місяць як минуло.
Наступне - не гаряче нами очікуване. Я мав на увазі не так, як раніше очікували. Я не відчуваю душевного підйому. Я відчуваю, що нас дурили і дурять.

Перелік "Вже не нових словів" у Вашому вірші є напрочуд корисним. Він піднімає сердечний дух любові до своєї Вітчизни. Заклики - поетично підсилюють вплив художнього слова.

Ніякої злості. І ніякого бажання йти святкувати будь-що найближчі 5 років.

Якщо Вам здалось щось не те, то хотів просити забути про погане, а думати тільки про гарне. Попри найближчі 5 років цієї влади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 22:41:06 ]
Уточню - панування влади.
Мені погано віриться, що вона себе вважає на службі у народа, який її практично утримує. Я на дітей (пропорційно) плачу менше, ніж податків на цей апарат. Хоча мене приємно вразило інтерв'ю головного інспектора ДАІ. Відчувається хоч якась крихта турботи.
Навіщо мені у бідній державі, яка вимолює копійчини у МВФ, такі стадіони? Побуцати один тиждень у 2012-тому році?
І це притання з розряду не дуже болючих, але існують справді болючі.
...
То корисний Ваш вірш чи ні?
А про художньо-поетичне я не казатиму.
Іноді мені здається, що я в ньому кумекаю, а іноді - що ні. Ось як сьогодні.

Всього Вам гарного.
З повагою,
Г.С.